Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №461/7556/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7556/26

Провадження №3/461/2618/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м.Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., за участю секретаря судового засідання Яцишин В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, заступника начальника спеціальної служби з мобілізаційної роботи регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , будучи заступником начальника спеціальної служби з мобілізаційної роботи регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про державну таємницю», пунктів 116, 171, 439 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939, та взятого на себе письмового зобов`язання громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці, не вжила заходів щодо охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності та не здійснила належних заходів щодо забезпечення режиму секретності в структурному підрозділі, в тому числі контролю за станом охорони державної таємниці.

Так, за результатами проведення комісією Управління СБ України у Львівській області позапланової контрольної перевірки стану охорони державної таємниці в регіональній філії «Львівська залізниця», зафіксованої в акті від 18.08.2026 № 62/26/5018дск, виявлено та задокументовано порушення вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці.

Зокрема, структурними підрозділами регіональної філії «Львівська залізниця», згідно з листом керівника режимно-секретного органу від 29.06.2026 № НЦО-3/90, опрацьовано та здійснено аналіз документів на предмет наявності в них секретних відомостей, які можуть відповідати положенням ст. 4.13.2 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, стосовно об`єктів критичної інфраструктури, щодо яких виконуються завдання з протиповітряного прикриття.

При цьому відповідно до вимог пункту 171 Порядку у разі отримання установами незасекречених матеріальних носіїв інформації, які містять відомості, що становлять державну таємницю, до прийняття остаточного рішення щодо грифа секретності таких матеріальних носіїв інформації поводження з ними повинно здійснюватися як із секретними відповідно до вимог Порядку.

Проте поводження з відповідним виявленим у спеціальній службі регіональної філії «Львівська залізниця» документом, вилученим із справи листування військової частини НОМЕР_1 від 17.02.2026 № 173/123/333/дск/пс з додатками, як із секретним не здійснювалося. Між підрозділами та працівниками філії вказаний документ передавався з грифом «Для службового користування» до прийняття остаточного рішення щодо грифа секретності.

Зокрема, документ із додатками спеціальною службою регіональної філії «Львівська залізниця» було переслано на адресу режимно-секретного органу філії. Супровідний лист від 30.06.2026 № 04/153ДСК, підготовлений заступником начальника спеціальної служби з мобілізаційної роботи регіональної філії «Львівська залізниця» ОСОБА_1 , отримано першою службою філії за вх. № 116дск від 01.07.2026 та він мав гриф «Для службового користування (без додатку – відкрита інформація)». Водночас у зазначеному супровідному листі вказано, що у спеціальній службі проведено аналіз вхідної кореспонденції та виявлено документ військової частини НОМЕР_1 від 17.02.2026 № 173/123/333/дск/пс, який, можливо, підпадає під дію п. 4.13.2 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю.

Крім того, виявлені під час контрольної перевірки порушення створювали загрозу витоку секретної інформації, оскільки індекси щодо грифу обмеження доступу відповідних матеріальних носіїв інформації у відповідних реєстраційних номерах документів, а також у журналах їх обліку проставлялися як «ДСК» або «дск».

ОСОБА_1 розпорядженням Управління СБ України у Львівській області від 20.11.2024 № 401д надано допуск до державної таємниці. Під час оформлення допуску до державної таємниці ОСОБА_1 взяла на себе письмове зобов`язання громадянина України щодо дотримання та виконання вимог законодавства про державну таємницю та була ознайомлена з відповідальністю за порушення вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці.

Отже, ОСОБА_1 , будучи керівником відповідного структурного підрозділу регіональної філії «Львівська залізниця», в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про державну таємницю» та пунктів 116, 171, 439 Порядку, взятого на себе письмового зобов`язання громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці, не вжила заходів щодо охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності, не здійснивши належних заходів щодо організації та забезпечення режиму секретності в структурному підрозділі, в тому числі контролю за станом охорони державної таємниці, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КупАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. При матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 16.09.2026, в якій остання просить розглянути протокол про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, у судовому засіданні без її участі, викладене у протоколі правопорушення визнає, зауважень не має.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КупАП).

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зважаючи на обов`язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, суд приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи обізнаність ОСОБА_1 про наявність даного адміністративного провадження, подану нею заяву про розгляд справи без її участі та визнання викладеного у протоколі, суд вважає за можливе провести розгляд справи за її відсутності.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення № 62/26/272-16/118 від 16.09.2026 року; витягом з акта перевірки стану охорони державної таємниці в регіональній філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» від 18.08.2026 № 62/26/5018дск; витягом з «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939; копією листа керівника режимно-секретного органу регіональної філії «Львівська залізниця» від 29.06.2026 № НЦО-3/90; копією супровідного листа спеціальної служби регіональної філії «Львівська залізниця» від 30.06.2026 № 04/153ДСК; заявою ОСОБА_1 від 16.09.2026 щодо розгляду справи без її участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, тобто порушення законодавства про державну таємницю, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, його наслідки, особу правопорушника, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти стягнення у виді штрафу.

У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір, який з 01.01.2026 року становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 248, 249, 251, 283-285 КупАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДСА України 665,60 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя В.Є. Радченко