Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №749/1064/26 — Сновський районний суд Чернігівської області

Справа № 749/1064/26

Номер провадження 2/749/671/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Чигвінцева М.С.

з участю секретаря Михалевич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сновськ у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №749/1064/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягнути з останнього на її користь аліменти на спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого виконкомом Кучинівської сільської ради та інформацією із застосунку «Дія».

Позов мотивовано тим, що сторони на даний час перебувають у зареєстрованому шлюбі, однак відповідач припинив належним чином матеріально забезпечувати їхніх спільних дітей. Відповідач надає кошти дочці та сину періодично, і лише у випадку, коли вони самі попросять про це, проте така допомога є нерегулярною та недостатньою для забезпечення потреб дітей зокрема дочки ОСОБА_5 , яка переходить на навчання до старших класів та потребує додаткових витрат і на речі, і на репетиторів, і на особисті потреби, а також сина ОСОБА_6 , який продовжує навчання у вищому навчальному закладі на денній формі, у зв`язку з чим витрати на його утримання значно зросли, в порівняні з тим, які були до цього.

У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідач аліменти на утримання неповнолітньої дитини – доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дочкою повноліття та на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, жодних заяв від нього не надходило, та у строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подав, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 26.11.2006 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, актовий запис № 5.

Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 інформацією із застосунку «Дія».

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно положень ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Відповідно до ст. 182 ч. 2 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 183 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Таким чином, законом встановлено мінімальний розмір частки заробітку (доходу) платника аліментів, яка стягується у безспірному порядку 1/4 частина на одну дитину.

Від відповідача не надходило до суду будь-яких документів, що свідчать про наявність у нього інших дітей, непрацездатних батьків.

Відповідно ст. 191 ч. 1 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі наведеного, згідно Закону України № 2037-VIII від 17.05.2017 року, суд бере до уваги інтереси дитини, та приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню та стягує з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.08.2026, і до досягнення дитиною повноліття.

Зазначене не позбавляє сторони в подальшому при зміні обставин, передбачених ст. 192 СК України звернутись до суду про їх зміну.

Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, суд зазначає наступне.

ОСОБА_3 , навчається в навчальному закладі Пенітенціарна академія України, яка знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Гонча, 34, що підтверджується копією Додаткової угоди № 1 до Договору про навчання у закладі вищої освіти № 152 від 15.08.2024 та копією довідки Пенітенціарної академії України № 372 від 22.07.2026. Тривалість навчання з 01.09.2024 по серпень 2027 року.

За нормою статті 198 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Згідно зі статтею 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 року у справі № 346/103/17, провадження № 61-20178св18.

Вказані обставини враховані судом при визначенні розміру аліментів відповідно до ст. 182 СК України.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

При визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, суд враховує наступні обставини, що ОСОБА_3 , як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, навчається за денною формою навчання в навчальному закладі Пенітенціарна академія України, проживає у гуртожитку Пенітенціарної академії України, навчається за кошти фізичних, юридичних осіб, стипендія не передбачена, у зв`язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати самостійний дохід, отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, свою чергу відповідач не надав докази, які мали підтвердити той факт, що повнолітній син отримує матеріальну допомогу від батька та він приймає участь у додаткових витратах на його, також наявність інших утриманців у відповідача не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів за відсутності офіційних доказів, які мали підтвердити матеріальне становище відповідача та його неспроможність виконувати зобов`язання по утриманню дітей.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Даних про наявність на утриманні відповідача інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім`ї з його боку суду не надано.

Вирішуючи питання визначення розміру аліментів, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі та присуджує до стягнення з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, починаючи стягнення з 04.08.2026 та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку, залежно від того, яка з цих обставин настане першою.

За встановлених обставин, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

При цьому, відповідно до вимог ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

При зверненні до суду позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Що стосується витрат понесених позивачем на правову допомогу, суд зазначає наступне.

У прохальній частині позовної заяви представник позивача — адвокат Великородна М. О., просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу.

Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, а тому в задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Керуючись ст.ст.133, 141,142, 263-265, 274-279, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову до суду – 04.08.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову до суду – 04.08.2026 і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 (двадцяти трьох) років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя М.С. Чигвінцев