Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №607/19376/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 Справа №607/19376/26 Провадження №2-а/607/502/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Царук І.М.,

за участю: секретаря судового засідання Захарка Р.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №602/19376/26 за позовом адвоката Цимбалюка Артема Сергійовича, поданим в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7777278 від 25.08.2026,

ВСТАНОВИВ:

04.09.2026 адвокат Цимбалюк А.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , через підсистему єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7777278 від 25.08.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки викладені у ній обставини порушення ОСОБА_1 вимог пункту 8.4. «ґ» Правил дорожнього руху не відповідають дійсним обставинам справи. На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що згідно з оскаржуваною постановою ОСОБА_1 у провину ставиться те, що 25.08.2026 о 13 год. 45 хв. в с. Давидів Львівського району Львівської області на автодорозі «Львів-Івано-Франківськ» (433 км), він, керуючи транспортним засобом марки та моделі «Mercedes-Benz Sprinter 319 CDI», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 5.21.2 та здійснив рух прямо, чим порушив вимоги пункту 8.4. «ґ» Правил дорожнього руху. Водночас, представник позивача зазначає, що дорожній знак 5.21.2 “Кінець додаткової смуги руху” за своїм змістом та призначенням є інформаційним дорожнім знаком, оскільки інформує водія про об`єктивну зміну дорожньої обстановки, а відтак саме лише посилання в оскаржуваній постанові на порушення позивачем вимог вказаного дорожнього знаку без конкретизації того, яку саме норму маневрування чи вид дорожньої розмітки ним було порушено, не свідчить про наявність в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Крім того представник позивача просить врахувати, що постанова серії ЕНА №7777278 від 25.08.2026 не містить жодних відомостей про технічний засіб, за допомогою якого працівниками поліції було здійснено фото- чи відеофіксацію поставленого у провину ОСОБА_1 правопорушення та не вказано про проведення такого фіксування. За наведеного та посилаючись на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження факту порушення позивачем вимог пункту 8.4. «ґ» Правил дорожнього руху, а також на положення ст. 19 Конституції України, ст. ст. 72, 286 КАС України та ст. ст. 7, 251, 280, 283 КУпАП, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7777278 від 25.08.2026, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.09.2026 позовну заяву адвоката Цимбалюка А.С., подану в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Національної поліції у Львівській області прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті, визначено відповідачу строк для подання відзиву, роз`яснено особливості розгляду цієї категорії справ та призначено судове засідання у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області на 21.09.2026.

15.09.2026 представником відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області – Ганькович С.В. засобами поштового зв`язку до суду подано відзив на позовну заяву адвоката Цимбалюка А.С., подану в інтересах ОСОБА_1 , в якому викладені заперечення щодо позовних вимог та прохання відмовити у їх задоволенні, з посиланням на те, що ОСОБА_1 за обставин, викладених у винесеній щодо нього постанові, порушив вимоги пункту 8.4. «ґ» Правил дорожнього руху, оскільки 25.08.2026 о 13 год. 45 хв. в с. Давидів Львівського району Львівської області на автодорозі «Львів-Івано-Франківськ» (433 км), керуючи транспортним засобом марки та моделі «Mercedes-Benz Sprinter 319 CDI», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 5.21.2 та здійснив рух прямо, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. За наведеного, представник відповідача позовні вимоги представника позивача про скасування оскаржуваної постанови вважає необґрунтованими та безпідставними, а тому просить у їх задоволенні відмовити повністю. Крім того, просить здійснювати судовий розгляд даної справи у відсутності представника відповідача.

21.09.2026 розгляд даної адміністративної справи не відбувся через зайнятість головуючого судді в іншому судовому процесі, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 06.10.2026.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, позивач ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Цимбалюк А.С. та представник відповідача – Головного управління Національної поліції у Львівській області в судове засідання не з`явилися, від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд вказаної адміністративної справи без його участі, що згідно з вимогами ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведеного, та враховуючи, що учасники даної справи належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, однак в судове засідання не з`явилися, а потреба заслухати свідка чи експерта у даній справі відсутня, суд визнав за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Згідно з вимогами ч. ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом встановлено, що 25.08.2026 поліцейським офіцером громади Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області Королем Т.М. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7777278 від 25.08.2026, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. Згідно з даною постановою ОСОБА_1 ставиться у провину, те що він 25.08.2026 о 13 год. 45 хв. в с. Давидів Львівського району Львівської області на автодорозі «Львів-Івано-Франківськ» (433 км), керуючи транспортним засобом марки та моделі «Mercedes-Benz Sprinter 319 CDI», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 5.21.2 та здійснив рух прямо, чим порушив вимоги пункту 8.4. «ґ» Правил дорожнього руху.

Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, а тому просить її скасувати. Перевіряючи вказані доводи позивача, суд виходить з наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок та підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, притягненню особи до адміністративної відповідальності обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за скоєння якого передбачена чинним законодавством.

При цьому притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та достатніми доказами, що не викликають сумніву.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно з п. 8 ч. 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до п. 11 ч. 1 статті 23 даного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Як встановлено судом під час вивчення матеріалів справи, відповідачем було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення ним вимог пункту 8.4. «ґ» Правил дорожнього руху, що полягає у невиконання ним вимог дорожнього знаку 5.21.2 “Кінець додаткової смуги руху”.

Відповідно до вимог пункту 8.4. «ґ» Правил дорожнього руху дорожні знаки поділяються на групи: інформаційно-вказівні знаки, які запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила.

Згідно з розділом 33 «Дорожні знаки» Правил дорожнього руху інформаційно-вказівний дорожній знак 5.21.2 “Кінець додаткової смуги руху” показує на кінець смуги, призначеної для руху в даному напрямку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Як видно, обставини, викладені у позовній заяві представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Цимбалюка А.С., обґрунтовані, зокрема тим, що дорожній знак 5.21.2 “Кінець додаткової смуги руху” за своїм змістом та призначенням є інформаційним дорожнім знаком, оскільки інформує водія про об`єктивну зміну дорожньої обстановки, а відтак саме лише посилання в оскаржуваній постанові на порушення водієм вимог вказаного дорожнього знаку без конкретизації того, яку саме норму маневрування чи вид дорожньої розмітки ним було порушено, не свідчить про наявність в діях такого водія події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Разом з тим, вказані доводи представника позивача не свідчать про безпідставність прийняття поліцейським офіцером громади Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області Королем Т.М. рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки саме по собі віднесення дорожнього знака 5.21.2 «Кінець додаткової смуги руху» до категорії інформаційно-вказівних дорожніх знаків не дає підстав вважати його таким, що має виключно інформаційний або рекомендаційний характер, так як встановлення такого знака є елементом організації дорожнього руху та покладає на водія обов`язок враховувати визначені ним умови подальшого руху, зокрема факт закінчення відповідної смуги, у зв`язку з чим невиконання водієм вимог цього дорожнього знака, у тому числі продовження руху всупереч установленій ним організації дорожнього руху, за умови належного підтвердження таких обставин, є порушенням вимог 8.4. «ґ» Правил дорожнього руху та свідчить про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Водночас, для вирішення питання щодо правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП за невиконання вимог дорожнього знаку 5.21.2 «Кінець додаткової смуги руху» та порушення вимог пункту 8.4. «ґ» Правил дорожнього руху обов`язково підлягає встановленню наявність факту здійснення позивачем руху прямо, всупереч вимогам встановленому на вулично-дорожній мережі вказаного вище дорожнього знаку, у зв`язку з чим в даному випадку належним доказом вказаного адміністративного правопорушення, виходячи з його правової природи, є фіксація шляхом фото– чи відеозйомки здійснення позивачем руху прямо після проїзду місця встановленого дорожнього знаку 5.21.2, тобто фактичного продовження руху транспортним засобом у напрямку, в якому відповідна смуга руху згідно з вимогами цього знаку закінчується.

При цьому зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7777278 від 25.08.2026 та долучених до матеріалів адміністративної справи доказів не вбачається жодних даних про здійснення працівниками поліції фіксування поставленого позивачу у провину адміністративного правопорушення.

Крім того, жодних фото- чи відеоматеріалів, зміст яких надав би суду можливість об`єктивно встановити траєкторію руху керованого позивачем транспортного засобу, його розташування відносно дорожнього знака 5.21.2 «Кінець додаткової смуги руху» та факт невиконання його вимог, відповідачем до матеріалів справи не долучено та суду таких не надано.

Таким чином, в даному випадку на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідачем не надано суду належних, достатніх та допустимих доказів.

При цьому суд звертає увагу, що не може бути підтвердженням невиконання позивачем вимог дорожнього знаку 5.21.2 «Кінець додаткової смуги руху» та порушення вимог пункту 8.4. «ґ» Правил дорожнього руху сама лише постанова серії ЕНА №7777278 від 25.08.2026, оскільки лише описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом учинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Аналіз фактичних обставин змісту події, що стала підставою для винесення оскаржуваної постанови, з огляду на обсяг доказів, наданих відповідачем суду, не дозволяє дійти об`єктивного висновку поза розумним сумнівом, що позивач вчинив діяння, яке є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а відтак суд доходить висновку, що при розгляді даної адміністративної справи факт вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення свого підтвердження не знайшов.

Відтак, твердження представника позивача про відсутність в діях позивача, за викладених в оскаржуваній постанові обставин, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідачем спростовані не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №660/575/16-а від 31.01.2018.

За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.

Отже, наявні у матеріалах справи докази та встановлені судом в ході судового розгляду обставини в своїй сукупності вказують на незаконність притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7777278 від 25.08.2026, що має наслідком її скасування.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Цимбалюка А.С. є підставними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню, а постанова поліцейського офіцера громади Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області Короля Т.М. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7777278 від 25.08.2026 - скасуванню.

Також відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 при зверненні до адміністративного суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір у сумі 665,60 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» №8426-4624-7649-9782 від 04.09.2026. Відтак сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 139, 143, 241-246, 286 КАС України, ст. ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Цимбалюка Артема Сергійовича, поданий в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7777278 від 25.08.2026 – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7777278 від 25.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, сплаченого згідно з платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» №8426-4624-7649-9782 від 04.09.2026..

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Цимбалюк Артем Сергійович, адреса: м. Полтава, вул. Затишна, 26/45; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, місцезнаходження: м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108833.

Головуючий суддяІ. М. Царук