Суд: Віньковецький районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №670/579/26
Суддя: Мусієнко М. Б.
Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/579/26
Провадження № 2/670/520/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року с-ще Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Мусієнко М.Б.
за участю секретаря судового засідання Ліневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
12.08.2026 в електронній формі через електронний кабінет до Віньковецького районного суду Хмельницької області надійшов позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У позовній заяві ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 987199 від 13.04.2023 у розмірі 31780 грн 40 коп., з яких:
- заборгованість за тілом кредиту - 4000 грн 00 коп.;
- заборгованість за відсотками – 27780 грн 40 коп., та судові витрати: судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 987199 від 13.04.2023, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 4000 грн. Умовами договору передбачено стандартну процентну ставку, що становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору.
Укладення договору здійснювалось сторонами за допомогою інформаційної системи товариства (ІТС/ІКС товариства), доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт (у тому числі шляхом доступу до веб-сайту через мобільний застосунок товариства). Електронна ідентифікація споживача в ІТС/ІКС товариства здійснювалась при вході споживача в особистий кабінет у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході.
Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. У порушення вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач не виконав свої зобов`язання – не вносив платежі, передбачені умовами договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.
29.04.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК“КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» укладено договір факторингу № 2904-24, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «ФК“КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» право грошової вимоги за кредитними договорами, зокрема за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 2904-24 від 29.04.2024, заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 987199 від 13.04.2023 складає 31780 грн 40 коп., з яких: 4000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 27780 грн 40 коп. - заборгованість за відсотками.
В зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором права позивача є порушеними, тому за їх захистом ТОВ «ФК“КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» змушене звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 13.08.2026 позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» залишено без руху.
Ухвалою судді від 18.08.2026 відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті 10.09.2026. Також витребувано у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»: інформацію щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) платіжної картки № НОМЕР_2 ; інформацію про надходження на рахунок банківської картки № НОМЕР_2 коштів в розмірі 4000 грн 00 коп. в період з 13.04.2023 по 18.04.2023 (у випадку належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) платіжної картки № НОМЕР_2 ); виписку по рахунку банківської картки № НОМЕР_2 за період з 13.04.2023 по 18.04.2023 (у випадку належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) платіжної картки № НОМЕР_2 ).
19.08.2026 в електронній формі через електронний кабінет до суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником відповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Савченком Я.В., у якому просив у задоволенні позовної заяви ТОВ «ФК“КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» в частині стягнення з ОСОБА_1 відсотків та будь-яких інших штрафних санкцій за кредитним договором відмовити.
У відзиві на позов представник відповідачки адвокат Савченко Я.В. зазначає, що у матеріалах провадження відсутні докази укладення кредитного договору із визначенням процентної ставки, на які посилається позивач. Надані позивачем документи, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ним нових умов та правил, чи можливості використання позивачем додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у цьому випадку – в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Вважає, що відповідачем не здійснювалися будь-які активні конклюдентні дії, пов`язані із укладенням із кредитором кредитного договору саме із визначенням процентної ставки, на яку посилається позивач, відтак вимога щодо стягнення нарахованих відсотків за кредитним договором та свідчить про необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог в цій частині.
Представник відповідача зазначає, що позивачем жодним належним та допустимим доказом не доведено факту укладення між відповідачем та кредитом кредитного договору саме із визначенням процентної ставки, на яку посилається позивач, що вказує на відсутність порушеного права в частині стягнення відсотків за кредитним договором та свідчить про необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог в цій частині.
07.09.2026 в електронній формі через електронний кабінет представником ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» подано додаткові пояснення у справі, у яких він зазначає, що аргументи відзиву на позовну заяву є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання.
Вважає, що наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. За умовами договору сторонами погоджено суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів. Такий правочин згідно з вимогами статті 204 ЦК України створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку із чим договір згідно зі ст. 625 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним відповідно до приписів статті 526 ЦК України мають виконуватись належним чином відповідно до закону та умов договору.
Зазначає, що позивачем було надано детальний розрахунок заборгованості. Розрахунок заборгованості містить усі необхідні відомості того, аби ідентифікувати його як такий, що підтверджує суму боргу саме по цьому кредитному договору, адже містить відомості про позичальника та номер і дату кредитного договору.
29.04.2024 первісний кредитор ТОВ «СЛОН КРДИТ» передав право вимоги новому кредитору ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”». Оскільки відповідачка не виконала зобов`язання за кредитним договором встановленні строки, то позивач звернувся до суду з метою захисту своїх законних прав та інтересів шляхом стягнення заборгованості.
На дату відступлення права вимоги розмір заборгованості відповідача становить 31780 грн 40 коп. Відсотки нараховувалися за ставкою 1,99% в день від суми кредиту, щоденне нарахування 79 грн 60 коп. (4000,00*1,99%), період нарахування – за 349 днів користування коштами до моменту продажу боргу позивачу, що складає суму заборгованості за відсотками 27780 грн 40 коп. (4000,00*1,99%*349).
Зазначає, що ОСОБА_1 свідомо звернулася до ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» з метою отримання кредитних коштів та згідно з умовами договору підтвердила, що повністю розуміє всі умови договору, свої права та обов`язки за договором і погоджується з ними та прийняла на себе зобов`язання сплатити отримані кошти.
Отже відповідач не виконала взяте на себе зобов`язання ні перед первісним кредитором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», ні перед новим кредитором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”», у зв`язку із чим останній вимушений звернутись з позовом про стягнення заборгованості з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором. Представник позивача вважає, що вимоги викладені у відзиві на позовну заяву не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставними та суперечать факту укладення договору та погодження відповідача з мовами кредитного договору.
Судове засідання 10.09.2026 не відбулися у зв`язку із неявкою відповідача у судове засідання.
Представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» адвокат Усенко М.І. 06.10.2026 у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, однак у позовній заяві та додаткових поясненнях від 24.09.2026 та 07.09.2026 просив розглянути справу без його участі, не заперечив проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Савченко Я.В. у судове засідання 06.10.2026 не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, але у відзиві на позовну заяву від 19.08.2026 просили судові засідання проводити без їхньої участі.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини, факти та відповідні їм правовідносини, застосувавши релевантні норми права, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов таких висновків.
Відповідно до норм ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст. 1054, 1055 ЦК України, ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування»).
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 13.04.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі заповненої заяви-анкети від 13 квітня 2023 року (а.п. 6 на звороті, 7), укладено договір про надання споживчого кредиту № 987199, за умовами якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (1.2 договору). Договір підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора «М440» (а.п. 9-12).
Відповідно до умов договору:
1.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає 4000 грн 00 коп. Тип кредиту – кредит.
1.4. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього договору.
1.4.1. У споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором, на підставі звернення до товариства у паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового індентифікатора.
1.5. Тип процентної ставки – фіксована. За користування кредитом нараховується проценти відповідно до наступних умов:
1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору.
1.6. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
1.7. Орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає:
1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 29653,85 %;
1.8. Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає:
1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 32656 грн 00 коп.
2.1. Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .
2.2 Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 13.04.2023 або 14.04.2023.
4.4. Споживач зобов`язаний, у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (уразі наявності) та інші платежі, передбачені договором.
6.4. У випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення сум кредиту та/або сплати процентів за користуванням кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф.
Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 987199 від 13.04.2023), яка підписана відповідачкою електронним цифровим підписом - одноразовим ідентифікатором «М440», сторонами узгоджено інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, дати платежів (а.п. 13).
Позивачем доведено, що відповідач ОСОБА_1 ознайомлена з паспортом споживчого кредиту, який підписано відповідачем електронним цифровим підписом «М440» (а.п. 7 на звороті, 8).
Згідно із довідкою про ідентифікацію, наданою ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ», відповідачка ОСОБА_1 ідентифікована як позичальник за укладеним договором про надання споживчого кредиту № 987199 від 13.04.2023, оскільки акцептувала договір шляхом підписання 13.04.2023 одноразовим ідентифікатором «M440», направленим на відповідний номер телефону (а.п. 13 на звороті).
Згідно з укладеним договором про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022 ТОВ «ПЕЙТЕК» 09.07.2026 повідомило ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» про успішне перерахування коштів на платіжну карту клієнта від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», а саме 13.04.2023 о 17:41:22 у сумі 4000 грн 00 коп., призначення платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 987199, ЕПЗ 4149499139002214 (а.п. 14).
Відповідно до листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та виписки по рахунку, 13.04.2023 був зарахований платіж в сумі 4000 грн 00 коп. на платіжну картку № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (а.п. 76-79).
Слід відзначити, що зазначені реквізити банківської карти № НОМЕР_3 в повідомленні ТОВ «ПЕЙТЕК» та листі АТ КБ «ПРИВАТБАНК» співпадають із банківськими реквізитами картки відповідача, вказаними останнім у п. 2.1 договору № 987199 про надання споживчого кредиту від 13.04.2023.
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача (п. 4.1 договору).
Отже, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» належним чином виконало свої зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту № 987199 від 13.04.2023, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку і сумі, передбаченими умовами вказаного договору.
29 квітня 2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (клієнт) та ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» (фактор) уклали договір факторингу № 2904-24, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступає (передає) ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» за плату, а ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» набуває права вимоги до боржників від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (а.п. 15-21).
Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників від 29 квітня 2024 року до договору факторингу № 2904-24 від 29.04.2024, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» передав, а ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» прийняв реєстр боржників клієнта від 29.04.2024 (а.п. 22).
Згідно з платіжною інструкцією (безготівкового переказу в національній валюті) № 1404 від 29 квітня 2024 року ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» сплатило на користь ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» кошти за договором факторингу № 2904-24 від 29 квітня 2024 року (а.п. 22 на звороті).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 29 квітня 2024 року № 2904-24 від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» до ТОВ «ФК “КРЕДИТ КАПІТАЛ”» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 987199 від 13.04.2023 на загальну суму 31780 грн 40 коп. (на звороті а.п. 21).
З договору факторингу № 2904-24, укладеного 29 квітня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”», витягу з реєстру боржників до цього договору, акту приймання-передачі реєстру боржників від 29 квітня 2024 року до договору факторингу № 2904-24 від 29.04.2024 та платіжної інструкції (безготівкового переказу в національній валюті) № 1404 від 29 квітня 2024 року вбачається, що ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» право вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 987199 від 13.04.2024.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за договором про надання споживчого кредиту № 987199 від 13.04.2023 заборгованість відповідача станом на 09.06.2026 становить 31780 грн 40 коп., з якої заборгованість за тілом кредиту складає 4000 грн 00 коп., заборгованість за процентами - 27780 грн 40 коп. (а.п. 14 на звороті). З розрахунку також вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховані в межах строку дії кредитного договору.
З виписки з ЄДРПОУ щодо ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» вбачається, що видами діяльності товариства є надання інших фінансових послуг та інші види кредитування (а.п. 23 на звороті, 24).
Вказані вище докази суд вважає належними, допустимими та достовірними.
Позивачем було направлено відповідачці ОСОБА_1 досудову вимогу вих. № 23579007 від 07.08.2026 у якій зазначено, що ОСОБА_1 має заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 987199 у розмірі 31780 грн 40 коп., яку суд не бере до уваги, оскільки відсутній доказ її направлення відповідачці (а.п. 23).
Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 641, 642, 644 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Водночас, згідно з ч. 2 цієї норми, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, до правовідносин сторін за кредитним договором підлягають застосуванню норми, які регулюють відносини позики, якщо це не суперечить суті кредитного договору.
Стаття 1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (ч. 1 ст. 207 ЦК України). Відповідно до ч. 2 вказаної статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із абзацом 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом також враховано норми Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року, Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, а також їх Прикінцеві та перехідні положення.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ст. 549 ЦК України).
За змістом частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Також стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання: боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1082 ЦК України (чинною на момент укладення договору факторингу) боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Матеріали провадження не містять доказів того, що відповідач надав позивачу та/або первісному кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі, тобто відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Відповідно до частини 1 та 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Згідно зі статтею 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що сторони у електронній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо. Договір № 987199 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 13.04.2023 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з дотриманням вимог щодо його укладення. Вказаний договір підписаний відповідачкою ОСОБА_1 за допомого електронного підпису - одноразовим ідентифікатором «М440».
Як вбачається з інформації та виписки по рахунку, наданих АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» та ТОВ “ПЕЙТЕК”, обов`язок щодо надання коштів у розмірі 4000 грн 00 коп. на виконання спірного договору кредитодавцем виконано.
Аргументи відповідачки та її представника щодо відсутності доказів укладення між відповідачем та кредитором кредитного договору саме із визначенням процентної ставки, на яку посилається позивач, відсутності порушеного права позивача в частині стягнення відсотків за кредитним договором, необґрунтованості та безпідставності заявлених позовних вимог в цій частині спростовуються матеріалами провадження та дослідженими письмовими доказами.
Пунктом 1.5.1, 1.7, 1.7.1 спірного договору передбачено, що стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору. Орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 29653,85%.
Однак, як свідчить розрахунок боргу, відсотки за користування кредитом у сумі 27780 грн 40 коп. нараховані з 13.04.2023 по 26.03.2024, тобто за 349 днів (4000,00х1,99%х349). Враховуючи, що кредит надано на строк 360 днів (до 07.04.2024), розмір таких відсотків повинен становити 28656 грн 00 коп.(4000,00х1,99%х360), що відповідає додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 987199 від 13.04.2023, яким є графік розрахунків та загальна вартість кредиту.
Жодних доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав, а тому у позивача є право вимагати від відповідача повернення кредитних коштів та сплати процентів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру судового рішення (зокрема пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Цивільне судочинство відповідно до частин першої - третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін, сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Оскільки обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає доведеними, то позов ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, слід задоволити в повному обсязі.
Відтак, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за договором № 987199 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 13.04.2023 у розмірі 31780 грн 40 коп.
Щодо розподілу судових витрат.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати (п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України) та у резолютивній частині рішення зазначається розподіл таких судових витрат (п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» поніс судові витрати, що складаються з 2662 грн 40 коп. сплаченого судового збору (а.п. 5).
Згідно з частинами 1-3 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
01.07.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «АПОЛОГЕТ» укладено договір № 0107 про надання правової (правничої) допомоги (а.п. 25 на звороті).
На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано суду акт надання послуг (правової (правничої) допомоги) № 1552 від 07.08.2026 та детальний опис робіт наданих послуг до акту № 1552 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, згідно з якими загальна вартість витрат на правничу допомогу складає 8000 грн 00 коп. та надано послуги, а саме - усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справі, складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта, подання заяви до суду від імені клієнта (а.п. 26).
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Ті ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
З огляду на умови договору про надання правничої допомоги та інші докази понесених витрат, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правничу допомогу є реальними, підтвердженими матеріалами справи та з урахуванням вимог ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Отже, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 2662 грн 40 коп., та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн 00 коп.
На підставі ст. 207, 512, 514, 526, 610, 611, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1082 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 223, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» заборгованість за договором № 987199 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 13.04.2023 у розмірі 31780 (тридцять одна тисяча сімсот вісімдесят) гривень 40 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус, 4-й поверх, м. Львів Львівської області, 79029.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Мар`яна МУСІЄНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua