Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №686/31856/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/31856/25

Провадження № 2/686/2478/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 жовтня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Карплюка О.І.

при секретарі судового засідання Рибаку О.Ю.

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

та його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн., врахувавши дискримінацію інваліда в сумі 3000 грн., порушення присяги адвоката в сумі 2000 грн., невиконання Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, посилаючись на те, що відповідач відмовився надавати йому правову допомогу, порушив присягу адвоката, неодноразово відмовляв йому в спілкуванні, тікав в інше приміщення, байдуже махаючи на нього рукою, Центру безоплатної правової допомоги надавав неправдиве свідчення про конфлікт інтересів та демонстрував своє упереджене відношення.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечують, посилаючись на те, що адвокат Урода О.В. на виконання доручення Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правової допомоги №004-2200114 від 6 січня 2025 року ознайомився з матеріалами кримінального провадження №12021245010000064 за ч. 2 ст. 190 КК України та сформував правовий висновок, який надіслав ОСОБА_1 , в якому зазначив, що за результатами ознайомлення не вбачває підстав для оскарження рішень чи бездіяльності слідчої, після чого позивач почав подавати скарги на нього до правоохоронних органів, що стало підставою для звернення відповідача до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правової допомоги щодо заміни представника ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_2 з цього приводу до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Так, відповідно до вимог ст. 23 ч. ч. 1 - 3 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” двокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

Відповідно до вимог ст. 23 ч. 1 п. 1 цього Закону професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності.

Відповідно до вимог ст. 33 цього Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Для покладення відповідальності у виді відшкодування шкоди має бути встановлено наявність одночасно трьох умов: неправомірність (протиправність) дії відповідача; шкода; причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Тягар доведення наявності цих умов покладається на позивача, який звертається з позовом про відшкодування шкоди.

Під протиправністю потрібно розуміти безпосередню суперечність (невідповідність) рішення, дії чи бездіяльності відповідача вимогам закону чи іншого нормативного акта.

Порушення прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди.

З огляду на загальні засади доказування у справах про відшкодування моральної шкоди позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і яким є розмір її відшкодування.

Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. Водночас причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.

Згідно відповіді Хмельницького районного управління поліції №96705-2025 від 12 червня 2025 року вбачається відсутність достатніх відомостей, які підтверджували б реальні та конкретні дії адвоката ОСОБА_2 кримінального характеру.

Згідно відповіді Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правової допомоги №П-859/108/829 від 12 травня 2025 року вбачається, що дисциплінарну справу сосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Відповідно до вимог ст. 13 ч. 1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ст. 13 ч. 2 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Однак, позивач не довів заподіяння йому моральної шкоди, завданої йому порушеннями обов`язків адвоката та відмовою надавати йому юридичну допомогу.

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 5, 23 ч. 1 п. 1. 33 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, суд

вирішив:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн., врахувавши дискримінацію інваліда в сумі 3000 грн., порушення присяги адвоката в сумі 2000 грн., невиконання Закону України“Про адвокатуру та адвокатську діяльність” і ненадання йому правової доапомоги в сумі 5000 грн., відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

02.10.2026