Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №445/1203/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 445/1203/26

Провадження № 2-а/466/100/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02"жовтня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Невойта П.С.,

секретаря судових засідань Малаковської І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову №256 від 30.04.2026 року та закрити справу про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 06.05.26р. позивач отримав поштою копію оспорюваної постанови № 256 від 30.04.2026р. складена відповідачем 1, згідно якої позивача притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн. З оскаржуваною постановою позивач не погоджується та вважаю її незаконною, безпідставною, немотивованою, протиправною, виходячи з наступного:

- позивач ніколи не перебував та не міг перебувати на військовому обліку Відповідача 2, оскільки давно постійно проживає в Золочівському районі, а не у м. Львів. До 06.05.2026 р. Позивач навіть не знав про існування ІНФОРМАЦІЯ_3 , чи інших тцк ІНФОРМАЦІЯ_4 , їх структуру чи поділ, оскільки давно постійно проживає в Золочівському районі, а не у м. Львів. Тому інформація викладена в оспорюваній постанові про перебування Позивача на обліку у Відповідача 2 не відповідає дійсності, а сама оспорювана постанова не відповідає вимогам КУПАП. Отже, оспорювана постанова містить неправдиву інформацію, про перебування Позивача на обліку у Відповідача2;

- жодних направлень, повідомлень чи повісток на проходження влк завчасно Позивач від жодного тцк сп не отримував. В оспорюваній постанові така інформація відсутня, а сам акт відмови від влк не відповідає дійсності, адже для проходження влк Позивач має надати наявні у нього медичні та інші документи, яких актом відмови не зафіксовано. Отже, оспорювана постанова містить неправдиву інформацію, про безпідставну відмову Позивача від проходження влк;

- 21.04.2026р. близько 13 год. 00 хв. Позивача безпідставно позбавлено волі особами у формі без знаків розпізнавання, які не представились та доставлено до даного на зараз мого місця перебування у АДРЕСА_1 . Під час позбавлення волі ("затримання") на його прохання особи у формі не представились, підстав затримання не назвали, протоколу затримання не складали, не роз`яснилили останньому його права, застосувавши силу до нього відмовили у наданні медичної та правової допомоги на прохання ОСОБА_1 .

Покликаючись на зазначені обставини ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, судові витрати стягнути з відповідачів солідарно, розгляд справи проводити у його відсутності.

Ухвалою суду від 07.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник відповідача Зима С.Ю. через підсистему "Електронний суд" 27.07.2026 подав відзив, яким проти позову заперечив та зазначив, що Відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 01.03.2024 року був взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ) на підставі аб. 7 ч. 10 ст. 14 Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року (далі Закон № 2232-ХІІ), як особа, як такий, що був раніше засуджений, до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт за вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості, у тому числі із звільненням від відбування покарання. Група оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 в складі працівників ТЦК та СП і Національної поліції, встановивши під час перевірки військово-облікових документів ОСОБА_3 факт відсутності медичного огляду для визначення придатності до військової служби, запросила його до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки, відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року, на момент перевірки була встановлена відсутність у нього чинної відстрочки та інших підстав для непризову. У приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 було сформоване направлення Позивача для визначення придатності до військової служби до ВЛК на базі Університетської лікарні ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» (направлення № 7139098 від 21.04.2026 року), однак ОСОБА_1 від проходження військово-лікарської комісії відмовився. Відмова Позивача від проходження медичного огляду для визначення його придатності до військової служби зафіксована в акті № 1929 від 24.04.2026 року, складеному за участі військовослужбовців мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 у присутності ОСОБА_3 . Позивач 24.04.2026 року, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 , в порушення вимог частини 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», частини 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відмовився проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби, тобто порушив законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 ст.210-1 КУпАП, що стало підставою для складання протоколу № 256 від 24.04.2026 року про адміністративне правопорушення. Протокол був складений у присутності Позивача, однак на пропозицію дати пояснення чи зауваження щодо змісту протоколу Позивач власноруч зазначив: «Мене можете ростріляти я согласен приговором» (Підпис Позивача), що вказує на умисні дії Позивача, спрямовані на свідоме ухилення від виконання покладеного на нього Конституцією військового обов`язку. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 30.04.2026 року о 15 год. 00 хв. До протоколу про адміністративне правопорушення долучено акт від 24.04.2026 року, складений за участі трьох співробітників ІНФОРМАЦІЯ_7 , із якого вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , відмовився від проходження військово-лікарської комісії. Позивачу було роз`яснено правила військового обліку і те, що за ухилення від призову за мобілізацією ст. 336 КК України передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років. 30.04.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 розглянуто справу про адміністративне правопорушення, за результатами якого Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду щодо нього справи про адміністративне правопорушення (що підтверджено даними, які зазначені у протоколі № 256 від 24.04.2026 року), для участі у розгляді справи не прибував, не подавав клопотань щодо необхідності відкладення розгляду справи. Адміністративне стягнення на Позивача було накладено начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 235 КУпАП.

28.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Магарського М.З. надійшла відповідь на відзив, в якій просив проводити розгляд справи без їхньої участі, та зобов`язати ГУ ПФ України у Л/о провести індексацію та перерахунок пенсії. Суд звертає увагу, що у поданій відповіді на відзив зазгачені обставини не відповідають спору, заявленому в даній позовній заяві.

В судове засідання позивач не з`явився, однак в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 24 квітня 2026 року начальником групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_1 лейтенантом юстиції ОСОБА_4 було складено протокол №256 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за те, що 24 квітня 2026 року, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 відмовився проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

30 квітня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 на підставі вказаного протоколу було винесено постанову № 256 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Факт вчиненого правопорушення підтверджується направленням №7139098 від 21.04.2026 р. ОСОБА_1 для визначення придатності до військової служби на 21.04.2026 р., актом про відмову від проходження військово-лікарської комісії від 24.04.2026 р. складеним у присутності свідків: офіцер мобілізаційного відділення ст. лейтенант ОСОБА_5 , відповідальний виконавець мобілізаційного відділення ОСОБА_6 та гол.спеціаліст мобілізаційного відділення держ.службовець ОСОБА_7 , обліковою карткою військовозобов`язаного. Сам ОСОБА_1 не заперечує, що відмовився від проходження військово-лікарської комісії.

Позивач стверджував, що не мав обов`язку проходити військово-лікарську комісію, так як не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак таке його твердження суперечить матеріалам справи.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 9 травня 2024р. №3696-IX (далі Закон №3696-ІХ), який набув чинності 19 травня 2024, стаття 210-1 КУпАП викладена в новій редакції.

Стаття 210-1 КУпАП є бланкетною, тобто є нормою непрямої дії, яка сама не встановлює правила поведінки, а має відсильний характер до інших нормативних актів.

Так, статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 року №1932-XII визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України №303/2014 від 17 березня 2014р. «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022р. №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан.

Нормами абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» вбачається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).

Згідно з ч. 8 ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», призовники, яким надійшла повістка відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов`язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці.

Відповідно до пп. 2 п. 1 Додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 74 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №560 від 16.05.2024, передбачено, що резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Так, згідно направлення від 21.04.2026 р. № 7139098, ОСОБА_1 направляється для визначення придатності до військової служби на ВЛК Університетська лікарня ДНП ЛНМУ ім.Данила Галицького і з таким позивач ознайомлений.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Відповідно до абзацу 11 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Згідно з абзацом восьмим пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують з визначеною періодичністю (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов`язаних і резервістів. За змістом пункту 1 додатку №2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема: проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Проходження ВЛК є не правом, а обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.

Відповідно до норми абзаців першого та другого частини 1 ст. 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

На виконання цієї норми Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року (далі – Порядок). Відповідно пункті 3 Порядку призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Відповідно до пункту 6 Порядку призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема, проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено, що 24 квітня 2026 року ОСОБА_1 , будучи присутнім за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовився від отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, відносно позивача складено акт відмови від отримання направлення на медичний огляд, у присутності трьох свідків, який не оскаржувався, жодних пояснень про причину відмови позивачем в акті не зазначено.

Так, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу відповідно до п. 74 Постанови КМУ було видано направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, - тому твердження позивача, що він не перебуває на військовому обліку та не повинен був проходити ВЛК помилкові, оскільки такі спростовані матеріалами справи, зокрема обліковою карткою до військового квитка про перебування ОСОБА_3 на військовому обліку з 01.03.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ), та з 21.04.2026 у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того суд звертає увагу, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення позивач був присутній, на пропозицію дати пояснення чи зауваження щодо змісту протоколу позивач власноруч зазначив: «Мене можете ростріляти я согласен приговором» (підпис позивача), у протоколі містяться повідомлення про дату, час та місце проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на 30.04.2026 р. на 15.00 год., у призначений час проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач не з`явився.

Докази порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином судом встановлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 було здійснено керівником РТЦК відповідно до норм чинного законодавства України та відповідно винесено ним постанову про накладення стягнення.

Згідно ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Отже, постановляючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України, а оскаржувані постанови є обґрунтованими, тобто прийнятими з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд уважає, що під час розгляду даного спору, встановлено, що відповідачем доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; позивач відповідно не надав належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, а тому враховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є безпідставними та необґрунтованими, відтак до задоволення не підлягають з вищевикладених мотивів.

У відповідності до ст.139 КАС України судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 77, 94, 139, 241-247, 250-251, 268-272, 286, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №256 від 30 квітня 2026 року, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення виготовлено 02 жовтня 2026 року.

Суддя П. С. Невойт