Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №758/14635/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14635/26

3/758/4416/26

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу адмінпрактики УПП в м. Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який працює на посаді заступника начальника РЕВМ 3 ПрАТ «Київводоканал», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, а саме заступником начальника РЕВМ 3 ПрАТ «Київводоканал», відповідальним за утримання оглядових колодязів та відповідної мережі допустив порушення правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме не вжив заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху, які загрожують безпеці руху при виникненні аварійної ділянки дороги внаслідок прориву трубопроводу діаметром 500 мм, що призвело до витоку води на проїзну частину та не встановив тимчасові дорожні знаки ДСТУ 4100-2021, ДСТУ 3587-2022 п.5.1.10 або інші тимчасові засоби регулювання дорожнього руху, що своєчасно інформують учасників дорожнього руху про небезпеку, внаслідок чого під час руху транспортного засобу Mini Cooper, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 відбулося руйнування дорожнього покриття, що призвело до пошкодження транспортного засобу з матеріальними збитками, чим порушив п. 1.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 140 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 та його представник Кравець С.В., будучи належним чином повідомленими, не з`явилися, причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його представника, які не з`явилися в судове засідання, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Представник водія ОСОБА_2 - адвокат Зінкевич Д.В. в судовому засіданні просив притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , посилаючись на наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП. Наголошував суду на доводи, викладені в письмових поясненнях, а також на дані, що містяться в долученому відеозаписі, з якого вбачається, що на момент проїзду вказаною ділянкою дороги водієм ОСОБА_2 був розміщений знак проведення ремонтних робіт, а також знак об`їзду, який скеровував рух водіїв праворуч, що і здійснила ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши в судовому засіданні долучені через систему «Електронний суд» фотодокази та відеоматеріали, заслухавши представника ОСОБА_2 , суд дійшов наступного висновку.

Так, ст. 140 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт.

Згідно частини 4 цієї норми, відповідальність за вказане правопорушення настає у випадку порушень, передбачених частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

При цьому ч.ч. 1, 2, 3 ст. 140 КУпАП є бланкетними нормами, оскільки ними передбачено порушення певних норм, правил, стандартів, порядку, узгодження з МВС України проведення певних робіт, порушення нормативів щодо обладнання місць проведення робіт, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Суб`єктами правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, з огляду на диспозицію цієї правової норми, можуть бути як громадяни, так і посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд та вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху або відновлення безпечних умов для руху.

Статтею 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Статтею 1 Закону України «Про дорожній рух» унормовано, що закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

За змістом ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані, в тому числі: - забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; - при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; - впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів; - виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки; - своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; - щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності; тощо.

Статтею 24 цього Закону передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Згідно з ст. 53 Закону України «Про дорожній рух», юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Пунктом 1.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 визначено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

П. 5 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року передбачено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об`єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов`язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об`єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об`єктів, забрудненню навколишнього середовища.

За змістом п. 11 цієї Постанови, крім іншого, передбачено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: - своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; - постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; - контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; - відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг.

Ст. 6 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування та інших видів автомобільних доріг може здійснюватися на основі довгострокових (до семи років) договорів (контрактів) про утримання автомобільних доріг загального користування за принципом забезпечення їх експлуатаційного стану відповідно до нормативно-правових актів, норм та стандартів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді заступника начальника РЕВМ-3 ПрАТ «АК «Київводоканал», тобто є відповідальною особою Департаменту експлуатації водопровідного господарства ПрАТ «АК «Київводоканал».

Як вбачається з листа КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району» від 08.09.2026 №053/274-1068, вулиця Білицька у м. Києві знаходиться на балансовому утриманні КП ШЕУ Подільського району. На підставі контрольної картки №2026100350 від 20.02.2026 року виданої Департаментом контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Київської міської адміністрації порушено благоустрій за адресою вулиця Білицька, 68 у м. Києві на вид робіт: прокладання, реконструкція, ремонт інженерних мереж, а саме: ліквідація аварії на водопроводі. Замовник робіт - Департамент експлуатації водопровідного господарства ПрАТ «АК «Київводоканал», а виконавець - ЦЕХ АВР УЕВМ ДЕВГ ПрАТ «АК «Київводоканал». Станом на 10.08.2026 покриття проїзної частини та тротуару не відновлено, контрольна картка №2026100350 від 20.02.2026 замовником не закрита, однак на дату здійснення ДТП 10.08.2026 вказана ділянка дороги була огороджена відповідальними працівниками КП ШЕУ Подільського району внаслідок прориву водопровідної мережі.

Відповідно до Рішення від 25 грудня 2008 року №1051/1051 Київської міської ради П ceciї VI скликання «Про правила благоустрою міста Києва» відповідальність за відновлення порушення благоустрою та за утримання будівельного майданчика покладається на замовника.

Таким чином, суд вважає, що саме бездіяльність ОСОБА_1 - заступника начальника РЕВМ-3 ПрАТ «АК «Київводоканал», який є відповідальною особою Департаменту експлуатації водопровідного господарства ПрАТ «АК «Київводоканал» , призвела до порушення ним правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг, оскільки останній не вжив відповідних заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху, які загрожують безпеці руху при виникненні аварійної ділянки дороги внаслідок прориву трубопроводу, що призвело до витоку води на проїзну частину; та не встановив тимчасові дорожні знаки ДСТУ 4100-2021, ДСТУ 3587-2022 п.5.1.10 або інші тимчасові засоби регулювання дорожнього руху, що своєчасно інформують учасників дорожнього руху про небезпеку, що призвело до руйнування дорожнього покриття, та відповідно до пошкодження транспортного засобу Mini Cooper, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .

При цьому, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП підтверджується дослідженими судом доказами, зокрема даними, що містяться у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕПР1 №741986 від 10.08.2026, схемою місця ДТП від 10.08.2026, актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі 10.08.2026 та схемою до акту обстеження, поясненнями водія ОСОБА_2 від 10.08.2026, копією листа Департаменту ПП УПП у м. Києві від 18.08.26, фото ДТП; відеофайлами про витік води від 10.08.26, копією акту виконання аварійно рятувальних та інших невідкладних робіт № 3 від 10.08.26; копією листа від 19.08.26 ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ»; копіями роздруківок заявок до листа від 19.08.26 ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ»; копією листа ДЖКІ КМДА від 26.08.2026.

Крім цього, в судовому засіданні досліджено відеозапис, на якому перехожим зафіксовано момент провалу автомобіля 10.08.2026, з якого вбачається, що водій ОСОБА_2 здійснювала об`їзд ремонтних робіт праворуч, згідно з розміщених на вказаній ділянці дороги на той момент знаків.

Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 , як посадовою особою, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення в межах санкції, встановленої ч. 4 ст. 140 КУпАП.

Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У розпорядженні суду відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

З огляду на вище викладене та керуючись ст. 9, 23, 33, 401, ч. 4 ст. 140, ст. 252, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Подільс.р-н/22030101, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA468999980313151206000026008, код класифікації доходів бюджету 22030101).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Суддя Л.Д. Будзан