Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №675/1598/26 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1598/26

Провадження № 3/675/272/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Ізяслав

Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Трасковський С.Л., за участю секретаря судового засідання – Тітарчук В.В., особи, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого на посаді тракториста в філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП», за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2025 року близько 16 год 35 хв у с. Білогородка Шепетівського району Хмельницької області на автодорозі Н-02, 130 км, ОСОБА_1 , керуючи трактором «Saillong TY-254», державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом «Class», під час виконання повороту ліворуч не переконався, що зміна напрямку руху буде безпечною та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, унаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Peugeot 308», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку та здійснював маневр обгону. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп. 1.5, 10.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився. Свою вину повністю визнав, щиро розкаявся в скоєному.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. За змістом ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, висновком експерта, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП докази підлягають оцінці у їх сукупності на підставі всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Згідно з п. 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

На підтвердження обставин події у матеріалах справи міститься протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 783494 від 28 вересня 2026 року. У ньому зафіксовано дату, час і місце ДТП, транспортні засоби та їх водіїв, характер маневрів обох транспортних засобів, факт зіткнення і механічного пошкодження транспортних засобів. Протоколом ОСОБА_1 було поставлено у вину порушення пп. 1.5, 9.2 «б», 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху.

Відомості протоколу в частині часу, місця події, участі у ДТП трактора «Saillong TY-254» під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Peugeot 308» під керуванням ОСОБА_2 , напрямку їх руху, виконання ОСОБА_1 повороту ліворуч та факту зіткнення узгоджуються з іншими матеріалами справи і сумнівів у суду не викликають.

Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22 жовтня 2025 року та план-схема до нього містять відомості про місце ДТП, конфігурацію та стан проїзної частини, розмітку, розташування слідів на дорожньому покритті, місце знаходження транспортних засобів після ДТП та характер їх механічних пошкоджень. Ці дані підтверджують факт зіткнення транспортних засобів під час виконання маневрів на зазначеній ділянці дороги та є вихідними об`єктивними даними для дослідження механізму ДТП.

Із пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він рухався трактором з причепом зі швидкістю близько 15 км/год, перед поворотом подивився у дзеркало заднього виду, після чого, за його словами, увімкнув лівий покажчик повороту та розпочав поворот ліворуч. Під час виконання маневру він відчув удар у ліве заднє колесо трактора.

ОСОБА_2 у своїх поясненнях, наданих на досудовому розслідуванні, зазначав, що рухався автомобілем «Peugeot 308» у тому ж напрямку позаду трактора, розпочав його обгін і, перебуваючи на смузі зустрічного руху, побачив зміну напрямку руху трактора ліворуч. При цьому він стверджував, що лівий покажчик повороту на тракторі та причепі увімкнений не був.

Отже, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 узгоджуються щодо основного механізму події: трактор рухався попереду, автомобіль «Peugeot 308» розпочав обгін, а зіткнення сталося під час виконання трактором повороту ліворуч. Водночас їх пояснення суперечать одне одному в частині того, чи був поданий ОСОБА_1 сигнал лівого повороту.

Ключовим доказом щодо технічної сторони ДТП є висновок судової інженерно-транспортної експертизи від 19 серпня 2026 року № СЕ-19/123-26/11948-ІТ, проведеної на підставі матеріалів кримінального провадження, до яких входили протокол і план-схема огляду місця ДТП, фототаблиця, висновок експертизи технічного стану транспортного засобу та пояснення учасників події.

Експерт виходив із того, що для безпечного здійснення повороту ліворуч водій трактора повинен був виконати вимоги Правил дорожнього руху, які регулюють підготовку та здійснення такого маневру, та окремо зазначив, що основною умовою забезпечення безпеки руху з боку ОСОБА_1 у цій дорожній ситуації було виконання вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху.

За результатами дослідження експерт дійшов категоричного висновку, що ОСОБА_1 , належно виконуючи вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, мав технічну можливість запобігти ДТП, а його фактичні дії не відповідали технічним вимогам цього пункту і з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Висновок експерта є послідовним, містить опис вихідних даних, дослідження механізму ДТП та відповіді на поставлені питання. Його висновки щодо дій ОСОБА_1 узгоджуються з об`єктивними даними огляду місця події, характером зіткнення, поясненнями учасників щодо послідовності їх маневрів і не спростовані іншими доказами у справі. Тому суд покладає цей висновок в основу висновку про порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху та наявність причинного зв`язку між таким порушенням і ДТП.

За матеріалами експертного дослідження також встановлювалася технічна можливість водія автомобіля «Peugeot 308» запобігти зіткненню. Експерт дійшов висновку про відсутність такої технічної можливості як при фактичній швидкості автомобіля, прийнятій для розрахунку, так і при швидкості 90 км/год. Ця обставина враховується судом лише при оцінці механізму ДТП та причинного зв`язку між діями ОСОБА_1 і настанням зіткнення.

Разом з тим суд не знаходить достатніх підстав вважати доведеними всі пункти Правил дорожнього руху, які були зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Так, порушення п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху, яким передбачено обов`язок подавати сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед поворотом, належними та достатніми доказами не підтверджено. ОСОБА_1 стверджував, що перед початком маневру увімкнув лівий покажчик повороту, тоді як ОСОБА_2 це заперечував. Інших об`єктивних доказів, які б достовірно встановлювали факт неподання такого сигналу, у матеріалах адміністративної справи немає. Висновок експерта визначає подання сигналу повороту як одну з дій, необхідних на стадії підготовки до маневру, однак не містить категоричного висновку про те, що ОСОБА_1 фактично не подав сигнал повороту. За таких обставин зазначене у протоколі порушення п. 9.2 «б» ПДР суд виключає з формулювання доведеного правопорушення.

Не знайшло достатнього підтвердження і порушення п. 10.4 Правил дорожнього руху. Зміст цього пункту, зокрема, передбачає обов`язок перед поворотом завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині. У матеріалах справи відсутні належні та достатні дані, які б дозволяли встановити, що ОСОБА_1 перед поворотом не зайняв відповідного положення. Автотехнічний експерт вказав на необхідність дотримання п. 10.4 ПДР при підготовці до маневру, проте фактичну невідповідність дій ОСОБА_1 та причинний зв`язок з ДТП встановив саме щодо п. 10.1 ПДР. Тому п. 10.4 ПДР також підлягає виключенню з формулювання доведеного правопорушення.

Водночас порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху підтверджене сукупністю досліджених доказів, насамперед висновком судової інженерно-транспортної експертизи. ОСОБА_1 , виконуючи поворот ліворуч, мав обов`язок безпосередньо перед зміною напрямку руху переконатися у безпечності маневру та в тому, що він не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Невиконання цього обов`язку перебувало у причинному зв`язку із зіткненням.

Установлені дії ОСОБА_1 одночасно не відповідають загальній вимозі п. 1.5 Правил дорожнього руху, оскільки зміна напрямку руху без забезпечення безпечності маневру створила небезпеку для іншого учасника дорожнього руху та спричинила механічне пошкодження транспортних засобів. Положення п. 1.5 ПДР у цій справі застосовується у взаємозв`язку з конкретною вимогою п. 10.1 ПДР.

Таким чином, сукупність протоколу про адміністративне правопорушення в тій частині, яка узгоджується з іншими доказами, протоколу огляду місця ДТП та план-схеми, пояснень ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а також висновку судової інженерно-транспортної експертизи дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги пп. 1.5, 10.1 Правил дорожнього руху, і саме це порушення перебувало у причинному зв`язку з ДТП та пошкодженням транспортних засобів. Його дії підлягають кваліфікації за ст. 124 КУпАП.

Постановою слідчого від 25 серпня 2026 року кримінальне провадження № 12025244000001914 закрито, а копії матеріалів направлено для вирішення питання щодо притягнення учасників ДТП до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження. Оскільки рішення про закриття кримінального провадження прийнято 25 серпня 2026 року, строк накладення адміністративного стягнення на час розгляду справи не закінчився.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, ступінь вини ОСОБА_1 , його ставлення до вчиненого та вважає необхідним і достатнім застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З урахуванням установленого на 1 січня 2026 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 грн з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. 33, 38, 40-1, 124, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений законом строк постанова надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови відповідно до ст. 308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Строк пред`явлення постанови до виконання – три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя: С.Л.Трасковський