Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №672/497/26 — Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 672/497/26

Провадження № 2-о/689/140/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07 жовтня 2026 року с-ще Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючий - суддя Соловйов А.В.

присяжні Бобик П.І.

Борецька І.В.

за участю:

секретаря судового засідання Цмикайло Т.В.

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

представника особи Хворостовського В.О.

представника заінтересованої особи Черевика К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Ярмолинці цивільну справу

за завою ОСОБА_1 ,

заінтересована особа – виконавчий комітет Городоцької міської ради Хмельницької області, як орган опіки та піклування

про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся із заявою про визнання його матері - ОСОБА_3 недієздатною та встановлення над нею опіки, оскільки остання внаслідок свого психічного стану не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 страждає психічним захворюванням, є особою з інвалідністю І групи «Б». При цьому, він здійснює за нею фактичний догляд і утримання.

В судовому засіданні заявник та його представник, а також представник ОСОБА_3 заявлені вимоги підтримали з аналогічних мотивів.

Представник заінтересованої особи проти задоволення заяви не заперечував, подав подання про призначення ОСОБА_1 опікуном.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 20.02.1988 р.. Вони зареєстровані за однією адресою, що підтверджується відмітками у паспортах ( АДРЕСА_1 ).

ОСОБА_3 є особою з інвалідністю I групи «Б», що підтверджується довідкою МСЕК від 15.04.2019 р.. Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №445 від 19.06.2026 р. у ОСОБА_3 діагностовано судинну деменцію, внаслідок чого вона не розуміє значення своїх дій і не може керувати ними.

Згідно з ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. В силу ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Таким чином, ОСОБА_3 слід визнати недієздатною.

Заявник просить призначити його її опікуном у випадку визнання ОСОБА_3 недієздатною. Таке ж подання органу опіки та піклування затверджено рішенням виконкому Городоцької міської ради №239/2006 від 16.09.2026 р..

У відповідності до подання, ОСОБА_3 є особою з І групою інвалідності безстроково, потребує постійного стороннього догляду, такий догляд за нею здійснює лише син – ОСОБА_1 з 2022 р., а з жовтня 2025 р., коли ОСОБА_1 був мобілізований, ОСОБА_3 була поміщена до Хмельницького міського територіального центру соціального обслуговування на платній основі. Зазначене підтверджується висновком ЛКК №281 від 01.08.2025 р., актом №410 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 09.10.2025 р..

Відповідно до ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги. Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (ч. 1 ст. 300 ЦПК України).

Пунктом 1.1. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88, передбачено, що опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Пунктом 3.3. Правил закріплено перелік документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

З матеріалів справи та з подання органу опіки та піклування не вбачається врахування усіх зазначених документів. У той же час, з документів, які враховувались органом опіки та піклування при підготовці подання, вбачається, що вони втратили актуальність. Так, висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи від 01.08.2025 р. вбачається, що він дійсний лише до 01.02.2026 р., тобто, втратив чинність не лише на дату складання подання, а й на дату звернення із заявою до суду. Акт №410 пр встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 09.10.2025 р., складений саме на вказану дату, у той час як у жовтні 2025 р. ОСОБА_1 перестав здійснювати постійний догляд за матір`ю у зв`язку із мобілізацією до ЗСУ.

У той же час, з подання слідує, що за однією адресою із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 також зареєстрована донька ОСОБА_3 – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Та обставина, що вона фактично не проживає за вказаною адресою, перебуває за кордоном і заявою надала згоду на те, щоб опікуном був її брат, не спростовують її обов`язку, передбаченого ст. ст. 11, 201, 202 СК України, дбати про свою непрацездатну матір.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Згідно зі ст. 58 ЦК України опіка встановлюється, зокрема, над фізичними особами, які визнані недієздатними. Положеннями ст. 63 ЦК України передбачено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинно відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07.04.2022 р. у справі № 712/10043/20). Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування.

Верховний Суд у постанові від 22.06.2026 р. у справі № 305/1557/24, зазначив, що єдиною законною підставою для обмеження права військовослужбовця бути призначеним опікуном над недієздатною особою є наявність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати таку опіку. Верховний Суд зробив висновок, що сам по собі факт проходження військової служби не є автоматичною та безумовною перешкодою для призначення військовослужбовця опікуном недієздатної особи. Можливість реалізації права військовослужбовця бути призначеним опікуном, що в подальшому є/може бути підставою для звільнення з військової служби за сімейними обставинами, безпосередньо залежить від наявності або відсутності інших осіб, які здійснюють або реально можуть здійснювати таку опіку, тощо. Законодавство не містить заборони на призначення мобілізованої особи опікуном, проте цей приватно-правовий інструментарій не може використовуватися для уникнення виконання конституційного обов`язку, якщо інтереси недієздатної особи можуть бути забезпечені іншими родичами, тощо.

Враховуючи недостатню обґрунтованість подання, наявність у недієздатної особи доньки, яка не позбавлена права і можливості здійснювати опіку над матір`ю, відсутні підстави для призначення опікуном саме заявника.

Таким чином, матеріали справи свідчать про наявність підстав для часткового задоволення заяви.

Відповідно до положення ч.2 ст.299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

На підставі ст. ст. 39, 60, 63, 64 ЦК України, керуючись ст.ст. 212-215, 234-241 ЦПК України суд

вирішив:

Заяву задоволити частково.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючу в АДРЕСА_2 , недієздатною.

У задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_3 - відмовити.

Передати недієздатну ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає у в АДРЕСА_2 , під опіку органу опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької міської ради.

Рішення суду після набрання ним законної сили направити органу опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької міської ради Хмельницького району Хмельницької області та органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Судові витрати, пов`язані із проведенням експертизи, віднести за рахунок держави. Загальна вартість експертизи становить 10386 грн.. Оплата експертизи здійснюється за такими реквізитами: Код ЄДРПОУ 04803492, ДУ «ІСП МОЗ України», UA1582017203132551005201007077 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ІПН: 048034926566, призначення платежу «оплата за проведення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3 , експерт Руй Михайло Михайлович, Хмельницька філія судових експертиз».

Строк дії рішення про визнання особи недієздатною становить 2 (два) роки з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 07.10.2026 р.

Суддя Соловйов А.В.

Присяжні Бобик П.І.

Борецька І.В.