Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №461/10268/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/10268/24 Головуючий у 1 інстанції: Мироненко Л.Д.

Провадження № 22-ц/811/3353/25 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого – судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року у справі за позовом Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

встановив:

У грудні 2024 року Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» (далі – ЛМКП «Айсберг») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.10.2014 року по 30.11.2024 року у розмірі 31776 грн. 13 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №365 від 08.06.2007 року «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у м. Львові», Львівські комунальні підприємства визначено виконавцями житлово-комунальних послуг у м. Львові.

Будинок АДРЕСА_1 перебуває на утриманні ЛМКП «Айсберг», що створене відповідно до ухвали Львівської міської ради, основним видом діяльності якого визначено утримання, обслуговування та ремонт житлових будівель, здійснює надання послуг з управління вказаного будинку. 01.08.2023 року між сторонами укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

ЛМКП «Айсберг» надає відповідачу наступні житлово-комунальні послуги: прибирання прибудинкової території будинку, яке проводиться двірником комунального підприємства; профілактична дезінфекція, дератизація, яка проводиться у проходах підвальних приміщень та сходових кліток перших поверхів на підставі договорів, укладених між ЛМКП «Айсберг» та спеціалізованими підприємствами, які виконують такі роботи; нарахування оплати за електроенергію для освітлення місць загального користування визначається по кожному будинку окремо, в тому числі і по будинку АДРЕСА_1 , згідно з фактичними показниками будинкових засобів електроенергії з розрахунку на 1 кв.м. загальної площі кожної квартири нежитлового приміщення. До вказаної послуги також відносять витрати, пов`язані з утриманням у задовільному стані електромереж місць загального користування будинку в цілому; до складової послуги по підготовці згаданого будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період входить вартість соляно-піщаної суміші, ремонт та ущільнення вхідних дверей, скління вікон та сходових маршів, обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання та водовідведення і зливної каналізації, а також витрати на ліквідацію аварій на внутрішньо квартирних мережах, яке здійснюється працівниками комунального підприємства.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , для здійснення оплати комунальних послуг відповідачу відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , по якому виникла заборгованість за період з 01.10.2014 року по 30.11.2024 року в розмірі 31776 грн. 13 коп.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЛМКП «Айсберг» заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.04.2017 року по 30.11.2024 року у розмірі 29252 грн. 71 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЛМКП «Айсберг» 2508 грн. 78 коп. судового збору.

В решті вимог – відмовлено.

Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_1 , просила його скасувати в частині задоволених позовних вимог ЛМКП «Айсберг» і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у стягненні з неї заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.04.2017 року по 30.11.2024 року у розмірі 29252 грн. 71 коп.

В апеляційній скарзі зазначає, що в порушення умов договору від 01.08.2023 року, позивач включав до складових тарифу на послуги з управління багатоквартирним будинком також додаткові послуги, зокрема: послуги з дератизації, ліквідації наслідків аварійних ситуацій у внутрішньо-будинкових мережах, освітлення місць загального користування, вивезення побутових відходів.

Звертає увагу, що судом першої інстанції стягнуто заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.04.2017 року по 30.11.2024 року, однак, матеріали справи не містять договорів, актів наданих послуг та виконаних робіт на підтвердження надання відповідних послуг у вказаний період.

Додає, що прибудинкова територія багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не оформлена у власність або користування співвласників багатоквартирного будинку, співвласники не давали згоду на включення до кошторису витрат послугу з обслуговування території навколо багатоквартирного будинку, відтак, не підлягають стягненню витрати за надання послуги з прибирання прибудинкової території за період з квітня 2017 року по листопад 2024 року.

Стверджує, що позивачем не надано жодного доказу, що ним здійснювалося технічне обслуговування вказаних внутрішньо-будинкових систем, натомість, позивач долучив акти весняного та осіннього оглядів житлового будинку, а саме: за жовтень 2021 року, квітень 2021 року, жовтень 2022 року, квітень 2022 року, квітень 2023 року, жовтень 2023 року, квітень 2024 року, листопад 2024 року, в яких зазначено, що технічний стан будинку знаходиться у задовільному стані.

Просить врахувати, що незважаючи на численні звернення мешканців будинку, управитель не вжив заходів для проведення необхідних ремонтних робіт, долучені нею докази підтверджують неналежний технічний стан будинку, а отже, не виконання позивачем своїх обов`язків в частині проведення поточного ремонту будинку.

Вважає, що складені мешканцями будинку акти повністю спростовують відомості, які містяться в актах огляду житлового будинку, складених представниками ЛМКП «Айсберг».

Звертає увагу, що з долучених документів неможливо встановити, що послуги з профілактичної дератизації та ліквідації аварій і пошкоджень на внутрішньо-будинкових інженерних мережах надавались за адресою: АДРЕСА_1 , тому такі докази є неналежними.

Додає, що позивачем не долучено до позовної заяви жодного документа, в якому зафіксовано фактичні покази будинкового засобу обліку електроенергії.

Окремо звертає увагу, що з неї незаконно стягнуто судовий збір, оскільки вона є особою з інвалідністю другої групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК №990242, тому відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

25.11.2025 року позивач ЛМКП «Айсберг» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи та вимоги апелянта.

Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 22.09.2026 року, є дата складення повного судового рішення – 02.10.2026 року.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За вимогами частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №365 від 08.06.2007 року «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у м. Львові», Львівські комунальні підприємства визначено виконавцями житлово-комунальних послуг у м. Львові.

Будинок АДРЕСА_1 перебуває на утриманні ЛМКП «Айсберг», яке створене відповідно до ухвали Львівської міської ради, основним завданням діяльності якого є утримання, обслуговування та ремонт житлових будівель.

Відповідач ОСОБА_1 є власником та зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою з місця проживання, про склад сім`ї і прописки №1580 від 16.12.2024 року, виданою ЛМКП «Айсберг».

Відповідно до розрахунку заборгованості за період з 01.10.2014 року по 30.11.2024 року, відповідач не сплачувала витрати за утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 31776 грн. 13 коп., що підтверджується відомостями про нарахування та оплату послуг за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

На підтвердження надання послуг, позивачем долучено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №6-28 від 01.08.2023 року, укладений між співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 та ЛМКП «Айсберг», договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 02.01.2020 року, який укладено між ЛМКП «Айсберг» та ТОВ «Грінера Україна», договір №12 на виконання робіт з ліквідації аварій та пошкоджень на внутрішньо-будинкових інженерних мережах від 01.03.2018 року, який укладено між ЛМКП «Айсберг» та Львівським комунальним ремонтно-аварійним підприємством, договір про надання послуг №4А від 02.01.2023 року, який укладений між ЛМКП «Айсберг» та КП Львівської обласної ради «Профілактична дезінфекція», договір про постачання електричної енергії №63009 від 26.12.2007 року, який укладений між ЛМКП «Айсберг» та ВАТ «Львівобленерго».

На підтвердження надання послуг з постачання електричної енергії, позивачем надано банківські квитанції від 14.10.2024 року, 15.12.2023 року та від 13.04.2022 року, а також рахунки на оплату від січня 2021 року, травня 2021 року, липня 2021 року, вересня 2021 року, листопада 2021 року, січня 2022 року, березня 2022 року, травня 2022 року, липня 2022 року, листопада 2022 року, грудня 2022 року, березня 2023 року, червня 2023 року, серпня 2023 року, листопада 2023 року, січня 2024 року, березня 2024 року, травня 2024 року, серпня 2024 року.

На підтвердження виконання робіт з ліквідації аварій та пошкоджень на внутрішньо-будинкових інженерних мережах надано: акти виконаних робіт від 28.02.2023 року, 31.03.2023 року, 30.04.2023 року, 31.07.2023 року, 31.10.2023 року, 30.11.2023 року, 29.02.2024 року, 31.05.2024 року, 31.08.2024 року, 31.12.2024 року, 30.11.2024 року, 31.03.2022 року, 31.05.2022 року, 31.08.2022 року, 31.10.2022 року, 30.11.2022 року, а також банківські квитанції від 21.04.2022 року та від 30.10.2024 року.

На підтвердження надання послуг з проведення загального весняного та осіннього оглядів житлового будинку по АДРЕСА_1 надано: акти за жовтень 2021 року, квітень 2021 року, жовтень 2022 року, квітень 2022 року, квітень 2023 року, жовтень 2023 року, квітень 2024 року, листопад 2024 року.

На підтвердження надання послуг з дератизації надано: акти від 28.12.2021 року, 31.05.2022 року, 31.08.2022 року, 31.10.2022 року, 31.05.2023 року, 31.07.2023 року, 28.02.2023 року, 31.10.2023 року, 29.03.2024 року, 30.08.2024 року, 31.01.2024 року. 28.06.2024 року, 29.12.2024 року, банківські квитанції від 06.04.2022 року, 11.12,2023 року, 15.10.2024 року.

На підтвердження надання послуг з поточного ремонту надано відповідні робочі листки.

На підтвердження послуг з вивезення твердих побутових відходів надано: акти від 30.06.2024 року, 31.08.2024 року, 30.11.2021 року, 31.01.2022 року, 31.07.2021 року. 31.07.2022 року, 31.10.2022 року, 31.01.2023 року, 28.02.2023 року, 30.04.2023 року, 31.07.2023 року, 31.12.2023 року, 31.03.2024 року. банківські квитанції від 29.12.2023 року, 21.04.2022 року, 26.12.2023 року.

На підтвердження послуг з прибирання (миття) сходових кліток надано: акти-завдання від 02.01.2025 року, 12.10.2024 року, 26.11.2024 року, 10.12.2024 року, 11.09.2023 року, 23.09.2023 року, 12.10.2023 року, 13.11.2024 року, 08.12.2023 року, 15.01.2024 року, 13.02.2024 року, 25.03.2024 року, 07.03.2024 року, 23.12.2024 року, 30.10.2023 року.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги – суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга – послуга з управління багатоквартирним будинком; комунальні послуги – послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктами 6, 9, 13 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач житлово-комунальних послуг (далі – споживач) – індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач – фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач – юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

При цьому, відповідно до п.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з управління багатоквартирним будинком – результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управитель багатоквартирного будинку – фізична особа-підприємець або юридична особа – суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

За змістом п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок індивідуального споживача оплати за надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно зі статтею 68 ЖК України, наймач (власник) зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13 та від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15.

У постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц, на яку послався суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, вказано, що обов`язок зі сплати житлово-комунальних послуг виникає лише в разі отримання споживачем певних послуг і питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування в справі та має істотне значення для її правильного вирішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Відповідно до статті 42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної земельної документації.

За обставинами даної справи, прибирання прибудинкової території будинку проводиться двірником комунального підприємства.

Відшкодування витрат на проведення робіт з дератизації у вищезгаданому будинку здійснюється на підставі виконаних робіт відповідно до укладених договорів між ЛМКП «Айсберг» та спеціалізованими підприємствами, які виконують такі роботи.

Дератизація здійснюється у проходах підвальних приміщень та сходових кліток перших поверхів.

Нарахування оплати за електроенергію для освітлення місць загального користування визначається по кожному будинку окремо, в тому числі і по будинку, де знаходиться квартира відповідача, згідно з фактичними показниками будинкових засобів обліку електроенергії з розрахунку на 1 кв.м. загальної площі кожної квартири, нежитлового приміщення (між ЛМКП «Айсберг» та ПАТ «Львівобленерго» укладено договір щодо подачі електричної енергії до будинків, які перебувають на управлінні ЛКП).

До вказаної послуги також відносять витрати, пов`язані з утриманням у задовільному технічному стані електромережі місць загального користування будинку в цілому.

До складової послуги по підготовці згаданого будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період входить вартість соляно-піщаної суміші, ремонт та ущільнення вхідних дверей, скління вікон на сходових маршах та ін.

Обслуговування внутрішньо-будинкових систем тепло-, водопостачання та водовідведення і зливної каналізації, а також витрати на ліквідацію аварій на внутрішньо-квартирних мережах (від зовнішньої стіни квартири до санітарно-технічного обладнання) здійснюється працівниками комунального підприємства.

Перелік робіт, які виконуються на загально-будинкових стояках та запірній арматурі будинку, а саме: заміна паронітових прокладок, чавунних засувок, вентелів, згонів на трубопроводах і каналізаційних трубах у будинках та до колодязя; врізування в існуючі трубопроводи запірної арматури, у діючі внутрішні мережі трубопроводів водопостачання, водовідведення та централізованого опалення; прокладання труб; утеплення трубопроводів; встановлення повітрозбірника, манометрів і термометрів.

Поточний ремонт це: підтримуючий ремонт конструктивних елементів, дахів (шиферне, металеве, м`яке покриття та черепиця); підтримуючий ремонт сходових кліток; підтримуючий ремонт загальних балконів.

Ремонт конструктивних елементів (підтримуючий ремонт дахів, сходових кліток, ремонт загальних балконів).

Міською та районними аварійними службами надаються послуги у нічний час, вихідні та святкові дні відповідно до укладених договорів з ЛМКП «Айсберг» на виконання робіт з ремонту внутрішньо-будинкових електромереж, систем водовідведення та ін. (між ЛМКП «Айсберг» та Львівським комунальним Ремонтно-аварійним підприємством укладено договір щодо виконання робіт з ліквідації аварій та пошкоджень на внутрішньо-будинкових інженерних мережах житловому фонді будинків, які перебувають на управлінні ЛКП).

Належних і допустимих доказів того, що послуга з управління багатоквартирним будинком не надавалась позивачем чи надавалась неякісно, відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідачами також не надано.

Згідно з ч.2 ст.382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач зверталася до позивача для отримання додаткової інформації про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості, і що їй було відмовлено у наданні такої інформації.

Належних і допустимих доказів того, що відповідач не користується послугами ЛМКП «Айсберг» або уклала договір про надання таких послуг з іншим виконавцем, матеріали справи не містять.

Відповідно до положень частини першої статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за надані позивачем послуги не оплачувала, що призвело до виникнення заборгованості.

Оцінюючи поданий позивачем розрахунок заборгованості з точки зору допустимості та належності, колегія суддів враховує, що такий належним чином обґрунтований та мотивований.

У свою чергу, в процесі розгляду справи як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції не здобуто жодних доказів, які ставлять під сумнів математичні розрахунки, наведені позивачем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ЛМКП «Айсберг» фактично здійснювало управління житловим будинком АДРЕСА_1 та прибудинковою територією, несло витрати по утриманню, що стверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, договорами, актами виконаних робіт, натомість, відповідач не відмовилася від відповідних послуг, отримувала такі, однак, не оплачувала їхню вартість, що свідчить про підставність позовних вимог у задоволеній частині позову.

Отже, враховуючи те, що відповідач, у розумінні положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», є споживачем комунальних послуг, останньому надавалися послуги, виконавцем і замовником яких є ЛМКП «Айсберг», проте, оплата цих послуг не була здійснена у встановлений строк і у встановленому розмірі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані комунальні послуги у заявленому розмірі.

Схожі правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 19 серпня 2019 року у справі №641/7403/16-ц (провадження №61-33897св18) та від 06 листопада 2019 року у справі №642/2858/16 (провадження №61-26204св18).

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції по суті вирішення даного спору і не вказують на допущення судом порушень норм матеріального права.

При цьому, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права в частині розподілу судових витрат, поклавши на відповідачку обов`язок по відшкодуванню понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2508 грн. 78 коп., від сплати якого вона звільнена на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є особою з інвалідністю другої групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК №990242, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про компенсацію позивачеві судового збору у вказаному розмірі за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В решті, підстав для скасування чи зміни рішення немає, тому апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» судового збору у розмірі 2508 гривень 78 копійок скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Компенсувати Львівському міському комунальному підприємству по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» судовий збір у розмірі 2508 гривень 78 копійок за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В решті рішення суду – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 02 жовтня 2026 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич