Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №749/1356/26 — Сновський районний суд Чернігівської області

Справа № 749/1356/26

Номер провадження 1-кп/749/119/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м.Сновськ

Сновський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні в місті Сновськ обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026275480000057, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2026, по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця п. Жовта Ріка Пятихатського (нині – Кам`янського) району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, одруженого, не маючого на утриманні дітей, осіб похилого віку та осіб з обмеженими соціальними можливостями, пенсіонера, невійськовозобов`язаного, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до статті 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні двох кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.

Сторони кримінального провадження:

прокурор Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_3

обвинувачений ОСОБА_4

захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5

потерпіла ОСОБА_6

потерпіла ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 21 серпня 2026 року приблизно о 10 год. 30 хв., перебуваючи на відстані близько 15 метрів від домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю особі та бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень підбіг зі спини до потерпілої ОСОБА_6 та наніс один удар дерев`яною палицею в область голови останньої.

В результаті умисних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця лівої тім`яної ділянки голови, що згідно з висновком експерта № 122 від 30.09.2026 відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я.

Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, кваліфіковані як вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Також ОСОБА_4 11 вересня 2026 року приблизно о 10 год. 20 хв., перебуваючи на відстані близько 500 метрів від домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю особі та бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень підбіг зі спини до потерпілої ОСОБА_7 , яка в цей час рухалась від вищезазначеної адреси по вищевказаній вулиці в напрямку центра міста, та наніс один удар дерев`яною палицею в область голови останньої.

В результаті умисних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців верхньої частини вушної раковини та скроневої ділянки голови зліва, що згідно з висновком експерта № 119 від 18.09.2026 відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я.

Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, кваліфіковані як вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 , у порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду 01 жовтня 2026 року, з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Особливості розгляду обвинувальних актів щодо кримінальних проступків у спрощеному провадженні регулюються ст.ст. 381, 382 КПК України.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області ОСОБА_3 заявлено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілі, щодо яких здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, у відповідності до положень частини 1 статті 302 КПК України прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених частиною 1 статті 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта долучено письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_4 , складену за участю захисника ОСОБА_5 , в якій обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини, викладені в обвинувальному акті, та погоджується на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. Також у заяві зазначено, що обвинуваченому роз`яснено положення ч. 2 ст. 302 КПК України щодо обмеження права апеляційного оскарження вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження. Крім того, до обвинувального акта долучено письмові заяви потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в яких вони погодилися із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначили, що ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодилися з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

На виконання положень вказаної норми та ч. 2 ст. 382 КПК України суд не досліджує докази щодо обставин, які не заперечуються учасниками судового провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що подія кримінальних правопорушень мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_4 при обставинах, встановлених органом досудового розслідування, поза розумним сумнівом доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винним нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, – воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти росії» від 09.06.2005; «Фрізен проти росії» від 24.03.2005; «Ісмайлова проти росії» від 29.11.2007).

При цьому суд бере до уваги визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (проступків) і законну за них санкцію, особу винного та визначені статтею 66 КК України пом`якшуючі обставини; вид і розмір призначеного покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про вид і розмір покарання, суд відповідно до ст.ст. 50 та 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є кримінальними проступками, мотиви і причини, які призвели до їх вчинення, його ставлення та поведінку після вчинення кримінальних правопорушень, наслідки, що настали, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих діянь, щиро кається у вчиненому, раніше не судимий, є пенсіонером, одружений, має середню спеціальну освіту.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд має призначати покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, що є виключно судовою дискрецією у кримінальному судочинстві і охоплює повноваження суду, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

З урахуванням вищенаведеного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи обставини та мотиви вчинення кримінальних правопорушень, наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених проступків, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого, його вік, майновий стан як пенсіонера та ставлення до вчиненого, дійшов висновку про призначення ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.

На думку суду, призначене обвинуваченому покарання відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вимогам ч. 2 ст. 65 КК України, рекомендаціям, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не пред`явлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі частини 4 статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2026 року на на дерев`яну палицю, у зв`язку з відпадінням необхідності в застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Питання речових доказів наявних у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

У ході досудового розслідування запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався та обранню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 91,100,107,368-371,373,374,376,381-382 КПК України, –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2026 року на дерев`яну палицю.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- дерев`яну палицю, яка зберігається у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 2 (м. Сновськ) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області - знищити після набрання вироком законної сили.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з особливостями, передбаченими статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сновський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня отримання особою копії вироку.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1