Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №303/1375/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 303/1375/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2026 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,

учасників судового розгляду: обвинувачених – ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , їх захисників – ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , законних представників – ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , прокурора - ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/4806/290/25 за апеляційною скаргою прокурора Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_14 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2025 року відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , учня 9 класу ЗОШ №14 м. Мукачево, раніше не судимого, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Мукачево, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , учня 8 класу ЗОШ № 14 м. Мукачево, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , учня 9 класу ЗОШ № 14 м. Мукачево, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2025 року, ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 02 (два) роки.

ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 01 (один) рік.

ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 262 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 03 (три) роки.

ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 03 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 03 (три ) роки.

На підставі ст.ст. 75, 105 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 02 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язано ОСОБА_7 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання,навчання або роботи; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком 01 (один) рік.

На підставі ст.ст. 75, 105 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 01 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язано ОСОБА_5 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання,навчання або роботи; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком 01 (один) рік.

На підставі ст.ст. 75, 105 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 01 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язано ОСОБА_6 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази: 1) DVD-R диск із відеозаписами (3 файли) з камер відеоспостереження кафе-магазину за адресою: АДРЕСА_3 за 24.12.2024 – ухвалено зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнуто з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_2 , витрати за проведення експертного дослідження (висновок Закарпатського НДЕКЦ МВС України від 07.02.2025 №СЕ-19/107-24/147-БЛ), вартість якого складає 4775,04 гривень.

Згідно з вироком ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

Неповнолітні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 24 грудня 2024 року у період часу з 21 год. 25 хв. по 21 год. 45 хв., діючи у групі, перебуваючи в громадському місті, на терасі кафе – магазину, що за адресою: АДРЕСА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, з хуліганських спонукань грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, нехтуючи існуючими правилами та нормами поведінки в суспільстві, демонструючи зверхню завзятість, використовуючи нікчемний привід, затіяли сварку з потерпілими ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , в ході якої висловлювали на їхню адресу ненормативну лексику, після чого ОСОБА_7 , умисно, рукою затиснутою в кулак наніс ОСОБА_17 не менше одного удару в область обличчя, після чого у групі осіб з ОСОБА_5 наніс не менше одного удару у область обличчя ОСОБА_17 .

Відповідно до висновку експерта №04/2025 від 22.01.2025 у ОСОБА_17 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді травматичного набряку в правій орбітальній ділянці та синця на його фоні та згідно рентгенографії від 10.01.2025 в нього виявлений перелом кісток носа біля основи, без зміщення. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії твердих тупих предметів по механізму удару, чим могла бути рука, стиснута в кулак, що відноситься до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Надалі, до потерпілого ОСОБА_15 , який на той момент знаходився за межами тераси кафе – магазину, підбігли ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та нанесли руками, зжатими у кулак, потерпілому удари в область обличчя, від яких останній впав на землю, після чого до потерпілого ОСОБА_15 підбіг ОСОБА_7 та наніс останньому обутою ногою не менше одного удару в область грудної клітки.

Відповідно до висновку експерта №326/2024 від 30.01.2025 у потерпілого ОСОБА_15 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця в правій навколо орбітальній ділянці з переходом на щічну ділянку, 5 точкових саден на тильній поверхні лівої кисті, садно в чоловій ділянці по центру. Згідно представленої медичної документації в нього виявлено: перелом 5 ребра зліва по передньоаксилярній лінії без зміщення, що підтверджується даними цифрової рентгенографії легень від 25.12.2024 та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що потягли за собою розлад здоров`я на строк понад 21 день. Синці та садна відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я і стійку втрату працездатності.

Крім того, ОСОБА_7 , продовжуючи свої хуліганські дії, нехтуючи елементарними правилами поведінки, з мотивів явної неповаги до суспільства, протиставляючи себе загальноприйнятим нормам моралі, з хуліганських спонукань, у групі осіб з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що поряд знаходяться люди, транспортні засоби та будівлі, навпроти кафе – магазину, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , здійснив ряд пострілів у повітря револьвером Наган № ОТ288, який є вогнепальною зброєю, що відкрито викрав з поясової кобури потерпілого ОСОБА_15 , скориставшись його безпораднім станом. Надалі, надав револьвер ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які також здійснили не менше одного пострілу в повітря кожен.

Надалі, ОСОБА_5 у групі з ОСОБА_6 повернулись до тераси кафе – магазину, та біля вхідних дверей до середини магазину нанесли неменше одного удару кожен в область обличчя потерпілому ОСОБА_16 від яких останній впав на землю та йому продовжували наносити тілесні ушкодження.

Також, 24 грудня 2024 року, близько 21 год. 30 хв. неповнолітній ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_4 , біля кафе – магазину, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, з хуліганських спонукань, наніс потерпілому ОСОБА_15 обутою ногою не менше одного удару в область грудної клітки, у результаті чого спричинив перелом 5 ребра зліва по передньоаксилярній лінії без зміщення, що підтверджується даними цифрової рентгенографії легень від 25.12.2024 та, відповідно до висновку експерта №326/2024 від 30.01.2025, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що потягли за собою розлад здоров`я на строк понад 21 день.

Крім того, неповнолітній ОСОБА_7 , 24.12.2024 у період часу з 21 год. 20 хв. по 21 год. 50 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , діючи умисно, з особистої зацікавленості, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, скориставшись безпораднім станом потерпілого ОСОБА_15 , відкрито викрав з поясової кобури останнього револьвер Наган №ОТ288, який є вогнепальною зброєю, та сім бойових припасів до нього, з якими втік з місця скоєння злочину.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність у період часу з 24 грудня 2024 року 21 год. 40 хв. по 25 грудня 2024 року 09 год. 27 хв. ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що викрадений ним предмет - револьвер Наган №ОТ288, відноситься до категорії вогнепальної зброї, а сім патронів є бойовими припасами до нього, на носіння та зберігання яких необхідний передбачений законом дозвіл, не маючи такого дозволу, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, направився пішим ходом вздовж вулиці Міцкевича в м. Мукачево додому. Таким чином, ОСОБА_7 почав носити та зберігати при собі вогнепальну зброю та бойові припаси, без передбаченого законом дозволу, до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції.

На вказаний вирок суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що вважає оскаржуваний вирок є незаконним через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до призначення покарання, яке не відповідає його тяжкості та особі засуджених, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що фактичні обставини справи, доведеність вини і кваліфікація дій обвинувачених не оспорюються, так як вони знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Вказує, що відповідно до ч.1 ст.98 КК України, до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом можуть бути застосовані такі види покарань: штраф, громадські роботи, виправні роботи, апробаційний нагляд, позбавлення волі на певний строк, обмеження волі не застосовується до неповнолітніх (ч.3 ст.61 КК України). Разом з тим, зазначає, що судом першої інстанції у порушення вищевказаних норм, при ухваленні вироку, помилково застосовано до неповнолітніх обвинувачених покарання у вигляді обмеження волі, чим самим допущено застосування закону України про кримінальну відповідальність, який не підлягає застосуванню. Також зазначає, що судом безпідставно застосовано ст.105 КК України, на підставі якої неповнолітніх обвинувачених звільнено від відбування покарання з випробуванням та покладено на них обов`язки, передбачені ч.1, п.4, ч.3 ст.76 КК України, чим самим допущено застосування закону України про кримінальну відповідальність, який не підлягає застосуванню та не застосовано закон, який підлягає застосуванню, крім того судом не в повній мірі враховано ступінь тяжкості вчиненого ними злочину та особу винних.

Просить суд, оскаржуваний вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким: ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 296 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 122 КК України – 1 року позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України – 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 03 (три ) роки. На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 02 (два) роки та покласти на нього обов`язки, передбачені ч.1, п.4 ч.3 ст.76 КК України.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді пробаційного нагляду строком 2 роки та покласти на нього обов`язки, передбачені ч.1, п.4 ч.3 ст.76 КК України.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 01 (один) рік.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора - ОСОБА_13 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити, обвинувачених та їх захисників, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

У відповідності з вимогами ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за ч.2 ст.296 КК України та ОСОБА_7 за ч.2 ст.296, ч.1 ст.122, ч.1 ст.262, ч.1 ст.263 КК України у вчиненні кримінального правопорушення за наведених у вироку обставин та кваліфікація їх дій в апеляційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, серед іншого, є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Згідно з ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Відповідно до загальних засад призначення покарання (ч.1 ст.65 КК України), суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень (ч.2 ст.65 КК України).

Відповідно до ч.1 ст.98 КК України, до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань: штраф; громадські роботи; виправні роботи; пробаційний нагляд; позбавлення волі на певний строк.

Обмеження волі не застосовується до неповнолітніх (ч.3 ст.61 КК України).

Разом з тим, судом, у порушення вищевказаних норм, при ухваленні вироку від 24.04.2025, помилково застосовано до неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , покарання у вигляді 1 року обмеження волі, чим самим допущено застосування закону України про кримінальну відповідальність, який не підлягає застосуванню.

Порядок звільнення від відбування покарання з випробуванням неповнолітніх регламентовано статтею 104 КК України з урахуванням положень ст.ст. 75-78 цього Кодексу. Звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосоване до неповнолітнього лише у разі його засудження до позбавлення волі (ч.2 ст.104 КК України).

У свою чергу, стаття 105 КК України передбачає звільнення від покарання неповнолітніх із застосуванням примусових заходів виховного характеру.

Поряд з цим, судом при ухваленні вироку від 24.04.2025 безпідставно застосовано ст.105 КК України, на підставі якої неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звільнено від відбування покарання з випробуванням строком та покладено на них обов`язки, передбачені ч.1, п.4 ч.3 ст.76 КК України, чим самим допущено застосування закону України про кримінальну відповідальність, який не підлягає застосуванню та не застосовано закон, який підлягає застосуванню.

Також, суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину та особу винних.

Відповідно до ст. ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (далі -Постанова), призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відміннісіь у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання (про вказане зазначено у постанові від 09 жовтня 2018 року Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 756/4830/17-к).

З врахуванням зазначених законодавчих норм та практики Верховного суду, у зазначеному випадку призначене покарання не є таким за наступних підстав:

- судом не взято до уваги при призначенні покарання такі обставини які характеризують особу обвинуваченого як: а) суспільні риси обвинуваченого - його відношення до злочину; б) відношення обвинуваченого до вчиненого; г) ступінь тяжкості вчиненого злочину та санкцію статті кримінального закону за вчинене.

- неповнота дослідження зазначених вище обставин судом полягає у тому, що суд до уваги такі не взяв, не вказавши у вироку суду з яких причин;

-поверховість, коли при наявності вказаних характеристик особи обвинуваченого йому визначено покарання і при цьому звільнено від відбування покарання, що на думку прокурора є необгрунтованим у вироку суду.

Таким чином, судом не обґрунтовано, чому не взято до уваги те, що ОСОБА_5 раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, до 4 років 6 місяців із застосуванням ст.69 КК України.

Вирок від 19.02.2024 (справа №303/11355/23) оскаржено в апеляційному порядку, однак винуватість в інкримінованому діянні ОСОБА_5 не оспорюється, що свідчить про його зневажливе ставлення до встановлених правил та з яких підстав призначено покарання за вчинення кримінальних правопорушень ближче до мінімального строку покарання та звільнено від відбування такого.

В іншому випадку, підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтями 69 і 69-2 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Окрім того, ОСОБА_6 вчинив вперше нетяжкий злочин у неповнолітньому віці, за що щиро покаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, потерпілі не мали претензій до обвинуваченого, а тому з урахуванням особи винного та тяжкості вчиненого ним діяння, наявності кількох пом`якшуючих покарання обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, були підстави при призначенні останньому покарання із застосуванням ст.69 КК України, перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення, - пробаційного нагляду на строк 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених ч.2 та п.4 ч.3 ст.59-1 КК України.

Згідно ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні підлягає до задоволення, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання, з ухваленням в цій частині нового вироку.

Відповідно до вимог ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитись проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу прокурора Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_14 –задовольнити.

Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2025 року відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України скасувати в частині призначення покарання.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 296 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 122 КК України – 1 року позбавлення волі, за ч. 1 ст. 262, КК України - 3 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України – 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 03 (три ) роки.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 02 (два) роки та покласти на нього обов`язки, передбачені ч.1, п.4 ч.3 ст.76 КК України.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді пробаційного нагляду строком 2 роки та покласти на нього обов`язки, передбачені ч.1, п.4 ч.3 ст.76 КК України.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 01 (один) рік.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення і на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня його проголошення.

Судді