Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №766/2346/25 — Херсонський апеляційний суд

Суд: Херсонський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої майну фізичних або юридичних осіб

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №766/2346/25

Суддя: Базіль Л. В.

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/2346/25 Головуючий в І інстанції: Шестакова Я.В.

Номер провадження: 22-ц/819/1062/26 Доповідач: Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової

палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді (суддя- доповідач): Базіль Л.В.,

суддів: Бездрабко В.О., Радченка С.В.,

секретар Манько К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29 січня 2026 року ухвалене у складі судді Шестакової Я.В., повний текст складено 29 січня 2026 року, у справі № 766/2346/25 за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на ті обставини, що вона проживає та зареєстрована у АДРЕСА_1 , тобто у Херсонській міській територіальній громаді на території Херсонської області, яка перебувала під тимчасовою окупацією Російської Федерації, а з 11.11.2022 року по 01.05.2023 рік була віднесена до території можливих бойових дій. Починаючи з 01.05.2023 року і по сьогоднішній день зазначена територія територіальної громади віднесена до території активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси. За весь час повномасштабного вторгнення вона пережила окупацію міста, його визволення ЗСУ, що вплинуло на її фізичне здоров`я та моральний стан. Проживання на даній території є беззаперечним доказом проживання у епіцентрі військових/бойових дій, під час якого вона стала свідком вбивств, тілесних ушкоджень, знищення майна мирного населення та чує, бачить військові постріли, бомбардування, вибухи, пожежі, руйнування. З цими обставинами пов`язане її перебування у постійному напруженні та стресі, неможливості вільного та спокійного проживання на рідній землі, спілкування з близькими та користування майном, оскільки перебуваючи в Україні, вона постійно перебуває в небезпеці. Всі події в її житті, що спричинені збройною агресією відповідача, значно вплинули на якість життя, яка суттєво знизилась, стали страждати пам`ять, у спілкуванні з іншими часто помічається підвищена емоційність. Травми, отримані внаслідок збройної агресії відповідача, та умови життя, в яких вона вимушена жити, завдали їй суттєвої моральної шкоди, яку має відшкодувати Російська Федерація.

Позивач вказувала, що у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, вона кожного дня зазнає душевних страждань і принижень, перебуває в стресі, переживає побоювання за свою безпеку, безпеку рідних. Зазначеними обставинами були порушені її нормальні життєві зв`язки та погіршилися відносини з оточуючими людьми, у зв`язку з чим вимушена вживати додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права.

З урахуванням викладеного позивач просила стягнути з відповідача Російської Федерації на свою користь моральну шкоду в сумі 1 504 272 грн 00 коп., що на день подання позову за офіційним курсом НБУ є еквівалентом 35000 євро.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 29 січня 2026 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану збройною агресією проти України в розмірі 200 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України позивачка зазнала моральних переживань, які виразилися у втраті душевного спокою, постійної тривоги, страху за власне життя, невпевненості та незахищеності, що негативно вплинуло на її психологічний стан та фізичне здоров`я і не дає можливості проживати повноцінним життям та життям, яким вона проживала до початку збройної агресії російської федерації проти України.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд першої інстанції, виходив із триваючого характеру порушень прав та законних інтересів позивачки, вимушених змін у її житті, та застосувавши вимоги співмірності, розумності і справедливості, суд першої інстанції визнав 200 000,00 грн належним розміром компенсації моральної шкоди, яка підлягає компенсації за рахунок російської федерації .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить змінити рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29.01.2026 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та постановити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву та стягнути з держави Російської Федерації на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 35000 євро, що еквівалентно 1504272 грн 00 коп.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені вимоги щодо повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, звертає увагу на те, що у спорах про відшкодування шкоди тягар доказування перерозподілений: відсутність вини доводить завдавач шкоди. Скаржниця вказує, що суд першої інстанції належним чином не оцінив докази та обставини по справі, дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог, не врахувавши всю глибину моральних страждань, яких вона зазнала, внаслідок невиправданої збройної агресії рф проти України.

Просила розглянути справу за її відсутності.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу.

Письмові відзиви на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили, що у відповідності до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Явка учасників справи.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 63-64).

Позивач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просила розгляд справи проводити без її участі.

Відповідач Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації повідомлялася про дату, час і місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Херсонського апеляційного суду, оскільки іншим шляхом повідомити відповідача наразі не має можливості, з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з російською федерацією.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. За наведеного, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи на наявних матеріалах справи.

Позиція апеляційного суду.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення міського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини справи.

Згідно копії паспорта громадянина України, серії НОМЕР_1 , виданий 17.02.2004 року Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України.

Позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення збройних сил російської федерації на суверенну територію України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до тепер.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 390 від 22 грудня 2022 року в період з 01.03.2022 року по 11.11.2022 року територія м. Херсон, яка входить до Херсонської міської ради була тимчасово окупованою територією рф, а з 11.11.2022 року по 01.03.2022 рік віднесена до території можливих бойових дій, та відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28 лютого 2025 року територія м. Херсон, яка входить до Херсонської міської територіальної громади, віднесена з 02.05.2023 року до території активних бойових дій.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є, зокрема, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Завдання моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків

(п. 3 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч.1 ст. 1167 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.1, 2 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.1-3 ст. 89 ЦПК України).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов правильного висновку, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, розв`язання і ведення агресивної війни позивач зазнала моральних переживань, душевних страждань, які виразилися у втраті душевного спокою, постійному відчутті невпевненості і незахищеності, побоюванні за безпеку, порушенні нормальних життєвих зв`язків, необхідності докладання додаткових зусиль для організації її життя й безпеки.

Врахувавши встановлені у цій справі обставини, зокрема, триваючий характер порушень прав та законних інтересів ОСОБА_1 , характер вимушених змін у її житті, глибину душевних страждань через збройну агресію російської федерації проти України, які вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя, суд першої інстанції дійшов висновку, що достатньою сатисфакцією для позивача є стягнення з держави-агресора моральної шкоди у розмірі 200 000,00 грн, що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Апеляційний суд в складі колегії суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 та визначеним судом розміром відшкодування моральної шкоди.

Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2026 року у справі № 363/3336/24 зазначив, що фіксований розмір компенсації моральної шкоди, завданої внаслідок військової агресії проти України (зокрема за вимушене переміщення, втрату житла і місця проживання, втрату роботи, інші економічні втрати) ані на міжнародному, ані на національному рівні не визначено. Разом з тим суд не має обов`язку присудити позивачу компенсацію у розмірі, визначному ним у позовній заяві. Суд розглядає індивідуальний спір за правилами цивільного судочинства і може присудити індивідуальну компенсацію, виходячи з наданих сторонами доказів та встановлених обставин.

Суд першої інстанції розглядаючи справу врахував, характер і обсяг страждань, яких зазнала позивач у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України. Суд констатував, що перебування позивача на території Херсонської міської територіальної громади, яка відповідно до чинних нормативно-правових актів віднесена до тимчасово окупованих територій, територій можливих та активних бойових дій, свідчить про її безпосереднє перебування в епіцентрі воєнних дій. Позивач зазнала значних душевних страждань у зв`язку з пережитою окупацією міста Херсона, його визволенням, постійними вибухами, обстрілами, бомбардуваннями, пожежами, руйнуваннями житлових будинків, а також спостереженням наслідків насильства, загибелі та тілесних ушкоджень цивільних осіб.

Врахувавши встановлені обставини та застосувавши критерії, визначені у ст. 23 ЦК України, зокрема вимоги розумності та справедливості, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що достатньою сатисфакцією для позивача є стягнення з держави-агресора моральної шкоди у розмірі 200 000,00 грн.

Доводи про порушення судом вимог щодо повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи є необґрунтованими. Як слідує із змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції навів зміст документів щодо громадянства, місця проживання позивачки, врахував, що територія м. Херсона була тимчасово окупованою територією, а в подальшому територією можливих бойових та активних бойових дій, оцінив їх у сукупності у відповідності до вимог цивільно-процесуального кодексу.

Безпідставним є посилання скаржниці на рішення районних та інших апеляційних суддів, оскільки наведені рішення не створюють обов`язковості для суду апеляційної інстанції при перегляді цієї справи.

Аргументи скаржниці зводяться переважно до переоцінки доказів, однак не свідчать про неправильне застосування міським судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29.01.2026 року.

Повне рішення складено 07 жовтня 2026 р.

Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча: Л.В. Базіль

Судді: В.О. Бездрабко

С.В. Радченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua