Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №760/24080/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/24080/26

1-кп/760/3646/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду м. Києва кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , приблизно о 13:20 годині 11.08.2026 року, перебуваючи за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 42, побачив на землі один згорток обмотаний ізоляційної стрічкою синього кольору який підняв та побачив, що в середині вищевказного згортку знаходився один поліетиленовий пакет з пазовим замком з кристалічною речовиною білого кольору масою 5,059 г.

Відповідно до висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України від 19.08.2026 № СЕ-19/111-26/43619-НЗПРАП надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-MMC. Маса 4-MMC в речовині становить 1,973 г.

Усвідомлюючи, що в середині вказаного згортку може міститися психотропна речовина, обіг якої заборонено, а її придбання та зберігання є незаконним, ОСОБА_4 помістив згорток обмотаний ізоляційної стрічкою синього кольору в середині якого знаходився один поліетиленовий пакет з пазовим замком з кристалічною речовиною білого кольору собі в ліву кишеню штанів у які був одягнений, тим самим незаконно придбав психотропну речовину для власного вживання без мети збуту.

Після чого, ОСОБА_4 зберігаючи при собі вищевказаний поліетиленовий пакетик з кристалічною речовиною світлого кольору, направився пішки у власних справах, чим здійснив незаконне зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Цього ж дня, а саме, 11.08.2026 приблизно о 13:25 годині, коли він перебував біля будинку 42 по бульвару Чоколівському в м. Києві, його зупинено працівниками поліції, яким він повідомив, що має при собі, у лівій кишені штанів, у які був одягнений, один згорток обмотаний ізоляційної стрічкою синього кольору в середині якого знаходився один поліетиленовий пакет з пазовим замком з кристалічною речовиною білого кольору, який у подальшому, в період часу з 14:19 год. до 14:28 год. 11.08.2026 у нього вилучено під час затримання та проведення особистого обшуку на підставі ст. 298-2 КПК України.

4-ММС (метилметкатинон) згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 (зі змінами) «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 2 особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено » в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Згідно наказу № 634 від 29.07.2010 року Міністерства охорони здоров`я України, «Про внесення змін до наказу МОЗ від 01.08.2000 № 188» встановлено що до 0,15 г. 4-ММС, є невеликим розміром, від 1,5 до 15,0 г., є великим розміром, 15,0 і більше, є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненому злочині, а саме незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах, що кваліфікується за ч. 2 ст. 309 КК України визнав повністю, розкаявся.

Судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю розкаявся.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, обвинувачений не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому, положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинувачену, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує, за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року Про практику призначення кримінального покарання, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із класифікації злочинів ( ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Скоєний обвинуваченим ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, віднесений до категорії нетяжких злочинів.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення передбачене ч. 2 ст. 309 КК України яке є не тяжким злочином, вчинений умисно, та особу обвинувачену ,яка вперше притягається до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується задовільно, не одружений, не працює, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, та обставини,що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено,що «покарання має наметі не тільки кару,а й виправлення засуджених,а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими,так і іншими особами»,на положення статті 65 КК України,якою встановлено,що «особі,яка вчинила кримінальне правопорушення,має бути призначене покарання,необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень», з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якого покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягненні справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи- воно має буду законним, пропорційним(не становити надмірного тягаря для особи)(справи Балканов проти росії від 09.06.2005р., Ісмалова проти Росії від 29.11.2007 року), враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення,особу обвинувачену, всі пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, суд, реалізуючи принцип законності,справедливості та індивідуалізації покарання,приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому, справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбаченим законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за правилами ст. 69 КК України, не зважаючи на його щиросердне каяття, - відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений не був.

Процесуальні витрати по справі суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ст. 124 КПК України.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 371, 373-376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Речові докази: психотропну речовину, обіг якої заборонено 4-ММС- масою 1,937 г., яку передано до камери схову речових доказів Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/111-26/43619-НЗПРАП від 19.08.2026 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят гривень) 88 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1