Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №444/2411/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2411/26

Провадження № 2/444/1860/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне повне)

05 жовтня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Олещук М. М.

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №515272601 від 16.09.2024 року-

В С Т А Н О В И В :

На адресу Жовківського районного суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача непогашену заборгованість в сумі 20 418,00 грн., судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу з підстав відсутності добровільного погашення заборгованості зі сторони відповідача.

Позов обґрунтовує тим, що 16.09.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач уклали Кредитний договір №515272601 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані Відповідача, а й платіжну картку з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора FXUC-7636. Зокрема, 16.09.2024 Відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п.2.1 договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 8 300 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, визначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

Враховуючи вищевикладене, відразу після вчинених дій Відповідача, 16.09.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти в сумі 8300,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Товариство в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції із зазначенням необхідних реквізитів, які Боржник вказав в заявці на отримання кредитних коштів.

Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі Товариством відповідної платіжної інструкції, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта № 5355-28XX-XXXX-7205 згідно з умовами Договору.

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією від 16.09.2024 року.

17.12.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № МВ-ТП/13. Предметом Договору факторингу № МВ-ТП/13 є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.

17.12.2024 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № Б/Н до Договору факторингу № МВ-ТП/13 від 17.12.2024, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до Відповідача за Кредитним договором №515272601 від 16.09.2024 року (Додаток №10 до позовної заяви).

04.12.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/1225-01 (Додаток №12 до позовної заяви).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 04.12.2025 до Договору факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 24568,00 грн. (Додаток №13 до позовної заяви).

Відповідно до п. 4.1. Договору факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025 право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними Акта прийому-передачі Реєстру прав вимог.

Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру прав вимог № 1 від 04.12.2025 за Договором факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025 (Додаток №14 до позовної заяви). До відступленої вимоги у розмірі 24568,00 грн. входять 8300,00 грн. заборгованості по кредиту, 12118,00 грн. заборгованості по несплачених відсотках та 4150,00 грн. штрафних санкцій. Штрафні санкції у розмірі 4150,00 грн. позивачем до стягнення не заявлено.

Позивач не здійснював нарахувань за кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №515272601 від 16.09.2024, становить – 20418,00 грн., яка складається з наступного: 8300,00 грн. - заборгованість по кредиту, 12118,00 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 04.12.2025–18.03.2026.

Відповідач не виконував умови Договору належним чином, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість. Оскільки відсотки за вказаним кредитним договором нараховувалися відповідно до його умов та закону, вони не підлягають зменшенню.

Позивач зазначає, що судові витрати складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 7 000,00 грн.

У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №515272601 від 16.09.2024 року у розмірі 20418,00 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 10.07.2026 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Одночасно задоволено клопотання про витребування доказів, яке подано позивачем разом із позовною заявою.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак позивач в позовній заяві просить проводити розгляд справи за відсутності свого представника, та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач, який про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У зв`язку із наведеним, враховуючи згоду позивача, суд проводить заочний розгляд справи в порядку, встановленому ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 16.09.2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Договір кредитної лінії №515272601 з використанням електронного підпису та одноразового ідентифікатору, за умовами якого Кредитодавець надає Позичальнику кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 8300 грн. 00 коп. на умовах передбачених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених в цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до п. 7.3. Договору кредитної лінії №515272601, кінцева дата повернення Кредиту – 16.10.2029 року. Відповідно до п. 8.3. Договору базова процентна ставка становить 1% на день, а п. 8.5.1. передбачено дисконтну процентну ставку 0,70% на день за період з 16.09.2024 по 16.10.2024. Повідомленням ТОВ «Таліон Плюс» №ТП/515272601 від 15.03.2025 заявлено вимогу про дострокове повернення кредиту та повідомлено про дострокове розірвання Договору з 15.03.2025. Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», у разі пред`явлення передбаченої договором вимоги про повернення споживчого кредиту до настання строку його виплати, кредит підлягає поверненню протягом 30 календарних днів з дня одержання споживачем повідомлення про таку вимогу.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до п. 14.2. вищевказаного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем з приводу укладення цього Договору в якості підписів Сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Під час виконання цього Договору, для цілей ініціювання отримання нових Траншів, Пролонгацій чи Поновлення Дисконтного періоду, що не є зміною істотних умов цього Договору, Позичальник здійснює авторизацію в Особистому кабінеті та ініціює отримання нових Траншів, Пролонгації чи Поновлень Дисконтного періоду в ІКС.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів в сумі 8300,00 грн. стверджується платіжною інструкцією від 16.09.2024 року та наданою на ухвалу суду інформацією з АТ «ПУМБ».

З матеріалів справи встановлено, що 17.12.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/13, за умовами якого, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за Кредитним договором №515272601 від 16.09.2024 року, що стверджується Витягом з реєстру прав вимоги № Б/Н від 17.12.2024 року.

04.12.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/1225-01 та відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 04.12.2025 року до Договору факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 24568,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025 та Акта прийому-передачі Реєстру прав вимог № 1 від 04.12.2025 позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. За змістом статей 512, 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Із наданих позивачем Розрахунку заборгованості та Виписки з особового рахунка встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 становить 20418,00 грн. та складається з наступного: 8300,00 грн. – прострочена заборгованість за сумою кредиту, 12118,00 грн. – прострочена заборгованість за процентами.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором кредиту в повному обсязі. 19.10.2024 року ним сплачено 1992,00 грн., які зараховано в рахунок погашення процентів за користування кредитом. Заборгованість за сумою кредиту залишилася непогашеною в розмірі 8300,00 грн., а заборгованість за процентами, заявлена до стягнення, становить 12118,00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Ураховуючи наведене вище, оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором кредиту, належним чином не повертає отримані грошові кошти, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті платежів за договором кредиту відповідач суду не надав.

Як встановлено з матеріалів позовної заяви, позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2662 грн. 40 коп., а тому, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2662 грн. 40 коп. судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.

Щодо позовних вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. 00 коп., суд враховує наступне.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, відповідно до котрої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 в справі №826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду подані Договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, який укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», Протокол погодження вартості послуг від 20.01.2026 року, Додаткова угода №25771512966 від 21.01.2026 року до Договору, Акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026 року на суму 7000 грн., копія довіреності від 12.02.2026 року на ім`я адвоката Тимошенка Олександра Олександровича.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката, виходячи із встановленої реальності участі адвоката у наданні професійної правничої допомоги у даній цивільній справі та необхідності такої, беручи до уваги обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, кількість судових засідань, а також з урахуванням очевидної неспівмірності заявленого розміру витрат на правничу допомогу та беручи до уваги зазначені в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає обґрунтованим та доведеним розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн., які можна вважати необхідними для позивача, який звернувся до адвоката для надання професійної правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 4, 509, 512, 514, 526, 530, 612, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1077, 1082 ЦК України, керуючись ст.ст.76-81, 128, 133-137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280, 283, 284, 288, 289, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором №515272601 від 16.09.2024 року у розмірі 20 418 (двадцять тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" сплачений при поданні позову до суду судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", юридична адреса: 01133 м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення суду складено 07.10.2026 року.

Суддя: Олещук М. М.