Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №686/21911/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/21911/26

Провадження № 2-а/686/386/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючої судді Хараджі Н.В., за участю секретаря судового засідання Мельник А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , подану представником Марцонь В`ячеславом Борисовичем, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення, згідно з якою просить скасувати постанову від 20.10.2025 № 17154 про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розміром 17000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що постановою тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 20 жовтня 2025р. № 17154 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. З ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. Як вбачається зі змісту постанови відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме, що не прибув 20.03.2025р. до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці. Відповідно до оскаржуваної постанови повістка про прибуття до ТЦК направлялася за адресою АДРЕСА_1 . Тобто не за місцем реєстрації та фактичного проживання позивача. ОСОБА_1 жодних повісток не отримував, в розгляді справи участі не приймав, так як не повідомлявся, ні протокол, ні постанова на його адресу не надходили, відповідно до довідки від 11.09.2025 року отримав відстрочку від призову на ВІЙСЬКОВУ службу під час мобілізації. Постанова підлягає скасуванню за таких підстав. В постанові Відповідачем не вказано обґрунтованих доказів вчинення адміністративного правопорушення, а також, що Позивач є належним суб`єктом притягнення до адміністративної відповідальності, що справа розглянута відповідно до територіальної юрисдикції, доказів про наявність відомостей про належне повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи, а також дотримання інших вимог КУпАП щодо розгляду справи. Фактично ОСОБА_1 повістку не отримував, так як місце реєстрації та фактичне місце проживання АДРЕСА_2 . про що також вказано в оскаржуваній постанові. Крім того, звертає увагу суду, що відповідно до ч. 2 ст. 235 КУпАП від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Тобто у тимчасово виконуючого обов`язки начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки відсутні повноваження, передбаченні ст. 235 КУпАП. Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210. 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. На думку ТЦК правопорушення виявлено 20 березня 2025р., до адміністративної відповідальності притягнуто 20 жовтня 2025р., тобто через шість місяців. Отже, Відповідачем не доведено правомірність прийнятої ним постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 210-1 КУпАП. У зв`язки з чим просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження по праві закрити.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.08.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі направлено учасникам справи, згідно довідки про доставку електронного документу відповідачем отримано вказану ухвалу 20.08.2026 року, а згідно рекомендованого повідомлення, надісланого до ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримано 28.09.2026 року.

Відповідачем не подано відзиву на позовну заяву протягом строку, встановленого судом. Крім того відповідачем на спростування доводів позивача не скеровано жодних доказів по справі.

Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно з частиною шостою статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За правилами частини п`ятої та сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень частини п`ятої та сьомої статті 262 КАС України до суду не надійшло.

Відповідно до частини першої, другої та восьмої статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пунктів 1 8 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є акт територіального центру комплектування про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення обов`язків військовозобов`язаного.

Диспозиція частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Тобто диспозиція наведеної норми є бланкетною, тобто лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права або інших підзаконних актів (інструкцій, переліків, статутів, положень, наказів, правил тощо).

Згідно оскаржуваної постанови від 20.10.2025 року № 17154 для уточнення даних 07.03.2025 року засобами зв`язку «Укрпошта» громадянину було направлено повістку № 2862071 для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 із зазначенням з`явитись 20.03.2025 року. У зазначені в повістці дату та час. гр. ОСОБА_1 не з`явився, про поважність причин неприбуття у встановленому законом порядку не повідомляв. У зв`язку з чим до правоохоронних органів скеровано електронне звернення про розшук і доставлення громадянина до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання матеріалів про адміністративне правопорушення. 22.09.2025 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та за наслідками невиконання вимог оповіщення, представником ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол № 4416 по адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУПАП. Далі посилання на ч. 2 ст. 19, 65, 106 Конституції України, Указ Президента України від 24.02.2024 року № 64/2022,ст.1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», постанову КМУ № 560 від 16.05.2024 року. Визнано ОСОБА_1 винним за ч. 3 ст. 210-1 КУПАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Відповідно до частини першої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Згідно з частиною п`ятою статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 204-1 і 204-2 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення, а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України.

Частиною дев`ятою статті 38 КУпАП установлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Тобто за змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.

КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке полягає, зокрема, у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена в рішення судів, в тому числі апеляційної інстанції, зокрема: постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2025 по справі № 459/1038/25, Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року по справі № 204/8924/25, від 05 грудня 2025 року по справі № 398/3059/25, тощо.

Як вказано вище, приведеним вище приписом Закону №3543-ХІІ встановлено обов`язок громадян з`явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

За обставинами цієї справи позивач не прибув за викликом 20.03.2025р. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як вказано у постанові.

Тобто днем вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 210-1 КУпАП, є 20 березня 2025 року, коли позивачем не вчинені дії, які він повинен вчинити саме 20 березня 2025 року.

При цьому суд зауважує, що явка позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 в будь-який інший день після 20 березня 2025 року, наприклад, 21 березня 2025 року, утворить склад такого правопорушення.

Постанова № 17154 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП винесена 20 жовтня 2025 року, тобто після закінчення визначеного статтею 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

При цьому, неявка позивача за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 не є триваючим порушенням, оскільки вказане суперечить самій повістці № 2862071. 3-х місячний строк для притягнення позивача до адміністративної відповідальності слід обраховувати із 20 березня 2025 року (день вчинення і виявлення порушення), а не день фактичного прибуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 у вересні 2025 року в день складання протоколу.

За положеннями пункту 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що на час винесення оскаржуваної постанови закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені частиною першою статті 38 КУпАП, суд доходить до висновку, що оскаржена позивачем постанова має бути скасована, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрите.

Крім цього, суд звертає увагу, що при застосуванні приписів частини 7 статті 38 КУпАП першочерговим є питання щодо того чи не закінчився 3-місячний строк з дня виявлення порушення. Якщо ж такий 3-місячний строк уже закінчився, то це є безумовною перешкодою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Застосування ж річного строку передбаченого частиною 7 статті 38 КУпАП може бути актуальним лише в тому випадку коли з дня вчинення порушення пройшло більше 1 року, безвідносно до того чи уже закінчився чи не закінчився 3-місячний строк з дня виявлення порушення.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що адміністративне стягнення на особу за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено не пізніше трьох місяців з дня його виявлення, суд констатує, що застосування адміністративного стягнення до позивача застосовано поза межами строку, встановленого ч.7 ст.38 КУпАП.

Вказана обставина є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови, тож інші доводи позивача судом не перевірялися.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що правомірність винесення оскаржуваної постанови, не доведена стороною відвідача, тож підлягає скасуванню, а позов – задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9,72-74,77,121, 229,242,244-246,286 КАС України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.10.2025 року № 17154, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розміром 17000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати, провадження по справі закрити.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Н.В. Хараджа