Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №686/24848/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/24848/26

Провадження № 2-а/686/436/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючої судді Хараджі Н.В., за участю секретаря судового засідання Мельник А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданої представником Малий Русланом Анатолійовичем, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

встановив:

До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшла вказана позовна заява про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 08.05.2026 року № 9908, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що Постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 №9908 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 08.05.2026, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн. Текст постанови №9908 від

08.05.2026 не було отримано наручно в приміщенні ТЦК та СП. ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Має чинну відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, яку вже неодноразово отримував. Підстава відстрочки - постійний догляд за хворою мамою. 05.08.2026, Позивач отримав повідомлення від мобільного банкінгу, про те, що йому було заблоковано рахунки у зв`язку із відкриттям виконавчого провадження. 07.08.2026, Позивач звернувся із заявою з проханням надати копії матеріалів виконавчого провадження, зокрема підстави відкриття виконавчого провадження. 10.08.2026, ОСОБА_1 було надано копії матеріалів виконавчого провадження, в тому числі постанова №9908 від 08.05.2026. Зокрема, як вбачається із постановити №9908 від 08.05.2026, у вину Позивачу ставиться те, що він нібито 06.05.2026 на 09-год. ранку, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою про виклик №7166280. Протокол не складався, на підставі ст. 258 КУпАП. Про місце та час розгляду справи, згідно із текстом оскаржуваної постанови, був повідомлений викликом №9150 від 28.04.2026. Варто звернути увагу на те, що згідно тексту оскаржуваного рішення, повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення датується 28.04.2026, тобто за довго до вимоги явитися в ТЦК та СП, а саме на 06.05.2026. Також варто відзначити і те, що вимога явитися до ТЦК та СП за повісткою датується 06.05.2026, а вже через 2 дні, 08.05.2026 було винесено оскаржувану постанову, що є порушенням п. 24 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024. Згідно із постанови №9908 від 08.05.2026 можна встановити, що протокол не було складено з посиланням на ст. 258 КУпАП. Так, відповідна стаття передбачає, що протокол не складання у справах передбачених статтями 210, 210-1 за виняткової умови, а саме наявності підтвердних документів про отримання особою виклику про дату, час і місце розгляду матеріалів адміністративного провадження. Натомість, як вбачається з постанови №9908 від 08.05.2026, такий виклик був 28.04.2026 за №9150, що свідчить про те, що виклик датується раніше необхідності явитися до ТЦК та СП - 06.05.2026. Окрім цього, в постанові відсутні докази того, що виклик було направлено, яким чином, на яку адресу, а також відсутні докази отримання цього виклику. Звертаємо увагу суду, що факт отримання виклику про розгляд регулюється саме нормами КУпАП, а не постановою №560 від 16.05.2024, тобто повинно бути дійсне підтвердження вручення виклику, або те, що особа відмовилася його отримати, інші ж позначки поштового оператора доводять факт того, що особа була не повідомлена належним чином. З цих підстав можна зрозуміти, що було порушено вимогу про виклик. Тому, Позивач вважає, що відсутність виклику та відповідного протоколу є порушенням процедури притягнення Позивача до адміністративної відповідальності. З постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не вбачається, що у посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , які є користувачами та адміністраторами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного відсутня можливість отримати інформації щодо Позивача. У випадку виклику на 06.05.2026, то розпочинати притягнення особи до відповідальності можна було лише по закінченню 3 днів, натомість кінцева постанова датується 08.05.2026. В сукупності все вище викладене свідчить про те, що в діях Позивача не було бажання вчиняти адміністративне правопорушення. Більше того, про існування будь-яких викликів останнього не було проінформовано в порядку визначеному Законом. У зв`язку з зазначеним просить оскаржувану постанову скасувати, в провадження по справі закрити.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.09.2026 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі за вказаною позовною заявою та витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 за ч. З ст. 210-1 КУпАП. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі направлено учасникам справи.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволення позову з підстав законності прийнятої постанови та надано матеріали адміністративного провадження.

За правилами частини п`ятої та сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень частини п`ятої та сьомої статті 262 КАС України до суду не надійшло.

Відповідно до частини першої, другої та восьмої статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пунктів 1 8 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є акт територіального центру комплектування про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення обов`язків військовозобов`язаного в період мобілізації.

Згідно оскаржуваної постанови від № 9908 від 08.05.2026, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів виявлено, що ОСОБА_1 не прибув 06.05.2026 о 09-00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою про виклик №7166280, направленою Укрпоштою, яку не отримав. Повістка повернулась, про причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги абз. 3 п.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», абз. 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 2 п.1 дод.2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», за що притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 201-1 КУПАП та накладено страв 17000 грн.

Диспозиція частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Тобто диспозиція наведеної норми є бланкетною, тобто лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права або інших підзаконних актів (інструкцій, переліків, статутів, положень, наказів, правил тощо).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до абзацу 12 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Статтею 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якої в редакції на час виникнення спірних правовідносин: Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.210-1 КУпАП).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст.210-1 КУпАП).

При цьому, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Отже, на дату винесення відповідачем спірної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Зі змісту спірної постанови відповідача вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 06.05.2026 року о 09:00 год. не з`явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , доказів наявних поважних причин свого неприбуття не надав, заяв та клопотань щодо переносу розгляду справи на іншу дату також не надходило.

Суд встановив, що за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів сформовано повістку №7166280, відповідно до якої позивачу необхідно з`явитися для уточнення даних 06.05.2026 року о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначену повістку, було направлено на зареєстровану адресу позивача рекомендованим листом №R290260005810 за допомогою поштового оператора зв`язку АТ «Укрпошта».

В свою чергу, відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Відповідно до положень пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Суд зі змісту матеріалів справи встановив, що сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів повістка №7166280 була направлена рекомендованим поштовим відправленням із описом вкладення на зареєстровану адресу позивача.

Однак, зазначене рекомендоване поштове відправлення із вмістом повістки №7166280 повернуто до відправника із проставленою 05.05.2026 року працівником поштового відділення відміткою «адресат відсутній».

Враховуючи положення п. 41 Порядку № 560, суд вважає, що позивач вважається належно оповіщеним про виклик на 06.05.2026 року о 09:00 год. Тож доводи позивача в цій частині до уваги судом не приймаються. Крім того згідно вимоги-виклику № 9150 від 28.04.2026 року вказано, що у разі неприбуття на даний виклик розгляд справи буде відбуватися за наявними доказами о 10.00 08.05.2026 року .

За ст. 254 КУПАП Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу. Згідно ст.. 258 КУПАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику. Таким чином суд критично відноситься до доводів позивача щодо винесення постанови за відсутності протоколу.

Щодо порушення триденного терміну, то п. 24 Постанови КМУ № 560, на який посилається позивач, то він стосується обов`язку позивача повідомити про причини неявки, проте ані сам позивача не вказує, ані матеріали справи не містять доказів, що позивач вчиняв відповідні дії щодо повідомлення про причини своєї неявки.

Тож доводи позивача в цій частини суд відхиляє.

Проте згідно з Приміткою ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Судовим розглядом встановлено, що оскаржуваною постановою про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що ОСОБА_2 , який перебуває на військовому обліку не з`явився до ТЦК та СП для уточнення даних, чим порушив вимоги ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (в подальшому Порядок № 1487).

Порядком № 1487 передбачено перелік державних органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем не зазначено ані у повістці про виклик, ані у виклику-повідомленні, ані у постанові про адміністративне правопорушення, які саме дані позивач не уточнив. При цьому, обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних позивача у спосіб, установлений у примітці до ст. 210 КУпАП, відповідачем не надано.

Із урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що, оскільки відповідач не надав доказів неможливості отримання з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних ОСОБА_1 , якого викликали для уточнення даних, то відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП, відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КупАП.

Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 14 лютого 2008 року у справі Кобець проти України зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем допущено неповноту розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, а оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9,72-74,77,121, 229,242,244-246,286 КАС України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_1 від 08.05.2026 року № 9908, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розміром 17000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати, провадження по справі закрити.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Н.В. Хараджа