Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №686/17132/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №686/17132/26

Суддя: Карплюк О. І.

Справа № 686/17132/26

Провадження № 2/686/9365/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Карплюка О.І.

при секретарі судового засідання Рибаку О.Ю.

розглянувши в місті Хмельницькому справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, а саме: стягнення з відповідача на його користь грошових коштів в сумі 100859 грн. 50 коп. в якості компенсації за частки відчуженого транспортного засобу марки “Volkswagen Golf” державний номерний знак НОМЕР_1 , 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , посилаючись на те, що він був придбаний ними за час шлюбу та за спільні кошти подружжя. Однак, в січні 2026 року відповідач без його згоди та відома відчужив його.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Так, відповідно до вимог ст. 368 ч. 3 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до вимог ст. 68 ч. 1 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно до вимог ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Відповідно до вимог ст. 70 ч. 1 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц та від 5 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц.

Відповідно до вимог ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до вимог ст. 65 ч. 4 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 28 вересня 2021 року по 7 травня 2026 року. 13 березня 2025 року за спільні кошти подружжя був придбаний транспортний засіб марки “Volkswagen Golf” державний номерний знак НОМЕР_1 , який був зареєстрований за відповідачем. Таким чином, даний транспортний засіб був придбаний за час шлюбу та за спільні кошти подружжя, а тому є їхньою спільною сумісною власністю.

Ринкова вартість вказаного транспортного засобу на дату оцінки становить 201719 грн., що підтверджується звітом ФОП ОСОБА_3 від 15 квітня 2026 року №15/04-26-а. Відповідно компенсація за частки відчуженого транспортного засобу становить в сумі 100859 грн. 50 коп.

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265, 279 ЦПК України, ст. 368 ч. 3 ЦК України, ст. ст. 60, 61, 65 ч. 4, 68 ч. 1, 69, 70 ч. 1 СК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) грошові кошти в сумі 100859 грн. 50 коп. в якості компенсації за частки відчуженого транспортного засобу марки “Volkswagen Golf” державний номерний знак НОМЕР_1 , 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) судовий збір в сумі 1064 грн. 96 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

30.09.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua