Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №473/4715/26 — Миколаївський апеляційний суд

07.10.26

22-ц/812/2239/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 жовтня 2026 року м. Миколаїв

справа № 473/4715/26

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Муругова В.В.,

суддів: Крамаренко Т.В., Тищук Н.О.,

розглянувши у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 вересня 2026 року про повернення позовної заяви, постановлену під головуванням судді Лузан Л.В., в приміщенні того ж суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Міський будинок культури», Вознесенської міської ради, Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання відсутнім права, скасування рішень органу місцевого самоврядування, записів про державну реєстрацію права власності, користування, скасування державної реєстрації земельних ділянок, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

В серпні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вознесенської міської ради Миколаївської області, Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради Миколаївської області, Комунального закладу «Міський будинок культури», Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, в якому просив:

- визнати відсутнім у Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради право постійного користування земельною ділянкою площею 2,7490 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із категорії земель за основним цільовим призначенням – землі рекреаційного призначення, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, кадастровий номер земельної ділянки 4810200000:11:030:0022;

- визнати незаконним та скасувати рішення 22 сесія VIІI скликання Вознесенської міської ради від 17 грудня 2021 року № 29 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання в постійне користування земельної ділянки Управлінню житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради»;

- визнати відсутнім у Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради право постійного користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,8490 га, кадастровий номер земельної ділянки 4810200000:11:030:0025, із категорії земель за основним цільовим призначенням – землі рекреаційного призначення, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення;

- визнати незаконним та скасувати рішення 44 сесія VIIІ скликання Вознесенської міської ради від 08 вересня 2023 року № 72 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою, затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки та надання земельної ділянки в постійне користування Управлінню житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради;

- визнати відсутнім у КЗ «Міський будинок культури» право постійного користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,9000 га, із категорії земель за основним цільовим призначенням – землі рекреаційного призначення, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, кадастровий номер земельної ділянки 4810200000:11:030:0024;

- визнати незаконним та скасувати рішення 44 сесія VIIІ скликання Вознесенської міської ради від 08 вересня 2023 року № 80 «Про надання земельної ділянки у постійне користування КЗ «Міський будинок культури»;

- визнати незаконним та скасувати рішення 45 сесія VIII скликання Вознесенської міської ради від 03 жовтня 2023 року № 2 «Про внесення змін до рішення Вознесенської міської ради від 08.09.2023 № 72 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою, затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки та надання земельної ділянки в постійне користування Управлінню житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради»;

- визнати незаконним та скасувати рішення 74 сесія VIII скликання Вознесенської міської ради від 11 квітня 2025 року № 36 «Про затвердження КЗ «Міський будинок культури» проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення»;

- визнати відсутнім у Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради право користування чужою земельною ділянкою для забудови (право суперфіцію) щодо земельної ділянки площею 0,9000 га (кадастровий номер: 4810200000:11:030:0024), розташованої за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, площа Центральна, 3, яка перебуває на праві постійного користування у КЗ «Міський будинок культури», із цільовим призначенням — для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (категорія земель — землі житлової та громадської забудови);

- визнати незаконним та скасувати рішення 81 сесія VIIІ скликання Вознесенської міської ради від 22 серпня 2025 року № 25 «Про надання в строкове користування земельної ділянки Управлінню житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради»;

- визнати незаконним та скасувати рішення 81 сесія VIII скликання Вознесенської міської ради від 22 серпня 2025 року № 11 «Про визнання замовника будівництва по об`єкту: «Нове будівництво Центру ментального здоров`я та розвитку за адресою: пл. Центральна, 3 м. Вознесенськ Миколаївська область»;

- скасувати запис № 52017183 від 04.10.2023 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про державну реєстрацію про право власності Територіальної громади міста Вознесенська на земельну ділянку площею 1.849 га, з кадастровим номером 4810200000:11:030:0025 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати запис № 52017328 від 21.12.2021 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про державну реєстрацію про право постійного користування земельною ділянкою за Управлінням житлово-комунального господарства та капітального господарства Вознесенської міської ради на земельну ділянку площею 1.849 га, з кадастровим номером 4810200000:11:030:0025 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати запис № 52018045 від 04.10.2023 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про державну реєстрацію про право власності Територіальної громади міста Вознесенська на земельну ділянку площею 0.9 га, з кадастровим номером 4810200000:11:030:0024 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати запис № 52036629 від 05.10.2023 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про державну реєстрацію про право постійного користування земельною ділянкою за КЗ «Міський будинок культури» на земельну ділянку площею 0.9 га, з кадастровим номером 4810200000:11:030:0024 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати запис № 61319982 від 27.08.2025 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про державну реєстрацію про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) за Управлінням житлово-комунального господарства та капітального господарства Вознесенської міської ради на земельну ділянку площею 0.9 га, з кадастровим номером 4810200000:11:030:0024 за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, площа Центральна, 3;

- скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 1.849 га (кадастровий номер 4810200000:11:030:0025) та земельної ділянки площею 0.9 га (кадастровий номер 4810200000:11:030:0024) із закриттям Поземельних книг на вказані земельні ділянки;

- зобов`язати Вознесенську міську раду Миколаївської області та Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради усунути перешкоди Позивачу у користуванні об`єктом благоустрою та відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення Пам`ятного знака захисникам України на його автентичне, історично сформоване місце розташування за адресою: м. Вознесенськ, площа Центральна, 3 (в межах рекреаційної зони Р-3), за рахунок коштів відповідачів;

- зобов`язати Вознесенську міську раду утриматися від прийняття будь-яких рішень (актів), які завдають шкоди довкіллю, культурній спадщині міста або створюють загрозу у межах самостійної рекреаційної зони Р-3 та Історичного ареалу міста Вознесенська за адресою: площа Центральна, 3, якщо такі рішення (акти) передбачають капітальне будівництво, зміну природного ландшафту або створюють загрозу для розташованих на цій території об`єктів Пам`ятного знака захисникам України та Алеї Пам`яті з 10 іменних лип;

- стягнути з Вознесенської міської ради моральну шкоду в розмірі 200000,00 грн.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення вказаного позову.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 вересня 2026 року позовна заява повернута на підставі п.2 ч.4 ст. 185 ЦПК України у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог. Вказаною ухвалою також повернута заява про забезпечення позову у зв`язку з поверненням позовної заяви.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність ухвали суду першої інстанції, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив ухвалу суду про повернення позовної заяви скасувати та направити справу для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив правила визначення юрисдикції вказаної справи, не врахував, що спір має приватноправовий характер, а заявлені в позовній заяві позовні вимоги об`єднані як основні та похідні вимоги.

Узагальнені доводи інших учасників

Правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідачі не скористалися.

2.Мотивувальна частина

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 353, ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга подана на ухвалу про повернення заяви позивачеві розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, вказав, що позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, об`єднавши вимоги, які підлягають розгляду за різними видами судочинства (адміністративного та цивільного). Суд першої інстанції вважав, що предметом спору в цій справі є скасування рішень органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою, надання земельної ділянки в користування, зміни цільового призначення земельної ділянки. При цьому, позов обґрунтовано тим, що міська рада прийняла спірні рішення з порушенням діючого законодавства. Водночас, спірні рішення не порушують приватні (майнові, матеріальні) права позивача, тому ознак приватноправового характеру, що підлягають захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, немає. Тобто, в цій справі спору про право цивільне немає, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські дії та рішення органу місцевого самоврядування. Отже, вимоги щодо скасування рішень Вознесенської міської ради, записів про державну реєстрацію, відсутності права користування земельними ділянками (похідні вимоги) належать до юрисдикції адміністративних судів.

Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх необґрунтованими.

Зі змісту ст. 367 ЦПК України слідує, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 638/14011/16-ц (провадження № 14-656цс18) зазначено, що судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Це і компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 712/9272/17, провадження № 14-345цс19).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17, від 23 березня 2021 року у справі № 367/4695/20).

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, що виникають з індивідуальних, цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог.

Подібні правові висновки викладені також і в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в справі № 210/5659/18 (провадження № 14-632цс19), від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20), від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/41966/21 (провадження № 14-36цс22) та інших.

В даній справі позивач дійсно об`єднав в одній позовній заяві ряд позовних вимог до кількох співвідповідачів щодо визнання відсутніми прав користування відповідачів на спірні земельні ділянки, скасування рішень Вознесенської міської ради щодо передачі у користування таких земельних ділянок відповідачам, скасування записів про право користування відповідачів на спірні земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Державному земельному кадастрі, усунення позивачу у користуванні об`єктом благоустрою та відновлення становища, яке існувало до порушення, а також про відшкодування позивачу моральної шкоди.

За такого, позов поданий позивачем з метою оспорення майнових прав відповідачів на спірні земельні ділянки, які були ними набуті, в тому числі, на підставі відповідних рішень органу місцевого самоврядування та повернення земельних ділянок у стан, який існував до заявлених позивачем порушень.

Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що власне позивач не був заявником чи учасником процедури передачі відповідачам спірних земельних ділянок, отже він не був учасником публічних управлінських правовідносин з органом місцевого самоврядування при винесені ним вказаних рішень та співвідповідач Вознесенська міська рада, як суб`єкт владних повноважень, не здійснювала безпосередньо щодо позивача владні управлінські функції.

Також відповідні рішення органу місцевого самоврядування мають ознаки ненормативних актів, які вичерпали свою дію після їх реалізації, в результаті чого у співвідповідачів виникли майнові цивільні права користування спірними земельними ділянками, тому спір щодо оспорювання таких майнових прав співвідповідачів фізичною особою має приватноправовий характер.

При цьому відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 756/5080/14-ц рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних правовідносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права оренди земельної ділянки), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Також відповідно до постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2026 року по справі №308/17484/23 не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

За такого, вимоги позивача в даній справі спрямовані на оспорення майнових прав співвідповідачів на земельні ділянки, є цивільно-правовими, тому могли бути об`єднані в одній позовній заяві, поданій в порядку цивільного судочинства і при цьому не були допущені порушення правил об`єднання позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також відповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про порушення правил об`єднання позовних вимог не відповідають обставинам справи та суд першої інстанції при постановленні ухвали про повернення позовної заяви порушив норми процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, яку на підставі п. 3, 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України слід скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі).

Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 вересня 2026 року задовольнити.

Ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 вересня 2026 року про повернення позовної заяви скасувати, а справу №473/4715/26 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий В.В. Муругов

Судді: Т.В. Крамаренко

Н.О. Тищук

---------------------------------

Повний текст постанови виготовлений 07 жовтня 2026 року