Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №676/2936/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/2936/26Номер провадження 2/676/3274/26

Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ(заочне)

28 вересня 2026 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,

секретаря судового засідання Саламахи А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільський справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

представник ТОВ «ФК «Кредит Капітал» 16.04.2026 року через систему «Електронний суд» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що 20.06.2023 р. між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем було укладено електронний Договір про надання фінансового кредиту № 26707-06/2023. Як вбачається із змісту договору, разом із Правилами відкриття споживчої лінії(надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію». На виконання вимог законодавства відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор W791 для підписання Кредитного договору 26707-06/2023 від 20.06.2023 р., підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 4000,00 грн.; строк кредитування – 360 днів з 20.06.2023 року по 13.06.2024 року (п.1.2); базовий період – 10 днів; процента ставка становить 2,50% вдень та застосовується в межах строку кредиту. В подальшому відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору. 19.10.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ ФК «Кредит Капітал» було укладено договір факторингу №19102023. За договором факторингу позивач набув статусу нового кредитора та отримала право грошової вимоги по відношенню до відповідача по справі за кредитним договором № 26707-06/2023 від 20.06.2023 року. Станом на дату подання позову, загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору (сума кредиту і процентів), становить 40000,00 гривень, що складається з: прострочена заборгованість за кредитом – 4 000,00 грн., заборгованість за процентами – 36000,00 грн... Позивач просить суд винести рішення яким стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 40 000,00 грн. за кредитним договором, в т.ч.: прострочена заборгованість за кредитом – 4 000,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 36 000,00 грн., та судові витрати. В судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду клопотання про розгляд справи без його участі, не заперечив щодо винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся судовими повістками по місцю реєстрації, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав. Суд вважає за можливе розгляд справи провести без його участі, на підставі наявних в справі доказів, із винесенням заочного рішення по справі, оскільки відносно цього не заперечив представник позивача в своїй заяві до суду.

Ухвалою судді від 29.04.2026 року відкрито провадження по справі в спрощеному позовному провадженні, призначено до розгляду та задоволено клопотання про витребування додаткових доказів від АТ КБ «Приватбанк». 15.05.2026 року надійшла відповідь від АТ КБ «Приватбанк».

Фіксування судового процесу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

20.06.2023 року ОСОБА_1 подала заяву–анкету про отримання кредиту, яку було підписано одноразовим ідентифікатором «W791» (а.с. 21-22).

20.06.2023 року відповідач уклав та підписав Договір про надання фінансового кредиту №26707-06/2023 з ТОВ «Аванс Кредит», загальний розмір кредиту 4 000,00 грн.(п.1.1 договору), строк кредитування – 360 днів(п.1.2), дата повернення кредиту 13.06.2024 р.; процента ставка – 2,50 % в день застосовується у межах строку кредиту за п.1.2 договору, що підтверджується наданою позивачем копією договору (а.с.15-18).

Кредитний договір з відповідачем було укладено у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію». Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. На виконання зазначених вимог, відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор W791, для підписання Кредитного договору №26707/06/2023 від 20.06.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідача було ознайомлено з графіком платежів як додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту №26707/06/2023, який було підписано одноразовим ідентифікатором «W791» (а.с. 19).

Відповідача було ознайомлено з паспортом споживчого кредиту, який було підписано одноразовим ідентифікатором «W791» (а.с.20-21).

Факт перерахування коштів відповідачу підтверджується листом від 30.06.2025 року, за яким вбачається, що підприємством ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на підставі укладеного договору на переказ коштів ФК-П-2022/01-1 від 01.12.2022 року, на картку НОМЕР_1 о 22.30, 20.06.2023 року зараховано кошти в сумі 4 000,00 грн., номер зазначеної картки кредитора зазначено в зазначеному договорі(п.1.6). Вказаний доказі підтверджує той факт, що ТОВ «Аванс Кредит» вимоги по кредитному договору виконав повністю (а.с.23 на звороті).

19.10.2023 року ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу № 19102023 від 19.10.2023 року у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. (а.с.29-34). Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №19102023 від 19.10.2023 року (а.с.34 на звороті), ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №26707-06/2023 в сумі 16200,00 грн., з яких: 4000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою кредиту, 12200,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Згідно розрахунку ТОВ «Кредит -Капітал» розмір заборгованості відповідача згідно кредитного договору №26707-06/2023 від 20.06.2023 року складає 40000 грн., в т.: 4000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 36000,00 грн. сума заборгованості за відсотками, (а.с.26-28).

На виконання ухвали суду від 29.04.2026 року, АТ КБ «Приватбанк» направив 29.04.2026 року до суду відповідь, отриману судом 15.05.2026 року, згідно якої вказано, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту, вказано номер телефону на який направляється інформація про підтвердження операцій та направлено виписку по рахунку за період з 20.06.2023 року по 25.06.2023 р. з якої видно про зарахування на картковий рахунок відповідача 20.06.2023 р. -25.06.2023 - 4000,00 грн. запозичених коштів.

Судом здійснено запит до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, відповідь отримано 28.09.2026 року №3384122, про відсутність у відповідача джерела офіційного доходу за період з 2 кварталу 2023 року по 4 квартал 2026 року з якої видно, що відповідач на військовій службі не перебуває.

Дані правовідносини регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про захист прав споживачів». Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст.4 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6ст.203 цього Кодексу.

Частинами 1, 3ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно із ч. 2 ст.11 Закону №1023-XII, цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

За змістом ст.1 ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

При цьому, відповідачем не надано суду жодного належного доказу, який би підтверджував та доводив обставини ненадання позивачем інформації про умови кредитування та на підтвердження того, що оспорений договір є несправедливим.

Згідно до положень ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ст. 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Судом встановлено, що відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор W791 для підписання Договору про надання фінансового кредиту №26707-06/2023 від 20.06.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів, на підставі викладеного відповідач був ознайомлений з умовами кредитного договору, строками погашення та розміром процентної ставки за кредитним договором.

Факт отримання відповідачем грошових коштів у сумі 4 000,00 грн. підтверджується наданими у якості доказів матеріалами - Довідкою про перерахування суми кредиту (а.с.23 на звороті), відповідю АТ КБ «Приватбанк» від 15.05.2026 року на виконання ухвали суду.

Таким чином, встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами. Укладений з позивачем кредитний договір відповідачем не оспорено, відповідач кошти в рахунок повернення отриманого кредиту та нарахованих відсотків сплачував не в повному обсязі, що підтверджено належним розрахунком. Розмір заборгованості по тілу кредиту не спростовано, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають до задоволення в сумі 4 000,00 грн..

Що ж стосується вимог позивача про стягнення 36000,00 грн. за нарахованими процентами то зазначені вимоги підлягають до часткового задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист справ споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023, доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» п. 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

П. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 по 22.04.2024 включно денна процентна ставка має бути не більше 2,5%, з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно не більше 1,5%, а з 21.08.2024 не більше 1%.

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися з нормами Закону.

У справі договір №26707-06/2023 було укладено 20.06.2023 р. строком на 360 днів до 13.06.2024 р. зі сплатою відсотків стандартна процентна ставка – 2,5% в день до закінчення його строку.

В зв`язку із цим розмір нарахованих відсотків з 23.04.2024 до 13.06.2024 р. має бути перераховано із розрахунку 1,5% в день.

Із змісту розрахунку заборгованості(а.с.16-23) видно, що станом на 22.04.2024 р. розмір заборгованості відповідача по відсоткам складав 30800,00 грн. З 23.04.2024 р. по 13.06.2024 р. за 52 дні (8+31+13) розмір заборгованості по відсоткам яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача складає 3120,00 грн.: 4 000 грн. х 1,5% х 52 дні = 3120,00 грн. Загальний розмір відсотків які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача складає 33920,00 грн.: 30800,00 грн. + 3120,00 грн. = 33920,00 грн.

З врахуванням наведеного, позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача підлягає до стягнення заборгованість за договором №26707-06/2023 від 20.06.2023 р. в розмірі 37920,00 грн., в т.ч.: заборгованість за тілом кредиту – 4000,00 грн., заборгованість за процентами 33920,00 грн..

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору при подачі позову до суду пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2525,66 грн. (37920,00 грн. х 2662,40 грн./ 40000,00 грн. = 2525,66 грн.).

Згідно п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України з результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір сум, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої дороги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних виплат.

На підтвердження факту надання професійної правової допомоги надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, ордер адвоката, акт №624 від 10.04.2026 р. , детальний опис наданих послуг, за змістом яких вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 8000 грн.

Відповідачем в заяві по справі не заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, тому суд приходить до висновку про стягнення суми про надання правової допомоги пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 7584,00 грн.: 37920,00 грн. х 8000,00 грн. : 40000,00 грн. = 7584,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.13, 76, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.6, 16, 549-551,610,611,627,629,1048-1050,1054-1055 ЦК України,-

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ: 35234236; місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус, 4-й поверх; НОМЕР_3 ): заборгованість за кредитним договором № 26707-06/2023 від 20.06.2023 р. в розмірі 37920,00 грн., в т.ч.: заборгованість за тілом кредиту – 4000,00 грн., заборгованість за процентами 33920,00 грн.; 2525,66 грн. судового збору; 7584,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідач має право подати до суду заяву про перегляд заочного рішення в порядку встановленому ст.ст.284-285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 05.10.2026 р.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Вдовичинський А.В.