Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №755/11710/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11710/26

Провадження №: 3/755/4617/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2026 р. місто Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши об`єднані справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за статтею 124, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),-

В С Т А Н О В И В:

постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 вересня 2026 року, справу про адміністративне правопорушення №755/11710/26 (провадження №3/755/4617/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення №755/11711/26 (провадження №3/755/4618/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП об`єднано в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєно №755/11710/26 (провадження №3/755/4617/26).

11 липня 2026 року о 23 годині 50 хвилин по вул. Старосільська в місті Києві ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1 , був неуважним, не дотримався безпечної швидкості руху, чим порушив пункт 2.3б, 12.3 Правил дорожнього руху, що призвело до здійснення зіткнення зі стовбом. Внаслідок таких дій ОСОБА_1 транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Крім того, 11 липня 2026 року о 23 годині 50 хвилин по вул. Старосільська в місті Києві ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку зі згоди ОСОБА_1 на місці, за допомогою приладу «Drager», результат 2.21 проміле. В результаті таких дій ОСОБА_1 порушив пункт 2.9а Правил дорожнього руху.

Правом на участь в судовому засіданні ОСОБА_1 не скористався. В судові засідання призначені на 10 серпня 2026 року, 17 вересня 2026 року та 25 вересня 2026 року не з`являвся, повідомлявся судом належним чином у встановленому законом порядку.

Крім того, дата судового засідання відображалась на веб-сайті Дніпровського районного суду міста Києва в рубриці список справ, призначених до розгляду.

На адресу суду повернуто конверти з судовими повістками, які були надіслані за адресою проживання ОСОБА_1 , зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було роз`яснено, що розгляд справи буде відбуватись в Дніпровському районному суді міста Києва, що також зазначено в 12 пункті протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, ОСОБА_1 був належним чином обізнаний про орган розгляду справи про адміністративне правопорушення та мав можливість вживати заходів для отримання інформації щодо дати та часу її розгляду.

Також, відомості про виклик ОСОБА_1 у судове засідання було опубліковано на офіційному вебсайті суду у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим особа вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язання з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до статті 268 КУпАП присутність ОСОБА_1 під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 124, 130 КУпАП не є обов`язковою, при цьому судом вжито усіх передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення заходів, для виклику ОСОБА_1 у судові засідання, проте у встановлений судом час останній не з`являвся.

Відповідно до даних обставин, суддя вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, тому визнає за доцільне розглянути справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306.

Так, згідно із пунктом 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пункту 2.3б Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до пункту 12.3 Правил дорожнього руху передбаченого, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Згідно вимог пунктк 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується, наданими суду матеріалами справи про адміністративні правопорушення, а саме: даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №717148 від 12 липня 2026 року складеним за частиною першою статті 130 КУпАП та серії ЕПР1 №717135 від 12 липня 2026 року, складеним за статтею 124 КУпАП; даними схеми місця ДТП від 11 липня 2026 року; результатом приладу «Драгер Алкотестер 6820», прилад № 0310, результат 2.21%; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; протоколом про адміністративне затримання серії АП318 №027096; постановами про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7533213 від 12 липня 2026 року та серії ЕНА №7533270 від 12 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 126 КУпАП, якими застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн; рапортами, складеними уповноваженими особами; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції №473926, 473855, 472998, а також іншими доказами в їх сукупності.

Так, за результатами дослідження відеозаписів, які є додатками до протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено наступне.

На диску № 1 відеозапис розпочинається о 23 год. 54 хв. з того, що до автомобіля ОСОБА_1 під`їхала патрульна поліція, та працівник поліції з`ясовує у ОСОБА_1 як так вийшло, що автомобіль в`їхав у стовп. 23:57:02 ОСОБА_1 повідомляє, що він пропускав автомобіль. 23:57:24 ОСОБА_1 запитує у працівників поліції чи пошкоджене майно, працівники поліції пояснюють ОСОБА_1 , що стовп, в який він в`їхав відноситься до комунальної власності і він пошкоджений. Працівники поліції просять ОСОБА_1 надати документи. ОСОБА_1 документи не надає, посилаючись на Конституцію України та зазначаючи, що для цього мають бути підстави. Працівник поліції повторно просить надати документи та повідомляє, що документ необхідний для оформлення дорожньо-транспортної пригоди. ОСОБА_1 документи не надає, після чого працівник поліції повідомляє, що його буде затримано та доставлено до Управління поліції для встановлення особи.

О 00 год. 07 хв. 19 сек. ОСОБА_1 сидячи в автомобілі повідомляє, що він не водій. Працівник поліції зазначає, що ОСОБА_1 на даний час сидить за кермом автомобіля, та просить надати документи. ОСОБА_1 документи не надає та просить надати докази того, що він винен у дорожньо-транспортній пригоді. Працівник поліції повідомляє, що автомобіль перебуває на місці вчинення адміністративного правопорушення та що ОСОБА_1 перебуває в автомобілі на водійському сидінні, у зв`язку з чим просить надати документи. ОСОБА_1 ігнорує неодноразові прохання працівників поліції надати документи.

О 00 год. 30 хв. 30 сек. працівники поліції затримують ОСОБА_1 та пояснюють причини затримання. Працівники поліції проводять поверхневий огляд ОСОБА_1 та запитують, кому належить автомобіль, на що ОСОБА_1 не відповідає.

О 00 год. 32 хв. 54 сек. працівники поліції запитують ОСОБА_1 , чи вживав він алкогольні напої або лікарські засоби. ОСОБА_1 відповідає, що алкогольні напої вживав приблизно дві години тому. Працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» або у лікаря-нарколога. ОСОБА_1 починає запитувати, хто вчинив дорожньо-транспортну пригоду, та зазначає, що він її не вчиняв. Працівник поліції роз`яснює, що у випадку відмови від проходження огляду буде складено адміністративний протокол за відмову. ОСОБА_1 погоджується пройти огляд на стан сп`яніння, при цьому повідомляє, що він не водій.

О 00 год. 35 хв. 22 сек. працівник поліції повторно запитує, чи буде ОСОБА_1 проходити огляд. ОСОБА_1 повідомляє, що буде проходити огляд, однак зазначає, що він не водій.

О 00 год. 36 хв. 10 сек. ОСОБА_1 проходить огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», результат якого становить 2,21 %. З результатом огляду ОСОБА_1 погоджується. Працівник поліції повідомляє, що будуть складені адміністративні матеріали за частиною першою статті 130 та статтею 124 КУпАП. ОСОБА_1 повідомляє, що автомобілем не керував.

Працівники поліції повідомляють безоплатну правову допомогу про затримання ОСОБА_1 та просять забезпечити йому адвоката. На місце події прибуває адвокат.

О 01 год. 57 хв. 15 сек. у присутності адвоката працівник поліції просить ОСОБА_1 вийти зі службового автомобіля та починає оголошувати адміністративні матеріали, складені стосовно ОСОБА_1 .

На диску № 2 зафіксовано продовження оголошення адміністративних матеріалів. Під час оголошення акта огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 повідомляє, що з результатом не згоден та зазначає, що автомобілем не керував. Працівник поліції пропонує ОСОБА_1 проїхати до лікаря-нарколога для проходження огляду на стан сп`яніння. ОСОБА_1 повідомляє, що він не водій.

Надалі працівник поліції оголошує інші адміністративні матеріали, при цьому ОСОБА_1 висловлює свою незгоду, про що зазначає в кожному документі.

Суд вважає, що досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, є належними, допустимими та достовірними, здобутими з додержанням процесуальної процедури, вони не суперечать фактичним обставинам справи та об`єктивно узгоджуються між собою. Досліджені судом відеозаписи, на яких зафіксовані обставини адміністративних правопорушень та перебіг подій за участі ОСОБА_1 , є достатніми для оцінки в контексті диспозиції частини першої статті 130 та статті 124 КУпАП.

Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративні правопорушення, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.

При цьому суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, оскільки такі твердження спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.

Зокрема, з відеозаписів, що містяться на дисках № 1 та № 2, вбачається, що після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 перебував безпосередньо біля автомобіля «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1 , а надалі перебував на водійському сидінні зазначеного транспортного засобу. При цьому на запитання працівників поліції щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 спочатку повідомляв, що в`їхав у стовп, оскільки пропускав автомобіль, а згодом неодноразово заперечував факт керування транспортним засобом.

Разом з тим, саме перебування ОСОБА_1 на водійському сидінні після дорожньо-транспортної пригоди, його поведінка під час спілкування з працівниками поліції, повідомлення ним обставин події, а також подальше проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у сукупності з іншими доказами у справі підтверджують факт керування ним транспортним засобом на момент вчинення адміністративних правопорушень.

Таким чином, заперечення ОСОБА_1 щодо факту керування автомобілем суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються дослідженими відеозаписами, матеріалами справи та узгоджуються з іншими доказами в їх сукупності.

Як роз`яснено в абз. 3, 4 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема, пройти на вимогу працівника поліції в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Отже, ОСОБА_1 , який реалізує своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.

За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень передбачених статею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП.

Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до положення статті 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи характер вчинених адміністративних правопорушень, суд вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та частиною першою статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, з урахуванням положень статті 36 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 33, 124, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статею 124 частиною першою статті 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення:

- за статтею 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімдесят п`ятдесят) гривень.

- за частиною першою статті 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Згідно статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Суддя Дніпровського районного суду

міста Києва О.І. Вовк