Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №686/20418/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/20418/26

Провадження № 2/686/10427/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді Заворотної О.Л.,

секретаря судового засідання Мельничук О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів

встановив:

В березні 2026 року позивач звернулася із заявою до суду про розірвання шлюбу, в якій вказала, що з відповідачем з 2024 року перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дочку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Відповідач ухиляється від утримання дитини, у зв`язку з чим позивач просить розірвати шлюб та стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно.

Позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи без його участі, заперечує щодо стягнення аліментів в розмірі 1/3 частки.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 16 березня 2024 року, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 329.

ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 . Неповнолітня дитина проживає разом з матір`ю.

Відповідно до ст.ст. 3, 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.

Частинами 3 та 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

У відповідності із ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

За приписами статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Аналізуючи норми чинного законодавства, слід дійти висновку, що суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо.

У позовній заяві позивачка зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння, також вказала, що примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливе.

Відповідач не заперечує щодо розірвання шлюбу.

Шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки. За час наданий судом для примирення, подружжя не примирились, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, доводи позивача про фактичне припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства не спростовано.

Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання такого шлюбу.

Такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2018 року у справі № 569/458/18.

За таких обставин сім`ю неможливо зберегти без доброї на те волі сторін, а подальше сумісне життя подружжя та збереження їх шлюбу суперечило б інтересам як позивача, так і відповідача.

Щодо стягнення аліментів.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідач не надав суду докази добровільного надання допомоги на утримання дитини, тому аліменти підлягають стягненню з нього в примусовому порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягуючи аліменти та визначаючи їх розмір, суд враховує стан здоров`я дитини, відповідача, який є працездатного віку, інших утриманців не має.

В зв`язку з наведеним, суд вважає можливим стягнути ОСОБА_2 аліменти на одну дитину в розмірі частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви, тобто в даному випадку з 08.07.2026.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 142, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 3, 21, 24, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд –

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 16 березня 2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 329, розірвати.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі (однієї четвертої) частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 08.07.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Дата складення повного тексту рішення: 06.10.2026.

Суддя :