Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Грабіж
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №686/22841/26
Суддя: Місінкевич А. Л.
Справа № 686/22841/26
Провадження № 1-кп/686/2251/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , законний представник ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12026243000001218 від 01.06.2026 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Хмельницького, українця, громадянина України, із незакінченою середньою освітою, не працюючого, не одружений, утриманців не має, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,-
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України (далі КК України),-
В С Т А Н О В И В :
28 серпня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості, якою встановлено, що 01 червня 2026 року, близько 02 год. неповнолітній ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленою особою матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи у нічному клубі «Тарантіно», що по вул. Проскурівській, 83/1 у місті Хмельницькому, помітили раніше незнайомого їм ОСОБА_7 , який перебував у приміщенні нічного клубу «Тарантіно», де відпочивав та знаходився у стані алкогольного сп`яніння.
Усвідомлюючи, що останній через свій стан не зможе належним чином чинити опір його протиправним діям, ОСОБА_4 домовився із невстановленою в ході досудового розслідування особою матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження про спільне вчинення відкритого викрадення належного ОСОБА_7 майна з метою власного незаконного збагачення.
З цією метою ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленою особою матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, під приводом надання допомоги потерпілому та приведення його до належного самопочуття, вивів ОСОБА_7 за межі приміщення нічного клубу до парку ім. Івана Франка, розташованого навпроти нічного клубу по вул. Проскурівській, 83/1 у місті Хмельницькому, де підвів останнього до лавки та розмістив на ній, створивши таким чином умови для подальшої реалізації свого спільного злочинного умислу.
Тоді ж ОСОБА_4 , за попередньою змовою з невстановленою особою матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, реалізовуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, знаючи та усвідомлюючи, що на території України діє правовий режим воєнного стану, який введений Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та в подальшому продовжений Указом Президента України № 342/2026 від 27.04.2026 на 90 діб, перебуваючи разом із ОСОБА_7 у парку ім. Івана Франка у місті Хмельницькому, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії мають відкритий характер та є очевидними для потерпілого, отримав від невстановленої особи аерозольний балончик сльозогінної дії «Кобра», який остання передала йому для використання під час вчинення кримінального правопорушення, після чого, з метою подолання можливого опору потерпілим, розпилив потерпілому в область обличчя. Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спільно із невстановленою особою матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження нанесли ОСОБА_7 не менше 3 ударів кулаком в ділянку обличчя справа, чим спричинили останньому тілесні ушкодження у вигляді 3-х крововиливів м`яких тканин (синців): зовнішньої частини нижньої повіки правого ока, лобної ділянки голови, задньої поверхні правої вушної раковини на рівні зовнішнього слухового проходу, на межі із задньою перехідною зморшкою, 2-х саден шкіри: правої завушної ділянки голови на межі з перехідною зморшкою вушної раковини, задньої поверхні правої вушної раковини на рівні зовнішнього слухового проходу, на фоні синця та численних саден шкіри підщелепної ділянки шиї, переважно справа, які згідно з висновком судово-медичної експертизи за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Надалі ОСОБА_4 , за попередньою змовою з невстановленою особою матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, скориставшись тим, що ОСОБА_7 внаслідок застосованого до нього насильства перебував у стані, за якого не міг належним чином чинити опір їх протиправним діям, відкрито заволоділи належною ОСОБА_7 наплічною сумкою чорного кольору вартістю 300 грн., у якій знаходились грошові кошти в сумі 50 000 гривень, а також мобільним телефоном марки «TECNO» сірого кольору в силіконовому чохлі, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартістю 3 675,20 грн., із встановленою в ньому SIM-карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_3 , яка самостійної матеріальної цінності не становить, після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, яким розпорядились згідно попередніх домовленостей між собою.
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_4 та невстановленої особи матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження потерпілому ОСОБА_7 спричинено легкі тілесні ушкодження та заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 53 975,20 гривень.
За умисні дії, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , підлягає кримінальній відповідальності за ч. 4 ст. 186 КК України.
Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за частиною 4 статті 186 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри та обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушеннґ. Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч. 4 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки, і на підставі ст. 75, 104 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням на термін встановлений судом із застосуванням вимог ст. 76 КК України.
При цьому сторонами угоди враховано, що ОСОБА_4 є неповнолітнім, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, я також те що ОСОБА_4 визнав вину у вчинені кримінального правопорушення, викрив іншого учасника злочину, сприяв у встановлені вчинення ним та іншими особами кримінального правопорушення та іншим чином співпрацював зі стороною обвинувачення. Також в угоді встановлено, що ОСОБА_4 щиро покаялась, відсутні обставини, що обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом`якшує покарання, сторонами угоди визнано: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та співпраця за стороною обвинувачення - викриття іншої особи з якою вчинено кримінальне правопорушення, вчинення злочину у неповнолітньому віці, відшкодування потерпілому завданої матеріальної та моральної шкоди.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.
Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, особливо тяжких може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно положень частини 2 статті 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Прокурор в судовому засіданні, вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити, призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений, його захисник та законний представник в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду, розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із статтею 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, обвинувачена цілком розуміє права обвинуваченого, визначені статтею 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені статтею 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені статтею 476 КПК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинив умисні дії, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в умовах воєнного стану та підлягає кримінальній відповідальності за ч. 4 ст. 186 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_4 узгоджену сторонами угоди визнання винуватості міру покарання, із застосуванням положень статей 69, 75, 104 КК України.
За таких обставин, враховуючи вік обвинуваченого, який раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, наявні обставини, які пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та співпраця за стороною обвинувачення - викриття іншої особи з якою вчинено кримінальне правопорушення, вчинення злочину у неповнолітньому віці, відшкодування потерпілому завданої матеріальної та моральної шкоди, тому суд вважає, щоОСОБА_4 за частиною 4 статті 186 КК України слід призначити покарання у виді позбавлені волі із застосуванням ст. 69 КК України: нижче санкції, яка передбачена відповідною частиною даної статті т, оскільки саме таке покарання є достатнім для виправлення обвинуваченої. Саме таке покарання буде направлено на досягнення завдань та мети передбаченої ст. 50 КК України та виправлення, при визначені строку покарання обвинуваченій суд враховує, що покарання має запобігти вчиненню нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.
Обвинувачений є соціально адаптованою особою, протягом всього судового розгляду не притягувалась до відповідальності, не вчинив нового злочину, після скоєння злочину та своєю поведінкою та ставленням довів, що став на шлях виправлення, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання враховуючи ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, небезпеку для суспільства, молодий вік ОСОБА_9 , думку потерпілого суд вважає, що виправлення останнього без позбавлення волі на певний строк можливо, за таких обставин і враховуючи наявність чотирьох обставин, що пом`якшують покарання суд вважає, що до обвинуваченого можливо застосувати положення ст. 75, 104 КК України та звільнити його від відбування покарання із застосуванням іспитового строку.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 був обраний у виді домашнього арешту, підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.
Накладений арешт на майно вилучене під час огляну місця події та після обшуків і які визнані речовими доказами відповідно ч. 4 ст. 174 КПК України скасувати.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі становлять 53858 грн. 15 коп., враховуючи, що злочин було скоєно двома особами, суд стягує із обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальні витрати пропорційно в сумі 26929,075 грн., які відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 100, 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 серпня 2026 року, укладену між процесуальним прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого частинами 4 статті 186 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання із застосуванням ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі статті 75, 104 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробовуванням, встановивши іспитового строк на 1 (один) рік та 6 місяців.
На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази: шотри - чоловічі спортивні, синього кольору марки «Адідас», кофта зеленого кольору марки «Найк», кепку чорного кольору, мобільний телефон марки «Ксіомі Редмі Ноут» 11» із ІМЕІ: НОМЕР_4 , чорного кольору, мобільний телефон макет «Айфон»12 темно синього кольору, ще один мобільний телефон макет «Айфон»12 темно синього кольору повернути ОСОБА_4 .
Накладений арешт на майно вилучене під час огляду місця події та після обшуків відповідно ч. 4 ст. 174 КПК України скасувати.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України, до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua