Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №598/1080/26 — Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/1080/26

провадження № 3/598/347/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

"02" жовтня 2026 р. м. Збараж

Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Гудима І.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Грималюка Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, неодруженого, пенсіонера, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,

за ч.1 ст.130 КпАП України,

в с т а н о в и в :

23 травня 2026 року о 23 годині 34 хвилини ОСОБА_1 в селищі Вишнівець на вул. Богдана Хмельницького Кременецького району Тернопільської області, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Sharan 2.0», р.н.з. НОМЕР_2 , відмовився на вимогу поліцейського від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав та пояснив, що 23 травня 2026 року вживав алкогольні напої, після чого керував автомобілем. Під час руху за ним слідували працівники поліції, які заїхали слідом за ним на подвір`я його домоволодіння. Після зупинки автомобіля працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, від проходження якого він відмовився.

Захисник Грималюк Б.І. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що зупинка транспортного засобу відбулася вже на території приватного домоволодіння ОСОБА_1 , куди працівники поліції, на думку захисника, проникли без законних підстав. Також вказав, що підстави для зупинки транспортного засобу працівниками поліції залишилися незрозумілими, а будь-яких інших адміністративних матеріалів, окрім протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 не складалося. Крім того, ОСОБА_1 , який проживає у с-щі Вишнівець, було видано направлення для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння до медичного закладу в м. Ланівці, тоді як, на переконання захисника, такий огляд мав проводитися у медичному закладі за місцем проживання ОСОБА_1 або у найближчому відповідному закладі охорони здоров`я. При складанні акта огляду свідки не залучалися, а ОСОБА_1 належним чином не було роз`яснено його прав.

За змістом ч.1 ст. 130 КпАП України відповідальність за цією нормою наступає, зокрема, при керуванні транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само при відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення знайшла своє підтвердження: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №673946 від 24.05.2026 року (а.с.1); рапортами працівника поліції від 24.05.2026 року (а.с.2, 3); довідкою ВП №1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області (а.с.4); направленням на огляди водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.6); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.7), відеофіксацією правопорушення, яке знаходиться на компакт-диску (а.с.16); та іншими матеріалами справи.

З досліджених у судовому засіданні відеозаписів, які містяться на DVD-R диску, вбачається, що на ньому наявні чотири відеофайли: два записи з відеореєстратора службового автомобіля поліції та два записи з нагрудних камер працівників поліції. Із відеозапису з реєстратора службового автомобіля вбачається, що 23 травня 2026 року о 23:34:15 працівники поліції рухаються за транспортним засобом марки «Volkswagen Sharan», р.н.з. НОМЕР_2 , який заїжджає на територію домоволодіння та зупиняється у гаражі. Слідом за автомобілем на територію домоволодіння заходить працівник поліції, після чого з транспортного засобу виходить чоловік. Із відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що вказаним чоловіком є ОСОБА_1 . Працівник поліції запитує його, чому він не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, на що ОСОБА_1 відповідає, що не тікав та не помітив такої вимоги. Поліцейський повідомляє, що працівники поліції реагували на анонімне повідомлення про те, що водій автомобіля «Volkswagen Sharan», ймовірно, перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та посилається на п. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Під час подальшого спілкування ОСОБА_1 неодноразово повідомляє, що вживав алкогольні напої, зокрема зазначає про вживання самогону, та визнає цей факт. Працівник поліції, вказавши на наявні, на його думку, ознаки алкогольного сп`яніння, а саме почервоніння обличчя та запах алкоголю з порожнини рота, пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Drager». Працівник поліції декілька разів роз`яснює ОСОБА_1 порядок проходження такого огляду та повідомляє, що відмова від його проходження є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху України і тягне відповідальність, передбачену ст. 130 КУпАП. У відповідь ОСОБА_1 неодноразово зазначає, що вживав алкогольні напої та визнає цей факт. Після цього працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що розцінює його висловлювання та небажання пройти запропонований огляд як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, роз`яснює йому права та повідомляє про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в подальшому було здійснено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи захисника про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу є необґрунтованими. З відеозаписів та рапорту працівника поліції Блажейчука Р.С. вбачається, що працівники поліції отримали повідомлення про можливе керування автомобілем «Volkswagen Sharan» особою у стані алкогольного сп`яніння та вживали заходів щодо перевірки цієї інформації. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» наявність такої інформації є підставою для зупинки транспортного засобу, а тому твердження захисника про незрозумілість причин зупинки не знайшли підтвердження.

Посилання захисника на те, що автомобіль ОСОБА_1 був зупинений уже на території його домоволодіння, не спростовує факту керування ним транспортним засобом до заїзду на цю територію. Вказане підтверджується відеозаписом з реєстратора службового автомобіля поліції та поясненнями самого ОСОБА_1 , який не заперечував, що після вживання алкогольних напоїв керував автомобілем. Тому подальше спілкування з працівниками поліції на території домоволодіння не впливає на встановлені судом обставини правопорушення.

Твердження захисника про те, що щодо ОСОБА_1 не складалися інші адміністративні матеріали, окрім протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не має правового значення для вирішення цієї справи. Відповідальність за відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є самостійною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності та не залежить від притягнення його до відповідальності за інші порушення Правил дорожнього руху. Тому відсутність інших протоколів чи постанов не свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 було направлено для проходження огляду до медичного закладу у м. Ланівці, тоді як він проживає у с-щі Вишнівець, саме по собі не свідчить про недотримання встановленої процедури огляду.

Посилання захисника на те, що не було залучено свідків при складанні матеріалів також є безпідставним. Частина друга ст. 266 КпАП України та п. 6 розділу ІІ Інструкції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735, передбачають застосування поліцейським технічних засобів відеозапису під час проведення огляду, а залучення двох свідків вимагається лише у разі неможливості застосування таких засобів. У даному випадку спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , пропозиція пройти огляд та його поведінка під час такої пропозиції зафіксовані нагрудними відеореєстраторами, а відповідні відеозаписи долучені до матеріалів справи та досліджені судом.

Твердження захисника про нероз`яснення ОСОБА_1 його прав спростовується безпосередньо змістом дослідженого відеозапису. Із нього вбачається, що працівник поліції роз`яснював ОСОБА_1 порядок проходження огляду, наслідки відмови від його проходження та повідомив про відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а в подальшому роз`яснив йому права у зв`язку зі складенням протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, наведені захисником доводи не спростовують сукупності досліджених судом доказів та не дають підстав для висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 події чи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При обранні міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховується ступінь та характер суспільної небезпечності вчиненого правопорушення, особу правопорушника, а тому його слід піддати адміністративному штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст.130 КпАП України,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.

Вказаний штраф слід сплатити на рахунок ГУК у Тернопільській області/ 21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA798999980313060149000019001, код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави, на рахунок ГУК у м. Києві (м.Київ) 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783), банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

На дану постанову може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави.

СУДДЯ Ігор ГУДИМА