Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №522/16964/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/6327/26

Справа № 522/16964/25

Головуючий у першій інстанції Вінська Н. В.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,

за участю секретаря - Скрипченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 02 квітня 2026 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви про забезпечення доказів.

24 липня 2025 року засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд», ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гаврилюк О.В., звернувся із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви у якій просив:

1. Витребувати у Територіального сервісного центру №5142 наступні письмові докази:

- належним чином завірені копії документів щодо відчуження на ім`я ОСОБА_2 причіпа «STAS 34-FK», VIN НОМЕР_1 , перереєстрація якого відбулася 28 жовтня 2022 року;

- належним чином завірені копії документів щодо відчуження на ім`я ОСОБА_3 причіпа «STAS 34-FK», VIN НОМЕР_1 , перереєстрація якого відбулася 30 вересня 2023 року;

2. Витребувати у Територіального сервісного центру №5152 наступні письмові докази:

- належним чином завірені копії документів щодо відчуження на ім`я ОСОБА_4 причіпа «STAS 34-FK», VIN НОМЕР_1 , перереєстрація якого відбулася 10 жовтня 2023 року.

3. Зобов`язати Територіальний сервісний центр №5142 та Територіальний сервісний центр №5152 надати належним чином завірені копії документів протягом 2 (двох) днів з дати отримання ухвали, шляхом надсилання на адресу Приморського районного суду м. Одеси та електронну адресу представника заявника.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 02 квітня 2026 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюка О.В. про забезпечення доказів до подання позовної заяви відмовлено.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити заяву про забезпечення доказів, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що заявник має намір звернутися до суду з позовом про скасування реєстрації транспортного засобу, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності, а отримання витребуваних документів є необхідним для ідентифікації відповідачів та третіх осіб, а також для належного формування позовних вимог відповідно до ст. 175 ЦПК України. Крім того суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для забезпечення доказів, посилаючись на те, що заявником не доведено ризик втрати доказів або ускладнення їх отримання

Сповіщення сторін та заяви у справі.

Про судове засідання, призначене на 30 вересня 2026 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи, однак у судове засідання не з`явились.

30 вересня 2026 року від адвоката Гаврилюка О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікуванні.

Розглянувши вказану заяву про відкладення розгляду справи, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Однак суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що до вказаної заяви про відкладення адвокатом Гаврилюком О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , не надано належних доказів на підтвердження викладених обставин.

Таким чином, поважність причин відкладення судом апеляційної інстанції не встановлена, заявники реалізували своє право на викладення відповідних аргументів та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторони у справі.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Повний текст судового рішення складено 06 жовтня 2026 року.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а заява про забезпечення доказів задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах, які є предметом розгляду, будь-яких обставин та доказів, які дають підставу припускати, що докази, які заявник наразі просить суд витребувати, можуть бути втрачені або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, заявник у своїй заяві не наведено.

Суд першої інстанції зазначив, що фактично мета відповідної заяви зводиться до «здобуття доказів», а не їх «забезпечення», що є різними правовими поняттями та мають диференційоване правове регулювання та підґрунтя.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що заявником не обґрунтовано та не доведено необхідність забезпечення доказів, та те, що відсутні підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, суд першої інстанції вважав за необхідне в задоволенні заяви про забезпечення доказів відмовити, в зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю.

Однак колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Відповідно до частини першої статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Згідно частини другої статті 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

За ч. 3 ст. 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

За положеннями ч. ч. 5, 6 ст. 118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення.

Отже, забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі N 9901/845/18, та у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі N 9901/385/19.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів обов`язково зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України особа, яка подає заяву про забезпечення доказів, у тому числі повинна обґрунтувати необхідність забезпечення доказів.

Аналізуючи наведені положення ЦПК України насамперед необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто, забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 4 ст. 84 ЦПК України суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 ЦПК України.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Заява про забезпечення доказів шляхом витребування письмових доказів повинна містити обґрунтування про те, які саме обставини можуть підтвердити письмові докази, оскільки докази, які не стосуються справи та предмета доказування, або одержані із порушенням порядку, встановленого законом, або якими не можуть бути підтверджені певні обставини, судом до уваги не приймаються.

З матеріалів справи вбачається, що 25 липня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подачі позовної заяви, по якій просить:

1. Витребувати у Територіального сервісного центру № 5142 ( вул. Академіка Сахарова, 1 Г, с. Крижанівка, Лиманський район, Одеська область, індекс 65123), наступні письмові докази:- належним чином завіренні копії документів щодо відчуження на ім`я ОСОБА_2 причіпа «STAS 34-FK», VIN НОМЕР_2 , перереєстрація якого відбулася 28.10.2022 року;- належним чином завіренні копії документів щодо відчуження на ім`я ОСОБА_3 причіпа «STAS FK», VIN НОМЕР_2 , перереєстрація якого відбулася 30.09.2023 року.

2. Витребувати у Територіального сервісного центру №5152 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області (адреса: 65031, м. Одеса, Київське шосе, 27А; електронна адреса: tsc5152@ods.hsc.gov.ua), а саме:- належним чином завіренні копії документів щодо відчуження на ім`я ОСОБА_4 причіпа «STAS 34-FK», VIN НОМЕР_2 , перереєстрація якого відбулася 10.10.2023 року.

3. Зобов`язати Територіальний сервісний центр №5142 (вул. Академіка Сахарова, 1 Г, с. Крижанівка, Лиманський район, Одеська область, індекс 65123, ЄДРПОУ- 45239068) та Територіальний сервісний центр №5152 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області (адреса: 65031, м. Одеса, Київське шосе, 27А; ЄДРПОУ - 45239068) надати завіренні копії документів протягом 2 (двох) днів з дати отримання ухвали шляхом надсилання на адресу Приморського районного суду м. Одеси, вул. Балківська, 33, м. Одеса, індекс 65029 та електронну адресу представника заявника: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є власником вказаного вище причепу, який за усною домовленістю з ОСОБА_5 , передав останньому в 2018 році у користування, а взамін мав отримати грошові кошти. В кінці 2019 року він звертався до ОСОБА_5 з вимогою віддати кошти або повернути майно, однак такі його вимоги залишилися без задоволення у зв`язку з чим він звертався до правоохоронного органу.

В червні 2023 року заявником виявлено, що належний йому причіп знаходиться у продажу та він повторно звернувся до поліції. Згодом його представник подав адвокатські запити до Територіальних сервісних центрів з метою отримання обсягну необхідної інформації, втім суб`єкт надання інформації повідомив, що відсутні правові підстави для повідомлення відомостей, які містять інформацію про персональні дані осіб, які не надавали запитувачу інформації дозволу на збирання, зберігання та використання інформації відносно них.

Також заявник зазначив, що має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_4 та залучити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як третіх осіб у справі про скасування перереєстрації транспортного засобу, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на транспортний засіб. З метою виконання вимог ст. 175 ЦПК України., заявник має отримати інформацію, що міститься в матеріалах справ про перереєстрації вказаного вище причепа, які були сформовані у зв`язку з укладенням договір купівлі-продажу 28 жовтня 2022 року, 30 вересня 2023 року, 10 жовтня 2023 року, предметом якого був вказаний вище причеп. Заявник не має можливості самостійно або через представника отримати вказану вище інформацію, необхідну для ідентифікації відповідача та третіх осіб для складання позову, оскільки такі відомості містять персональні дані вказаних вище осіб.

Витребування вказаних вище доказів-можуть встановити обставини та факти, які будуть слугувати обґрунтуванням підстав майбутнього позов.

Крім цього, посилаючись на відомчі нормативно-правові акти звертає увагу, що вказані документи, зважаючи на строки їх зберігання, можуть бути знищені.

Також заявником долучено копію відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях №31/30/15/708-аз/08-2025-726-2025 від 16 червня 2025 року на адвокатський запит, у якій зазначено, що для надання належним чином засвідчених копій документів, на підставі яких здійснювалась перереєстрація транспортного засобу, відсутні правові підстави, так як в них міститься інформація про персональні дані осіб, які не надавали адвокату дозволу на збирання, зберігання та використання інформації відносно них (а.с. 8-9).

Суд апеляційної інстанції враховуючи вищенаведене доходить висновку, що витребувані документи можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим, з огляду на строковість зберігання вказаних вище документів у Територіальних сервісних центрів, які за минуванням строків їх зберігання можуть бути знищені.

Вказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до порушення норм процесуального права, а отже висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення доказів є помилковими.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, розглядаючи справу, судова колегія доходить висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а заява про забезпечення доказів частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 02 квітня 2026 року скасувати.

Постановити у справі нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів задовольнити частково.

Витребувати у Територіального сервісного центру №5142 належним чином завірені копії документів щодо відчуження на ім`я ОСОБА_2 причіпа «STAS 34-FK», VIN НОМЕР_1 , перереєстрація якого відбулася 28 жовтня 2022 року;

Витребувати у Територіального сервісного центру №5142 належним чином завірені копії документів щодо відчуження на ім`я ОСОБА_3 причіпа «STAS 34-FK», VIN НОМЕР_1 , перереєстрація якого відбулася 30 вересня 2023 року;

Витребувати у Територіального сервісного центру №5152 належним чином завірені копії документів щодо відчуження на ім`я ОСОБА_4 причіпа «STAS 34-FK», VIN НОМЕР_1 , перереєстрація якого відбулася 10 жовтня 2023 року.

Надати витребувані докази представнику ОСОБА_1 - Гаврилюку Олександру Васильовичу на його електронну адресу представника заявника: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та подальшому оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

С.М. Сегеда