Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №609/621/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/621/26

2/609/590/2026

07 жовтня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Катерняк О.М.,

з участю секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до відповідача: ОСОБА_2 , вимоги позивача: про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини,

учасники справи не з`явилися,

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 15 червня 2026 року адвокат Кінаш Дмитро Вадимович, який діє від імені та в інтересах позивачки ОСОБА_1 , звернувся до Шумського районного суду Тернопільської області із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утриманні малолітнього сина до досягнення ним повноліття та на утримання дружини до досягнення спільною дитиною трирічного віку.

2. Позов обґрунтовано тим, що 20 березня 2025 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований Тернопільським відділом ДРАЦС у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. У шлюбі в подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Як зазначає представник позивача, дитина проживає разом з матір`ю і перебуває на її утриманні. Відповідач в свою чергу ухиляється від матеріального забезпечення малолітньої дитини, від створення їй належних умов для життя та розвитку, не допомагає з придбанням продуктів харчування, одягу, дитячих засобів гігієни, розвиваючих іграшок, а також необхідних медикаментів. Добровільно матеріальної допомоги на дитину не надає. Позивачці відомо, що відповідач працює офіційно та має регулярний дохід орієнтовно у розмірі 30000 грн на місяць. З огляду на вказане, вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають щомісячному стягненню аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частки доходу (заробітку) відповідача, що буде достатнім для створення дитині належних умов для життя та розвитку. Крім того, враховуючи, що дитина проживає разом з позивачем, остання має право на утримання від відповідача, оскільки позивачка не має можливості працювати, так як весь час приділяє дитині. З огляду на вказане, вважає за доцільне стягувати з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки від доходу (заробітку) відповідача. З цих підстав, представник позивача просить стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки доходу (заробітку) відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, а також стягувати аліменти на утримання позивачки у розмірі 1/4 частки доходу (заробітку) відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною трирічного віку.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 17 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху, стороні позивача надано десятиденний термін від дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

4. Ухвалою суду від 18 червня 2026 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 06 серпня 2026 року.

5. Ухвалою суду від 06 серпня 2026 року судовий розгляд справи відкладено на 26 серпня 2026 року за заявою відповідача.

6. Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року судовий розгляд справи відкладено на 16 вересня 2026 року за клопотанням представника відповідача.

7. Ухвалою суду від 16 вересня 2026 року судове засідання втретє відкладено за клопотанням сторони відповідача на 07 жовтня 2026 року.

8. Сторони в судове засідання не з`явились.

Від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Кінаша Д.В. через систему «Електронний суд» подано заяву про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, позовні вимоги просив задовольнити.

Від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Юркевич І.І. також через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі. Крім того, зазначила, що позовні вимоги сторона відповідача визнає частково, а саме в частині стягнення аліментів на утримання дитини. В іншій частині позовних вимог не погоджуються та просять відмовити у їх задоволенні.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України,у Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

9. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

10. Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 підтверджується, що Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 20 березня 2025 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про що складено відповідний актовий запис за №224. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 ».

11. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що у подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Тернопіль народився син ОСОБА_3 .

12. Згідно із Витягами з реєстру Шумської міської територіальної громади слідує, що позивачка ОСОБА_1 та її малолітній син ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

13. Згідно із Витягом з реєстру Вишнівецької територіальної громади слідує, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

ІV. Оцінка Суду.

14. Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

15. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

16. Главою 15 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено обов`язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

17. Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

18. Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

19. Згідно вимог частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

20. Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

21. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789-XII від 27лютого 1991року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

22. Також, Конвенцією про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов`язується забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 1, 2 ст. 3).

23. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

24. Аліменти - це кошти на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити базові матеріальні умови для життя дитини: оплату харчування, одягу, предметів гігієни, шкільного приладдя, спожитих дітьми комунальних послуг, лікування нескладних захворювань та інше.

25. У відповідності до вимог ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Отже, прерогатива обрання того чи іншого способу стягнення аліментів (у частці від доходу або у твердій грошовій сумі), належить одержувачу аліментів, а оскільки позивачка обрала спосіб стягнення аліментів саме у частці від доходу відповідача, суд вважає за необхідне присудити стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини у частці від його доходу.

26. Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із частиною 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

27. Статтею 183 СК України, встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Суд зауважує, що стягнення аліментів має ціль найбільш повно захищати інтереси дитини, забезпечити їй не тільки необхідні кошти для існування, але і зберегти по можливості той рівень життя, який дитина мала б при сумісному проживанні з обома батьками.

28. Положеннями ст.191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.

29. Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Отже, враховуючи, що дитина проживає разом з матір`ю та потребує матеріальної допомоги, а відповідач, як батько, зобов`язаний утримувати дитину, а також з урахуванням прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, виходячи із засад рівності обов`язків батьків щодо утримання дітей, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити і розмір аліментів визначити в розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття, що з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини захистить права дитини та не буде надмірним тягарем для відповідача, або таким, що поставить його у скрутне матеріальне становище.

30. В судовому засіданні не встановлено обставин, за яких відповідач міг би бути звільнений від обов`язку утримувати свою малолітню дитину.

Крім того, відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дитини.

Щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, слід зазначити наступне.

31. Правовідносини, що виникли між сторонами щодо стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, регулюються статтею 75, 84 СК України.

32. Згідно із частиною 1, 2 статті 75 СК України, дружина чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині - матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред`явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №712/4702/19).

Як зазначає позивачка в позовній заяві, їй відомо, що відповідач працює офіційно та має регулярний дохід орієнтовно у розмірі 30000 грн на місяць.

Відповідачем не спростоване це твердження позивачки та не надано суду доказів отримання щомісячного доходу в меншому розмірі.

33. Особливим видом права жінки на утримання є її право на утримання чоловіком у разі проживання з нею їхньої дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу жінки та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

34. Згідно зі статтею 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

35. Відповідно до частини 1 статті 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Cпільна дитина позивача та відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не досяг трирічного віку, проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.

При вирішенні питання про спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є особою працездатного віку, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що він не має можливості надавати таку допомогу дружині.

36. Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання дружини керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини частково та стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на утримання дружини в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною трьох років.

37. За змістом частини першої статті 79 СК України передбачено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлена права звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину в разі зміни матеріального стану відповідача, а відповідач, в разі наявності підстав, має право звернулись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

38. Згідно з ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

39. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

40. Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

41. В силу вимог ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

42. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

43. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Разом з тим, відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку із чим, оскільки в даних правовідносинах позивачка звільнена від сплати судових витрат і відсутні інші особи, які їх понесли, судові витрати необхідно стягнути із відповідача, зокрема, стягнути на користь держави судовий збір в сумі 2662,40 грн (за дві позовні вимоги).

44. Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

45. За приписами статей 133, 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат.

46. Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

47. Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачці правничу допомогу надавав адвокат Кінаш Дмитро Вадимович, на підставі Ордеру на надання правничої допомоги від 10.06.2026, Договору про надання правничої допомоги №66.26.Е від 06.06.2026; Додаткової угоди №1 до Договору про надання правничої допомоги №66.26.Е від 06.06.2026; Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом згідно Договору про надання правничої допомоги №66.26.Е від 06.06.2026.

Вартість наданих адвокатом послуг складає 5000 грн.

48. Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Оскільки позивачем підтверджено понесення витрат на правничу допомогу, тому з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 5000 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 27, 75, 79, 84, 104, 105,110, 111, 112, 180, 181,182, 184,191 Сімейного кодексу України, ст. ст.12, 13, 81, 89, 141, 137, 263 - 265, 274 - 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини – задовольнити частково.

2.Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки доходу (заробітку) відповідача, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду - 15 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

3.Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 в розмірі 1/6 частки доходу (заробітку) відповідача, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду – 15 червня 2026 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку.

4.Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

5.Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

6.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 грн витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повне рішення суду складено 07 жовтня 2026 року.

Реквізити сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , IBAN НОМЕР_5 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК