Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №588/971/26 — Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/971/26

провадження № 2/588/565/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Лебедь О. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Пирогова Оксана Трохимівна про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Позиції сторін

Позивач у червні 2026 року звернувся до суду із указаним позовом мотивуючи вимоги тим, що 28.09.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1453-2721, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 1500,00 грн строком на 365 днів, з процентною ставкою 1%.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує у зв`язку з чим, станом на 13.04.2026 утворилася заборгованість у розмірі 13937,00 грн, яка складається з: тіла кредиту у сумі 3000,00 грн, процентів у сумі 9507,00 грн, комісії у сумі 450,00 грн, штрафів у сумі 980,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути на користь позивача із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1453-2721 від 28.09.2024 в розмірі 13937,00 грн та судові витрати.

22.07.2026 представниця відповідача Пирогова О.Т. подала додаткові пояснення, у яких зазначила, що позовні вимоги сторона відповідача визнає частково, а саме тіло кредиту у сумі 3000 грн та 900 грн нарахованих відсотків, оскільки відповідно до указаного договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 1500 грн на строк 30 днів та 27.10.2024 сплачено відповідачем 1950 грн і укладено додаткову угоду на строк 30 днів на суму 3000 грн, які разом із відсотками у сумі 900 грн має сплатити відповідач.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 02.06.2026 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, та сторонам встановлено строки для подання відповідних заяв по суті.

Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу було направлено копію ухвали суду від 02.06.2026 за місцем його реєстрації. Поштове відправлення повернуте до суду з відміткою «вручено особисто» 10.06.2026. (а.с. 48, 49). У справі брала участь представник відповідача адвокат Пирогова О.Т., яка 22.07.2026 надала пояснення у справі.

Зважаючи на зазначене, поштова кореспонденція направлена судом з дотриманням вимог процесуального закону за належною адресою та є достатнім сповіщенням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані зі спорами про виконання зобов`язань, які виникли за кредитним договором, позов частково обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи встановлені судом та мотиви суду

Судом установлено, що 28.09.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1453-2721 відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 1500,00 грн, на строк 365 календарних днів, з умовою сплати відсотків за користування коштами протягом першого базового періоду 30 днів, з денною процентною ставкою 1% на день (а.с. 12-23).

Також, сторонами було погоджено графік платежів та паспорт споживчого кредиту (а.с.32, 33-35) та правила відкриття кредитної лінії продукту СreditКasa (а.с. 24-31).

Зазначений договір був укладений між сторонами у формі електронного документа з відповідним електронним підписом позичальниці за допомогою одноразового ідентифікатора А2298.

Також 27.10.2024 сторонами було погоджено додаткову угоду до договору № 1453-2721, відповідно до якої відповідачу було надано кредит у сумі 3000,00 грн на строк 365 днів з умовою сплати відсотків за користування коштами протягом першого базового періоду 30 днів, з денною процентною ставкою 1% на день (а.с. 48зв.-50).

Указана додаткова угода була укладена між сторонами у формі електронного документа з відповідним електронним підписом позичальниці за допомогою одноразового ідентифікатора А8228.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частина 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу статті 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно зі статтею 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Отже, зі змісту кредитного договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який було надіслано на його телефонний номер вказаний при реєстрації особистого кабінету на вебсайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Водночас, суд не приймає як складову частину кредитного договору укладеного між позивачем та відповідачкою паспорт споживчого кредиту, оскільки ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Такі висновки суду щодо застосування норм права відповідають висновкам Верховного Суду викладеним у постанові у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі №393/126/20.

На виконання умов вказаного договору на картковий рахунок позичальника ОСОБА_1 28.09.2024 було перераховано кошти у сумі 1500,00 грн (а.с.46).

Також, на виконання умов додаткової угоди до договору на картковий рахунок позичальника ОСОБА_1 27.10.2024 було перераховано кошти у сумі 3000,00 грн (а.с.47).

Отже, позивач свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачу кредит.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість розмір якої, згідно розрахунку позивача, станом на 13.04.2026 становить 13937,00 грн, з яких: 3000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 9507,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 450,00 грн - заборгованість за комісією; заборгованість за штрафами – 980,00 грн (а.с. 53-59).

Щодо аргументу представника відповідача про те, що строк кредитування за додатковою угодою становить 30 днів, то він спростовується п. 4.13 договору №1453-2721 в якому зазначено, що строк кредитування становить 365 днів. Додатковою угодою від 27.10.2024 в п. 3 передбачено, що кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди становить 365 календарних днів. З огляду на це відсутні підстави для зменшення розміру нарахованих відсотків за договором.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Водночас, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки (штрафу, пені) за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Таким чином, нарахована позивачем штрафи в розмірі 980,00 грн підлягає списанню позивачем, як кредитодавцем.

Також, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією пов`язаною з наданням кредиту у розмірі 450,00 грн зважаючи на таке.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку та виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Отже умова договору щодо сплати винагороди за надання фінансового інструменту фактично є нікчемною.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15, від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15-ц.

Зазначена представницею відповідача ОСОБА_2 у додаткових поясненнях інформація щодо строку кредитування 30 днів кредитного договору та додаткової угоди суд не може взяти до уваги, оскільки указані договори укладені між позивачем та відповідачем строком на 365 днів кожна, тому нараховані відсотки суд вважає такими, що підлягають стягненню.

Отже, зважаючи на установлені судом обставини про те, що відповідач користувався кредитними коштами, наданими йому ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», однак фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку не повернув, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення у примусовому порядку з відповідача заборгованості у сумі 12507,00 грн, з яких: 3000,00 грн заборгованість за основним боргом; 9507,00 грн заборгованість за процентами.

Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати

Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог на 89,73%, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2388,97 грн (2662,40*89,73%).

Керуючись вимогами статей 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Пирогова Оксана Трохимівна про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1453-2721 від 28.09.2024 у розмірі 12507 (дванадцять тисяч п`ятсот сім) грн 00 коп. та кошти на відшкодування судових витрат в розмірі 2388 (дві тисячі триста вісімдесят вісім) грн 97 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд.26 офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38548598;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О.В. Лебедь