Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №684/264/26 — Старосинявський районний суд Хмельницької області

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 684/264/26

Провадження № 2/684/287/2026

РІШЕННЯ

іменем України

07 жовтня 2026 року с-ще Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

судді Гринчук С.М.,

секретар судового засідання Олійник Л.М.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачі – Старосинявська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в с-щі Стара Синява цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільній власності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У травні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним вище позовом, у якому просив: зобов`язати Старосинявську селищну раду Хмельницького району Хмельницької області виділити йому земельну ділянку на території Старосинявської селищної ради села Буглаї в натурі (на місцевості) в розмірі земельної частки (паю) площею 1,42 = (2,84/2) в умовних кадастрових гектарах; зобов`язати Старосинявську селищну раду Хмельницького району Хмельницької області надати йому дозвіл на розроблення та виготовлення технічної документації на земельну частку (пай) площею 1,42 га та виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки в межах території Старосинявської селищної ради села Буглаї Хмельницького району Хмельницької області, без згоди ОСОБА_1 , громадянина російської федерації; припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку орієнтовною площею 2,84 га між ним та ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову вказав, що його батькові ОСОБА_1 , 1932 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час розпаювання земель колгоспу Старосинявською районною державною адміністрацією 14 серпня 1996 року було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0178177, який зареєстрований 16 серпня 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №142. Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 вересня 2021 року, виданого державним нотаріусом Старосинявської державної нотаріальної контори, 1/2 частку у праві на земельну частку (пай) успадкував ОСОБА_1 (брат позивача), а іншу 1/2 частку - ОСОБА_2 (матір позивача та відповідача), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 позивач успадкував частку у праві на земельну частку (пай), яку вона успадкувала після смерті чоловіка, проте не оформила спадкових прав. Державний нотаріус Старосинявської державної нотаріальної контори видала позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом від 29 вересня 2021 року.

У зв`язку з викладеним позивач вважає, що спадщина на земельну ділянку по належить йому та його братові, громадянину росії.

З метою реалізації права власності на частину земельної ділянки, 25 березня 2026 року позивач звернувся до Старосинявської селищної ради із заявою з приводу надання дозволу на розроблення та виготовлення технічної документації, виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки, видачі документа, що посвідчує право власності на частину земельної ділянки, у чому йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю спільної заяви, підписаної кожним із спадкоємців.

Оскільки інший спадкоємець – брат позивача, є громадянином російської федерації та зважаючи на санкційні обмеження, у зв`язку з яким неможливо отримати його згоду, отримання такої заяви позивач вважає неможливим, що не було враховано селищною радою.

У зв`язку з наявністю викладених перешкод у реалізації його майнових прав, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідач Старосинявська селищна рада не скористалася правом подати відзив на позов, свою позицію виклала у письмових поясненнях, що надійшли до суду 16 липня 2026 року. Так, представник позивача вказав, що Старосинявська селищна рада не визнає позов, просить відмовити в його задоволенні. Обґрунтовуючи свої заперечення, представник відповідача зазначив, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної документації є відсутність спільної заяви співвласників часток у праві на земельну частку (пай) єдиним масивом, про що зазначено в рішенні. Така вимога до заяви встановлена положенням статті 4 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», а саме: особам, які мають право на виділення їм у натурі (на місцевості) двох чи більше земельних часток (паїв) із земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, земельні ділянки за їх бажанням виділяються єдиним масивом. Громадянам (подружжю) та іншим особам, які подали до відповідної сільської, селищної, міської ради спільну заяву, підписану кожним із них, про виділення в натурі (на місцевості) належних їм земельних часток (паїв) єдиним масивом, виділяється одна земельна ділянка у спільну власність. Вказує, що рада діяла відповідно до наведених вище норм права, так як відсутність спільної заяви унеможливлює ухвалення позитивного рішення по порушеному питанню. Фактично, рішенням ради ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з порушенням процедурних питань – ненадання спільної заяви. Така відмова не перешкоджає повторному зверненню після усунення відповідних недоліків – надання спільної заяви. В цілому відсутні підстави для зобов`язання селищної ради виділити позивачу земельну ділянку на підставі свідоцтва та сертифіката, так як закон передбачає подання спільної заяви, підписаної кожним із них.

Також представник відповідача вказує на те, що належним способом захисту прав позивача у випадку незгоди з ухваленим рішенням є вимога про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.

Окрім того, представник відповідача звертає увагу на те, що земельна ділянка не перебуває у спільній частковій власності позивача та його брата – відповідача, відтак не підлягає задоволенню вимога про припинення права спільної часткової власності, оскільки не можна припинити право спільної часткової власності, яке не існує.

У поданих до суду додаткових письмових поясненнях позивач додатково вказав на те, що обраний ним спосіб захисту порушеного права є належним, зважаючи на зміст статті 16 ЦК України, звернув при цьому увагу на те, що звернувся до суду задля захисту порушених майнових та спадкових прав.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з викладених у ньому підстав, просив задовольнити повністю.

Відповідач – Старосинявська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області в судове засідання явку представника не забезпечила, про розгляд справи повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач – ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подавав. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений шляхом оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Згідно з частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

19 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження (арк.спр.25-26).

11 червня 2026 року підготовче засідання відкладено у зв`язку з клопотанням представника позивача.

Ухвалою судді Старосинявського районного суду Хмельницької області від 07 липня 2026 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті (арк.спр.69).

28 липня 2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які заявник посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, зважаючи на таке.

Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1 , про що свідчить Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 18 травня 1999 року Сьомаківською сільською радою Старосинявського району Хмельницької області, (арк.спр.36 (зворот)).

Відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0178177, виданого Старосинявською районною державною адміністрацією 14 серпня 1996 року, ОСОБА_1 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Україна», розміром 2,84 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної частки в натурі (на місцевості). Сертифікат зареєстровано 16 серпня 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №142. Право на зазначену в сертифікаті земельну частку передано ОСОБА_1 , ОСОБА_1 на підставі Свідоцтв про право на спадщину за законом від 29 вересня 2021 року №1211 та №1208 (арк.спр.12, 42 (зворот) - 43).

Спадкоємцями 1/2 частки майна ОСОБА_1 є його син ОСОБА_1 , частки – його дружина ОСОБА_2 ; спадщина складається з права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, яке перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства колгоспу «Україна», с. Буглаї Старосинявського району Хмельницької області, розміром 2,84 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлому на підставі сертифіката на право на земельну частку пай, серія ХМ №0178177, виданого Старосинявською районною державною адміністрацією від 14 серпня 1996 року та зареєстровано 16 серпня 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) №142, про що свідчать свідоцтво про право на спадщину за законом від 29 вересня 2021 року (арк. спр. 15, 44).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане 05 січня 2008 року Сьомаківською сільською радою Старосинявського району Хмельницької області, про що складено актовий запис №1 (арк.спр.14, 48 (зворот)).

ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_1 , але не оформила своїх спадкових прав; спадщина складається з 1/2 частки у праві на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, яке перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства колгоспу «Україна», с. Буглаї Старосинявського району Хмельницької області, розміром 2,84 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлому на підставі сертифіката на право на земельну частку пай, серія ХМ №0178177, виданого Старосинявською районною державною адміністрацією від 14 серпня 1996 року та зареєстровано 16 серпня 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) №142, про що свідчать свідоцтво про право на спадщину за законом від 29 вересня 2021 року (арк.спр. 55). Видача свідоцтва про право на спадщину зареєстровано в Спадковому реєстрі за №44853477 (арк.спр.53(зворот)-54).

Після смерті ОСОБА_1 за заявою ОСОБА_1 відкрита спадкова справа №72/1999 (арк.спр.35), а після ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 відкрита спадкова справа №333/2008 (арк.спр.47).

За змістом Довідки про наявність та розмір земельної частки (паю) ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04 березня 2020 року №31-22-0.31-82/174-20 за ОСОБА_1 згідно зі списком громадян, які мають право на отримання сертифікатів на право на земельну частку (пай) в Старосинявському районі Хмельницької області, прикладеного до Державного акта на право колективної власності на землю колгоспу «Україна» с. Буглаї за №1 від 15 вересня 1995 року серії ХМ 009, рахується сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0178177, зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку пай за №142 16 серпня 1996 року. Відповідно до розпорядження Старосинявської райдержадміністрації №173-р від 02 квітня 1996 року розмір земельної частки (паю) становить 2,84 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), а відповідно до розпорядження №182/2009 від 10 липня 2009 року розмір вказаної земельної частки становить 1,93 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Державний акт на право власності на земельну ділянку взамін сертифіката на ім`я ОСОБА_1 станом на 01 січня 2013 року не виготовлявся та не видавався (арк.спр.43 (зворот)).

Листом №697 від 15 квітня 2026 року Старосинявська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області на заяву ОСОБА_1 повідомила його про те, що підготувати проект рішення про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) можливо лише при поданні спільної заяви, підписаної кожним із спадкоємців (арк.спр.19-20).

Згідно з рішенням сотої сесії восьмого скликання Старосинявської селищної ради від 28 квітня 2026 року №50-100/2026 відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (арк.спр.79).

Позивач, вказуючи на порушення його законних прав та інтересів та неможливістю їх реалізувати в позасудовому порядку, звернувся до суду за захистом таких з даним позовом.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права.

Щодо вимог про зобов`язання Старосинявської селищної ради виділити в натурі (на місцевості) належну позивачеві земельну ділянку як власнику частки у праві на земельну частку (пай) та надати дозвіл на виготовлення технічної документації, суд зазначає таке.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, визначено Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» .

Відповідно до статі 2 указаного закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку(пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку(пай), також серед інших є свідоцтво про право на спадщину.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток(паїв) у натурі (на місцевості) розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Згідно з частиною першою статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до частини дванадцять статті 118 Земельного кодексу України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Повноваження щодо реалізації права позивача на виділ землі в натурі, в силу вимог статті 122 Земельного кодексу України, покладені на сільські, селищні, міські ради.

Указом Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 було визначено право на приватизацію земель, що знаходяться у користуванні сільськогосподарських підприємств та організацій, шляхом передачі цих земель у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам та у приватну власність тих, хто її обробляє.

Організаціям землеустрою рекомендовано здійснювати у якомога коротші строки поділ земель, які передано у колективну власність, на земельні частки (паї) без виділення їх у натурі (на місцевості), а кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі.

Установлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом успадкування.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників.

Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Відтак за змістом зазначених норм насамперед право на земельну частку (пай) виникає з моменту видачі акта на право колективної власності на землю у членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, зазначених у списку, що додається до державного акта.

За змістом абзаців 2, 3 частини першої статті 1 «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Пунктом 17 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Суд установив, що позивач є спадкоємцем частки у праві на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, яке перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства колгоспу «Україна», с. Буглаї, розміром 2,84 в умовних кадастрових гектарах, після смерті матері ОСОБА_2 , що підтверджено Свідоцтвом про право на спадщину за законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Статтею 13 вказаного Закону регламентовано питання використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв).

Зазначені норми передбачають право власників земельних часток (паїв), у тому числі спадкоємців відповідного права, на виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості). Виділення таких земельних ділянок здійснюється сільськими, селищними або міськими радами.

Позивач, реалізуючи своє право на отримання земельної ділянки, звернувся з відповідною заявою до відповідача Старосинявської селищної ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в розмірі частки та щодо виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Однак, листом Старосинявської селищної ради від 15 квітня 2026 року №697 позивачу було повідомлено про те, що підготувати проект рішення про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) можливо лише при поданні спільної заяви, підписаної кожним із спадкоємців, тобто позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_1 . При цьому секретар ради у вказаному листі покликався на те, що відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» громадяни – власники земельної частки – паю подають до відповідної ради спільну заяву, підписану кожним із них, про виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю), в даному випадку виділяється одна земельна ділянка у спільну власність.

Згідно з рішенням сотої сесії восьмого скликання Старосинявської селищної ради від 28 квітня 2026 року №50-100/2026 відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Приймаючи вказане рішення Старосинявська селищна рада, покликаючись серед інших на норми статей 4,5,11 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», врахувала те, що громадяни, які є співвласниками часток у праві на земельну частку (пай) мають подати до відповідної ради спільну заяву, підписану кожним із них, про виділення в натурі (на місцевості) належних їм земельних часток (паїв) єдиним масивом, а заява власника іншої частки у праві на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом серії ХМ №0178177, не надходила до Старосинявської селищної ради.

Водночас, стаття 4 вказаного закону, на яку покликалася Старосинявська селищна рада, відмовляючи у задоволенні заяви позивача, регулює питання особливостей виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок єдиним масивом у спільну власність власникам земельних часток (паїв) та визначає таке. Так, за змістом вказаної статті особам, які мають право на виділення їм у натурі (на місцевості) двох чи більше земельних часток (паїв) із земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, земельні ділянки за їх бажанням виділяються єдиним масивом. Громадянам (подружжю) та іншим особам, які подали до відповідної сільської, селищної, міської ради спільну заяву, підписану кожним із них, про виділення в натурі (на місцевості) належних їм земельних часток (паїв) єдиним масивом, виділяється одна земельна ділянка у спільну власність.

Проте позивач не звертався до Старосинявської селищної ради із заявою, яка передбачена вказаною статтею (про виділення земельних ділянок єдиним масивом). Натомість позивач звернувся до селищної ради як особа, яка виявила бажання одержати належну їй земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), що не було враховано органом місцевого самоврядування при прийнятті рішення про відмову у задоволенні заяви позивача. Відтак, стаття 4 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» в даному випадку не може бути застосована.

Отже, враховуючи, що позивач успадкував частку у праві на земельну частку (пай) і як спадкоємець має право отримати відповідну земельну ділянку в натурі, а повноваження щодо реалізації такого права позивача, в силу вимог статі 122 Земельного кодексу України, покладені на сільські, селищні, міські ради, тому саме державні органи та органи місцевого самоврядування повинні здійснити таке забезпечення.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що позовні вимоги про зобов`язання Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області виділити позивачу ОСОБА_1 земельну ділянку на території Старосинявської селищної ради села Буглаї в натурі (на місцевості) в розмірі земельної частки (паю) площею 1,42 (2,84/2) в умовних кадастрових гектарах та надати дозвіл позивачу на розроблення технічної документації на вказану земельну ділянку без згоди ОСОБА_1 слід задовольнити.

Аргументи відповідача щодо неналежно обраного позивачем способу захисту порушеного права суд відхиляє, оскільки оскільки змістом спору є реалізація права на набуття у власність земельної ділянки, частку у праві на яку він успадкував, тобто, порушення права позивача пов`язане з позбавленням його можливості реалізувати своє приватне (цивільне) право.

Щодо позовної вимоги припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_1 суд зазначає таке.

Відповідно до статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

Згідно із частиною першою статті 181 ЦК України земельні ділянки належать до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість).

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України).

За змістом правил частин першої – четвертої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки відбувається шляхом визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки відповідно до статей 125, 126 ЗК України виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З огляду на викладене та враховуючи встановлені фактичні обставини у цій справі, а саме те, що земельна ділянка, право спільної часткової власності разом з відповідачем ОСОБА_1 просить припинити позивач, не сформована як об`єкт цивільних прав, позивач та відповідач не набули на неї право власності, відтак вимоги припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_1 не підлягає задоволенню. У цій частині суд погоджується із відповідними запереченнями представника відповідача Старосинявської селищної ради.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково (на 50%), то з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1331 гривня 20 копійок (2662,40х50:100), по 665 гривень 60 копійок (з кожного).

Керуючись статтями 2, 12, 81, 141, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільній власності та зобов`язання вчинити дії.

Зобов`язати Старосинявську селищну раду Хмельницького району Хмельницької області виділити позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , земельну ділянку на території Старосинявської селищної ради села Буглаї, Хмельницького району Хмельницької області в натурі (на місцевості) в розмірі земельної частки (паю) площею 1,42 в умовних кадастрових гектарах, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0178177, виданим Старосинявською районною державною адміністрацією 14 серпня 1996 року, на ім`я ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 вересня 2021 року, виданого Старосинявською державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Старосинявську селищну раду Хмельницького району Хмельницької області надати дозвіл позивачу ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в розмірі частки (паю) площею 1,42 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства колгоспу «Україна» села Буглаї Хмельницького району Хмельницької області.

Відмовити в іншій частині позову.

Стягнути з Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області витрати по сплаті судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , (фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Старосинявська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, місцезнаходження: вул. Івана Франка, 8, с-ще Стара Синява, Хмельницький район, Хмельницька область, 31400, код ЄДРПОУ 04402824.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2026 року.

Суддя С.М. Гринчук