Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №686/16348/26 — Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 686/16348/26

2/689/832/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07.10.2026 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Кульбаба А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Лебеденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі. Ярмолинці цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УНІВЕРСАЛ БАНК" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 24517,69 грн. за кредитними договором від 24.05.2020. На обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, 24 травня 2020 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. На підставі цього Договору відповідачу було відкрито поточний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт на платіжну картку у розмірі 20 000,00 грн.

Позивач вказав, що Банк повністю виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами. Проте відповідач порушив умови Договору, не вносив своєчасно щомісячні мінімальні платежі та не повернув кошти після закінчення пільгового періоду. Через це станом на 06.04.2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 24 517,69 грн.

У зв`язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов не подав.

Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 24.05.2020 року між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви. Укладений договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України (ЦК України). Підписом у даній Анкеті-заяві відповідач підтвердив, що він ознайомлений та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку, які є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи, зокрема випискою по картковому рахунку та розрахунком заборгованості, підтверджується, що Банк надав відповідачу кредитні кошти, якими останній активно користувався.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). На підставі ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).

Суд встановив, що відповідач належним чином не виконував свої договірні зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 06.04.2026 року виникла заборгованість у загальному розмірі 24 517,69 грн, яка складається з: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) - 24 257,29 грн; заборгованості за пенею — 260,40 грн.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості є чітким, арифметично правильним, відповідає фактичним обставинам справи та тарифам банку, чинним на момент виникнення правовідносин, і відповідачем спростований не був.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У ст.3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (ч.6 ст.11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч.12 ст.11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами гл.71 ЦК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу. Частиною 2 ст.1048 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою ст.526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, а у разі прострочення виконання зобов`язання сплатити пеню, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

У разі прострочення повернення відповідної частини кредиту (якщо договором передбачено повернення кредиту частинами) позичальник зобов`язаний на вимогу кредитодавця повернути кредит у цілому та сплатити нараховані проценти.

Зібрані докази вказують на те, що 24 травня 2020 року АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" і ОСОБА_1 уклали Договір про надання банківських послуг «Monobank» (Кредитним договором), на виконання якого банк надав відповідачу кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок на платіжну картку в розмірі 20 000,00 грн., а відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти, однак прострочила виконання зобов`язання за вказаним Договором.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України). Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, понесені позивачем витрати на сплату судового збору в розмірі 3 328,00 грнпідлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 525, 526, 610, 611, 625, 634, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, —

вирішив:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 23, код ЄДРПОУ: 21133352) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.05.2020 року в сумі 24 517,69 грн (двадцять чотири тисячі п`ятсот сімнадцять гривень 69 копійок), з яких: заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту) — 24 257,29 грн; заборгованість за пенею — 260,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 23, код ЄДРПОУ: 21133352) суму сплаченого судового збору в розмірі 3 328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім грошей 00 копійок).

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Андрій КУЛЬБАБА