Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №685/908/26 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/908/26

Провадження № 2/685/758/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі

головуючого судді Самойловича А.П.,

за участі секретаря Лаган В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селище Теофіполь в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи його тим, що 08 лютого 2020 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 203. Сумісне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння та різні погляди на сімейне життя. Наразі відповідач перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, шлюбні відносини фактично припинилися, шлюб існує лише формально, спільне господарство не ведуть. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Позивачка, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та визнання позовних вимог.

Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін та без фіксації судового процесу звукозаписувальними засобами відповідно до ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.3 ст. 109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Судом встановлено, що 08 лютого 2020 року між сторонами був укладений шлюб, зареєстрований Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 203, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 08 лютого 2020 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

В ході судового розгляду знайшло своє підтвердження, що сторони подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, тому за таких обставин подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка у позовній заяві заявила клопотання після розірвання шлюбу відновити своє дошлюбне (дівоче) прізвище ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб, дошлюбне прізвище дружини « ОСОБА_4 ».

Враховуючи викладене, суд відповідно до вимог закону має можливість лише відновити дошлюбне прізвище позивачки, а саме « ОСОБА_4 », однак таке клопотання від позивача не надходило, тому не має законних підстав після розірвання шлюбу присвоїти їй дівоче прізвище « ОСОБА_3 », у зв`язку з чим клопотання позивачки щодо повернення дівочого прізвища задоволенню не підлягає. Після розірвання шлюбу позивачка має право надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, або обрати собі інше прізвище, яке вважатиме за потрібне в органах державної реєстрації актів цивільного стану.

Позивачкою заявлене клопотання стягнути з відповідача на її користь сплачений при подачі позову судовий збір в повному обсязі, однак дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки до початку розгляду справи по суті від відповідача надійшла заява, у якій він визнає позов та просить шлюб розірвати, тому з цього виходить, що судом вирішується питання про стягнення з відповідача частини судового збору у зв`язку з визнанням позову у розмірі 666 грн.

Отже, з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивачки витрати по сплаті судового збору у розмірі 666 грн.

Оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи, тому датою ухвалення рішення, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.110, 112 СК України, ст.12, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 08 лютого 2020 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 203.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_6 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 666,00 грн. (Шістсот шістдесят шість гривень 00 коп.) сплаченого при подачі позову судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 07.10.2026 року.

Головуючий Самойлович А.П.