Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №501/2961/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2954/26

Справа № 501/2961/25

Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,

за участю секретаря Громовенко А.Г.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 21 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У липні 2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі по тексту – ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що 21.09.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №445271581 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. У вказаному кредитному договорі між сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов`язання за кредитним договором та здійснено переказ коштів на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 22 000,00 грн, який взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 93 381,40 грн, яка складається з: 22000,00 грн – заборгованості по тілу кредиту, 71381,40 грн – заборгованість по несплаченим відсоткам за користуванням кредитом, 0,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач вказує, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 та відповідно до витягу з реєстру прав вимоги відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №445271581 від 21.09.2021.

06.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01 та відповідно до витягу з реєстру прав вимоги відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №445271581 від 21.09.2021.

04.06.2025 між ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю та відповідно до витягу з реєстру прав вимоги відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №445271581 від 21.09.2021.

Рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 21.10.2025 позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 445271581 від 21.09.2021 у розмірі 93 381,40 грн, судові витрати у справі у розмірі 2 422,40 грн, в іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині стягнення заборгованості скасувати, ухвалити у відповідній частині нове, яким стягнути з боржника суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 23 980 грн, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне дослідження доказів.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що строк договору складав 30 днів, а сума боргу розрахованого первісним кредитором становила 23980 грн, яка складається з тіла кредиту у розмірі 22000 грн та процентів у розмірі 1980 грн, однак суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та необґрунтовано стягнув заборгованість у розмірі 93381,40 грн.

Також скаржником зазначено, що суд безпідставно взяв до уваги розрахунок заборгованості позивача, оскільки вважає, що нараховані проценти/штрафні санкції є неспівмірними та надмірними з розміром основного зобов`язання, що порушує засади розумності та справедливості.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Юніт Капітал», в інтересах якого діє представник Хлопкова М.С., просить у задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, які не можуть бути підставами для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання призначене на 29.09.2026 року сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином (а.с. 188-190).

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання та явка яких не визнавалась судом обов`язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення відповідно до положень ст. 376 є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, оскаржуване судове рішення вказаним вимогам відповідає не в повній мірі, з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №445271581 від 21.09.2021, а відповідач в свою чергу отримав кредитні кошти та не повернув їх у встановлений договором строк.

Колегія суддів частково не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції та з огляду на доводи апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ст.ст. 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Окрім того, відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно матеріалів справи 21.09.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії № 445271581, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 22000,0 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт`ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Вказаний договір укладено у відповідності до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Факт укладення даного кредитного договору, отримання кредитних коштів та користування такими сторонами по справі не оскаржується, дійсність даного договору в судовому порядку не спростована.

Разом з тим, згідно змісту договору сторонами обумовлено всі істотні умови кредитування, в тому числі й щодо розміру процентів та порядку сплати таких за користування наданим кредитом, а також визначеного строку кредитування, який відповідно до п. 1.7 становить 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 21.10.2021.

Окрім того, в п. 1.8 сторони погодили, що встановлений п. 1.7 договору строк дисконтного періоду та відповідно строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.

Натомість наявні матеріали справи не містять відомостей щодо вчинення позичальником дій, спрямованих на продовження обумовленого сторонами строку надання кредиту, з долученого позивачем розрахунку заборгованості не вбачається здійснення позичальником оплати всіх фактично нарахованих процентів за кредитом до моменту закінчення визначеного строку дисконтного періоду та як наслідок продовження такого. При цьому, також не вбачається чи було наявне в особистому кабінеті тощо позичальника активована функція продовження строку дисконтного періоду, будь-яких доказів на підтвердження наявності такої позивачем не надано. Відповідно, з огляду на викладене та, зважаючи на погоджені сторонами умови продовження визначеного строку кредитування, в даному випадку стягненню підлягають виключно проценти за користування кредитом в межах погодженого строку надання кредиту, який становить 30 днів.

Проте, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснювалося нарахування процентів поза межами встановленого строку кредитування, що є порушенням умов кредитного договору, а тому відповідно відсутні будь-які правові підстави для стягнення нарахованих кредитодавцем процентів за кредитом поза межами зазначеного строку (після 21.10.2021), що в свою чергу не враховано судом першої інстанції під час розгляду справи по суті та як наслідок зроблений передчасні та помилкові висновки про стягнення заявленого позивачем розміру заборгованості по процентам в повному обсязі. З підстав викладеного, доводи апеляційної скарги у відповідній частині є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Пунктом 1.9.3. договору в свою чергу визначено, що якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8 договору, умови, щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 % річних, що становить 1,98 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.

Відповідно, з огляду на погоджені сторонами умови нарахування процентної ставки, розмір заборгованості за процентами, що підлягає стягненню з відповідача становить 13068,0 грн.

Відомості щодо часткового/повного погашення відповідачем заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 445271581 від 21.09.2021 в матеріалах справи відсутні, доказів на підтвердження такого відповідачем не надано. При цьому, звертаючись до суду із апеляційною скаргою, скаржником не заперечується факт отримання кредитних коштів та відповідно наявності обов`язку сплатити проценти за користування кредитом, однак в межах погодженого сторонами строку надання кредиту.

Із вимогами щодо стягнення відсотків в порядку ст. 625 ЦК України позивач не звертався.

Таким чином, враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» становить 23068,0 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про неповне встановлення та дослідження судом першої інстанції всіх фактичних обставин справи та як наслідок зроблено передчасний висновок про стягнення заборгованості у заявленому позивачем розмірі, а тому оскаржуване рішення підлягає зміні в частині розміру заборгованості за кредитом, зменшивши даний розмір з 93381,40 грн до 35068,0 грн.

Апеляційний суд також вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

За подання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 15398 від 04.07.2025, а тому судовий збір, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача становить 896,28 грн.

За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 3699,0 грн, що підтверджується квитанцією № L8AQ-FKMM-9YYE від 20.11.2025, а тому судовий збір, що підлягає стягненню з ТОВ «Юніт Капітал» на користь відповідача становить 2330,37 грн.

За положенням ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Відповідно, з урахуванням висновків суду про наявність підстав для частково задоволення апеляційної скарги, зміни оскаржуваного рішення в частині розміру заборгованості (37% від заявлених вимог), судовий збір, який підлягає стягненню з позивача на користь ОСОБА_1 становить 1434,09 грн.

Керуючись ст.ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 21 жовтня 2025 року змінити в частині розміру заборгованості, що підлягає стягненню за договором кредитної лінії № 445271581 від 21.09.2021 з 93381 (дев`яносто три тисячі триста вісімдесят одна) грн 40 коп на 35068 (тридцять п`ять тисяч шістдесят вісім) грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літ. А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) грн 09 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 06 жовтня 2026 року.

Головуючий О.С. Комлева

Судді М.М. Драгомерецький

С.М. Сегеда