Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №683/2394/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2394/26

2/683/1759/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Бондарчук Л.А.

секретаря Поважнюк Т.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 683/2394/26, 2/683/1759/2026 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В липні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС (далі ТОВ ФК «ЕЙС») звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9453550 від 22 вересня 2025 року, яка утворилась станом на 01 червня 2026 року в сумі 33000 грн, з яких: 10000 грн - заборгованість за кредитом, 18000 грн - заборгованість по відсоткам, 5000 грн заборгованість за штрафними санкціями.

В обґрунтування позову посилається на те, що 22 вересня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 9453550 про надання споживчого кредиту, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов договору, товариство надало відповідачу кредит в розмірі 10 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Свої зобов`язання ТОВ «Авентус Україна» виконало, перерахувало на платіжну картку ОСОБА_1 грошові кошти, а відповідач вчасно їх не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 33000 грн.

13 травня 2026 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу №13052026, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) позивачу за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» прийняло права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9453550 від 22 вересня 2025 року в розмірі 33 000 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000 грн, за процентами в розмірі 18 000 грн та за штрафними санкціями в розмірі 5 000 грн.

Однак, в межах даного позову вимоги щодо стягнення штрафних санкцій позивачем не заявляються, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 9453550 від 22 вересня 2025 в сумі 28 000 грн, сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника банку, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав. Суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, без оформлення окремого документа.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 вересня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір № 9453550 про надання споживчого кредиту. Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 10000 грн. Строк кредиту - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає 2333,95% річних за стандартною ставкою за весь строк кредитування, стандартна процентна ставка становить 1,00 %, орієнтовна загальна вартість кредиту - 46000 грн.

Відповідно до п. 1.5.1. Кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0,01% в день застосовується відповідно до наступних умов, якщо Споживач до 22 вересня 2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного у Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п. 1.5.2. Кредитного договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з п. 3.1. Договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Пунктом 5.1 Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.п. 5.3 договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України.

Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону позичальника, про що свідчить п. 10 договору - «Реквізити та підписи сторін».

Свої зобов`язання відповідно до умов підписаного кредитного договору ТОВ «Авентус Україна» виконало в повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти за договором в сумі 10000 грн, а ОСОБА_1 їх отримав, що також підтверджується повідомленням ТОВ «Авентус Україна» від 14 травня 2026 року про зарахування кредитних коштів на банківську картку клієнта.

Перерахування грошових коштів в розмірі 10000 грн на картку відповідача ОСОБА_1 було здійснено за допомогою компанії ТОВ «ПЕЙТЕК» (EasyPay), яке згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» № 04072024-3 від 04 липня 2024 року зобов`язалось надати платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

З повідомлення ТОВ «ПЕЙТЕК» слідує, що 22 вересня 2026 року о 01:58 було успішно перераховано кошти в розмірі 10000 грн на платіжну карту клієнта № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі - 56195963.

Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк»» від 09 серпня.2026 року №20.1.0.0.0/7-260804/53674-БТ в банку на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Номер телефону НОМЕР_4 знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 .

З виписки про рух коштів по картці № НОМЕР_2 за період з 22 вересня 2025 по 27 вересня 2025 року вбачається, що 22 вересня 2025 року відбулось зарахування грошових коштів в сумі 10000 грн.

Відповідно до картки обліку договору № 6453550 від 22 вересня 2025 року (розрахунок заборгованості) станом на 12 травня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору становить 33000 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн, по нарахованих процентах в розмірі 18000 грн, за пенею та/або штрафами в розмірі 5000 грн.

Згідно повідомлень ТОВ «Авентус Україна» від 23.10.2025, 19.02.2026, 02.03.2026, 13.03.2026, 20.03.2026, 27.03.2026, 07.04.2026, 15.04.2026, 07.05.2026 вбачається, що на адресу відповідача ОСОБА_1 , товариство надсилало листи про наявність заборгованості за кредитним договором № 9453550 від 22 вересня 2025 року із зазначенням рахунків на його оплату.

13 травня 2026 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу №13052026, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передало ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт приймання-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «ЕЙС» прав грошової вимоги та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до витягу з додатку №1 до договору факторингу №13052026 від 13 травня 2026 року ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 28000 грн, з яких 10000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 18000 грн - сума заборгованості за процентами.

З виписки з особового рахунку за кредитним договором №9453550 від 22 вересня 2025 року слідує, що 22 вересня 2025 року ОСОБА_1 надано кредит в сумі 10000 грн. Заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» за кредитним договором №9453550 від 22 вересня 2025 року станом на 01 червня 2026 становить 28000 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон №675-VIII) електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень частини першої статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової

вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Після підписання кредитного договору у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом. В матеріалах справи відсутні докази оспорення ОСОБА_1 договору, оскільки відповідач отримав та користувався кредитними коштами.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що право вимоги за вказаним кредитним договором відступлено ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» на законних підставах.

Відповідачем доказів на підтвердження виконання умов договору та повернення заборгованості в повному обсязі суду надано не було.

Оскільки ОСОБА_1 не виконав зобов`язання по поверненню кредиту, порушивши цим умови договору, то утворилась заборгованість по тілу кредиту в сумі 10000 грн та заборгованості по процентам в сумі 18000 грн, а всього 28000 грн, яку пред`явлено позивачем до стягнення з відповідача.

Враховуючи викладене, з врахуванням змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в сумі 28000 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, тому відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі на підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2662,40 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача у розмірі 7000 грн в порядку передбаченому ст.137 ЦПК та підтверджуються копією договору про надання правової (правничої) допомоги №20/01/26-01 від 20 січня 2026 року, додатковою угодою №25771574650 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року, актом прийому-передачі наданих послуг від 05 червня 2026 року, детальним описом наданих послуг.

Керуючись ст. ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 9453550 від 22 вересня 2025 року, яка утворилась станом на 01 червня 2026 року в сумі 28000 грн, що складається з: 10000 грн - заборгованість за кредитом, 18000 грн - заборгованість по відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2662,40 грн судового збору та 7000 грн витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Суддя