Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №489/4323/25 — Миколаївський апеляційний суд

Справа № 489/4323/25

Провадження № 33/812/412/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Суддя судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду Корсаненкова О.О., за участю секретаря Гулого С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Миколаєві клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Ткач Вікторії Олександрівни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Інгульського районного суду м. Миколаєва від 06 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,

в с т а н о в и л а:

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Постановою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 06 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, захисник Ткач В.О. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушень.

Одночасно заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді першої інстанції, зазначивши, що строк пропущено з поважних причин.

Обґрунтування клопотання про поновлення строку.

Захисник Ткач В.О. зазначає про те, що ОСОБА_1 не був присутнім при розгляді справи та у визначений статтею 285 КупАП строк не отримав копії постанови суду.

08.09.2026 року захисником Ткач В.О. було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

На підставі вище наведеного, захисник вважає, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , слід поновити строк на апеляційне оскарження.

Позиції учасників судового провадження.

Постановою суду від 02.10.2026 року було задоволено клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Ткач Вікторії Олександрівни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за її участю.

У судове засідання апеляційного суду захисник Ткач В.О. не з`явилася, про причини своєї неявки не повідомила.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути провадження за відсутності учасників, які належним чином повідомлені про судовий розгляд.

Щодо поновлення строку на оскарження.

Вивчивши матеріали справи та доводи апелянта, апеляційний суд дійшов висновку, що строк на подачу апеляційної скарги не підлягає поновленню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.

Вказаною нормою визначено, що з дня винесення постанови починає обраховуватись строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до наведеної норми, апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Законом передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Вирішуючи питання про поновлення строку суд виходить з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на особу, яка звертається з апеляційною скаргою.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 надійшли до Інгульського районного суду м. Миколаєва 02.06.2025 року, судове засідання у даній справі було неодноразово відкладено за заявою ОСОБА_1 та його захисника Петровського Л.А., остання дата судового засідання призначена на 06.05.2026 року, про що завчасно та належним чином повідомлено ОСОБА_1 .

Захисником Петровським Л.А. було подано до суду заперечення на протокол серії ЕПР1 №342621 від 26.05.2025 року.

Вище зазначене вказує на обізнаність ОСОБА_1 та його захисника про розгляд судом матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Копію оскаржуваної постанови судом було направлено 11.05.2026 року на поштову адресу за місцем проживання ОСОБА_1 , поштовий конверт повернувся на адресу суду.

Водночас, в матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_1 від 11.06.2026 року, згідно якої останній отримав копію постанови Інгульського районного суду м. Миколаєва по справі 3/489/5/26.

З матеріалів справи вбачається, що 29.06.2026 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Ткач В.О., якій доручив представляти свої інтереси в Інгульському районного суду м. Миколаєва, Миколаївському апеляційному суді.

Проте, захисник Ткач В.О. подала до Інгульського районного суду м. Миколаєва заяву про ознайомлення з матеріалами справи – 08.09.2026 року. Тобто, апеляційна скарга подана із значним пропуском десятиденного строку на оскарження постанови суду, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП.

Апелянтом не надано апеляційному суду будь яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Посилання апелянта, на порушення судом права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, який гарантується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не може свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_1 був обізнаний, що в проваджені Інгульського районного суду м. Миколаєва перебуває справа відносно нього, про призначення судових засідань у даній справі його повідомляли завчасно та належним чином. При прийнятті рішення судом було враховано заперечення захисника ОСОБА_1 - адвоката Петровського Л. А.

Постанова судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 06 травня 2026 року направлена до Єдиного реєстру судових рішень 07.05.2026 року, та їй забезпечено загальний доступ 11.05.2026 року.

Отже, ОСОБА_1 та його захисники мали можливість ознайомитись з оскаржуваною постановою.

Більше того, з квитанцій, долучених до справи, вбачається, що ОСОБА_1 частково виконав вказану постанову, здійснивши 01.06.2026 року, 03.07.2026 року, 03.08.2026 року та 05.09.2026 року платежі на оплату розстроченого йому штрафу.

Положенням статті 294 КУпАП передбачена можливість поновлення особі пропущеного строку апеляційного оскарження у випадку наявності обґрунтованих підстав пропуску встановленого строку.

Натомість у клопотанні про поновлення строку не наведено обґрунтованих доводів не можливості звернення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду з апеляційною скаргою у строк, передбачений нормами КУпАП, а зазначені обставини не свідчать про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою. Крім того, положення ст. 294 КУпАП пов`язують обчислення строку на оскарження з днем винесення постанови суду першої інстанції, а не з днем отримання тексту постанови суду першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року, застосовується як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року в п. 53 якого зазначено, що «… право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмежуванням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави…», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Сабадаш проти України поновлення судом пропущеного строку на оскарження рішення без належного обґрунтування порушує принцип юридичної визначеності.

Також, у справі Каракуця проти України у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

У справі «Індепендент ньюс енд медіа» та «Індепендент ньюспейперс» проти Ірландії», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що юридична визначеність передбачає повагу до принципу, що є принципом остаточності рішень. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.

При прийнятті рішення про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також враховує положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами та те, що пропущений строк на апеляційне оскарження є значним. Апелянтом не наведено доводів, які ґрунтуються на вимогах закону про поважність причин пропуску строку і не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом апеляційної інстанції, що з моменту оприлюднення оскаржуваної постанови у Єдиному реєстрі судових рішень 11.05.2026 року та здійснення першого платежу на виконання цієї постанови ОСОБА_1 01.06.2026 року, останній мав можливість вчасно подати апеляційну скаргу, в тому числі через захисника, проте звернувся із нею до апеляційного суду лише 22.09.2026 року, тобто після спливу трьох місяців, не маючи на те поважних причин.

За таких обставин на переконання апеляційного суду, строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції апелянтом був пропущений без поважних причин та не підлягає поновленню, у зв`язку з чим у задоволенні відповідного клопотання захисника слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

При вирішенні питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки за результатами розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись ст.ст. 289, 294 КУпАП, суддя

постановила:

У задоволенні клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Ткач Вікторії Олександрівни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Інгульського районного суду м. Миколаєва від 06 травня 2026 року - відмовити.

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду О.О. Корсаненкова