Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №761/18616/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/18616/26

Провадження № 2/761/11354/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савчук Ю.Н.,

при секретарі: Фортуні М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 15.06.2013 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1188.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15 червня 2013 року між нею ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві (актовий запис від 15.06.2013 року №1188).

Сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується зведеним витягом із реєстру актів про народження від 2017 року, акт 02019, частина 2, серія Б22, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану (м. Рим, провінція Риму) від 08.11.2017.

Позивачка стверджує, що стосунки між нею та відповідачем не склались, сторони разом не проживають, спільне господарство не ведуть, спільного бюджету не мають, фактичних сімейних відносин не підтримують. Посилаючись на те, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе та суперечить її інтересам, позивачка просить суд позовні вимоги задовольнити, тобто розірвати шлюб, зареєстрований 15.06.2013 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1188.

Ухвалою від 07.08.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, однак на адресу суду надійшла письмова заява її представника, зі змісту якої вбачається, що остання позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути справу за їх відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. На адресу суду через свого представника надіслав заяву про визнання позовних вимог.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі з 15.06.2013 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис від 15.06.2013 року №1188.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується зведеним витягом із реєстру актів про народження від 2017 року, акт 02019, частина 2, серія Б22, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану (м. Рим, провінція Риму) від 08.11.2017.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивачка скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Сторони не виявили бажання примиритись.

Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Судом в порядку ч. 2 ст. 206 ЦПК України роз`яснено сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевірено, чи не суперечить закону визнання відповідачем позову та чи не порушено права, свободи чи інтереси інших осіб у зв`язку з таким визнання.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).

З врахуванням тієї обставини, що визнання позовних вимог відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також того, що на даний час сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, наміру зберігати сім`ю не мають, шлюб існує формально, подальше спільне життя суперечить інтересам сторін та їхнім дітям, спір щодо поділу майна та утримання дітей відсутній, суд приймає визнання позовних вимог відповідачем, а відтак позовна заява підлягає задоволенню з ухваленням судового рішення.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесено документально підтверджені витрати за сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 21, 24, 104, 105, 110, 112, 113, 141, 160-161 Сімейного кодексу України, ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 222, 258-259, 263-268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований 15.06.2013 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1188 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати по сплаті судового збору у сумі 1064,96 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: