Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №302/1126/15-ц — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 302/1126/15-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 вересня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Кожух О.А., Мацунич М.В.,

з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Рішка Сергія Івановича на рішення Міжгірського районного суду від 16 грудня 2015 року у справі № 302/1126/15-ц (Головуючий: Цімбота В.І.), -

В С Т А Н О В И Л А

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Ізківської сільської ради, третя особа без самостійних вимог: реєстраційна служба Міжгірського районного управління юстиції про визнання за ним права власності на житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 та земельних ділянок, мотивуючи тим що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла теща позивача ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 , яка при житті склала заповіт посвідчений секретарем Ізківської сільської ради Міжгірського району М.І. Мічак, яким все належне їй майно, де б воно не було і з чого воно б не складалося, а також земельна ділянка площею 0,60 га, заповідала позивачу.

За правилом ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи визначені у заповіті. Спадкоємці, які відповідно до ст.1241 ЦК України мали б право на обов`язкову частку у спадщині спадкодавця ОСОБА_3 , відсутні. її чоловік, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що засвідчується повторно виданим свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_2 від 03.07.2015 року.

Позивач зазначає, що дітей у ОСОБА_3 троє: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якою позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Із наведених дат народження дітей померлої ОСОБА_3 , вони є повнолітніми, тому права на обов`язкову частку у спадщині їх матері не мають. Про заповіт матері ОСОБА_3 , її діти знали ще при її житті, тому між ними відсутні будь-які спори з приводу спадкового майна. Спадщину позивач прийняв згідно з вимогами ч.1 ст.1270 України, яка для прийняття спадщини встановлює строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що підтверджується Витягом і реєстрацію в Спадковому реєстрі №40998849 від 21.07.2015 року виданим приватним нотаріусом Міжгірського нотаріального округу Гримут О.І. На день смерті ОСОБА_3 з нею разом проживали донька - ОСОБА_1 , тобто дружина позивача, позивач, ОСОБА_2 , онуки - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , підтвердженням чому є довідка виконкому Ізківської сільської ради №228 від 15.04.2015 року.

До спадкового майна спадкодавці ОСОБА_3 належить житловий будинок АДРЕСА_1 , приналежність якого засвідчена реєстрацією погосподарській книзі Ізківської сільської ради, що підтверджується довідкою виконкому Ізківської сільської ради №229 від 15.04.2015 року.

Згідно даних Технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1 будинок збудований у 1970 році з прибудовою, збудованою у 1990 році. Будинок складається з двох поверхів загальною площею 201,9 кв.метри. Перший поверх складається з прихожої кухні, коридору, санвузла та 4-ох житлових кімнат, другий поверх складається з коридору, балкону, душової, санвузла, лоджії, кладової та 4-ох житлових кімнат. Стіни будинку бетонні блоки, покриття - металочерепиця. До будинку прилягають: господарська будівля для худоби та вбиральня. Дійсна інвентарна вартість житлового будинку та господарських споруд станом на 2015 складає 384334 грн.

Разом із житловим будинком до спадкового майна ОСОБА_3 відповідно змісту заповіту належать три земельні ділянки загальною площею 0,60 га, зокрема: 0,3439 га, в ур. «Біля хати», а 0,1441 га та 0,1120 га, знаходиться в урочищі «Голиця» с.Ізки Міжгірського району. Вищезазначі земельні ділянки ОСОБА_3 передавалися у власність рішенням ІІ-ої сесії Ізківської сільської ради 5-го скликання №18 від 07.05.2006 року Проте у зв`язку зі смертю покійна ОСОБА_3 на вищезазначені земельні ділянки одержати правовстановлюючі документи не встигла, хоча вся технічна документація щодо оформлення права власності на земельні ділянки вже виготовлена і знаходиться зберіганні у TOB «ГТЗ-Сервіс» яке було розробником такої документації однак зареєструвати право власності на земельні ділянки у реєстрацій службі Міжгірського районного управління юстиції є неможливим у зв`язку із її смертю.

На даний час позивач не в змозі оформити свідоцтво про право власності на спадщину на нерухоме майно, оскільки відсутні правовстановлюючі документи.

Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_2 просив визнати за ним право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 та земельні ділянки.

Рішенням Міжгірського районного суду від 16 грудня 2015 року визнання позову прийнято і визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки розмірами 0,3439 га, в ур. «Біля хати», 0,1441 га. та 0,1120 га, в урочищі «Голиця», які знаходиться у с.Ізки Міжгірського району Закарпатської області та належали ОСОБА_3 .

У лютому 2024 року ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та /або/ обов`язки подала апеляційну скаргу та просила поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду від 16.12.2015 року і скасувати дане рішення в частині визнання за ОСОБА_2 права 3/8 часток у праві власності на житловий будинок з господарськими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнання за ОСОБА_2 права власності на земельні ділянки розмірами 0,3439 га в ур. «Біля хати», 0,1441 га. та 0,1120 га, в урочищі «Голиця», які знаходиться у с.Ізки Міжгірського району Закарпатської області та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у цій частині, так як будинок АДРЕСА_2 ) був побудований у шлюбі батьками апелянта і після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на частку у праві власності на цей будинок і спадкоємцями, які належним чином прийняли спадщину до майна померлого були його дружина та троє неповнолітніх дітей, у т.ч. ОСОБА_1 . Частка ОСОБА_4 у праві власності на будинок була розподілена у рівних частинах між всіма спадкоємцями по 1/8 частині, а тому склад співвласників даного будинку був наступним: ОСОБА_3 – 5/8 часток, ОСОБА_6 – 1/8 частка, ОСОБА_9 – 1/8 частка, ОСОБА_10 – 1/8 частка. Ухвалення рішення від 16.12.2015 р. мал. Наслідком порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 на спадкове майно її батька ОСОБА_4 а саме на 1/8 частку у праві власності на будинок АДРЕСА_1 , а також прав та законних інтересів ОСОБА_6 та ОСОБА_11 . Так як, ОСОБА_1 оскаржування рішення отримала 23.02.2024 року і строк на апеляційне оскарження поновлено по ухвалі суду від 07 березня 2024 року.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Рішко С.І. та представник ОСОБА_2 – ОСОБА_12 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, від адвоката Рішко С.І. надійшла заява про розгляд справи у його відсутності та у відсутності його довірителя, а представник ОСОБА_2 – ОСОБА_12 був належним чином повідомлений про дату , час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений про що свідчить довідка про доставку електронного документу і їх неявка не перешкоджає розгляду справи у відсутності сторін відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.

Частиною першою ст. 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Законодавець визначає кого осіб, наділених процесуальними правами на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи – учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та /або/ обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередню судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв як вирішення судом питання про її права, інтереси, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник або міститься судження про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення міститься висновки суду, про права та особи цієї особи, або у резолютивній частині рішення, суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але й їх процесуальні права, що ґрунтуються на сформульованому в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод понесений про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Таким чином, оспорювань рішення є наслідком порушення прав та законних інтересів, особа, яка не брала участі у справі довела наявність у неї правового зв`язку безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування наявності вирішення судом питання про її право, і такий зв`язок є очевидним та безумовним.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Ізки 264 (після пере нумерації №277) Міжгірського району Закарпатської області і на день його смерті з ним у будинку проживали і були зареєстровані ОСОБА_3 , 1941 р.н. – дружина померлого, ОСОБА_13 , 1976 р.н. донька померлого, ОСОБА_14 , 1978 р.н. донька померлого.

Випискою з господарської книги №178 видана 27.12.2023 року виконкомом пилипецької сільської ради, ОСОБА_4 був жителем АДРЕСА_3 та згідно по господарської книги №33 за 1986 – 1990 роки села Ізки за ним дійсно був закріплений особовий рахунок № НОМЕР_3 . Громадянин ОСОБА_4 проживав у будинку АДРЕСА_4 , даний будинок був побудований у 1973 році, свідоцтво про право власності на даний житловий будинок сільською радою не видавався.

Так, будинок АДРЕСА_1 ( до пере нумерації № 264) дійсно був побудований у шлюбі батьками – ОСОБА_1 і після смерті ОСОБА_15 відкрилась спадщина на частку у праві власності на спірний будинок.

Відповідно до п.1ч 1ст. 549 ЦК УРСР спадкоємцями, які належним чином прийняли спадщину до майна померлого ОСОБА_4 були його дружина та троє неповнолітніх дітей, в т.ч. ОСОБА_1 .

Отже, частка ОСОБА_15 у праві власності на будинок АДРЕСА_1 була розподілена у рівних частинах між всіма спадкоємцями по 1/8 частині і ОСОБА_16 – належала -5/8 часток, ОСОБА_6 1/8 частка, ОСОБА_9 – 1/8 частка, ОСОБА_10 – 1/8 частка.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 .

При житті померла ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2 , який перебував у шлюбі з її донькою ОСОБА_14 , склала заповіт, посвідчений секретарем Ізківської сільської ради Міжгірського району М.І. Мічак, яким все належне їй майно, де б воно не було із чого воно б не складалося, а також земельна ділянка площею 0,60 га заповідала позивачу.

При таких обставинах оспорювань рішення є наслідком порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 на спадкове майно її батька у праві власності на будинок АДРЕСА_1 , а також прав та законних інтересів ОСОБА_6 та ОСОБА_17 ), які на день смерті батька були неповнолітніми і мали обов`язкову частку у спадковому майні.

Враховуючи зміст заповіту ОСОБА_3 від 22 січня 1999 року про належність їй на праві власності на земельні ділянки, зокрема 0,3439 га, які закріплені за домоволодінням і оскільки має місце порушення спадкових прав ОСОБА_1 за покійним батьком і визначення за заявницею 1/8 часток у праві власності на будинок та земельної ділянки для його обслуговування і у таких самих частках по 1/8 за ОСОБА_6 та ОСОБА_18 (дівоче ОСОБА_13 ), а тому вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а в решті вимог про скасування права на земельні ділянки, слід відмовити із вищезазначених підстав.

Керуючись ст.ст. 352, 374,376,381-384 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Рішка Сергія Івановича задовольнити.

Рішення Міжгірського районного суду від 16 грудня 2015 року у справі №302/1126/15-ц у частині визнання за ОСОБА_2 права 3/8 часток у праві власності на житловий будинок з господарськими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку розміром 0,3439 га в урочищі «Біля хати», яка знаходиться в с. Ізки Міжгірського району Закарпатської області скасувати та відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 вересня 2026 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ