Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №758/9809/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 758/9809/26

2/709/1092/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 жовтня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Шарої Л.О.,

за участі секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,

розглянувши в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами ,

У С Т А Н О В И В:

Короткий виклад позиції позивача та відповідача.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.12.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладений кредитний договір № 8537334 в електронному вигляді, після чого, відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання в частині виконання договірних відносин. 17.07.2025 згідно з умовами договору факторингу № 17072025 ТОВ «Авентус Україна» відступило право вимоги за кредитним договором на користь позивача, а позивач набув права вимоги до відповідача. Відповідно до реєстру боржників № 1 від 17.07.2025 до договору факторингу № 17072025 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 20000,00 грн, із яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5950,00 грн - сума заборгованості за процентами, 9050,00 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами.

04.12.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем був укладений договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту)

№ 73678176 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Кредитор виконав своє зобов`язання та перерахував відповідачу кошти у повному обсязі, однак відповідач своїх зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів та комісії не виконав, унаслідок чого утворилась заборгованість. 27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу № 27/03/25, за умовами якого клієнт відступив факторові право грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах боржників, включаючи право вимоги до відповідача за кредитним договором № 73678176 від 04.12.2024. Відповідно до реєстру боржників № 4 від 23.04.2025 до договору факторингу № 27/03/25, до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 18646,56 грн, з яких: 9821,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1725,00 грн - заборгованість за відсотками, 5375,56 грн - заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом, 1725,00 грн - комісія за надання кредиту.

Позивач зазначає, що з моменту набуття права вимоги ним не здійснювалося нарахування будь-яких додаткових штрафних санкцій, а відповідач жодного платежу в рахунок погашення заборгованості ні на користь позивача, ні на користь первісного кредитора не здійснив.

Покликаючись на норми ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача на за кредитним договором № 8537334 у сумі 20000,00 грн, за кредитним договором

№ 73678176 у сумі 18646,56 грн та понесені судові витрати.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

11.06.2026 представниця позивача Дергунова А.В., в інтересах ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» скерувала до Подільського районного суду міста Києва через систему "Електронний суд" в електронній формі позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами .

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва Гребенюка В.В. від 30.06.2026 справу за позовом ТОВ "ФК "ЄАПБ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами надіслано для розгляду за підсудністю до Чорнобаївського районного суду Черкаської області.

Матеріали цивільної справи надійшли до Чорнобаївського районного суду Черкаської області 27.07.2026.

Ухвалою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Шарої Л.О. від 11.08.2026 відкрито провадження у справі та вирішено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію вказаної ухвали суду відповідачу було направлено за зареєстрованим місцем його проживання, однак конверт з поштовою кореспонденцією повернувся до суду без вручення з підстав відсутності адресата.

Ухвалою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Шарої Л.О. від 10.09.2026 здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 06.10.2026 о 14:40.

У судове засідання відповідач не з`явився; про день, час та місце судового засідання повідомлялася шляхом направлення судової повістки, однак конверт з поштовою кореспонденцією повернувся до суду без вручення з підстав відсутності адресата.

Відзив на позовну заяву до суду не поданий; із заявами та клопотаннями відповідач до суду не звертався.

Позивач у судові засідання свого представника не направив, подав клопотання про розгляд справи без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки судом вжиті вимоги закону щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, він вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу з внесенням до протоколу судового засідання про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Застосовані норми права.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавіто-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Статтею 1050 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

03.12.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладений договір про надання споживчого кредиту № 8537334. Договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1.1-1.4 Договору ТОВ « Авентус Україна» зобов`язалося надати відповідачу кредит в розмірі 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався його повернути і сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Строк кредиту - 348 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 29 днів. Пунктом 1.5.1 визначено стандартну процентну ставку - 1,0 % в день, яка застосовується у межах строку кредитування, вказаного у п. 1.4 цього Договору. Пунктом 2.1 договору визначено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

У день укладення основного договору, сторонами підписаний Додаток № 1 до Договору про надання споживчого кредиту, у котрому визначено загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку та графік платежів.

Відповідач був ознайомлений із паспортом споживчого кредиту у якому міститься інформація щодо орієнтовної вартості кредиту, порядку та строків повернення кредиту, розміру та порядку нарахування процентів.

Відповідно до листа ТОВ "Фінансова Компанія "Контрактовий Дім" від 21.07.2025 вих. № 7/13235, підтверджено успішне перерахування 03.12.2024 кредитних коштів на номер рахунку № НОМЕР_2 у розмірі 5000,00 грн.

Також суд установив, що 17.07.2025 між позивачем як фактором та ТОВ «Авентус Україна» як клієнтом укладений договір факторингу № 17072025, за умовами якого до позивача перейшли права грошової вимоги до боржників, які зазначені у Реєстрі боржників. Згідно з копією акта приймання передачі Реєстру боржників від 17.07.2025 до договору факторингу № 17072025 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників у кількості 2150. Із витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 17072025 встановлено, що відповідач має заборгованість за кредитним договором № 8537334 у сумі 20000,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості наданим позивачем заборгованість відповідача за кредитним договором № 8537334 від 03.12.2024 складає 20000,00 грн, із яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5950,00 грн - сума заборгованості за процентами, 9050,00 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами.

Матеріали справи не містять доказів про належне виконання відповідачем умов кредитного договору № 8537334 від 03.12.2024, внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість по тілу кредиту в розмірі 5000,00 грн, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення із відповідача на користь позивача процентів за користування кредитними коштами в сумі 5950,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступні правові норми.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст 1050 ЦК України. Тобто, після припинення строку кредитного договору, проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Як встановлено судом, сторони у кредитному договорі узгодили строк кредитування – 348 днів, тому позивач мав право нараховувати проценти за користування кредитом відповідачем протягом указаного строку.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що позивач не перевищував нарахування встановленої кредитним договором ставки по відсоткам за наданим кредитом та строк їх нарахування, заборгованість становить 5950,00 грн.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за пенею, штрафом у розмірі 9050,00 грн.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Приймаючи до уваги те, що заборгованість по пені, штрафу за кредитним договором нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутній обов`язок зі сплати пені, штрафу в сумі 9050,00 грн.

Судом установлено, що 04.12.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем у формі електронного документа укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73678176. Підписання договору відповідачем здійснено електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов кредитного договору сума кредиту становить 11500,00 грн, строк кредитування - 30 днів, процентна ставка 0,5 % (фіксована), комісія за надання кредиту 15,00 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі становить

1725,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів визнання цього договору недійсним, а відповідно до статті 204 ЦК України він є правомірним, доки протилежне не встановлено судом.

У день укладення основного договору, сторонами підписаний Додаток № 1 до Договору про надання коштів у кредит, у котрому визначено загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку та графік платежів.

Відповідач був ознайомлений із паспортом споживчого кредиту у якому міститься інформація щодо орієнтовної вартості кредиту, порядку та строків повернення кредиту, розміру та порядку нарахування процентів.

Доказів повернення кредиту, сплати процентів чи комісії за надання кредиту відповідачем матеріали справи не містять, відповідач такого виконання не довів.

Судом установлено, що 27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу № 27/03/25, зі змінами та доповненнями, внесеними Додатковою угодою № 2 від 23.04.2025, згідно з умовами вказаного договору, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі Боржників.

Згідно з копією акта приймання-передачі Реєстру боржників № 4 від 23.04.2025 до договору факторингу № 27/03/25 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників у кількості 5193.

Відповідно до реєстру боржників № 4 від 23.04.2025 (порядковий номер запису 3809), до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором кредиту

№ 73678176 від 04.12.2024 на загальну суму 18646,56 грн, з яких: 9821,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1725,00 грн - заборгованість за відсотками, 5375,56 грн - заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом, 1725,00 грн - комісія за надання кредиту, при кількості днів прострочення виконання зобов`язань - 111.

Отже, право вимоги за за договором кредиту № 73678176 від 04.12.2024, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем, на законних підставах перейшло до позивача.

Матеріали справи не містять доказів про належне виконання відповідачем умов кредитного договору № 73678176 від 04.12.2024, внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість по тілу кредиту в розмірі 11500,00 грн, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення із відповідача на користь позивача процентів за користування кредитними коштами в сумі 1725 ,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір щодо підстав та розміру нарахованої позивачем комісії, пов`язаної з наданням кредиту в розмірі 15 процентів від суми кредиту, заборгованість за якою становить 1725,00 грн, то суд керувався таким.

Згідно з ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися.

Отже, вказаний закон не містить заборони щодо встановлення комісії кредитодавця, котра включається до загальних витрат за споживчим кредитом. Але, слід звернути увагу на те, що у кредитному договорі має бути визначено перелік послуг та дій, за які встановлено нарахування комісії.

У вказаному кредитному договорі сторони узгодили встановлення комісії за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту. Суд урахував, що Кредитний договір укладений в електронній формі, тобто про його умови відповідач був ознайомлений попередньо, а відтак вільно та свідомо погодився виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитним коштами та сплати комісії за надання кредиту. При цьому, відповідач ознайомившись із умовами договору, мав реальну можливість відмовитися від його укладення та на момент підписання не звертався до кредитодавця із заявами про надання роз`яснень незрозумілих йому умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився зі всіма його умовами.

За цих обставин позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по комісії за надання кредиту в розмірі 1725,00 грн підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд зазначає, що 24.02.2022 Верховна Рада України затвердила Указ Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022. Воєнний стан в Україні введено на всій території України та діє до теперішнього часу.

Відповідно до п.18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п.18 Перехідних положень ЦК України.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування процентів за понад строкове користування кредитом у розмірі 4,00 % в день є неустойкою за невиконання грошового зобов`язання відповідачем, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за пенею у розмірі 5375,56 грн є неправомірними, а відтак задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам (62,67 %), в розмірі 1668,53 грн.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 141, 259, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 8537334 від 03.12.2024, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 у сумі 10950,00 грн, із якої: 5000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 5950,00 грн - заборгованість за процентами; за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73678176 від 04.12.2024 укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 у сумі 13271,00 грн, із якої: 9821,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 1725,00 грн - заборгованість за процентами, 1725,00 грн. заборгованість за комісією, 1668,53 грн - сплаченого судового збору, а всього - 25889 (двадцять п`ять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) гривень 53 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України https://cb.ck.court.gov.ua/sud2322/.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Київська область, 07400.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відома адреса проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Суддя Л.О. Шарая