Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №490/117/26 — Миколаївський апеляційний суд

Суд: Миколаївський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №490/117/26

Суддя: Тищук Н. О.

07.10.26

22-ц/812/1565/26

Провадження № 22-ц/812/1565/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 жовтня 2026 року м. Миколаїв

справа № 490/117/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1 , подану його представником –

адвокатом Бронніковою Дар`єю Вікторівною,

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва, ухвалене 14 травня 2026 року суддею Гуденко О.А., у приміщенні цього ж суду, (дата складання повного тексту не зазначена), у цивільній справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У січні 2026 року ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» звернуло до суду з указаним позовом.

Представник позивача зазначав, що 18.07.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір №2931945, яким передбачено розмір кредиту - 8 000 грн, строк кредитування - до 01.08.2024 року.

Денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту, яка розраховується за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях. Розрахунок денної процентної ставки, з урахуванням показників, визначених умовами Договору, здійснюється за наступною методикою: (загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії Договору: 900.00 грн.) /(Загальний розмір споживчого кредиту (Сума Позики): 8000.00 грн.) / (строк дії договору: 15 днів) 100% = 0.75 % відсотків в день.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що Комісія за надання Позики – грошові кошти, які згідно умов Договору Позичальник зобов`язаний сплатити Позикодавцю за надання та користування Позикою в якості однієї зі складових загальних витрат за споживчим кредитом, котра включає в себе Проценти за користування Позикою та Комісію за надання Позики.

Проценти – грошові кошти, що нараховуються на Суму Позики і є платою за користування такою Позикою (пункт 1.3 Договору).

Відповідно до пункту 1.4. Пеня – грошові кошти, що нараховуються на залишок Суми Позики у передбачених Договором випадках за невиконання Позичальником умов Договору.

Проценти за понадстрокове користування Позикою – грошові кошти, що нараховуються на залишок Суми Позики у передбачених Договором випадках за невиконання Позичальником умов Договору Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом строку, визначеного п.п. 2.2. п. 2 Договору та що Позикодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Орієнтовна загальна вартість кредиту - 8900 грн.

Внаслідок невиконання позичальником умов кредитування, його заборгованість за Договором позики № 2931945 від 18.07.2024 становить 24 900 грн, з яких: 8 000 грн - за основною сумою боргу; - 11, 20 грн - за відсотками; - 16 000 грн - за пенею; - 888, 80 грн - комісії за надання Позики.

14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21, також в подальшому з Додатковою угодою № 44 від 26.11.2024 року, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суму фінансування, а ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до Реєстру боржників № 37 від 26.11.2024 до Договору Факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 24 900 грн.

29.03.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 50091-03/2024, яким передбачено надання кредитних коштів строком на 120 днів - до 26.07.2024 року в сумі 10 000 грн.

Денна процентна ставка становить 2,50% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ ЗРК)/t 100%, де ДПС – денна процентна ставка; ЗВСК – загальні витрати за кредитом (сума всіх нарахувань згідно Графіку платежів до цього Договору); ЗРК – загальний розмір кредиту (вказаний в п.1.1. Договору); t – строк кредитування у днях (вказаний в п.1.2 Договору). Загальні витрати, орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом та орієнтовна загальна вартість кредиту станом на день його оформлення вказуються в Графіку платежів до цього Договору.

Якщо Клієнт 22.04.2024 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, як учасник Програми лояльності отримає індивідуальну знижку в розмірі 56,00% на перший платіж (розрахунковий період) відповідно до Графіку платежів. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) він зобов`язаний сплатити перший платіж та наступні платежі в розмірі відповідно до Графіку платежів (пункт 1.4.2).

Внаслідок невиконання позичальником умов кредитування виникла заборгованість у сумі 35 000 грн, з яких 10 000 грн - за основною сумою боргу; 25 000 грн - за відсотками.

26 липня 2024 року нараховано ще 5 000 грн процентів, отже загальна вартість кредиту становить 40 000 грн, з яких 30 000 грн процентів за користування кредитом.

06.04.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 09851-04/2024, яким передбачено надання кредитних коштів строком на 120 днів - до 03.08.2024 року в сумі 5 000 грн. Денна процентна ставка становить 2,50% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору.

Внаслідок невиконання позичальником умов кредитування виникла заборгованість у розмірі 20 000 грн, з яких - 5 000 грн - за основним боргом та 15 000 грн за відсотками.

20.08.2024 року між ТОВ "Аванс Кредит" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу № 20082024 у відповідності до умов якого ТОВ "Аванс Кредит" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Аванс Кредит" Права Вимоги, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 20.08.2024 до Договору факторингу № 20082024 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло грошової вимоги до ОСОБА_1 за вищезазначеними двома кредитними договорами в сумі 60 000 грн.

Посилаючись на невиконання позичальником умов кредитування та виникнення у зв`язку з цим кредитної заборгованості, ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами.

Узагальнені доводи інших учасників

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Броннікова Д.В. у відзиві на позовну заяву просила позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Прийняти визнання ОСОБА_1 позовних вимог в частині заборгованості:

-за Договором позики № 2931945 від 18.07.2024 року в розмірі

заборгованості за основною сумою боргу - 8 000 грн та відсотків, штрафних санкцій, пені та комісій, що були нараховані до 23.07.2024 року;

-за Кредитним договором № 50091-03/2024 від 29.03.2024 року у

розмірі заборгованості за основною сумою боргу - 10 000 грн та відсотків, штрафних санкцій, пені та комісій, що були нараховані до 23.07.2024;

-за Кредитним договором № 09851-04/2024 від 06.04.2024 року у

розмірі заборгованості за основною сумою боргу - 5 000 грн та відсотків, штрафних санкцій, пені та комісій, що були нараховані до 23.07.2024 року.

На обґрунтування заперечень представник посилалась на те, що з 23.07.2024 року Відповідач перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України у зв`язку з мобілізацією, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню спеціальні норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які мають пріоритет перед загальними положеннями цивільного законодавства.

Отже, заявлені позивачем до стягнення суми нарахованих відсотків та штрафних санкцій є такими, що нараховані з порушенням вимог закону та не підлягають стягненню.

Крім того, зазначає, нараховані до стягнення суми процентів, штрафних санкцій, пені та комісій у розмірі 61 900 грн є явно неспівмірними із сумою основного боргу 23 000 грн, суперечать принципам добросовісності, розумності та справедливості та порушують баланс інтересів сторін у споживчих правовідносинах. Фактичне перевищення нарахувань більш ніж у 2,6 рази від суми основного зобов`язання свідчить не про компенсаційний, а про каральний характер таких нарахувань, що прямо суперечить правовій природі цивільно-правової відповідальності.

Також просила про відшкодування ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2026 року позов задоволено частково, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» стягнуто заборгованість у загальному розмірі 61 400 грн, з яких:

- за Договором позики № 2931945 від 18.07.2024 в розмірі 8 900,00 грн, де 8 000 грн основного боргу, 11, 20 грн відсотки та 888, 80 грн комісії;

- за кредитним договором № 50091-03/2024 від 29.03.2024 в розмірі 35 000 грн, з яких 10 000 грн за основною сумою боргу та 25 000 грн за відсотками;

- за кредитним договором № 09851-04/2024 від 06.04.2024 в розмірі 17 500 грн, з яких 5 000 грн основної суми боргу та 12 500 грн відсотків.

Також з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» стягнуто 2 189, 86 грн судового збору та 4 050 грн витрат на правову допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Броннікову Д.В., посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з відповідача тільки заборгованість за тілом кредиту по кожному кредитному договору.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин спеціальні норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки відповідач з 23.07.2024 року перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України у зв`язку з мобілізацією.

Крім того, за строк дії Договору позики № 2931945 до 01.08.2024 року та за ним стягнуто 11, 20 грн відсотків та 888, 80 грн комісії. При цьому відповідно до розділу 1.2 Договору комісія є складовою плати за користування кредитом та включена до розрахунку денної процентної ставки. Вона є нічим іншим як завуальованими відсотками, нарахування яких після 23.07.2024 року прямо заборонено ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Також стягнення комісії, включеної до розрахунку реальної річної процентної ставки, суперечить ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Якщо комісія не пов`язана з окремою самостійною послугою кредитодавця, а включена до загальної вартості кредиту та розрахунку денної ставки, така комісія фактично є прихованою платою за користування кредитом і не може стягуватися окремо.

Отже, суд безпідставно стягнув проценти та комісію за вказаним договором.

Крім того, суд першої інстанції стягнув відсотки за кредитними договорами № 50091 03/2024 та № 09851-04/2024 якими встановлена денна процентна ставка - 2,50%, що відповідає 912,50% річних.

При цьому Законом № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування»» встановлено максимальну денну ставку: 2,5% у перехідний період - до 22.04.2024, 1,5% - до 20.08.2024, 1% - після 21.08.2024.

Умови договору про споживчий кредит, що суперечать вимогам Закону «Про споживче кредитування», є нікчемними та суд зобов`язаний здійснити перерахунок заборгованості з урахуванням нікчемності відповідних умов.

Узагальнені доводи інших учасників

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Посилався на те, що відповідно до роз`яснень Національного Банку України, для звільнення військовослужбовців, резервістів та військовозобов`язаних від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», такі позичальники мають надати до Банку документи, що підтверджують їх призов під час мобілізації та проходження військової служби та відповідають переліку документів, зазначеним в листі Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142.

Відповідач ОСОБА_1 таких дій не вчинив.

Щодо тверджень апелянта про несправедливі умови кредитування, позивач посилався на те, що при укладенні договорів сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Заборгованість нараховано відповідно до умов Договору та додатків до нього.

2.Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки ціна позову у справі є меншою тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 84 900 грн, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до приписів частини тринадцятої статті 7 ЦПК України у випадках, коли розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, судове засідання не проводиться.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не у повній мірі.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

Судом встановлено, що 18.07.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір №2931945, яким передбачено розмір кредиту - 8 000 грн, строк кредитування - до 01.08.2024 року.

Орієнтовна загальна вартість кредиту - 8900 грн.

Внаслідок невиконання позичальником умов кредитування, заборгованість позичальника за Договором позики № 2931945 від 18.07.2024 становить 24 900 грн, з яких: 8 000 грн - за основною сумою боргу; - 11, 20 грн - за відсотками; - 16 000 грн - за пенею; - 888, 80 грн - комісії за надання Позики.

23.07.2024 року по теперішній час ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України у зв`язку з мобілізацією на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №65/2022, що підтверджується копією військового квитка ОСОБА_1 та Довідкою №2509/1562/Двих від 23.03.2026 року про перебування відповідача на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .

Позиція апеляційного суду

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-78, 81, 83, 84, 87, 89, 228, 235, 263-265 ЦПК України, визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

На підставі частини першої статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір вважається укладеним, якщо сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов відповідно до норм чинного законодавства (статті 638, 1054, 1056-1 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію", згідно статті третьої якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Положеннями статті 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Факту укладення електронних договорів відповідач ОСОБА_1 не заперечує.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Крім того, апеляційний суд враховує, що відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України "Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Статтю 14 цього Закону було доповнено підпунктом 3 пункту 4 частини п`ятнадцятої відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" від 20 травня 2014 року № 1275-VІІ.

Пункт 3 Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено поширення дії, зокрема, підпункту 3 пункту 4 розділу І цього Закону на військовослужбовців із початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) виклав висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України "Про "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей". У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Згідно військового квитка та довідки військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2024 року ОСОБА_1 з 23.07.2024 року перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації.

З матеріалів справи, що переглядається, вбачається, що умовами Договору позики від 18.07.2024 року, що був укладений між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» ТА ОСОБА_1 передбачено сплату комісії за надання Позики, яка є грошовими коштами, що позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю за надання та користування позикою в якості однієї зі складових загальних витрат за споживчим кредитом, котра включає в себе Проценти за користування позикою та комісію за надання позики (пункт 1.2 Договору).

Таким чином, комісія є самостійним платежем, що передбачений договором та нараховується за надання Позики.

Проценти за користування позикою, відповідно до цього пункту договору, також є однією зі складових загальних витрат за споживчим кредитом.

Отже, довід апелянта про те, що у даному випадку комісія не пов`язана з окремою самостійною послугою кредитодавця, а включена до загальної вартості кредиту та фактично є прихованою платою за користування кредитом, є помилковим.

З огляду на викладене суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з ОСОБА_1 888, 80 грн комісії, як такої, що передбачена умовами договору та нараховується за надання позики.

Щодо кредитного договору, укладеного 29.03.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , колегія суддів виходить з наступного.

З розрахунку заборгованості за цим договором вбачається, що проценти за користування кредитними коштами нараховані з дати укладення договору по 26.07.2024 року та складають 25 000 грн.

Крім того, з 23.07.2024 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України у зв`язку з мобілізацією та на нього поширюються норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Таким чином, за вказаним кредитним договором, з урахуванням суми позики – 10 000 грн, позичальником правильно нараховано відсотки за користування кредитними коштами за період з 29.03.2024 року по 21.04.2024 року включно у розмірі 2 640 грн; у період з 22.04.2024 року по 22.07.2024 року (92 дні) по 1,5%, що становить 13 800 грн.

Отже, загальний розмір відсотків, які позичальник повинен сплатити за цей період складає 16 440 грн, з урахуванням 10 000 грн тіла кредиту стягненню за цим договором підлягає 26 440 грн.

Щодо кредитного договору, укладеного між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 06.04.2024 року апеляційний суд виходить з наступного.

З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувались з дня його отримання до 03 серпня 2024 року та склали 15 000 грн.

Однак, з урахуванням факту перебування ОСОБА_1 на у Збройних Силах України у зв`язку з мобілізацією, та поширення на нього пільг, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також з урахуванням встановлених ЗУ 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування»» розмірів максимальної процентної ставки у перехідний період, колегія суддів доходить висновку про необхідність зменшення розміру процентів, що підлягають стягненню з відповідача.

Так, розмір процентів, нарахованих банком по 21.04.2024 року включно становить 1 000 грн.

Починаючи з 22.04.2024 року по 22.07.2024 року (92 дні) нарахуванню підлягали проценти у розмірі 1,5% тому їх розмір, який відповідач повинен сплатити за цей період складає 6 900 грн.

Отже, загальний розмір процентів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 становить 7 900 грн.

Тіло кредиту залишається незмінним.

Таким чином, стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором від 06.04.2024 року становить 12 900 грн (5 000 грн + 7 900 грн).

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення відсотків за кредитними договорами, укладеними ОСОБА_1 з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» 29.03.2024 року та 06.04.2024 року.

За кредитним договором від 29.03.2024 року підлягає стягненню 16 440 грн процентів за користування кредитними коштами, а за договором від 06.04.2024 року – 7 900 грн.

Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2026 року підлягає зміні шляхом зменшення розміру процентів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитними договорами, укладеними між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 29.03.2024 року та 06.04.2024 року, до 16 440 грн та 7 900 грн відповідно.

Крім іншого, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Броннікової Д.В. містить доводи про необґрунтоване зменшення судом першої інстанції суми відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Заперечуючи проти рішення суду в цій частині, представник відповідача посилалась на те, що саме завдяки запропонованій нею позиції сума стягнутої кредитної заборгованості була зменшена з 84 900 грн до 61 400 грн, тобто на 23 500 грн.

Колегія суддів вважає такі доводи необгрунтованими.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Досліджуючи складність справи, обсяг наданих представником послуг, ціну позову, та поведінку сторін при розгляді справи, колегія суддів вважає достатнім розмір відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі, визначеному судом першої інстанції – 4 050 грн.

З огляду на розмір заборгованості, що була зменшена судом першої інстанції на 23 500 грн, витрати на надання правничої допомоги у розмірі 15 000 грн є значно завищеними.

Крім того, колегія суддів враховує, що представник відповідача адвокат Броннікова Д.В., посилаючись на приписи ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», як на підстави для зменшення розміру заборгованості, власного розрахунку заборгованості, з урахуванням норм цих законів, суду не надала.

Представник Ференса О.І. посилалась на неможливість ознайомлення з наданим позивачем розрахунком заборгованості у зв`язку з неналежним скануванням цього документу, проте дій, спрямованих на належне ознайомлення з матеріалами справи та якісне надання послуг особі, яку представляє, адвокат не вчинила.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає за необхідне залишити рішення суду першої інстанції в цій частині без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Бронніковою Дар`єю Вікторівною, задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2026 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 16 440 (шістнадцять тисяч чотириста сорок) грн заборгованості за відсотками по кредитному договору від 29 березня 2024 року, та 7 900 (сім тисяч дев`ятсот) грн за відсотками по кредитному договору від 06 квітня 2024 року.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: В.В.Коломієць

Т.В.Серебрякова

--------------------------------

Повний текст постанови виготовлено 07 жовтня 2026 року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua