Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №760/21193/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Суд: Солом'янський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №760/21193/25

Суддя: Українець В. В.

Справа №760/21193/25

2/760/2315/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Гуцало М.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулось в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивує тим, що 23 липня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 162487653 на суму 11900 гривень у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідач підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора MNV6GJ45.

Відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшла на офіційний сайт первісного кредитора - www.moneyveo.ua, зареєструвалась на ньому, створивши особистий кабінет позичальника, заповнила та подала заявку на отримання грошових коштів у кредит, у якій вказала свої персональні дані, в тому числі номер телефону, адресу електронної пошти та номер банківської картки для перерахування коштів, ознайомилась з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору та Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору, отримала на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор, за допомогою якого підписала кредитний договір.

Одночасно з підписанням договору первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним у нього примірником електронного договору у формі, що унеможливлює зміну його змісту.

23 липня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 11900 гривень на банківську картку відповідача № 4731-21XX-XXXX-1382, яку відповідач вказала у заявці.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01. На виконання цього договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підписали Реєстр прав вимоги № 248 від 12 вересня 2023 року, за яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором.

27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01, на виконання якого сторони підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року.

04 червня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників від 04 червня 2025 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 58014 гривень 58 копійок. Факт переходу прав вимоги підтверджується також Актом прийому-передачі Реєстру Боржників та платіжними інструкціями.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. На рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості від відповідача.

Відповідачем умови договору не виконуються, у зв`язку з чим загальна заборгованість за кредитним договором становить 58014 гривень 58 копійок, що складається з:

- 11900 гривень - сума заборгованості по кредиту;

- 46114 гривень 58 копійок - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 162487653 від 23 липня 2023 року у сумі 58014 гривень 58 копійок, а також судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 04 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 29 червня 2026 року вирішено питання про витребування доказів у справі.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 гривень.

З відзиву на позов вбачається, що умови кредитного договору щодо розміру процентів є нікчемними, оскільки встановлена договором денна процентна ставка (2,98 % в день) перевищує граничний розмір денної процентної ставки в 1 %, встановлений статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому договір не відповідає вимогам статей 203, 215, 227 ЦК України. Крім того, відповідно до паспорту споживчого кредиту та заявки на отримання кредиту строк кредиту становив 20 днів, тобто до 12 серпня 2023 року, а тому нарахування процентів після закінчення цього строку є протиправним. Зазначено, що відповідач є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , а тому відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» проценти за користування кредитом їй не нараховуються, а відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України нараховані неустойка та інші платежі підлягають списанню. Також, вказано, що позивачем не доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки платіжне доручення не відповідає вимогам законодавства щодо його форми, а належність відповідачу картки № 4731-21XX-XXXX-1382 не підтверджена. На паспорті споживчого кредиту відсутній підпис відповідача. Також, позивач не довів перехід до нього права вимоги на кожному етапі відступлення, оскільки договір факторингу № 28/1118-01 укладено 28 листопада 2018 року, тобто задовго до укладення кредитного договору, а докази сплати ТОВ «Таліон Плюс» суми фінансування відсутні. Відповідач не була повідомлена про відступлення права вимоги.

З відповіді на відзив представника позивача вбачається, що вона підтримує викладене у позовній заяві та просить задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі. Зазначено, що кредитний договір укладено відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», відповідач ознайомилась з його умовами, паспортом споживчого кредиту та Правилами, підписала договір одноразовим ідентифікатором та не скористалась правом на відмову від договору протягом 14 днів. Строк дії договору становить 5 років, а дисконтний період у 20 днів не є строком кредитування. Закон України «Про споживче кредитування» в частині обмеження денної процентної ставки на спірні правовідносини не поширюється, оскільки договір укладено до набрання чинності відповідними змінами. Строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року неодноразово продовжувався додатковими угодами до 31 грудня 2024 року, а право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» у день підписання Реєстру прав вимоги № 248 - 12 вересня 2023 року, тобто після укладення кредитного договору. За умовами всіх договорів факторингу перехід права вимоги пов`язується з підписанням реєстрів прав вимоги (акту прийому-передачі реєстру), а не з фактом оплати.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 23 липня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 162487653 (продукт «СМАРТ») у формі електронного документа.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV6GJ45, який відправлено 23 липня 2023 року о 09:11:48 на номер телефону НОМЕР_1 та введено позичальником 23 липня 2023 року о 09:12:50, що підтверджується реквізитами електронного підпису на договорі та довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора. У договорі та заявці на отримання кредиту зазначено номер телефону позичальника НОМЕР_1 та адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до пункту 2.1 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту 11900 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно з пунктом 3.1 договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, який на момент укладення договору складає 20 днів від дати отримання першого траншу. Дисконтний період може бути продовжено позичальником шляхом сплати всіх фактично нарахованих процентів (пункт 3.2 договору). Для першої пролонгації позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 20 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 4069 гривень 80 копійок (пункт 3.3 договору).

Відповідно до пунктів 5.1, 2.3 договору перший транш у сумі 11900 гривень надається 23 липня 2023 року шляхом переказу коштів на рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжної картки 4731-21XX-XXXX-1382.

Пунктом 7.1 договору визначено, що рекомендованою (не обов`язковою) датою дострокового повного повернення всієї суми кредиту є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 12 серпня 2023 року. В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії договору (пункт 7.2 договору). Кінцева дата повернення кредиту - 22 серпня 2028 року (пункт 7.3 договору). Договір діє протягом 5 років (пункт 11.1 договору).

Відповідно до пункту 8.3.1 договору за період від дати видачі кредиту до 12 серпня 2023 року (включно) проценти нараховуються за дисконтною процентною ставкою 624,15 % річних, що становить 1,71 % від суми кредиту за кожний день користування. Згідно з пунктом 8.4 договору після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 % річних, що становить 2,98 % в день від суми залишку кредиту.

Відповідно до пункту 8.8 договору для суми кредиту за першим траншем за перші 20 днів дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість кредиту складе 15969 гривень 80 копійок та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 4069 гривень 80 копійок та суму кредиту у розмірі 11900 гривень.

У паспорті споживчого кредиту до договору № 162487653 від 23 липня 2023 року зазначено: строк кредитування - до 1857 днів (дисконтний період 20 днів, з можливістю продовження); загальні витрати за кредитом - 4069 гривень 80 копійок; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі) - 15969 гривень 80 копійок.

У заявці на отримання грошових коштів у кредит від 23 липня 2023 року зазначено: сума кредиту - 11900, строк кредиту - 20.

У довідці щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зазначено: сума кредиту - 11900 гривень, строк кредитування - 20 (двадцять), процентна ставка - 2,100 % в день. Дії, спрямовані на продовження дисконтного періоду, позичальником не вчинялись.

Згідно з платіжним дорученням № 2fb702f6-6213-4cbc-b907-d2057618f27a від 23 липня 2023 року та довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 23 травня 2025 року № 162487653/23052025/Э первісний кредитор 23 липня 2023 року о 09:12:52 ініціював платіжну операцію з переказу 11900 гривень на платіжну картку отримувача ОСОБА_1 4731-21XX-XXXX-1382, яка завершена 23 липня 2023 року о 09:13:02.

На запит суду АТ КБ «ПриватБанк» надало відповідь від 13 липня 2026 року, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_4 ). Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за цією карткою за період з 23 липня 2023 року по 28 липня 2023 року, - НОМЕР_5 (був/є фінансовим). Номер телефону НОМЕР_5 знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . По рахунку було зарахування коштів на суму 11900 гривень, а саме 23 липня 2023 року.

З наданої банком виписки по рахунку за період з 23 липня 2023 року по 28 липня 2023 року вбачається, що 23 липня 2023 року на картку відповідача надійшли кошти з призначенням «Viplata zaima Moneyveo» у сумі 11900 гривень.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 23 липня 2023 року по 12 вересня 2023 року відповідачу нараховано проценти у загальній сумі 15063 гривні 02 копійки, з яких за дисконтний період (з 23 липня 2023 року по 12 серпня 2023 року) - 4069 гривень 80 копійок (по 203 гривні 49 копійок щоденно, що становить 1,71 % від суми кредиту), а за період з 13 серпня 2023 року по 12 вересня 2023 року - по 354 гривні 62 копійки щоденно (2,98 % від суми кредиту). Відповідачем сплачено в рахунок погашення процентів 155 гривень (23 серпня 2023 року - 75 гривень, 31 серпня 2023 року - 5 гривень, 08 вересня 2023 року - 75 гривень). Станом на 12 вересня 2023 року заборгованість за процентами становила 14908 гривень 02 копійки.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за період з 13 вересня 2023 року по 09 грудня 2023 року відповідачу нараховано проценти за ставкою 2,98 % в день (по 354 гривні 62 копійки щоденно), внаслідок чого заборгованість за процентами збільшилась до 46114 гривень 58 копійок. Нарахування процентів припинено 09 грудня 2023 року.

Відповідно до виписки з особового рахунку ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором станом на 25 червня 2025 року заборгованість становить 58014 гривень 58 копійок, з яких 11900 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 46114 гривень 58 копійок - прострочена заборгованість за процентами.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого продовжувався додатковими угодами, зокрема додатковою угодою № 27 від 31 грудня 2021 року - до 31 грудня 2022 року, додатковою угодою № 31 від 31 грудня 2022 року - до 31 грудня 2023 року.

12 вересня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підписали Реєстр прав вимоги № 248, з витягу з якого вбачається, що до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 162487653 від 23 липня 2023 року на загальну суму 26808 гривень 02 копійки, з яких 11900 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 14908 гривень 02 копійки - заборгованість за процентами. Протоколом узгодження предмету факторингової операції від 12 вересня 2023 року сторони підтвердили дату відступлення прав вимоги - 12 вересня 2023 року, а Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2023 року - повну оплату фактором 31 жовтня 2023 року суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 248 у розмірі 5068274 гривні 99 копійок.

27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 162487653 від 23 липня 2023 року на загальну суму 58014 гривень 58 копійок, з яких 11900 гривень - за тілом кредиту, 46114 гривень 58 копійок - за процентами. Платіжною інструкцією № 6617 від 30 травня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» сплатило ТОВ «Таліон Плюс» 5602405 гривень 52 копійки з призначенням платежу «Оплата за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року та Договору факторингу № 27/0524-01 від 27 травня 2024 року».

04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю. Відповідно до пункту 1.2 цього договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників. Відповідно до витягу з Реєстру Боржників від 04 червня 2025 року до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 162487653 від 23 липня 2023 року на загальну суму 58014 гривень 58 копійок.

04 червня 2025 року сторони підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників. Оплата за договором факторингу здійснена позивачем платіжними інструкціями № 467, № 468 від 10 червня 2025 року, № 469, № 470 від 11 червня 2025 року, № 478, № 479 від 19 червня 2025 року, № 483 від 25 червня 2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частин 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що кредитний договір № 162487653 від 23 липня 2023 року підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV6GJ45, надісланим на номер телефону НОМЕР_1 , який, як підтверджено відповіддю АТ КБ «ПриватБанк», є фінансовим номером телефону відповідача та міститься в її анкетних даних у банку. Паспорт споживчого кредиту є невід`ємною частиною договору (підпункт 1.1.21 пункту 1.1 договору) і містить відмітку про підтвердження отримання та ознайомлення відповідача з інформацією про умови кредитування, тому доводи представника відповідача про відсутність на ньому підпису відповідача не спростовують факту укладення договору.

Доводи представника відповідача про недоведеність отримання відповідачем кредитних коштів не відповідають дійсності, оскільки факт зарахування 23 липня 2023 року на картковий рахунок відповідача коштів у сумі 11900 гривень з призначенням «Viplata zaima Moneyveo» та належність відповідачу платіжної картки № 4731219641701382 підтверджені відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 13 липня 2026 року та випискою по рахунку. Відповідач, отримавши кошти, розпорядилась ними, а надалі здійснювала платежі на погашення процентів за договором у загальній сумі 155 гривень.

Таким чином, суд вважає доведеним, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір, а кредитодавець виконав свій обов`язок з надання кредиту в сумі 11900 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року не міг бути підставою для відступлення права вимоги за кредитним договором від 23 липня 2023 року. Закон допускає відступлення за договором факторингу права вимоги, яке виникне в майбутньому, строк дії договору факторингу № 28/1118-01 продовжувався додатковими угодами, а право вимоги до відповідача відступлено 12 вересня 2023 року на підставі Реєстру прав вимоги № 248, тобто після виникнення зобов`язання відповідача за кредитним договором. Оплату фінансування за Реєстром прав вимоги № 248 підтверджено Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2023 року.

Позивачем надано суду договори факторингу, витяги з реєстрів прав вимоги, що містять дані про кредитний договір відповідача, а також докази оплати фінансування на кожному етапі відступлення права вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч. 2 ст. 516 ЦК України).

Таким чином, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконати зобов`язання, а відповідачем не надано доказів виконання нею зобов`язання за кредитним договором будь-якому з кредиторів, крім сплати 155 гривень, врахованої у розрахунку заборгованості.

Посилання представника відповідача на положення статті 22 Закону України «Про споживче кредитування» щодо порядку включення до реєстру колекторських компаній не стосуються підстав переходу права вимоги за договором факторингу та не впливають на обсяг зобов`язань відповідача.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 162487653 від 23 липня 2023 року в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Доказів повернення суми кредиту відповідачем суду не надано, а тому вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими.

Позивач також просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами в розмірі 46114 гривень 58 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Зазначене положення застосовується до відносин за кредитним договором в силу частини другої статті 1054 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказує на нікчемність умов договору у зв`язку з перевищенням максимального розміру денної процентної ставки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) сформулював висновок, відповідно до якого за загальним правилом максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені з 24 грудня 2023 року. Для того щоб правила про максимальний розмір денної процентної ставки поширювалися на договори, які вчинені до 24 грудня 2023 року, необхідно, щоб строк дії таких договорів було продовжено після 24 грудня 2023 року. Парламент мав на увазі строк кредитування чи строк, на який надається кредит, який на рівні закону кваліфікований як істотна умова.

Кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем укладено 23 липня 2023 року, доказів продовження строку кредитування після 24 грудня 2023 року матеріали справи не містять, нарахування процентів здійснювалось до 09 грудня 2023 року, а тому правила про максимальний розмір денної процентної ставки до спірних правовідносин не застосовуються. Вимог про визнання кредитного договору чи окремих його умов недійсними відповідачем не заявлялось, відповідно до статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, а тому посилання представника відповідача на статті 203, 215, 227 ЦК України не можуть бути підставою для відмови у позові.

Водночас, у зазначеній постанові Об`єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду також виснувала, що за відсутності підстав для застосування конструкції нікчемності умови до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит, з урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит. Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень, оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно з ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. Відповідно до частин 3, 4 ст. 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Аналізуючи умови кредитного договору № 162487653 від 23 липня 2023 року в їх сукупності, суд встановив, що вони містять різні варіанти визначення строку кредитування та розміру плати за кредит. Так, в одних положеннях строк кредитування визначено як «до 1857 днів» (паспорт споживчого кредиту), кінцева дата повернення кредиту - 22 серпня 2028 року (пункт 7.3 договору), строк дії договору - 5 років (пункт 11.1 договору).

Проте, у підписаній відповідачем заявці на отримання кредиту, яка є підставою для формування оферти (пункти 4.1, 4.10.1-4.10.3 договору), строк кредиту визначено як 20 днів, дата закінчення дисконтного періоду 12 серпня 2023 року визначена пунктом 7.1 договору як рекомендована дата повного повернення кредиту, а в довідці первісного кредитора щодо дій позичальника строк кредитування також зазначено як 20 днів, а процентну ставку - 2,100 % в день, що не відповідає жодній з процентних ставок, визначених пунктами 8.3.1, 8.4 договору.

Крім того, і в паспорті споживчого кредиту, і в пункті 8.8 договору орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом визначено в розмірі 15969 гривень 80 копійок, з яких проценти за користування кредитом - 4069 гривень 80 копійок, тобто виходячи зі строку користування кредитом 20 днів.

Наведені положення договору щодо строку кредитування та розміру процентів, що підлягають сплаті, є нечіткими та двозначними, оскільки допускають кілька варіантів тлумачення щодо розміру процентів. За таких обставин, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, підлягає застосуванню правило частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а тлумачення має здійснюватися на користь споживача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони погодили строк кредитування в 20 днів (з 23 липня 2023 року по 12 серпня 2023 року) та розмір процентів за користування кредитом за цей строк - 4069 гривень 80 копійок. Нарахування первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» процентів за ставкою 2,98 % в день за період з 13 серпня 2023 року по 09 грудня 2023 року здійснено поза межами строку кредитування, а тому вимоги про стягнення процентів, нарахованих за вказаний період, задоволенню не підлягають з цієї підстави.

Водночас, вирішуючи питання про стягнення процентів, нарахованих за період з 23 липня 2023 року по 12 серпня 2023 року, суд враховує доводи представника відповідача щодо застосування до спірних правовідносин пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VII, в Україні настав особливий період, який триває. Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і діяв, зокрема, у липні - вересні 2023 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 16 жовтня 2020 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано шлюб, після реєстрації якого ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_3 ».

Таким чином, на час укладення кредитного договору та користування кредитом відповідач перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08 вересня 2025 року № 7828 ОСОБА_2 проходив строкову військову службу у ЗСУ з 21 квітня 2011 року по 17 квітня 2017 року у в/ч НОМЕР_7 , а також військову службу за контрактом з 26 грудня 2016 року по 15 листопада 2019 року у в/ч НОМЕР_8 та з 15 лютого 2021 року по 12 вересня 2023 року у в/ч НОМЕР_9 .

Згідно з довідкою від 17 вересня 2022 року № 3/311КП ОСОБА_2 , який проходить службу у військовій частині НОМЕР_10 , брав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) з 23 липня по 21 серпня 2022 року.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_11 від 08 листопада 2018 року № 804/13 ОСОБА_2 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції (м. Маріуполь Донецької області) в періоди з 03 січня 2017 року по 22 лютого 2017 року та з 23 березня 2018 року по 24 квітня 2018 року.

ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_12 , виданим Управлінням персоналу штабу Командування ВМС Збройних Сил України.

Таким чином, у період з 23 липня 2023 року по 12 вересня 2023 року, тобто на час укладення кредитного договору, отримання кредиту та протягом строку кредитування, визначеного судом (з 23 липня 2023 року по 12 серпня 2023 року), чоловік відповідача - ОСОБА_2 був військовослужбовцем, який проходив військову службу за контрактом під час дії особливого періоду та воєнного стану, і який під час дії особливого періоду брав безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районі її проведення, а також у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

З огляду на наведене, на правовідносини у цій справі поширюється дія п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Кредитний договір № 162487653 від 23 липня 2023 року укладено з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника (пункт 2.6 договору) і не належить до кредитних договорів, на які дія пункту 15 статті 14 зазначеного закону не поширюється.

Норма п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є імперативною, встановлює заборону нарахування процентів за користування кредитом особам, визначеним цією нормою, і її застосування не залежить від внесення змін до кредитного договору.

За таких обставин, проценти за користування кредитом за період з 23 липня 2023 року по 12 серпня 2023 року, а також за період до 12 вересня 2023 року, відповідачу не могли нараховуватись. Проценти, нараховані після 12 серпня 2023 року, як зазначено вище, не підлягають стягненню також у зв`язку з тим, що їх нараховано поза межами строку кредитування.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за процентами в розмірі 46114 гривень 58 копійок задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Оскільки обов`язку зі сплати процентів за користування кредитом у відповідача не виникло, сплачені нею 23 серпня 2023 року, 31 серпня 2023 року та 08 вересня 2023 року кошти у загальній сумі 155 гривень, які первісний кредитор зарахував у погашення процентів, підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту. Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 11745 гривень (11900 - 155).

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням часткового задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.

05 червня 2025 року між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01.

Крім того, у матеріалах справи міститься акт прийому-передачі наданих послуг від 05 червня 2025 року, додаткова угода № 25770732970 до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, довіреність від ТОВ «Юніт Капітал» на адвоката Тараненка А.І., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Тараненка А.І.

Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до наведеного у позовній заяві розрахунку адвокатом надано такі послуги: вивчення матеріалів справи (2 години) - 1000 гривень; складання позовної заяви (2 години) - 5000 гривень; підготовка адвокатського запиту (1 година) - 500 гривень; підготовка та подача клопотань (1 година) - 500 гривень, що відповідає вартості послуг, погодженій сторонами у протоколі погодження вартості послуг.

Доводи представника відповідача про те, що позовну заяву підписано директором позивача, а не адвокатом, не спростовують факту надання позивачу професійної правничої допомоги, оскільки відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України розподілу підлягають витрати не лише на представництво в суді, а й на іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду та збір доказів.

Вбачається, що з заявлених позовних вимог у загальній сумі 58014 гривень 58 копійок, задоволенню підлягає 11745 гривень, що складає 20 % від заявлених вимог.

Таким чином, 20 відсотків витрат на правничу допомогу, що становить 1400 гривень, підлягають стягненню з позивача, оскільки у 80 відсотках позовних вимог судом відмовлено.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визначити розмір правничої допомоги, що підлягає відшкодуванню, виходячи з критерію пропорційності розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що рішенням суду заявлені позивачем вимоги задоволено частково, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 1400 гривень.

Керуючись статтями 11, 204, 207, 213, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 637, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів», статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування», пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10) заборгованість за кредитним договором у розмірі 11745 гривень, витрати на правничу допомогу в розмірі 1400 гривень та судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua