Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №749/1018/26 — Сновський районний суд Чернігівської області

Суд: Сновський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №749/1018/26

Суддя: Чигвінцев М. С.

Справа № 749/1018/26

Номер провадження 1-кп/749/95/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сновськ обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026270370000139, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.06.2026 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Щорс (нині - Сновськ), Щорського (нині - Корюківського) району, Чернігівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, не маючого на утриманні дітей та осіб похилого віку, не депутата, військовозобов`язаного, не працюючого, раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14.07.2025, яка набрала законної сили 25.07.2025, у справі № 3/748/1055/25, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за те, що він 11.06.2025 о 19 год. 42 хв. перебуваючи на автомобільній дорозі м. Чернігів-Мена-Сосниця-Грем`яч, 12 км., с. Новоселівка, Чернігівського району, Чернігівської області, керував транспортним засобом марки «Kia» моделі «Rio», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги пункту 2.1а ПДР України, за що до останнього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно з відповіддю Сновського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відносно ОСОБА_4 було відкрито виконавче провадження на виконання постанови № 3/748/1055/25 Чернігівського районного суду Чернігівської області, постанову про відкриття якого було надіслано ОСОБА_4 . Вказане виконавче провадження завершено з фактичним виконанням (повна сплата штрафу) 20.05.2026.

Зазначене підтверджує ознайомлення ОСОБА_4 з наявністю та змістом зазначеної постанови, якою останнього позбавлено права керування транспортними засобами терміном на 5 (п`ять) років.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За вчинення адміністративного правопорушення до особи застосовується адміністративне стягнення, одним із видів якого є позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» заборонено керування транспортними засобами особам, до яких застосовано, зокрема, адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення.

Таким чином, позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами, одночасно припиняє реалізацію вказаного права особою, до якої застосовано цей вид адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови, яка набрала законної сили, будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч зазначеної постанови суду, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, керував транспортним засобом.

Так, 27.06.2026 близько 16 год. 40 хв. водій ОСОБА_4 керував автомобілем марки «Volkswagen» моделі Golf» з реєстраційним номером НОМЕР_2 по автодорозі між м. Сновськ та с. Займище, Корюківського району, Чернігівської області, на відстані близько одного кілометру від м. Сновська, де був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (м. Сновськ) Корюківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», за наявною інформацією, що свідчить про причетність водія транспортного засобу до вчинення кримінального правопорушення, а саме керування транспортним засобом будучи позбавленим судом права керування транспортними засобами.

Вказане діяння ОСОБА_4 свідчить про ухилення останнього від виконання постанови суду, що є однією з форм невиконання судового рішення.

Умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, кваліфіковані, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, фактичні обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, не оспорює. Пояснив, що, усвідомлюючи факт позбавлення його права керування транспортними засобами, 27.06.2026 він дійсно керував автомобілем, бо їхав на річку в с. Займище. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо його не карати.

Обвинувачений підтвердив, що правильно розуміє зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, не оспорює їх, а його позиція є добровільною.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що фактичні обставини кримінального провадження сторонами не оспорюються, та вважає можливим на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежити дослідження доказів допитом обвинуваченого (потерпілого) і дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї винуватості, а також те, що учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст зазначених обставин, чи немає сумнівів у добровільності їхньої позиції, та роз`яснив їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Судом допитано обвинуваченого та досліджено матеріали кримінального провадження, які характеризують його особу.

Оцінюючи встановлені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що інкриміноване ОСОБА_4 діяння в ході судового розгляду повністю доведене і правильно кваліфіковане, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, яке виразилось в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання особі у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, військовозобов`язаний, учасник бойових дій, не працює, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, не має неповнолітніх дітей, утриманців.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення виду та міри покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, неодружений, дітей на утриманні не має, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом, будучи позбавленим такого права, обставини, які пом`якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Підстави для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу відсутні, клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників розгляду кримінального провадження не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст., 349, 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua