Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №592/3290/26 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум.Суми

Справа №592/3290/26

Номер провадження 22-ц/816/2711/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Щербаченко М. В. (суддя-доповідач),

суддів - Сидоренко А. П. , Сізова Д. В.

за участі секретаря судового засідання Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом НАЗАРЕНКО Яною Володимирівною, на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 квітня 2026 року у складі судді Костенка В.Г., ухваленого в м. Суми, повний текст якого складено 22 квітня 2026 року,

у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У лютому 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернулося до суду з указаним позовом.

Свої вимоги мотивує тим, що 10.02.2022 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «МЕГАБАНК» (далі – АТ «МЕГАБАНК») та ОСОБА_2 укладений Кредитний договір №13-018-867-2-22-Г (з ануїтетними платежами) приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (індивідуальна частина), який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК» www.megabank.ua та індивідуальної частини, якою є вказаний Договір. За умовами кредитного договору кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти в сумі та на умовах визначених договором, які позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, зокрема позичальник зобов`язався повернути одержаний кредит у повному обсязі до 09.02.2027, своєчасно та в повній мірі сплачувати щомісячні платежі. Банк свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором виконав у повному обсязі. Водночас відповідач свої зобов`язання виконав не у повному обсязі, допустивши прострочення платежів.

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (далі – ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС»» (новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за яким новий кредитор ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги, в тому числі і до відповідача за Кредитним договором № 13-018-867-2-22-Г від 10.02.2022.

27.12.2024 ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. Відповідно до Додатку № 1 «Друкований реєстр боржників» до позивача перейшло право вимоги, у тому числі і до відповідача за кредитним договором № 13-018-867-2-22-Г від 10.02.2022.

Позивачем було у письмовій формі направлено відповідачу вимогу (повідомлення) щодо усунення порушень Кредитного договору шляхом повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, протягом 30 календарних днів з дня отримання даної вимоги, проте зазначена вимога виконана не була, внаслідок чого утворилася заборгованість на загальну суму 128 742 грн 89 коп., з яких: 82 000 грн 00 коп. – заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена); 18 395 грн 24 коп. – заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена); 28 347 грн 65 коп. – заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена).

Посилаючись на указані обставини, просить стягнути з відповідача на свою користь указану суму заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 квітня 2026 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» 128 742 грн 89 коп. заборгованості за кредитним договором, 13 862 грн 40 коп. відшкодування витрат, а всього 142 605 грн 29 коп.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач отримав у кредит кошти, але не повернув їх та не сплатив проценти за їх користування, отже право позивача порушене і підлягає захисту, а тому є підстави для стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості за договором кредиту у загальному розмірі 128 742 грн 89 коп.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

27.07.2026 адвокат Назаренко Я.В. в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 квітня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Крім того, просить розгляд справи проводити без участі заявника та його представника.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено факт повідомлення відповідача щодо нових реквізитів рахунку. Не погоджується зі стягненням комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Зазначає, що позивач не надав жодного доказу того, які саме послуги надавалися відповідачу за сплату цієї комісії. Суд не перевірив відповідність умови про її нарахування вимогам Закону України «Про споживче кредитування». Поза увагою суду залишилось, що всі платежі відповідача кредитодавець зараховував насамперед на погашення комісії та процентів, унаслідок чого основна сума кредиту не зменшувалася. Суд не перевірив правильність такого порядку зарахування коштів. У разі визнання нарахування комісії безпідставним підлягає зміні порядок зарахування здійснених відповідачем платежів та повторне визначення фактичного розміру заборгованості, оскільки платежі мали зараховуватися на погашення безпосередньо тіла кредиту та процентів. Наголошує на тому, що суд не перевірив відповідність розрахунку первинним банківським документам.

Зазначає, що відповідачем на погашення кредитної заборгованості було сплачено 21 900 грн, тому незрозумілим є, чому заборгованість за тілом кредиту не зменшилася та становить 82 000 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вважає їх завищеними і просить зменшити їх розмір до 1000 грн.

Узагальнені доводи та заперечення відзиву на апеляційну скаргу

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

10.02.2022 ОСОБА_2 підписав кредитний договір № 13-018-867-2-22-Г приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (індивідуальна частина), у якому, зокрема підтвердив прийняття в повному обсязі Публічної пропозиції (оферти) АТ «МЕГАБАНК» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua (а.с. 42-43).

За умовами кредитного договору кредитодавець надає кредитні кошти в сумі та на умовах, визначених договором, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежів згідно з додатками до цього договору.

Кредит надається на строк з 10.02.2022 до 09.02.2027, загальний розмір кредиту 82 000 грн 00 коп.

Процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована) 5% річних (п. 2.4 договору);

Розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця -1,80% (п. 2.8 договору);

Розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місця – 3028 грн 31 коп. (п. 2.9 договору);

Процентна ставка за користування кредитом понад строк, вказаний в п. 2.2 договору – 50% річних (п. 2.11 договору);

Процентна ставка за користування кредитом у разі наявності простроченої заборгованості за договором, нараховується на суму простроченої заборгованості, починаючи з першого дня прострочення боргу (п. 2.13 договору).

Перелік супровідних послуг кредитодавця в межах цього договору та їх вартість на дату укладення договору наведений в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором.

Відповідно до п. 3.2.1 договору позичальник зобов`язується повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16-00 год. 09.02.2027. Графік платежів наведено в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (а.с. 44).

Згідно з п. 3.3.5 договору кредитодавець має право вимагати повернення кредиту у повному обсязі, строк сплати якого ще не настав у разі затримання позичальником сплати щомісячного платежу та/або процентів щонайменше на один календарний місяць.

Повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється щомісячними ануїтетними платежами, передбаченими договором (п. 4.1 договору).

Згідно з розрахунком заборгованості за указаним кредитним договором станом на 01.09.2024 загальний розмір заборгованості становить 128 742 грн 89 коп., з яких: 82 000 грн 00 коп. – заборгованість за кредитом (у тому числі прострочена); 18 395 грн 24 коп. – заборгованість по сплаті відсотків (у тому числі прострочена); 28 347 грн 65 коп. – заборгованість по сплаті комісії (у тому числі прострочена) (а.с. 34; 41).

Крім того, з розрахунку заборгованості убачається, що відповідач вносив платежі спрямовані на погашення кредитної заборгованості, усього на загальну суму 25 900 грн 00 коп.

09.07.2024 відповідно до протоколу електронного аукціону №GFD001-UA-20240618-01260 переможцем електронного аукціону з придбання прав вимоги за кредитним договорами стало ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», (а.с. 16) та у подальшому між АТ «МЕГАБАНК», який перебував у процесі ліквідації та від імені якого діяла особа уповноважена рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, і ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» 03.09.2024 було укладено договір відступлення прав вимоги №GL1N426240, відповідно до умов якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб –підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього договору (далі- боржники), спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами, в т.ч. договорами про надання кредиту (овердрафту), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього договору (а.с. 13-14).

Відповідно до Витягу з Додатку № 1 до Договору № GL1N426240 ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №13-018-867-2-22-Г від 10.02.2022, загальний розмір заборгованості 128 742 грн 89 коп., з яких: 82 000 грн 00 коп. – основний борг; 18 395 грн 24 коп. – заборгованість за відсотками; 28 347 грн 65 коп. – заборгованість за комісією (а.с. 35).

27.12.2024 ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» уклали Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги (а.с. 12).

З витягу з додатку №1 до Договору №1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024 установлено, що до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №13-018-867-2-22-Г від 10.02.2022, загальний розмір заборгованості 128 742 грн 89 коп., з яких: 82 000 грн 00 коп. – основний борг; 18 395 грн 24 коп. – заборгованість за відсотками; 28 347 грн 65 коп. – заборгованість за комісією (а.с. 26).

27.11.2025 позивач направив на адресу відповідача вимогу (повідомлення) від 25.11.2025, в якій повідомив про перехід до нього права вимоги за указаним кредитним договором та, що станом на дату вимогу існує непогашена заборгованість перед новим кредитором у розмірі 128 742 грн 89 коп., з яких: 82 000 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом (у тому числі прострочена); 18 395 грн 24 коп. – заборгованість по сплаті відсотків (у тому числі прострочена); 28 347 грн 65 коп. – заборгованість по сплаті комісії (у тому числі прострочена). Відповідачу було запропоновано протягом 30 днів з дня отримання цієї вимоги достроково повернути позивачу всю неповернуту суму за тілом кредиту, а також сплатити нараховані проценти за користування кредитом та комісії в указаному розмірі (а.с. 36-38).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні установлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З матеріалів справи установлено, що 10.02.2022 між первісним кредитором АТ «МЕГАБАНК» та відповідачем укладений Кредитний договір № 13-018-867-2-22-Г. Сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, у тому числі щодо строку кредитування та відсотків за користування кредитом, розмір та порядок нарахування яких визначено в договорі, який відповідач підписав власноруч.

Обставину укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідач не заперечує.

Указаний договір відповідно до вимог статті 628 ЦК України є обов`язковим до виконання кредитором та позичальником.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України)

Оскільки між первісним кредитором АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» 03.09.2024 укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, а в подальшому 27.12.2024 між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та позивачем укладений Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, тому відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Щодо вимоги позивача про стягнення тіла кредиту у повному обсязі.

За змістом частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу

Після спливу строку кредитування кредитор позбавлений права нараховувати відсотки, передбачені кредитним договором.

Як слідує із пункту 2.2 кредитного договору строк користування кредитом сторонами визначено з 10 лютого 2022 року до 09 лютого 2027 року.

У зв`язку із невиконанням позичальником умов договору, 27 листопада 2025 року позивач направив ОСОБА_2 вимогу (повідомлення) від 25 листопада 2025 року про дострокове повернення всієї суми кредиту та повної сплати за кредит протягом 30 днів з дати отримання цього повідомлення – вимоги.

Тобто 27 листопада 2025 року позивач скористався своїм правом на дострокове стягнення всієї заборгованості за кредитним договором, надіславши позичальнику вимогу про повернення усієї суми кредиту з нарахованими процентами протягом 30 днів.

Використовуючи своє право згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, шляхом пред`явлення вимоги про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором позивач змінив строк виконання зобов`язання з 09 лютого 2027 року на 27 грудня 2025 року.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18).

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 (провадження № 14-154цс18) дійшла висновків про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України

Виходячи з наведеного, позивач змінив строк виконання зобов`язань та, починаючи з 27.12.2025 він набув право вимагати від відповідача виконання обов`язку з повернення усього тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами станом на указану дату.

Водночас заслуговують на увагу доводи заявника апеляційної скарги щодо незгоди з розрахунком заборгованості.

Позиція апеляційного суду щодо стягнення комісії за договором № 13-018-867-2-22-Г в сумі 28 347 грн 65 коп.

Відповідно до пункту 2.8 Кредитного договору № 13-018-867-2-22-Г передбачено, обов`язок відповідача сплачувати Банку щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,80%.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Пункт 2.8 Кредитного договору № 13-018-867-2-22-Г у справі, яка переглядається, зобов`язує ОСОБА_2 щомісячно сплачувати позивачу суму комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,80% .

Позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Указаний висновок відповідає висновкам Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постановах від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, від 30 листопада 2023 року у справі № 382/1621/21, від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.

Зважаючи на викладене, положення пункту 2.8 Кредитного договору № 13-018-867-2-22-Г щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки пункт 2.8 Кредитного договору № 13-018-867-2-22-Г, яким установлений обов`язок позичальника сплачувати щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1.80% є нікчемним, апеляційний суд на підставі частини п`ятої статті 216 ЦК України вважає за потрібне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину. Зокрема, сума боргу за кредитним договором № 13-018-867-2-22-Г підлягає зменшенню на суму комісії за надання кредиту у розмірі 28 347 коп. 65 коп.

Позиція апеляційного суду щодо визначення розміру заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідача.

Позивач просить стягнути з відповідача 82000 грн 00 коп. боргу за тілом кредиту, а також відсотки в загальній сумі 18 395 грн 24 коп., які нараховані відповідно до пункту 2.4 кредитного договору за ставкою 5% річних та відповідно до пункту 2.11 кредитного договору за ставкою 50 % річних.

Оскільки умови кредитного договору про сплату комісії визнані апеляційним судом нікчемними, здійснені позичальником платежі не підлягають зарахуванню в рахунок її погашення. Такі платежі мають бути враховані при визначенні розміру заборгованості за тілом кредиту та процентами.

З урахуванням цього апеляційний суд здійснює перерахунок заборгованості, виходячи з того, що кожен здійснений позичальником платіж зараховується насамперед у рахунок погашення нарахованих процентів, а залишок платежу — у рахунок погашення тіла кредиту. Відповідно, після кожного такого платежу зменшується залишок основної суми кредиту, на який у подальшому нараховуються проценти.

Нижче наведено перерозподіл платежів здійснених відповідачем на виконання зобов`язань за договором

Дата платежуСума платежуЗараховано на проценти за ставкою 5% річнихЗараховано на проценти за ставкою 50% річнихЗараховано на тіло кредиту

01.03.20221 692,39216,39-1476

01.04.2022307,61307,61--

08.06.20223000799,59-2 200,41

29.07.20221000554,79-445,21

01.09.20221000367,7670,81561,43

29.09.20222000300,6892,621 606,70

26.10.20221000283,9171,08645,01

17.11.20222000229,3771,441 699,20

24.01.20231000692,90221,1685,94

16.02.20234900234,09141,334 524,58

24.04.20233000343,84101,662 554,50

24.05.20233000275,8464,932 659,23

28.06.20231000308,8848,75642,37

30.11.202310001 000,00--

Всього259005 915,67883,7519 100,58

За період користування кредитом з 10.02.2022 по 02.09.2024, який заявлений позивачем, проценти за ставкою 5 % річних нараховуються виходячи з фактичного залишку тіла кредиту за формулою: сума заборгованості за тілом кредиту ? 5 % ? кількість днів користування / 360.

За цією методикою загальна сума нарахованих процентів за заявлений позивачем період з 10.02.2022 по 02.09.2024 за ставкою 5 % річних становить 8 698,36 грн.

Зокрема, перше нарахування за період з 10 по 28 лютого 2022 року становить 216,39 грн (82 000,00 грн ? 5 % ? 19 / 360). Із платежу, здійсненого 01 березня 2022 року в сумі 1 692,39 грн, 216,39 грн зараховується на погашення зазначених процентів, а 1 476,00 грн — на погашення тіла кредиту. Надалі розрахунок процентів здійснюється вже з урахуванням зменшеного залишку основної заборгованості.

Аналогічно враховуються всі наступні платежі позичальника. При цьому передумовою нарахування процентів за ставкою 50 % річних є наявність простроченого тіла кредиту, а тому при визначенні їх розміру також має враховуватися фактичне зменшення основної заборгованості за рахунок здійснених платежів.

Проценти за ставкою 50 % річних за заявлений позивачем період з 01.08.2022 по 02.09.2024 нараховуються на суму простроченого тіла кредиту за формулою: сума простроченого тіла кредиту ? 50 % ? кількість днів прострочення / 360.

За наведеною методикою загальна сума нарахованих процентів за ставкою 50 % річних становить 7 491,32 грн.

Таким чином, загальна сума нарахованих за кредитним договором процентів, яка може бути врахована при визначенні заборгованості, становить 16 189,68 грн (8 698,36 грн + 7 491,32 грн).

Водночас позичальником фактично сплачено 25 900,00 грн. За результатами перерахунку 5 915,67 грн із цієї суми підлягає зарахуванню в рахунок погашення процентів за ставкою 5 % річних, 883,75 грн — у рахунок погашення процентів за ставкою 50 % річних, а 19 100,58 грн — у рахунок погашення тіла кредиту.

Отже, із первісної суми тіла кредиту 82 000,00 грн після врахування здійснених платежів залишається 62 899,42 грн (82000 грн – 19100,58 грн.) заборгованості за тілом кредиту.

Несплачена частина процентів за ставкою 5 % річних становить 2 782,69 грн (8 698,36 грн ? 5 915,67 грн), а за ставкою 50 % річних — 6 607,57 грн (7 491,32 грн ? 883,75 грн).

Нарахована комісія у визначенні розміру заборгованості не враховується, а тому не може бути ні складовою суми, що підлягає стягненню, ні об`єктом зарахування здійснених позичальником платежів.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача усієї заявленої позивачем заборгованості за кредитним договором.

Отже, з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 72 289,68 грн, яка складається із 62 899,42 грн — заборгованість за тілом кредиту, 2 782,69 грн — несплачені проценти за ставкою 5 % річних та 6 607,57 грн — несплачені проценти за ставкою 50 % річних.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно неповідомлення відповідача щодо нових рахунків для сплати заборгованості за кредитом, слід зазначити наступне.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Водночас за обставин цієї справи відповідач не надав суду доказів виконання своїх зобов`язань за кредитним договором первісному кредитору АТ «МЕГАБАНК», а тому він має виконати цей обов`язок на користь нового кредитора.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина перша статті 375 ЦПК України). Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 376 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення на підставі пунктів 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України необхідно змінити в частині розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.

Висновки суду щодо судових витрат

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).

Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнутої з відповідача суми заборгованості, необхідно також змінити рішення в частині розподілу судових витрат, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 1335 грн 20 коп. судового збору за подання позовної заяви.

За подання апеляційної скарги відповідач сплатив 3993 грн 60 коп. судового збору, тому, оскільки апеляційну скаргу задоволено частково, з позивача на користь відповідача необхідно стягнути суму судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог апеляційної скарги в розмірі 1990 грн 81 коп.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу понесених в суді першої інстанції

Частиною третьою статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до третьої та четвертої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

З матеріалів справи установлено, що професійну правничу допомогу в суді першої інстанції позивачу надавав адвокат Журавльов С.Г. (а.с. 18).

У першій заяві по суті спору (позовній заяві) позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача було надано копії договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025 (а.с. 22-23); акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12084117 від 05.01.2026, згідно з яким вартість наданих послуг становить 11 200 грн, з яких: 1200 грн 00 коп. – проведення юридичного та фінансового аналізу боржника; 10 000 грн – складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з боржника (а.с. 40).

У постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду у пунктах 139-145 дійшла таких правових висновків: «У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково».

Ураховуючи конкретні обставини цієї справи, апеляційний суд дійшов переконання, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем в суді першої інстанції не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на незначну складність справи, сталу судову практику у спірних правовідносинах, обсяг наданих послуг, тому апеляційний суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції підлягає зменшенню до 5000 грн 00 коп.

З урахуванням того, що за наслідками апеляційного перегляду справи позов задоволено частково, слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, пропорційно до задоволеної частини позову у розмірі 2507 грн 51 коп.

Керуючись вимогами статей 141, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом НАЗАРЕНКО Яною Володимирівною, задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 квітня 2026 року змінити в частині розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, та в частині розподілу судових витрат, виклавши перший та другий абзаци резолютивної частини рішення в такій редакції:

«Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 13-018-867-2-22-Г від 10 лютого 2022 року у розмірі 72 289 гривні 68 копійок, судовий збір у розмірі 1494 гривень 95 копійок та витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді першої інстанції у розмірі 2807 гривень 50 копійок».

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2242 гривень 42 копійки.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий М. В. Щербаченко

Судді А. П. Сидоренко

Д. В. Сізов