Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №689/1167/26 — Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1167/26

Провадження № 1-кп/689/140/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року с-ще Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ярмолинці кримінальне провадження, відомості про яке 27 червня 2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026243000001447 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Ярмолинці Ярмолинецького району Хмельницької області, громадянина України із середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на утриманні малолітніх та непрацюючих осіб немає, раніше несудимий, у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України,

встановив:

ОСОБА_4 достовірно знаючи, що стосовно нього судом ухвалено рішення, яке набрало законної сили, і яким його позбавлено права керування транспортним засобом та він є його безпосереднім виконавцем, проігнорував його виконання та вчинив кримінальне правопорушення проти правосуддя за наступних обставин.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 317-1 КУпАП України, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Так, ОСОБА_4 29.05.2026 близько 11 год. 40 хв. усвідомлюючи, що порушує п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, (затверджених Постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306), а саме те, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21061» д.н.з. НОМЕР_1 , в, по вул. Адама Орловського (Фрундзе), 1 в с-щі Ярмолинці Хмельницького району Хмельницької області без права керувати транспортним засобом, оскільки не отримував посвідчення водія, за що постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області по справі № 689/970/26 від 10.06.2026 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Рішення набрало законної сили 23.06.2026.

В подальшому, ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами рішенням Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області від 10.06.2026 строком на 5 років, 26.06.2026 близько 19 год. 40 хв, перебуваючи в с. Кадиївка по вул. Центральній, 1, керував транспортним засобом марки М2140 д.н.з. НОМЕР_2 повторно протягом року, порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, будучи обізнаним про винесення постанови Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10.06.2026, по справі № 689/970/26, яка набрала законної сили 23.06.2026 року, ОСОБА_4 , маючи реальну можливість виконувати вищеозначену постанову суду, в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ч. 1 ст. 129 Конституції України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, останній ухилився від виконання постанови суду, що набрала законної сили та продовжував керувати транспортним засобом.

Отже, ОСОБА_4 , вчиняв дії, спрямовані на умисне невиконання рішень суду, яким його позбавлено права керування транспортним засобом.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України за ознаками: умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Аналізуючи показання обвинуваченого, на предмет їх послідовності, логічності, правдивості, як окремо так і у сукупності, на предмет їх узгодженості, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується показаннями обвинуваченого.

Так, обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується, визнав повністю, підтвердив фактичні обставини обвинувачення і пояснив, що дійсно вчинив вказаний вище злочин за обставин, які вірно встановлені стороною обвинувачення та зазначені в обвинувальному акті.

Фактичні обставини стороною обвинувачення встановлені вірно, обвинуваченим підтверджуються та такими дослідженими судом доказами:

- показаннями обвинуваченого;

- протоколом огляду місця події від 26.06.2026 (т.1 а.с. 14-17);

- постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10.06.2026 року та розпискою ОСОБА_6 про її отримання в суді (т.1 а.с. 32, 33);

- протоколом огляду предметів від 30.06.2026 року, а саме, відеозаписів з місця події, на яких відтворено пояснення ОСОБА_4 на місці зупинки, де він зазначив, що знав про те, що постановою суду його позбавлено права керувати, оскільки був у суді та вже заплатив штраф за цією постановою (т.1 а.с. 35-37).

Ухвалюючи вирок, суд вважає, що мало місце діяння, яке інкримінується обвинуваченому, яке слід кваліфікувати за частиною першою статті 382 КК України за ознаками: умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Призначаючи покарання, суд виходить з меж, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Санкція статті передбачає призначення покарання у виді позбавленням волі на строк до трьох років.

За ступенем тяжкості вчиненого правопорушення воно є нетяжким злочином (частина четверта статті 12 КК України).

Суд враховує особу обвинуваченого, який несудимий, на обліках у лікарів-психіатрів та/або наркологів не перебуває, є особою молодого віку.

Обставиною, яка пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, не було встановлено.

Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, суд вважає, що досягти мети покарання та виправлення обвинуваченого можливо шляхом призначення покарання у вигляді штрафу.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до частини дев`ятої статті 100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

На підставі наведеного, керуючись статтями 368 та 374 Кримінального процесуального кодексу України,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України і призначити покарання у виді штрафу – 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11900 гривень.

Вирішити долю речових доказів: оптичний диск формату СD-R, розміром 4,38 Gb, з відеозаписами з нагрудної камери відеоспостереження поліцейського, - зберігати в матеріалах кримінального провадження (т.1 а.с. 60).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити право обвинуваченого подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження негайно після його проголошення. Відсутні під час оголошення вироку особи мають право отримати копію вироку в загальному порядку.

Суддя ОСОБА_7