Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №520/627/17 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/42/26

Справа № 520/627/17

Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Таварткіладзе О.М.,

суддів: Вадовської Л.М., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Врони Андрія Валентиновича, представника ОСОБА_2 адвоката Синько Олени Анатоліївни та представника ОСОБА_3 адвоката Синько Олени Анатоліївни на рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи – Управління державної архітектурно-будівельної інспекції Одеської міської ради, Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив імені 1-го Травня», про визнання договору недійсним та усунення перешкод у користуванні власністю, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа – Управління державної архітектурно-будівельної інспекції Одеської міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки та окремого домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та окремого дачного будинку, що становить 66/1000 частин дачних будівель дачно-будівельного кооперативу (ДБК) імені 1-го Травня, за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 на час відкриття провадження у справі належали 13/1000 частин у ДБК імені 1-го Травня, за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з окремого одноповерхового дачного будинку, що межує з домоволодінням і дачним будинком позивача.

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 демонтував одноповерхову будівлю дачного будинку, і без погодження із позивачем та іншими членами ДБК імені 1-го Травня та без оформлення в органах архітектури необхідних документів розпочав будівництво 3-х поверхового дерев`яного будинку за «Ескізом намірів забудова земельної ділянки».

Як вказувала позивач, даний будинок зведено впритул до будинку позивача, що є порушенням державних будівельних норм. Крім того, під час будівництва ОСОБА_2 самовільно зніс огорожу будинку позивача, демонтував межовий знак та облаштував фундамент під будівництво дачного будинку, заступивши на територію земельної ділянки позивача, таким чином порушивши межі земельної ділянки позивача.

На зауваження та скарги позивача на адресу відповідача та голови ДБК імені 1-го Травня про порушення ДБН і меж земельної ділянки ОСОБА_2 не відреагував та продовжував будівництво. Також, звернення позивача до Управління архітектури і містобудування Одеської міської ради та Управління державної архітектурно-будівельної інспекції Одеської міської ради, результатів не дало. Управлінням архітектури і містобудування Одеської міської ради скарга позивача була переадресована за належністю до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради для прийняття ним рішення.

Також позивач вказувала, не зважаючи на вжиті районним судом в межах розгляду справи заходи забезпечення позову щодо заборони вчинення будівельних робіт, ОСОБА_2 подано декларацію про готовність до експлуатації об`єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та 17 лютого 2017 року до державного реєстру речових прав державним реєстратором внесені і зареєстровані зміни щодо вказаного майна ОСОБА_2 , зокрема зазначено про належність йому 13/1000 частин дачних будівель у ДБК 1-го Травня, за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, будівлю було введено в експлуатацію.

Надалі, позивачу стало відомо про відчуження ОСОБА_2 13/1000 частин дачних будівель у ДБК 1-го Травня, за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 за договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С. (реєстраційний запис № 1743). Як зазначала позивач, вказана угода була укладена відповідачем з метою ухилення від відповідальності.

На думку позивача, такими діями відповідач здійснив самочинне будівництво з істотними порушеннями архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних норм, що суперечить приватним інтересам та пливає на зручність утримання суміжних ділянок і будівель, створюється пожежна небезпека для будинку позивача, чим порушуються її права та інтереси, зокрема створюються перешкоди у здійсненні права власності та спричинено майнову шкоду.

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень, вона просила суд:

- визнати недійсним договір дарування 13/1000 частин дачних будівель у ДБК імені 1-го Травня, за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з дачного будинку під літерою «Ц», укладений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С. 27 лютого 2017 року, номер реєстраційної дії 1743;

- зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та дачним будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , на території ДСК ім. АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу двох поверхової дерев`яної конструкції дачного будинку, самочинно збудованого відповідачем на земельній ділянці, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та відновлення межі земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.03.2017 року до участі у справі в якості третьої особи залучено ОК «Дачно-будівельний кооператив імені 1-го Травня».

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано договір дарування від 27.02.2017 року, на підставі якого ОСОБА_3 отримала в дар 13/1000 часток дачних будівель, загальною площею 995,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 147776451101, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою Віолеттою Султаналіївною, зареєстрований в реєстрі за №1743 - недійсним.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 – відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Врона Андрій Валентинович, представник ОСОБА_3 та ОСОБА_2 – ОСОБА_4 звернулися з апеляційними скаргами, в яких, зокрема:

- представник ОСОБА_1 адвокат Врона Андрій Валентинович просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та дачним будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , на території ДСК ім. 1-го Травня, шляхом демонтажу двох поверхової дерев`яної конструкції дачного будинку, самочинно збудованого відповідачем на земельній ділянці, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та відновлення межі земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та ухвали в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, в іншій частині рішення залишити без змін;

- представник ОСОБА_3 – Синько Олена Анатоліївна просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2020 року в частині визнання договору дарування від 27.02.2017 року, на підставі якого ОСОБА_3 отримала в дар 13/1000 часток дачних будівель, загальною площею 995,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 147776451101, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою Віолеттою Султаналіївною, зареєстрований в реєстрі за №1743 – недійсним, та ухвалити в цій частині нове рушення про відмову у задоволені позовних вимог, в іншій частині – рішення залишити без змін;

- представник ОСОБА_2 – ОСОБА_4 просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2020 року в частині визнання договору дарування від 27.02.2017 року, на підставі якого ОСОБА_3 отримала в дар 13/1000 часток дачних будівель, загальною площею 995,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 147776451101, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою Віолеттою Султаналіївною, зареєстрований в реєстрі за №1743 – недійсним, та ухвалити в цій частині нове рушення про відмову у задоволені позовних вимог, в іншій частині – рішення залишити без змін, змінити мотивувальну частину рішення щодо констатації порушення меж земельної ділянки позивача,

посилаючись при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Будучи в розумінні ст.ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 08.09.2026 року на 15:30 год. ОСОБА_1 та її представник адвокат Хижняк А.В., а також представники третіх осіб Управління державної архітектурно-будівельної інспекції Одеської міської ради, Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив імені 1-го Травня» не з`явилися.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Хижняк А.В. надійшла заява про відкладення судового засідання у зв`язку з її перебуванням у місті Києві

Представники Управління державної архітектурно-будівельної інспекції Одеської міської ради, Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив імені 1-го Травня» про причини неявки апеляційному суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи в режимі відеоконференції не подавали.

Присутня в судовому засіданні представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Синько О.А. просила відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Хижняк А.В. про відкладення судового засідання та не заперечувала проти розгляду апеляційних скарг за фактичною явкою сторін.

При цьому, адвокат Синько О.А. звернула увагу апеляційного суду, що в судове засідання з`явився один з експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, який приймав участь у проведенні повторної судової земельно-технічної експертизи, в той час, як приватний експерт Рапач К.В., який 10.10.2025 року склав новий по суті висновок земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи № 59/25 за ініціативою ОСОБА_1 , після того, як 25.02.2025 року вже був складений висновок комісійної повторної судової земельно-технічної експертизи № 24-6299, що була призначена Одеським апеляційним судом за згодою представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Приватний експерт Рапач К.В. будучи належним чином повідомленим про виклик до суду на 08.09.2026 року на 15:30 год. не з`явився та не повідомив про причини неявки, а сторона-ініціатор його заслуховування апеляційним судом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Хижняк А.В. у заяві про відкладення судового засідання, призначеного на 08.09.2026 року о 15:30 год. про неможливість прибуття експерта, ОСОБА_5 не зазначила, акцентуючи увагу виключно на відрядженні до м. Києва адвоката Хижняк А.В.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до висновків Верховного Суду по справі №361/8331/18 - якщо учасники процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги явку в судове засідання експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз - Возного О.І. і думку присутнього представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвоката Синько О.А., колегія суддів зняла з повістки дня питання про подальший виклик приватного експерта Рапача К.В., вважаючи за необхідне заслухати судового експерта Возного О.І., який прибув у судове засідання для надання пояснень по складеному висновку комісійної повторної судової земельно-технічної експертизи № 24-6299, та не вбачала підстав для подальшого відкладення розгляду справи у зв`язку з неявкою адвоката Хижняк А.В.

Проаналізувавши подане клопотання про відкладення, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні такого клопотання, оскільки про судове засідання, яке призначено Одеським апеляційним судом на 08.09.2026 року о 15:30 год., представник ОСОБА_1 адвокат Хижняк А.В. повідомлена шляхом направлення до електронного кабінету представника у системі «Електронний суд» судового повідомлення про виклик до суду, що згідно довідкою про доставку електронного документа отримано останньою 24.04.2026 року о 12:52:10 год. (т. 10 а. с. 4), тобто за 4,5 місяці до дати його призначення, і тому абстрактне зазначення адвокатом про перебування у відрядженні у м. Києві без конкретизації цілі відрядження та документального підтвердження такого відрядження не надають апеляційному суду оцінити їх виключність і поважність.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що адвокат Хижняк А.В. брала участь у попередніх судових засіданнях суду апеляційної інстанції, де викладала свою позицію в інтересах позивача ОСОБА_1 .

Разом з тим, справа розглядається в судах з січня 2017 року, а в апеляційному суді - з січня 2021 року, тобто з перевищенням розумного строку в розумінні ст. ст. 210, 371 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи розумні строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду, усвідомленість учасників справи, які не з`явились до суду, обізнаність про розгляд справи, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду першої інстанції відповідає не у повній мірі.

Задовольняючи позов частково, визнаючи договір дарування від 27.02.2017 року, на підставі якого ОСОБА_3 отримала в дар 13/1000 часток дачних будівель, загальною площею 995,9 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 147776451101, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С., зареєстрований в реєстрі за №1743 – недійсним, відмовляючи у решті вимог ОСОБА_1 про зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та дачним будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , на території ДСК ім. АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу двох поверхової дерев`яної конструкції дачного будинку, самочинно збудованого відповідачем на земельній ділянці, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та відновлення межі земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ., суд першої інстанції виходив з того, що:

- проведені ОСОБА_2 роботи з реконструкції належної йому частки дачної будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідком чого площа будинку під літерою «Ц», становить 75,6 кв. м., житлова - 41,1 кв. м, є самовільним будівництвом;

- порушення права ОСОБА_1 полягає в порушенні меж земельної ділянки належної позивачеві, через проведенні ОСОБА_2 будівельних робіт зі збільшення площі дачного будинку під літерою «Ц», за адресою АДРЕСА_1 , а зазначені у декларації № ОД 082163142548, зареєстрованої 09.11.2016 року про початок виконання будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 та декларації №ОД 142170381860, зареєстрованої 07.02.2017 року про готовність об`єкта будівництва до експлуатації, є скасованими.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції зазначив, що під час розгляду справи встановлено порушення меж земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 , згідно копії Державного акту серія №АВ 295974 від 05.10.2005 року, внаслідок дій ОСОБА_2 з проведених будівельних робіт зі збільшення площі дачного будинку під літерою «Ц», за адресою АДРЕСА_1 , які є самочинним будівництвом та на цей час належить на праві власності ОСОБА_3 .

Однак, позивач ОСОБА_1 заявляючи вимоги про проведення робіт з демонтажу двох поверхової дерев`яної конструкції дачного будинку, не довела суду належними доказами, чи є можливість перебудови самочинно збудованого об`єкта відповідачами, в чому полягає демонтаж, чи є він можливим з технічної точки зору, чи спірний об`єкт можна відокремити від інших споруд та чи не вплине знесення окремих його частин на міцність і безпечність самої будівлі.

Також під час розгляду справи, позивачем не доведено, що не можливість відновлення права позивача іншим шляхом ніж демонтаж самовільно збудованого об`єкту, шляхом перенесення межі земельної ділянки з урахуванням виплати відповідної компенсації, адже знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливо лише за умови, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від такої перебудови.

Стосовно перешкод у користуванні дачною будівлею, належної позивачеві, останньою взагалі не доведено, в чому полягає порушення внаслідок проведених дій відповідачем.

При цьому вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду України, які викладені у постановах: від 19 квітня 2017 року № 6-129цс17 у справі № 354/612/13-ц; від 06 вересня 2017 року № 6-1721цс16 у справі № 642/7110/15-ц, і підстав для відступлення від них немає, а також узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 27 травня 2020 року по справі №442/615/18-ц, постанові від 04 грудня 2019 року по справі № 727/6104/16-ц.

При вищевикладених обставинах, суд доходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права в частині усунення перешкод у користуванні власністю шляхом проведення демонтажу частину конструкції будівлі, належної ОСОБА_3 та відновлення межі земельної ділянки ОСОБА_1 , є не ефективним у розумінні статті 16 ЦК України та унеможливлює виконання такого рішення, за наслідком чого в цій частині вимога позивача задоволенню не підлягає.

Колегія суддів повністю погодитись з усіма такими висновками районного суду не може з огляду на наступне.

Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0202 га за адресою: АДРЕСА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №295974, виданого 05.10.2005 року.

Згідно договору дарування нерухомого майно на зазначеній земельній ділянці розташована дачна будівля, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування нерухомого майна від 16.12.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І., зареєстрованого в реєстрі за №13872.

Земельна ділянка ОСОБА_1 межує із земельною ділянкою, на якій знаходиться частка дачної будівлі, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме мано № 81624726 від 02.03.2017 року на даний час належить, ОСОБА_3 , а саме:13/1000 частки дачних будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 27.02.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №1743, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою Віолетою Султаналіївною, якою і було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 34052391 від 27.02.2017 року.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме мано № 80753072 від 20.02.2017 року, право власності на зазначену частку дачних будівель до дарування ОСОБА_3 належало ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 10.05.2016 р., укладеного між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , зареєстрований у реєстрі за № 481 посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Алєксєєвою О.В., якою і було прийнято рішення № 29587653 від 10.05.2017 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 13/1000 частки дачних будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Загальна площа будинку під літ «Ц», за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Технічного паспорту, виготовленого КП «Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради» станом на 27.02.2016 року, виданого ОСОБА_2 становить 22,0 м2, в тому числі житлова площа становить 17,6 м2, допоміжна – 4,4 м2.

09.11.2016 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради провело реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 082163142548 з реконструкції частки дачних будівель ОК «Дачно-Будівельний кооператив ім. 1-го Травня» без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 , замовник – ОСОБА_2 .

Згідно з листом №Б-1967Г524 від 23.01.2017 року виданим Київською районною адміністрацією Одеської міської ради, 05.01.2017 року було проведено комісійне обстеження місця забудови на якому також був присутній ОСОБА_2 та встановлено, що Селютім був винесений та самовільно демонтований межовий знак без погодження з ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 96).

30.01.2017 року Київським районним судом міста Одеси постановлено ухвалу, якою вжито заходи забезпечення позову по цивільній справі №520/627/17, шляхом встановлення заборони та зупинення фізичним та юридичним особам здійснення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка суміжна з земельною ділянкою ОСОБА_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до актів державного виконавця від 03.02.2017 року, державним виконавцем було доведено до відома будівельників які проводили будівництво на земельній ділянці що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , про ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 30.01.2017 року та встановлену заборону та зупинення фізичним та юридичним особам здійснення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка суміжна з земельною ділянкою ОСОБА_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . (т. 1 а. с. 101-103).

Відповідно до актів від 27.01.2017 року, 03.02.2017 року, 14.02.2017 року, складених головою та бухгалтером ДБК ім. 1-го Травня, керівництвом ДБК неодноразово було доведено до відома ОСОБА_2 про заборону проведення будівельних робіт на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 104-106).

07.02.2017 року на замовлення ОСОБА_2 . Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було видано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № ОД 142170381860, якою введено в експлуатацію частку дачних будівель ОК «Дачно-Будівельний кооператив ім. 1-го Травня» без зміни геометричних розмірів.

Відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № ОД 142170381860 загальна площа будинку під літ «Ц», за вказаною адресою, збільшена до 75,6 м2, з якої житлова площа – 41,1 м2, допоміжна площа – 34,5 м2, будівельний об`єм – 206,4 м2.

09.02.2017 року ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 30.01.2017 року про вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони та зупинення фізичним та юридичним особам здійснення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка суміжна з земельною ділянкою ОСОБА_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1

На підставі Декларації про готовність до експлуатації об`єкта державним реєстратором Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець Олександром Володимировичем було зареєстровано зміни до права власності ОСОБА_2 від 15.02.2017 року, індексний номер рішення № 33863573, а саме було додано: «13/1000 частки дачних будівель, що складається з дачного будинку літерою «Ц», загальною площею 75,6 кв. м., житловою площею 41,1 кв. м.».

На підставі наказу начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №24 ДАБК від 04.10.2016 року та звернення ОСОБА_1 (вх. №01-10/305-зг від 20.12.2016 року), проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил за адресою об`єкта: АДРЕСА_1 .

Згідно з інформацією отриманої від філії ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза» в Одеській області вх.№01-5/211-ог від 02.02.2017 року експертизу проекту за адресою: АДРЕСА_1 (замовник - ОСОБА_2 ) не розглядалася та висновки не надавалися.

За результатами позапланової перевірки виявлені недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва з реконструкції частки дачних будівель без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані вищевказаного об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за № ОД 082163142548 від 09.11.2016 року, чим порушено ст. 34 та ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Отже, інформація, яка вказана в декларації про наявність експертизи проекту будівництву, не відповідає дійсності.

03 лютого 2017 року в присутності свідків гр. ОСОБА_8 та гр. ОСОБА_9 , складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

03 лютого 2017 року складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з терміном усунення виявлених порушень до 10.03.2017 року.

20 лютого 2017 року розглянуто справу про адміністративне правопорушення і винесено постанову №064/17 по справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 188-42 КУпАП (недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю).

27 лютого 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С., зареєстрований в реєстрі за № 1743, за умовами якого ОСОБА_2 передав в дар, а ОСОБА_3 , як обдарована, отримала в дар 13/1000 часток дачних будівель, загальною площею 995,9 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 147776451101.

28.02.2017 року Управлянням ДАБК видано наказ № 01-13/66 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 082163142548 від 09.11.2016 року».

05 жовтня 2017 року ОСОБА_2 будучи незгодним з наказом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/66ДАБК від 28.02.2017 р. про скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 082163142548 від 09.11.2016 року, звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування вказаного наказу №01-13/66ДАБК від 28.02.2017 року (справа № 522/18684/17).

За наслідком розгляду вказаної справи, 12 листопада 2018 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалено рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_2 був задоволений. Визнано протиправним та скасовано Наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/66ДАБК від 28.02.2017 року.

06 червня 2019 року П`ятим апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову по справі № 522/18684/17, якою апеляційну скаргу адвоката Рибак Христини Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2018 року – задоволено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2018 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу – відмовлено повністю. При цьому апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 не додержано містобудівних умов та обмежень на спірний об`єкт, що є порушенням ч. 2 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». За результатами проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_2 зазначені недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних, видом будівництва позивачем зазначалось – реконструкція частки дачних будівель ОК «Дачно-будівельний кооператив ім. 1-го Травня, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані», а саме будівельні роботи проводяться зі зміною зовнішньої конфігурації будинку з мансардою, колегія суддів у постанові зазначила, що вважає, що наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/66ДАБК від 28.02.2017 р. про скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 082163142548 від 09.11.2016 року прийнятий відповідно до норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Крім того, судом також встановлено, що 20.01.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду міста Одеси із позовною заявою, в якій просила суд скасувати реєстрацію декларації №ОД 082163142548 від 09.11.2016 року про початок виконання будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , що межує з ділянкою позивача та скасувати реєстрацію декларації №ОД 142170381860 від 07.02.2017 року про готовність об`єкта будівництва до експлуатації. (Справа №522/1386/17).

За наслідком розгляду вказаної справи, 16 травня 2017 року Приморським районним судом міста Одеси було ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 – задоволено частково.

Скасовано реєстрацію декларації №ОД 142170381860 від 07.02.2017 року, зареєстрованої Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ім`я ОСОБА_2 про готовність до експлуатації об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , - залишено без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2017 року по справі №522/1386/17, - залишено без змін.

Отже, постанова Приморського районного суду міста Одеси від 16.05.2017 року у справі №522/1386/17 набрала законної сили 14.11.2017 року.

Зазначеною постановою суду встановлено, що факт недостовірності даних, зазначених в оскаржуваній декларації, підтверджується даними, встановленими відповідачем при проведенні позапланової перевірки, за результатами якої складено акт від 27.02.2017 року та прийнято рішення про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт. Аналогічні дані зазначено і в декларації про готовність об`єкта до експлуатації, тож суд констатує їх недостовірність на підставі встановлених обставин та наявних в матеріалах справи доказів, що є підставою для скасування реєстрації декларації №ОД 142170381860 від 07.02.2017 року про готовність об`єкта будівництва до експлуатації.

Надалі, 06.07.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до Державного реєстратора Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець Олександра Володимировича, відповідно до якого позивач просила: скасувати рішення про державну реєстрацію змін до права власності (з відкриттям розділу), індексний номер 33863573 від 15.02.2017 року, внесене державним реєстратором Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець Олександр Володимирович, що стало підставою для реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності, номер запису про право власності 14493201, дата реєстрації 10.05.2016 року (справа №522/11888/18).

За наслідком розгляду вказаної справи, 21.11.2018 року Приморським районним судом міста Одеси було ухвалено рішення, яким позов – задоволено. Скасовано рішення про державну реєстрацію змін до права власності (з відкриттям розділу), індексний номер 33863573 від 15.02.2017 року, внесене державним реєстратором Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець Олександр Володимирович, що стало підставою для реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності, номер запису про право власності 14493201, дата реєстрації 10.05.2016 року.

Як вбачається зазначене рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили.

Вказаним рішенням суду встановлено, що при збільшенні площі дачного будинку під літерою «Ц», було допущено порушення меж земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 , відповідно до Державного акту серії № АВ 295974 від 05.10.2005 року.

У рамках розгляду цивільної справи №522/11888/18 судом було встановлено, що оскільки на підставі скасованої Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № ОД 142170381860, якою введено в експлуатацію частку дачних будівель ОК «Дачно-Будівельний кооператив ім. 1-го Травня» було зареєстровано зміни в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, якими збільшено площу зазначених дачних будівель, позивача фактично позбавлено права на вільне та безперешкодне користування своєю власністю.

Під час розгляду справи, ухвалою суду від 07.04.2017 року призначено судову земельно-технічну експертизу, за наслідком проведення якої експертом ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім.. ОСОБА_10 » ОСОБА_11 складено 22.06.2017 року висновок за №067/2017, відповідно до якого встановлено, що:

Площа земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , згідно копії Державного акту №АВ 295974 від 05.10.2005 року, становить 202 кв. м.;

Площа земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 становить 195,2 кв. м.

Відповідно до вимог нормативно-технічних актів, згідно даних вказаних в наданому технічному звіті про топографо-геодезичні вишукування щодо топографічного знімання земельної ділянки в існуючих межах, виконаного ФОП ОСОБА_12 , а саме схематичного плану по визначенню фактичного відхилення меж земельної ділянки від даних ДЗК, виконаного інженером – геодезистом В.А.Фоменко від 01.06.2017 року, експертом було встановлено порушення землекористування, зокрема меж та площі земельної ділянки ОСОБА_1 , а саме:

- з боку суміжного землекористувача, що знаходиться з тильної сторони будівлі літ. «Ж», що належить ОСОБА_1 , шляхом того, що частина будівлі вищевказаного землекористувача, площею 2,6 кв. м., знаходиться на земельній ділянці, що належить ОСОБА_1 , згідно копії Державного акту серія АВ 295974 від 05.10.2005 року;

- з боку суміжного землекористувача, що знаходиться з лівої бокової сторони будівлі літ. «Ж», що належить ОСОБА_1 , шляхом того, що частина земельної ділянки вищевказаного землекористувача, площею 1,9 кв. м. знаходиться на земельній ділянці, що належить ОСОБА_1 згідно копії Державного акту серія № АВ 295974 від 05.10.2005 року;

- з фасадної сторони земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 , шляхом того, що частина земельної ділянки, площею 2,8 кв. м., що знаходиться в фактичному користуванні ОСОБА_1 , знаходиться поза межами земельної ділянки, згідно копії Державного акту серія №АВ 295974 від 05.10.2005 року;

- з фасадної сторони земельної ділянки, шляхом того, що частина земельної ділянки, площею 1,4 кв. м., що належить ОСОБА_1 , згідно копії Державного акту серія №АВ 295974 від 05.10.2005р., знаходиться за межами земельної ділянки, згідно фактичного користування ОСОБА_1 ;

- з боку суміжного землекористувача, що знаходиться з правої бокової сторони земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 шляхом того, що частина земельної ділянки вищевказаного землекористувача, площею 0,6 кв. м., знаходиться на земельній ділянці, що належить ОСОБА_1 , згідно копії Державного акту серія №АВ 295974 від 05.10.2005 року;

- з тильної сторони земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 , шляхом того, що частина земельної ділянки, площею 0,4 м2, що знаходиться в фактичному користуванні ОСОБА_1 знаходиться на земельній ділянці суміжного землекористувача;

- з боку суміжного землекористувача, що знаходиться з правої бокової сторони будівлі під літ. «Ж», що належить ОСОБА_1 шляхом того, що частина будівлі вищевказаного землекористувача, площею 1,3 кв. м., що розташована по АДРЕСА_1 , знаходиться на земельній ділянці, що належить ОСОБА_1 , згідно копії Державного акту серія №АВ 295974 від 05.10.2005 року;

- з боку суміжного землекористувача, що знаходиться з правої бокової сторони будівлі під літ. «Ж», що належить ОСОБА_1 шляхом того, що частина будівлі вищевказаного землекористувача, площею 2,2 кв. м., що розташована по АДРЕСА_1 , знаходиться на земельній ділянці, що належить ОСОБА_1 , згідно копії Державного акту серія №АВ 295974 від 05.10.2005 року.

Експертом зазначено, що відновлення меж земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 з правої сторони бокової сторони будівлі під літ. «Ж», що належить ОСОБА_1 неможливо у зв`язку з тим, що розташована будівля суміжного землекористувача по АДРЕСА_1 .

Також у відповідності до висновку №153/2017 судової будівельно-технічної експертизи, складеного судовим експертом ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім.. Скибінського С.С.» Мазуровою І.С. встановлено, що:

- відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки, реконструкція та капітальний ремонт», та враховуючи проведений огляд, а також дані, зазначені в матеріалах справи і додатково наданої документації, встановлено, що дачна будівля під літерою «Ц», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що складає 13/1000 частин дачних будівель у ДБК 1-го Травня, що належить ОСОБА_3 , є новим об`єктом будівництва;

- зіставляючи результати огляду обстежуваної дачної будівлі під літ. «Ц», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що складає 13/1000 частин дачних будівель у ДБК 1-го Травня, що належить ОСОБА_3 , дані зазначені в матеріалах справи і додатково наданої документації, виявлені пошкодження в ході обстеження будівель, розташованих поряд, які належать ОСОБА_1 , а також те, що експерт не потрапив у всередину будівлі і не зміг провести повне обстеження без дозволу власника обстежуваної будівлі, з вищевказаними вимогами нормативної законодавчо-технічної документації, експерт прийшов до думки про те, що обстежуваний об`єкт не відповідає наступним вимогам діючих в Україні будівельним, санітарним і протипожежним нормам і правилам (ДБН), а саме: З причин того, що дачна будівля під літерою «Ц», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що складає 13/1000 частин дачних будівель у ДБК 1-го Травня та належить ОСОБА_3 , є новим об`єктом будівництва, а також перекриває вікно приміщення №ІІ-1-7 дачної будівлі під літ. «С», що належить ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає: п. 3.25* 7П`Н360-92** «Містобудування. Планування і забудова міській j сільських поселень»; п. 1* Додатку 3.1 (обов`язковий) «Протипожежні вимоги» ДБН360-92** і «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

У зв`язку з тим, що експерт не потрапив у всередину будівлі і не зміг провести повне обстеження обстежуваної будівлі, експерт визначав відповідність об`ємно-планувальних показників дачної будівлі під літерою «Ц», розташованої по АДРЕСА_1 , яка складає 13/1000 частин дачних будівель у ДБК 1-го Травня, об`ємно-планувальним показникам, вказаним в Технічному паспорті від 27.05.2016 року, на підставі проведеного візуального огляду, в ході чого, встановлено, що дача під літ. «Ц» І - двоповерхова будівля з мансардним поверхом та копії Інформаційної довідки зі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (т. 1 а. с. 117), загальною площею 75,6 кв. м., житловою – 41,1 кв. м., що не відповідає даним, вказаним в копії Техпаспорта від 27.05.2016 року, дача під літ. «Ц» - одноповерхова будівля, загальною площею 22,0 кв. м., житловою 17,6 кв. м.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного встановлено, що об`ємно-планувальні показники дачної будівлі під літерою «Ц», розташованої по АДРЕСА_1 , яка складає 13/1000 частин дачних будівель у ДБК 1-го Травня, не відповідають об`ємно-планувальним показникам, вказаним в Технічному паспорті від 27.05.2016 року.

Враховуючи не відповідність дачної будівлі під літерою «Ц», розташованої по АДРЕСА_1 , яка складає 13/1000 частин дачних будівель у ДБК 1-го Травня, що належить ОСОБА_3 , вимогам діючих в Україні будівельним, санітарним і протипожежним нормам і правилам (ДБН), а також виявлені пошкодження в ході обстеження дачного будинку під літерою «С», розташованого на території ДБК АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 та домоволодіння по АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , експерт встановив, що дачна будівля під літерою «Ц», перешкоджає суміжному власнику ОСОБА_1 у користуванні вищевказаним нерухомим майном.

Так, під час розгляду справи, з необхідністю уточнень висновків експертів, ухвалою суду від 21.09.2018 року було призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу та додаткову судову земельно-технічну експертизу, до раніше наданих висновків №067/2017 від 22.06.2017 року та №153/2017 від 29.03.2018 року.

На виконання вказаної ухвали суду, судовим експертом ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.» Мазуровою І.С. було складено 23.11.2018 року висновок №4175/2018 додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

Відповідно до вказаного висновку експерту оскільки не було надано письмову згоду на залучення до проведення топографо-геодезичних робіт земельних ділянок сертифікованого інженера – геодезиста ОСОБА_13 , та не була здійснена оплата витрат пов`язаних з виконанням судової земельно-технічної експертизи, покладених на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповісти на поставленні питання в частині проведення додаткової земельно-технічної експертизи, не надається можливим.

Стосовно додаткової судової будівельно-технічної експертизи, експертом зазначено, що провести перебудову об`єкта нерухомості збудованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , яка складає 13/1000 частин дачних будівель у ДБК 1-го Травня, що належить ОСОБА_3 , без нанесення шкоди конструктивному рішенню цілісності конструкції, шляхом приведення його характеристик у відповідність до архітектурних вимог щодо мінімальних відступів від меж земельної ділянки, визначених містобудівних умовах та обмеженнях земельної ділянки, не можливо. Експертом у висновку визначено, яким чином дачна будівля, належна ОСОБА_3 , перешкоджає, суміжному власнику ОСОБА_1 , у користуванні належним їй нерухомим майном, з описом стін та площі таких перешкод.

До суду також було надано висновок експерта №16/2019 судової будівельно-технічної експертизи, складений 12 квітня 2019 року судовим експертом Чорною Ю.П., відповідно до якого, фактична ширина фасадної стіни (лінійний розмір між крайніми точками дощок дерев`яного каркасу стін) дачної будівлі літ. «Ц» по АДРЕСА_1 , складає 3,20 м. Ширина фасадної стіни дачної будівлі літ. «Ц» з урахуванням зовнішнього оздоблення зі спеціальної фанери складає 3,26 м.

Визначити фактичний лінійний розмір (довжину) бокових стін дачної будівлі літ. «Ц» експерту не надалось можливим у зв`язку з відсутністю доступу на суміжну земельну ділянку.

На дослідження замовником надана копія Технічного звіту про топографо-геодезичні вишукування щодо топографічного знімання земельної ділянки в існуючих межах за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_12 у 2017 році. У відповідності до вказаного Технічного звіту довжина бокової стіни дачної будівлі літ. «Ц» зі сторони суміжної одноповерхової будівлі складає 8,14 м. Фактична довжина зовнішньої тильної стіни (лінійний розмір між крайніми точками дощок дерев`яного каркасу стін) дачної будівлі літ. «Ц» по АДРЕСА_1 складає 3,79 м. Визначити лінійний розмір (довжину) зовнішніх стін дачного будинку літ. «Ц» зі сторони суміжної двоповерхової кам`яної будівлі не надається можливим у зв`язку з відсутністю доступу на суміжну земельну ділянку.

Визначити в повному обсязі зовнішні лінійні розміри обстежуваного дачного будинку літ. «Ц» по АДРЕСА_1 експерту не надалось можливим. У зв`язку з чим, однозначно не надається можливим визначити фактичну площу забудови дачного будинку літ. «Ц» по АДРЕСА_1 . У результаті проведеного фактичного обстеження дачного будинку літ. «Ц», експертом встановлено, що геометричні розміри фасадної тильної та бокової стін (зі сторони суміжної одноповерхової будівлі) стін дачного будинку літ. «Ц», в АДРЕСА_1 , не збільшені, у порівнянні з даними Технічного висновку про стан конструкцій та можливість подальшої експлуатації дачних будівель за адресою: АДРЕСА_1 , ІТЦ «Аргумент» за 2006 рік, Технічного паспорту на садовий (дачний будинок) за адресою: АДРЕСА_3 станом на 23.04.2015 року, Технічного паспорту на садовий (дачний будинок) за адресою: АДРЕСА_3 станом на 27.05.2016 року.

Фактична ширина фасадної стіни дачної будівлі літ. «Ц» (лінійний розмір між крайніми точками дощок дерев`яного каркасу стін) складає 3,20 м, що відповідає лінійному розміру (ширині) стіни дачної будівлі літ. «Ц» по АДРЕСА_1 , вказаної в Технічному висновку про стан конструкцій та можливість подальшої експлуатації дачних будівель за адресою: АДРЕСА_1 , ІТЦ «Аргумент» за 2006 рік, Технічному паспорті на садовий (дачний будинок) за адресою: АДРЕСА_3 станом на 23.04.2015 року, Технічному паспорті на садовий (дачний будинок) за адресою: АДРЕСА_3 станом на 27.05.2016 року.

У відповідності до Технічного звіту про топографо-геодезичні вишукування щодо топографічного знімання земельної ділянки в існуючих межах за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_12 у 2017 році довжина бокової стіни дачної будівлі літ. «Ц» зі сторони суміжної одноповерхової будівлі складає 8,14 м, що відповідає лінійному розміру (довжині) стіни дачної будівлі літ. «Ц» по АДРЕСА_1 , вказаної в Технічному висновку про стан конструкцій та можливість подальшої експлуатації дачних будівель за адресою: АДРЕСА_1 , ІТЦ «Аргумент» за 2006 рік, Технічному паспорті на садовий (дачний будинок) за адресою: АДРЕСА_3 станом на 23.04.2015 року, Технічному паспорті на садовий (дачний будинок) за адресою: АДРЕСА_3 станом на 27.05.2016 року.

Довжина тильної стіни складає 3,79 м, що на 0,19 м менше лінійного розміру (довжини) тильної стіни дачної будівлі літ. «Ц», вказаної в Технічному висновку про стан конструкцій та можливість подальшої експлуатації дачних будівель за адресою: АДРЕСА_1 , ІТЦ «Аргумент» за 2006 рік, Технічному паспорті на садовий (дачний будинок) за адресою: АДРЕСА_3 станом на 23.04.2015 р., Технічному паспорті на садовий (дачний будинок) за адресою: АДРЕСА_3 станом на 27.05.2016 року.

25 травня 2020 року за наслідком проведення засідання дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України було прийнято рішення за №1, яким притягнуто судового експерта ОСОБА_14 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Як вбачається з вказаного рішення, дисциплінарною комісією було розглянуто скаргу ОСОБА_2 від 18.02.2020 року щодо можливого допущення судовим експертом Мазуровою І.С. порушення вимог нормативно-правових актів під час виконання висновку додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 23.11.2018 року за №175/2018.

За наслідком розгляду вказаної скарги, дисциплінарною комісією було встановлено вчинення порушень судовим експертом Мазуровою І.С, під час складення вказаного висновку, у зв`язку з чим суд не приймає висновок додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 23.11.2018 року за №175/2018, складений судовим експертом Мазуровою І.С. в якості належного та достатнього доказу в цій справі.

Натомість, як вбачається висновки №067/2017 від 22.06.2017 року за наслідком проведення судової земельно-технічної експертизи та №153/2017 від 29.03.2018 року за наслідком проведення судової будівельно-технічної експертизи, є чинними, дії судових експертів не визнані протиправними та невстановлені недоліки у вказаних висновках.

Одночасно, судом приймається до уваги, що оцінку висновку судової земельно-технічної експертизи №067/2017, складеного судовим експертом Скибінською Т.М., надавалось також П`ятим апеляційним адміністративним судом Приморським районним судом міста Одеси під час розгляду апеляційної скарги по справі №522/18684/17, за наслідком чого 06.06.2019 року було ухвалено відповідну постанову. в якій колегія суддів дійшла висновку, що у висновку №067/2017 від 22.06.2017 року зроблено висновок: «Відповідно до вимог нормативно-технічних актів згідно даних наданих в Технічному звіті про топографо-геодезичні вишукування щодо топографічного знімання земельної ділянки в існуючих межах за адресою: АДРЕСА_1 складеним ФОП ОСОБА_12 , встановлено порушення землекористування зокрема меж та площі земельної ділянки ОСОБА_1 ». Крім того зазначає про наявність пошкоджень дачного будинку апелянта, які з`явилися внаслідок будівництва двоповерхового будинку позивача. За наслідком чого, колегія суддів вважає, що даний доказ спростовує доводи позивача, щодо проведення ним реконструкції.

При зверненні з апеляційною скаргою на рішення суду, у справі, яка переглядається, ОСОБА_2 подав до суду клопотання про призначення повторної судової земельно-технічної експертизи, яке мотивує тим, що оскаржуване рішення суду ухвалене на підставі висновку № 067/2017, складеного експертом ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.» Скибінською Т.М., а клопотання ОСОБА_2 про призначення повторної земельно-технічної експертизи ухвалою від 27.10.2020 року районний суд відхилив. При цьому, відповідач зауважує, що докази, надані позивачем, не відповідають дійсності щодо фактичних меж земельної ділянки, та ні відповідач ОСОБА_2 в минулому, ні відповідач ОСОБА_3 тепер, не порушували та не порушують право користування земельною ділянкою ОСОБА_1 . На думку ОСОБА_2 , висновок № 067/2017 щодо фактичних меж земельної ділянки, належної позивачу, складений експертом ОСОБА_11 , є хибним, оскільки ґрунтується на невірному технічному звіті про топографо-геодезичні вишукування щодо топографічного знімання земельної ділянки в існуючих межах, адреса: АДРЕСА_1 , виконаного ФОП ОСОБА_12 від 2017 року.

Наполягаючи, що інженером-геодезистом ФОП ОСОБА_12 під час складання технічного звіту допущено помилки, та вказуючи, що експерт ОСОБА_11 та інженер-геодезист ФОП ОСОБА_12 мають упереджене ставлення до справи, ОСОБА_2 просив призначити у справі повторну судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: 1) чи відповідають фактичні межі та площа спірної земельної ділянки межам та площі згідно державного акту №АВ 295974 від 05.10.2005 року? 2) якщо наявна невідповідність фактичних меж та площі спірної земельної ділянки межам та площі згідно даному державного акту, визначити причини розбіжностей? Проведення експертизи заявник просить доручити експертові ОСОБА_15 з залученням інженера-геодезиста ОСОБА_16 , при цьому зобов`язавши позивача на вимогу експерта та інженера-геодезиста надати безперешкодний доступ до досліджуваного об`єкту.

У ході апеляційного провадження у справі судом в порядку ч. 5 ст. 102 ЦПК України заслухано пояснення експерта ОСОБА_11 , яка пояснила, що під час виконання експертного дослідження, згідно ухвали районного суду про призначення земельно-технічної експертизи, вона керувалась Технічним звітом про топографо-геодезичні вишукування щодо топографічного знімання земельної ділянки в існуючих межах, адреса: АДРЕСА_1 , що виконаний ФОП ОСОБА_12 у 2017 році.

Апеляційним судом неодноразово вчинялись спроби викликати в судове засідання ФОП ОСОБА_12 як спеціаліста, для надання пояснень щодо вчиненого ним звіту. Проте, ФОП ОСОБА_12 ухилився від явки до апеляційного суду.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 11.07.2023 року представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 адвокат Синько О.А. наполягала на проведенні повторної судової земельно-технічної експертизи та уточнила клопотання ОСОБА_2 , вказуючи про необхідність доручення виконання цієї експертизи експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. При цьому, представник ОСОБА_1 адвокат Бец Н.А. зауважила, що в рамках судової земельно-технічної експертизи, вчиненої експертом ОСОБА_11 22.06.2017 року згідно висновку № 067/2017, здійснено експертне дослідження стосовно трьох питань, що не узгоджується з питаннями, зазначеними у клопотанні відповідача про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Приймаючи до уваги вищевказані положення закону, вважаючи переконливими доводи клопотання ОСОБА_2 про призначення повторної земельно-технічної експертизи, враховуючи ухилення ФОП ОСОБА_12 від явки до суду апеляційної інстанції для надання пояснень щодо вчиненого ним технічного звіту, яким керувалась експерт при здійснені експертизи, а також думку представників сторін, які не заперечували проти проведення повторної земельно-технічної експертизи у справі, колегія суддів задовольнила відповідне клопотання та ухвалою від 11.07.2023 року призначила повторну земельно-технічну експертизу, поставивши перед експертом наступні питання:

1. Визначити фактичні межі та площу земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту № АВ 295974 від 05.10.2005 року.

2. Чи відповідають фактичні межі та площа вищевказаної земельної ділянки ОСОБА_1 , межам і площі вказаної в її державному акті? Якщо не відповідають, то вказати, де саме і в чому полягає невідповідність?

3. Чи має місце порушення землекористування, зокрема меж вищевказаної земельної ділянки ОСОБА_1 та вимог нормативно-правових актів? Якщо так, то з боку кого має місце порушення, та чи існує можливість усунення порушення та відновлення меж вищевказаної ділянки у відповідності до державного акту?

Проведення експертизи доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, попередивши експертів: про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України. Для проведення експертизи залучено інженера-геодезиста ОСОБА_16 , попередивши його про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.

Зобов`язано ОСОБА_1 на вимогу експерта та інженера-геодезиста надати безперешкодний доступ до досліджуваного об`єкту, земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована на території дачно-будівельного кооперативу імені 1-го Травня.

Роз`яснено сторонам у справі положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 , надано для проведення експертизи матеріали справи у повному обсязі та провадження по справі зупинено до закінчення проведення експертизи.

Листом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.07.2023 року запропоновано через завантаженість експертів погодити строки проведення експертизи у 2-3 кварталі 2023 року.

Згідно з клопотанням експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.11.2023 року повідомлено Одеський апеляційний суд, що обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 відбудеться 28.11.2023 року о 10:00 годині та повідомлено, що обстеження земельних ділянок потребує проведення комплексу топографо-геодезичних робіт із залученням інженера-геодезиста із запропоновано забезпечити вільний доступ до земельних ділянок, повідомивши про це учасників справи та забезпечити участь інженера-геодезиста.

27.11.2023 року Одеським апеляційним судом повідомлено експертну установу про неможливість проведення обстеження земельної ділянки, у зв`язку з чим експертом визначено іншу дату обстеження земельних ділянок – 07.02.2024 року о 10:00 годині.

18.07.2024 року від експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз до Одеського апеляційного суду надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, а саме: технічного звіту топографо-геодезичних робіт складеного за результатами обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту АВ № 295974.

03.09.2024 року Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз до Одеського апеляційного суду надіслано повідомлення про неможливість надання висновку у зв`язку з не наданням у розпорядження експертів технічного звіту топографо-геодезичних робіт складеного за результатами обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту АВ № 295974 від 05.10.2005 року. Справу № 520/627/17 повернено до Одеського апеляційного суду у повному обсязі.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26.09.2025 року поновлено провадження у справі № 520/627/17.

07.11.2024 року від ФОП ОСОБА_16 надійшов науково-технічний звіт, складений за результатами топографо-геодезичних робіт на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 для передачі до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.11.2024 року призначено повторну земельно-технічну експертизу з поставленням питань, що аналогічні питанням в ухвалі Одеського апеляційного суду від 11.07.2023 року. Проведення експертизи доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, попередивши експертів: про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України. Провадження по справі зупинено до закінчення проведення експертизи.

Згідно з висновком експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 24-6299 комісійної повторної судової земельно-технічної експертизи від 25.02.2025 року встановлено: «фактична площа земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту АВ № 295974 від 05.10.2005 року складає 0,0203 га., фактичні межі та площа цієї земельної ділянки не відповідають межам і площі, вказаної у державному акті, а саме: межа між точками 1—4 згідно з державним актом не відповідає фактичній задній межі, орієнтованій на північ (точки 20-7). Межа між точками 1-2-3 з відстанями 0,30+6,95 = 7,25 м. відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 295974 від 05.10.2005 року, проходить (накладається) по двоповерховій кам`яній житловій будівлі 2КЖ зі сторони суміжника від А до Б (суміжника не встановлено). Вказана межа не відповідає фактичній межі між точками 20-1-2-3-4-5 з відстанями 0,26+3,81+0.30+2,71 +0,23 м.

Відстань фактичної межі по прямій лінії від точки 20 до очки 5 становить 0,26+3.81+2,71 = 6,78 м., що є меншим 7,25 м., яке зазначене в державному акті.

Різниця становить 0.47 м., що свідчить про зміщення меж земельної ділянки та фактичне зменшення її просторових параметрів у порівнянні з даними, вказаними у державному акті. Межа між точками 3-4 з відстанню 2,71 м. відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 295974 від 05.10.2005 року, не відповідає фактичній між точками 5-67 з відстанями 2,37+0,36 = 2.73 м., значення промірів якої є більшим за значення вказане в державному акті.

Різниця становить 0,02 м., що свідчить про відсутність суттєвих змін лінійних розмірів межі земельної ділянки по вказаному відрізку. Однак щодо просторового розташування точок 3-4, відповідно до державного акту, зафіксовано зміщення в сторону триповерхової дерев`яної житлової будівлі №ДЖ в сторону суміжника від Б до В – ОСОБА_3 .

Межа між точками 4-5 з відстанню 8,11 м. відповідно до державного акту, не відповідає фактичній праві межі, орієнтованій на схід між точками 7-8 з відстанню 8,14 м.

Різниця становить 0,03 м., що свідчить про відсутність суттєвих змін лінійних розмірів межі земельної ділянки по вказаному відрізку. Однак зафіксовано зміщення просторового місця розташування точки 4, відповідно до державного акту, в сторону триповерхової дерев`яної житлової будівлі №ДЖ в сторону суміжника від Б до В – ОСОБА_3 .

Межа між точками 5-6 з відстанню 7,36 м. відповідно до державного акту, не відповідає фактичній праві межі, орієнтованій на північ між точками 8-9-10 з відстанями 3,71+3,41 м. = 7,12 м., значення промірів якої є меншим за значення вказане в державному акті..

Різниця становить 0,24 м., що свідчить про зміщення меж земельної ділянки та фактичне зменшення її просторових параметрів у порівнянні з даними вказаними в державному акті.

Спостерігається зміщення просторового місця розташування точки 6, відповідно до державного акту в сторону сходів, а також відступ (зміщення) від точки 10, тобто від фактичної межі двоповерхової житлової будівлі 2КЖ у південно-східному напрямку (суміжник - від В до А суміжника не встановлено).

Межа між точками 6-7 з відстанню 7,47 м. відповідно до державному акту, не відповідає фактичній правій межі, орієнтованій на схід, між точками 10-11-12-13 з відстанями 3,67 + 3,06+ + 0,87 + 7,60 м., значення промірів якої є більшим за значення вказане у державному акті.

Спостерігається зміщення просторового місця розташування точки 6, відповідно до державного акту в сторону сходів, а також відступ (зміщення) від точки 10, тобто від фактичної межі двоповерхової житлової будівлі 2КЖ у південно-східному напрямку (суміжник - від В до А суміжника не встановлено). Також зафіксовано зміщення просторового місця розташування точки 7, відповідно до державного акту, в сторону вулиці Золотий берег (суміжник від В до А суміжника не встановлено).

Межа між точками 7-8-9 з відстанями 0,16+18.37=18,53 м. відповідно до державного акту, не відповідає фактичній передній межі, орієнтованій на південь, між точками 13-14-15-16-17-18 з відстанями 13,99+0,91+0.74+ 3.06+0,20 = 18,90 м., значення промірів якої є більшим за значення вказане в державному акті.

Різниця становить 0,37 м., що свідчить про зміщення меж земельної ділянки та фактичне збільшення її просторових параметрів у порівнянні з даними, вказаними у державному акті

Зафіксовано зміщення просторового місця розташування точок 7 та 8, відповідно до державного акту в сторону АДРЕСА_1 берег. А також наявне зміщення точки 9, відповідно до державного акту, у північно-східному напрямку, а саме: з відступом від фактичної лівої межі, орієнтованої на захід.

Межа між точками 9-10-1 з відстанями 6,57+7,33=13,90, відповідно до державного акту, не відповідає фактичній лівій межі, орієнтованій на захід, між точками 18-19-20 з відстанями 6,73+7,14 = 13,87 м.

Різниця становить 0,03 м.. що свідчить про відсутність суттєвих змін лінійного розміру межі земельної ділянки на вказаному відрізку.

Однак, зафіксовано зміщення просторового місця розташування межі між точками 9-101, відповідно до державного акту, у північно-східному напрямку – з відступом від фактичної передньої межі орієнтованої на південь, зі сторони вул.. Золотий берег та відступом від фактичної межі орієнтованої на захід.

Межа між точками 9-10-1, відповідно до державного акту проходить (накладається) по навісу та кам`яній житловій будівлі КЖЄ, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту ЯБ № 295974 від 05.10.2005 року.

Фактична площа земельної ділянки ОСОБА_1 відповідно до науково-технічного звіту з топографічної (горизонтальної) зйомки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_6 , складений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_16 від 25.04.2024 року, кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста № 010310, складає – 0,0203 га.

Площа земельної ділянки ОСОБА_1 відповідно до державного акту ЯБ № 295974 від 05.10.2005 року складає 0,0202 га.

Графічно, фактичні межі та площа земельної ділянки, зображені у додатку А до висновку експертів № 24-6299 «Схема зіставлення меж земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту ЯБ № 295974 від 05.10.2005 року».

Відповідно до вимог нормативно-правових актів, на основі проведеного дослідження встановлено порушення землекористування, зокрема меж земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту ЯБ № 295974 від 05.10.2005 року.

Межі земельної ділянки ОСОБА_1 характеризуються як недоїмкою, так і надлишками, а саме:

Межа між точками 1-4 згідно з державним актом не відповідає фактичній правій задній межі, орієнтовній на північ (точки 20-7) та характеризуються надлишком площею 3.27 кв. м. з боку суміжника від А до Б (суміжника не встановлено).

Межа між точками 4-5 згідно з державним актом не відповідає фактичній правій межі, орієнтованій на схід (точки 7-8) та характеризуються надлишком площею 2.27 кв. м. з боку суміжника від ОСОБА_17 ).

Межа між точками 5-6 згідно з державним актом не відповідає фактичній задній межі, орієнтованій на північ (точки 8-10) та характеризуються, як надлишком площею 0.06 кв. м., а також недоїмкою площею 0.47 кв. м. з боку суміжника від В до А (суміжника не встановлено).

Межа між точками 6-7 згідно з державним актом не відповідає фактичній правій межі, орієнтованій на схід (точки 10-13) та характеризуються, як надлишком площею 0,54 кв. м., так і недоїмкою площею 0,06 кв. м. з боку суміжника від В до А (суміжника не встановлено).

Межа між точками 7-9 згідно з державним актом не відповідає фактичній передній межі, орієнтованій на південь (точки 13-18) та характеризуються, як надлишком площею 0,22 кв. м., так і недоїмкою площею 4.32 кв. м. з боку АДРЕСА_1 берег суміжника від В до А не встановлено.

Межа між точками 9-1 згідно з державним актом не відповідає фактичній лівій межі, орієнтованій на захід (точки 18-20) та характеризуються недоїмкою площею 3.13 кв. м. з боку суміжника від В до А (суміжника не встановлено).

Таким чином, експерт дійшов висновку, що зазначені невідповідності могли бути наслідком помилок, допущених під час проведення попередніх топографо-геодезичних робіт, на етапі складання Технічної документації по встановленню в натурі меж земельної ділянки та складанню державного акту на право приватної власності переданої ОСОБА_18 для дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , розробленої Одеським відділенням Українського Державного науково-дослідного і виробничого інституту зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха в 2003 році.

Графічно порушення землекористування зображено у додатку А до висновку експертів № 24-6299 «Схема зіставлення меж земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту ЯБ № 295974 від 05.10.2005 року».

Відновлення меж земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ЯБ № 295974 від 05.10.2005 року, є неможливим через те, що:

- на межі між точками 1-2-3 (згідно з державним актом) розташована двоповерхова кам`яна житлова будівля 2КЖ (додаток А).

- на межі між точками 4-5 (згідно з державним актом) розташована триповерхова дерев`яна житлова будівля – 3ДЖ (додаток А)

- на межі між точками 9-10-1 (згідно з державним актом), розташований навіс та кам`яна житлова будівля – КЖ, яка належить ОСОБА_1 (додаток А)» (т. 9 а. с. 149-164).

Крім того, вже після складання висновку експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 24-6299 комісійної повторної судової земельно-технічної експертизи від 25.02.2025 року та надходження до Одеського апеляційного суду матеріалів цивільної справи № 520/627/17 та поновлення апеляційним судом провадження у справі, 08.10.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Хижняк А.В. надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи технічного звіту про топографо-геодезичного вишукування щодо топографічного знімання с М:1500 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110136900:39:004:0050 та оригіналу технічного звіту про топографо-геодезичні вишукування щодо топографічного знімання в М 1:1500 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110136900:39:004:0050.

Також, 10.10.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Хижняк А.В. надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи висновку експерта № 59/25 від 10.10.2025 року земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи за заявою громадянки ОСОБА_1 для подання до Одеського апеляційного суду за матеріалами цивільної справи № 520/627/17, виконаної експертом Рапачем Костянтином Васильовичем.

Колегією суддів у судове засідання для надання пояснень викликані експерти Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, якими складений висновок № 24-6299 комісійної повторної судової земельно-технічної експертизи від 25.02. 2025 року, а також приватний експерт Рапач К.В., який на замовлення ОСОБА_1 склав висновок № 59/25 земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 10.10.2025 року.

Експерт Возний О.І. будучи приведеним до присяги та попередженим про відповідальність за ст. 384. 385 КК України в судовому засіданні 08.09.2026 року підтвердив висновок № 24-6299 комісійної повторної судової земельно-технічної експертизи від 25.02.2025 року і його відповідність технічному звіту топографо-геодезичних робіт, складеному за результатами обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту АВ № 295974 від 05.10.2005 року.

Експерт Рапач К.В., який на замовлення ОСОБА_1 склав висновок № 59/25 від 10.10.2025 року земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи, будучи належним чином заздалегідь повідомленим про дату, час і місце судового засідання 08.09.2026 року, у судове засідання не з`явився, про причини неявки апеляційному суду не повідомив.

Колегія суддів дослідивши кожний з висновків проведених експертиз, як під час розгляду справи в суді першої інтонації, так і в суді апеляційної інстанції, погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення меж земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 , згідно копії Державного акту серія № АВ 295974 від 05.10.2005 року, внаслідок дій ОСОБА_2 з проведених будівельних робіт зі збільшення площі дачного будинку під літерою «Ц», за адресою АДРЕСА_1 , які є самочинним будівництвом та на цей час належить на праві власності ОСОБА_3 .

При цьому набувши такого обґрунтованого висновку, суд першої інстанції разом з тим, правильно зазначив, що ОСОБА_1 заявляючи вимоги про проведення робіт з демонтажу двох поверхової дерев`яної конструкції дачного будинку, не довела суду належними доказами, чи є можливість перебудови самочинно збудованого об`єкта відповідачами, в чому полягає демонтаж, чи є він можливим з технічної точки зору, чи спірний об`єкт можна відокремити від інших споруд та чи не вплине знесення окремих його частин на міцність і безпечність самої будівлі.

Крім того, суд слушно звернув увагу, що позивачем не доведено про неможливість відновлення права позивача іншим шляхом ніж демонтаж самовільно збудованого об`єкту, шляхом перенесення межі земельної ділянки з урахуванням виплати відповідної компенсації, адже знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливо лише за умови, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від такої перебудови.

Також, ОСОБА_1 не навела переконливих обґрунтувань стосовно наявності в неї перешкод у користуванні належною їй дачною будівлею та не довела в чому полягає порушення внаслідок проведених дій відповідачем.

При цьому, суд першої інстанції правильно послався та застосував висновки Верховного Суду України, які викладені у постановах: від 19 квітня 2017 року № 6-129цс17 у справі № 354/612/13-ц; від 06 вересня 2017 року № 6-1721цс16 у справі № 642/7110/15-ц, і підстав для відступлення від них немає, а також узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 27 травня 2020 року по справі №442/615/18-ц, постанові від 04 грудня 2019 року по справі № 727/6104/16-ц.

При таких обставинах, колегія суддів знаходить обґрунтованим остаточний висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом проведення демонтажу частини конструкції будівлі, належної ОСОБА_3 та відновлення межі земельної ділянки ОСОБА_1 , є не ефективним у розумінні статті 16 ЦК України та унеможливлює виконання такого рішення, за наслідком чого в цій частині вимога позивача задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновок суду першої інстанції не спростовують і зведені лише до незгоди з висновком суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про неправильну оцінку судом доказів, які надані сторонами та неправильне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

У свою чергу за встановлених у справі обставин, досліджених доказів, наведених висновків та обґрунтувань не підлягає задоволенню і апеляційна скарга ОСОБА_2 в частині зміни мотивувальної частини рішення суду щодо констатації порушення меж земельної ділянки позивача, оскільки доводи апеляційної скарги не узгоджуються з матеріалами справи і висновок суду не спростовуют.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення в частині позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та дачним будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , на території ДСК ім. АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу двох поверхової дерев`яної конструкції дачного будинку, самочинно збудованого відповідачем на земельній ділянці, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та відновлення межі земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яке відповідає вимогам закону, самі висновки суду є обґрунтованими і підтверджуються письмовими доказами.

Тому рішення суду першої інстанції в цій частині вимог підлягає залишенню без змін.

Щодо рішення суду в частині вимоги позивача про визнання договору дарування недійсним, колегія суддів виходить з наступного.

Як вже встановлено судом, 27 лютого 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С., зареєстрований в реєстрі за №1743, за умовами якого ОСОБА_2 передав в дар, а ОСОБА_3 , як обдарована, отримала в дар 13/1000 часток дачних будівель, загальною площею 995,9 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 147776451101.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 та визнаючи недійсним договір дарування від 27.02.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С., зареєстрований в реєстрі за №1743, за умовами якого ОСОБА_2 передав в дар, а ОСОБА_3 , як обдарована, отримала в дар 13/1000 часток дачних будівель, загальною площею 995,9 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 147776451101, суд першої інстанції виходив з того, що здійснюючи відчуження за договором дарування, ОСОБА_2 діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам позивача, оскільки відчуження спірного майна відбулося з метою уникнення від відповідальності щодо знесення незаконно самовільно зведеної спірної будівлі, на земельній ділянці: АДРЕСА_1 і ОСОБА_2 діяв без наміру настання реальних обумовлених ним правових наслідків.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.

Як вбачається з підстав та обґрунтувань заявленого ОСОБА_1 позову, порушення її прав як суміжного землевласника та власника дачних будівель полягає у здійсненні на сусідній земельній ділянці ОСОБА_2 самочинного будівництва (самочинної реконструкції), яке було зареєстровано на праві власності за ОСОБА_2 і який після виникнення судового спору з приводу знесення самочинного будівництва у зв`язку з поданням ОСОБА_1 до суду відповідного позову, відчужив даний самочинно реконструйований будинок шляхом дарування його ОСОБА_3 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 року у справі № 908/2388/21 зазначено, що відповідачем за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва має бути особа, яка чинить перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою (останній набувач). Слід зауважити, що процесуальний статус останнього набувача прав на об`єкт самочинного будівництва як відповідача надає такій особі можливість використовувати всі передбачені процесуальним законом засоби для захисту своїх прав та інтересів.

Як вже зазначалось ОСОБА_1 заявила вимоги про усунення перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та дачним будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , на території ДСК ім. АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу двох поверхової дерев`яної конструкції дачного будинку, самочинно збудованого на земельній ділянці, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та відновлення межі земельної ділянки,

Сам по собі перехід права власності на самочинне реконструйований будинок від ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , які залучені в якості відповідачів не легалізує самочинне будівництво і не змінює такий його статус. а отже і не впливає на можливість судового захисту ОСОБА_1 щодо знесення цього майна, як самочинного.

Встановлена судом недобросовісність ОСОБА_2 під час укладення договору дарування самочинного майна на користь ОСОБА_3 в контексті заявлених позивачем вимог про знесення нерухомого майна, не є підставою для визнання недійсним договору дарування цього майна між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки не легалізує самочинне будівництво і само по собі не перешкоджає його знесенню.

Належним відповідачем у такому випадку є останній набувач, який чинить позивачу перешкоди користування та розпорядження земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та дачним будинком, розташованим за цією ж адресою.

Висновок суду щодо фраудаторності укладеного договору дарування, як однієї з підстав визнання договору дарування недійсним, за встановленим судом обставин, і визначення судом спірного майна, як самочинного щодо якого заявлені вимоги про його знесення, у даному випадку не підлягає застосуванню, оскільки укладення між відповідачами договору дарування не перешкоджає ОСОБА_1 вимагати знесення такого самочинного майна останнім набувачем.

При таких обставинах, рішення суду в частині визнання недійсним договору дарування від 27.02.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С., зареєстрованого в реєстрі за №1743, за умовами якого ОСОБА_2 передав в дар, а ОСОБА_3 , як обдарована, отримала в дар 13/1000 часток дачних будівель, загальною площею 995,9 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 147776451101 не може залишатися в силі і підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині вимог нового судового рішення про відмову у задоволенні таких вимог.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 – частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору дарування від 27.02.2017 року, на підставі якого ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_3 отримала в дар 13/1000 часток дачних будівель, загальною площею 995,9 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 147776451101, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою Віолеттою Султаналіївною, зареєстрованого в реєстрі за №1743 – скасуванню, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні таких вимог. В іншій частині рішення слід залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Врони Андрія Валентиновича – залишити без задоволення.

Апеляційні скарги представника ОСОБА_3 адвоката Синько Олени Анатоліївни та представника ОСОБА_2 адвоката Синько Олени Анатоліївни – задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2020 року в частині визнання недійсним договору дарування від 27.02.2017 року, на підставі якого ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_3 отримала в дар 13/1000 часток дачних будівель, загальною площею 995,9 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 147776451101, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою Віолеттою Султаналіївною, зареєстрованого в реєстрі за №1743 – скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Відмовити в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування від 27.02.2017 року, на підставі якого ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_3 отримала в дар 13/1000 часток дачних будівель, загальною площею 995,9 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 147776451101, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою Віолеттою Султаналіївною, зареєстрованого в реєстрі за №1743.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено: 05.10.2026 року.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: Л.М. Вадовська

С.О. Погорєлова