Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №711/9946/25 — Черкаський районний суд Черкаської області

711/9946/25

2/707/161/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Волкової Н.С.,

за участю секретаря Костроміної Л.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

1. Рух справи, позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_1 звернулася через свого представника до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Міністерство оборони України, в якій просить встановити факт її проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з серпня 1999 року по 03 листопада 2023 року із загиблим у зоні військових дій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову вказано, що позивачка та ОСОБА_7 проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом працювали для сім`ї, робили ремонти та покращували благоустрій, фактично виконували права та обов`язки подружжя з серпня 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується письмовими доказами, поясненнями свідків, спільними фотографіями. 09.11.2023 на адресу місця проживання ОСОБА_7 на ім`я позивачки надійшло сповіщення №248 від військової частини НОМЕР_1 про зникнення його безвісти в ході ведення бойових дій. А в подальшому видане лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_7 №50 від 11.06.2025, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в зоні бойових дій. Встановлення такого факту необхідно позивачці з метою звернення до компетентних органів для призначення відповідних виплат у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_7 .

1.2. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.11.2025 дану справу направлено за підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2025 року провадження по справі відкрито у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 06.03.2026, постановленою судом та місці та внесеної до протоколу судового засідання, суд задовольнив клопотання представника позивача та представника відповідача про виклик свідків; відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про долучення доказів у зв`язку з пропуском встановленого процесуального строку та повернув докази позивачці; задовольнив клопотання представника відповідача про поновлення процесуальних строків на подання доказів та долучив докази до справи.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 06.03.2026 суд закрив підготовче судове засідання та призначив справу до розгляду по суті спору.

1.3. 26.12.2025 до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката Семенюк О.Г., в якому зазначає, що заявлена вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з серпня 1999 року до 01 січня 2004 року включно не може бути предметом судового розгляду, оскільки заявлена поза межами правового регулювання. Надані позивачкою докази не підтверджують зазначені нею у позові твердження про наявність між нею та ОСОБА_7 прав та обов`язків, притаманних подружжю. А сам по собі факт перебування чоловіка та жінки у близьких стосунках без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав та обов`язків не може свідчити про те, що між ними склалися подружні стосунки. Щодо довідок про склад сім`ї та актів опитування сусідів вказує, що вказані документи було отримано для призначення житлової субсидії батькам ОСОБА_7 – відповідачам по справі. З цією метою ОСОБА_7 звернувся до позивачки, з якою на той час мав близькі стосунки з проханням формально оформити такі довідки та акти. На противагу актам опитування сусідів та довідкам про склад сім`ї надає акт обстеження від 10.09.2025 яким зафіксовано, що ОСОБА_7 проживав у АДРЕСА_2 . При цьому відповідач не заперечує, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 у певні періоди існували близькі стосунки та ОСОБА_7 міг епізодично перебувати у позивачки. Водночас такі контакти не мали постійного, безперервного та стабільного стану. Свою останню відпустку ОСОБА_7 провів за місцем свого постійного проживання і реєстрації у батьківському будинку у с. Слобода Черкаської області. Подана позивачкою декларація про вибір лікаря від 16.02.2024, де зазначено місце проживання ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 , свідчить про штучне формування позивачкою доказової бази, оскільки ОСОБА_7 не міг подати таку декларацію або внести до неї зміни, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув. Щодо поданих позивачкою фіскальних чеків на придбання побутової техніки, то в них відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки щодо особи покупця та придбані вже під час перебування ОСОБА_7 на військовій службі, а тому така побутова техніка не могла використовуватися у спільному побуті. Щодо грошових переказів на які посилалась позивачка, то такі перекази здійснені під час проходження ОСОБА_7 військової служби, а до цього моменту були відсутні. Такі пересилання ОСОБА_7 грошових коштів не можуть свідчити про наявність у нього з позивачкою сталих відносин притаманних подружжю. Крім того, ОСОБА_7 також пересилав грошові кошти своїй матері та сестрі. Щодо поштових накладних, то більшість відправлень ОСОБА_7 під час проходження ним військової служби оплачувались спільно з його матір`ю, а в окремих випадках – майже повністю за її участі. При цьому навіть якщо відправлення формувалось від імені позивачки, мати ОСОБА_7 була фізично присутня у відділенні поштового зв`язку. Надані позивачкою скріншоти особистого листування з Вайбер та фототаблиці із зображення також не можуть бути доказами наявності між позивачкою та ОСОБА_7 фактичних шлюбних відносин у розумінні сімейного законодавства. Посилаючись на вказане, просить відмовити у задоволенні позову.

1.4. 15.12.2025 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи - Міністерства оборони України. Міноборони наголошує на тому, що позивач не є особою, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_7 , отже, встановлення факту не буде мати для позивача юридичних наслідків у вигляді подальшого набуття такого права. Так, відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_7 , датою смерті останнього є ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже, для розуміння того, чи належить Позивач до осіб, яким може бути призначена згадана виплата, слід керуватися чинним на дату смерті ОСОБА_7 законодавством, яке регулює умови та порядок отримання одноразової грошової допомоги. Відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге (померлого), діти, які не досягли повноліття , утриманці загиблого. Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення). Таким чином, на момент смерті ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (дня виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у осіб, які мають право на її призначення та виплату) діяла зазначена редакція статті, якою були внесені зміни до попередньої редакції статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ і яка встановлює вичерпний перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, допускається виключно у разі, якщо цей факт безпосередньо породжує конкретні юридичні наслідки. Сам по собі факт перебування позивач з загиблим у близьких стосунках, не може свідчити про те, що вони проживали в зазначений період однією сім`єю, оскільки позивачу необхідно надати докази ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та витрат, придбання майна в інтересах сім`ї. Міноборони вважає, що як кожен доказ окремо, так і всі надані докази в сукупності не підтверджують факт спільного проживання позивачки та ОСОБА_7 на момент загибелі останнього, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

1.5. 02.01.2026 від позивачки до суду надійшла відповідь на відзив, де вона зазначає, що на даний час між нею та батьками ОСОБА_7 – відповідачами по справі склалися неприязні відносини, оскільки їм не подобається те, що одноразова грошова допомога за загибель військовослужбовця може бути розділена. Твердження представника відповідача про те, що посилки збирались відповідачами є неправдивими, оскільки вона і збирала і відправляла посилки. Щодо здійснення грошових переказів ОСОБА_7 зазначає, що до мобілізації останній не мав банківської картки оскільки не працював офіційно, а тому не мав доходів та не здійснював перекази на її ім`я. Крім того, ще одним підтвердженням, що ОСОБА_7 проживав за адресою: АДРЕСА_1 є факт знаходження оригіналів документів, таких як трудова книжка, паспорт, диплом, посвідчення водія та довідка РНОКПП. Також з картки ОСОБА_7 здійснювалася закупівля продуктів харчування в магазинах поблизу будинку, де він проживав з позивачкою. Щодо твердження представника відповідача про формальне оформлення актів та довідок з метою отримання субсидії, то вказане свідчить про введення в оману ОСОБА_3 органів державної влади з метою отримання субсидії. Щодо фотокартки, наданої представником відповідача на підтвердження щодо перебування ОСОБА_7 у останній відпустці за місцем реєстрації у батьківському будинку, то вказане фото зроблено в квітні 2023 році. Посилаючись на вказане, просила позов задовольнити.

1.6. 12.01.2026 від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вона зазначає, що долучений до матеріалів позову CD-диск із записами телефонних розмов із ОСОБА_7 не відповідає критеріям належності та допустимості доказів, оскільки позивачкою не доведено, що ОСОБА_8 був попереджений про здійснення аудіозапису телефонних розмов та надав згоду на їх фіксацію, розповсюдження та використання. Щодо скріншотів із банківського застосунку, то з них неможливо встановити особу отримувача коштів, призначення платежу є невідомим. Аналогічні зауваження стосуються скріншотів стосуються скріншотів із витратами у торгівельних мережах. Крім того, придбання продуктів харчування чи предметів повсякденного вжитку є звичайною побутовою дією, незалежно від наявності чи відсутності сімейних відносин. Щодо зберігання оригіналів документів ОСОБА_7 за місцем проживання позивачки, то після його загибелі усі його особисті речі та документи військовою частиною були передані батькові. Крім того, банківська картка, зображена на фотознімках не є іменною, а тому не можливо ідентифікувати її власника. Відповідач не заперечує, що позивачка була знайомою з родиною ОСОБА_7 , відвідувала їхній будинок як дівчина сина, а сам ОСОБА_7 час від часу перебував у позивачки та проводив із нею дозвілля. Однак близькі стосунки, романтичні взаємини або навіть тривале спілкування між чоловіком та жінкою самі по собі не утворюють сім`ї. Протягом усього часу між позивачкою та ОСОБА_7 не було зареєстровано шлюб, а зазначений позов подано виключно після його смерті, коли будь-яка можливість з`ясування його волі та намірів є неможливою. Вони не набували у власність спільне нерухоме чи рухоме майно, не оформлювали спільних зобов`язань, а сам ОСОБА_7 упродовж свого життя залишався зареєстрованим за місцем проживання його батьків. Посилаючись на зазначене, просить відмовити у задоволенні позову.

1.7. 06.04.2020 від представника третьої особи – Міністерства оборони України надійшли додаткові письмові пояснення, в яких зазначає, що вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV ЦПК України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. З огляду на це Велика Палата Верховного Суду вважає, що задоволення позовної вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у справі позовного провадження є помилковими . Обґрунтування позиції суду щодо підтвердження чи спростування факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у справах позовного провадження має бути наведено у мотивувальній частині рішення. У ній, зокрема, мають бути зазначені фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. В резолютивній частині рішення у справах позовного провадження суд має зробити висновок про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог. Вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують ефективний захист прав, а лише підставою для вирішення позову. Оскільки у позовній заяві фактично відсутній предмет позову матеріально-правова вимога про захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права позивачки, а встановлення юридичного факту, зокрема, проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу не може бути ефективним способом захисту прав позивача у справах позовного провадження, то позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

1.8. У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Ейбут Є.І. позов підтримали, посилались на обставини, викладені в позові та відповіді на відзив.

Позивачка у судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_7 вона познайомилась у липні 1999 року на базарі, він там працював вантажником, стосунки розпочалися в серпні через місяць. Вона проживала в одній квартирі та в одній кімнаті разом із ОСОБА_7 24 роки. Великих покупок вони не здійснювали, через складне матеріальне становище, оскільки працювала одна позивачка, а ОСОБА_7 мав періодичні заробітки, підробітки. ОСОБА_7 перебував вдома та займався домашнім господарством. Переказів коштів за період до мобілізації ОСОБА_7 не було, оскільки він не мав банківської картки. Він постійно проживав з нею, а періодично ходив до батьків допомогти батькові. Коли у нього була коротка відпустка у 2022 році, то він проводив її у неї, а батьків навіть не бачив. А коли він приходив у відпустку у квітні та у жовтні 2023 року, він лише два рази бачив батька, а весь інший час вона була разом з ним. ОСОБА_7 вважав своїм домом квартиру, де вони разом проживали. У декларації про вибір лікаря ОСОБА_7 зазначив місце своєї реєстрації у с. Слобода, оскільки не зміг згадати номер квартири, де вони проживали, у той же час довіреною особою зазначив її. Щодо іншої декларації, то вона оформила її без згоди ОСОБА_7 з метою, щоб для ОСОБА_7 було менше бюрократичних процедур коли він повернеться з військової служби. Побутову техніку – мікрохвильову піч та м`ясорубку, ОСОБА_7 придбавав сам та користувався нею коли приходив у відпусту. Щомісяця під час отримання заробітної плати за місцем служби ОСОБА_7 пересилав їй гроші, оскільки він знав, що ці гроші підуть на нього, бо вона пересилала йому посилки. За період коли вони проживали з ОСОБА_7 її відносини з батьками були доброзичливі, потім після поховання ОСОБА_7 змінились в гірший бік відносини з батьком, а згодом зіпсувались і з матір`ю. Коли батько подав заяву в поліцію після зникнення безвісти ОСОБА_7 , вона їздила в поліцію і просила щоб її допитали як свідка у цій справі з приводу її останньої телефонної розмови з ОСОБА_7 , слідчий спочатку відмовив, але вона наполягла і її допитали як свідка. Надалі вона продовжувала своє спілкування зі слідчим, і коли їй необхідно було отримати копію пояснень іншого свідка у цій справі, вона зателефонувала батькові ОСОБА_7 і попросила написати клопотання. Після відмови батька, вона попросила слідчого визнати її другою потерпілою особою у кримінальній справі.

Представник позивача у судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_7 дійсно проживав однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з позивачкою, мали спільний побут та спільний бюджет, покращували благоустрій в місці проживання, виконували права та обов`язки подружжя, що підтверджується письмовими доказами, показами свідків, копіями фотографій. Вказаний факт необхідний позивачці з метою звернення до Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги. Іншого шляху вирішити вказаного питання позивачка не має.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та його представник – адвокат Семенюк О.Г. просили відмовити у задоволенні позову, посилались на обставини, викладені в відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

Представник відповідача, думку якої підтримав відповідач, у судовому засіданні зазначила, що відповідач ОСОБА_3 не заперечує того, що у його сина ОСОБА_7 були стосунки з позивачкою ОСОБА_9 , вони зустрічалися, з нею він проводив дозвілля та періодично ночував у неї. Але саме сімейних стосунків у них не виникло і фактичним місцем проживання ОСОБА_7 вважав будинок своїх батьків у АДРЕСА_2 , де він був постійно зареєстрованим і проживав. Основне майно ОСОБА_7 зберігалося за адресою місця проживання батьків. З батьками було спільне харчування, спільне утримання житла, спільна праця. У зв`язку з тим, що вартість комунальних послуг взимку була дуже високою, з метою оформлення субсидії ОСОБА_3 , зверталися за оформленням актів та довідок до ОСОБА_1 , тому вказані довідки є формальними, оформленими лише з метою, щоб мати змогу користуватися субсидією. У зв`язку з тим, що ОСОБА_8 є особами похилого віку і не знають як користуватися послугами Нової пошти, коли вони збирали речі для відправки посилки після мобілізації сина, вони передавали ці речі ОСОБА_1 і вона їх відправляла. Тому вони були дуже здивовані, що у якості доказу до позову було додано квитанції про відправки речей ОСОБА_7 , які також збирали і вони. За такий великий проміжок часу, за який стверджує позивачка, що вона проживала з ОСОБА_7 , нічого не заважало зареєструвати шлюб. Усі докази, які подавались позивачкою, стосуються лише періоду коли ОСОБА_7 перебував на військовій службі, це обумовлено тим, що ніякого спільного проживання не було, а позивачка має на меті лише отримати виплати від держави. Щодо проведення ремонту ОСОБА_7 за адресою проживання позивачки, то ніяких ремонтів не було, оскільки жодного доказу не додано. Щодо придбання пилососу, то його придбала ОСОБА_1 , що не свідчить про спільний бюджет. У сімейних стосунках хтось сплачує за комунальні послуги, хтось оплачує інтернет, хтось купляє продукти, має бути спільний відпочинок, походи в кіно, однак доказів повсякденного сімейного життя не додано. Крім того, ОСОБА_1 намагалася самостійно створити докази, звернувшись до медичного закладу та уклавши від імені та без участі ОСОБА_7 , який вже зник безвісти, медичну декларацію, зазначивши у ній свою адресу та подавши її як доказ до суду.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позову заперечує.

Представники Міністерства оборони України у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

1.9. Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

28 вересня 2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України, та у зв`язку зі складністю справи відклав його ухвалення та проголошення на дев`ять днів - до 07 жовтня 2026 року о 15 год 00 хв.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Відповідно до копії паспорту громадянина України, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Черкаси, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з актом опитування сусідів від 15.07.2025 ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 до моменту призову до лав ЗСУ. Підписали: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Згідно з актом опитування сусідів від 17.10.2018 № 788, ОСОБА_7 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 2010 року по теперішній час. Підписали: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 .

Відповідно до довідки з місця проживання та про склад сім`ї № 522 від 17.11.2021 за адресою: АДРЕСА_1 дійсно проживають три особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 з 2010 року по теперішній час згідно акту опитування сусідів від 17.11.2021 за № 521.

Згідно з актом опитування сусідів від 09.10.2019 № 518, ОСОБА_7 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 2010 року по теперішній час. Підписали: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 .

Згідно з довідкою з місця проживання та про склад сім`ї від 17.09.2020 № 294 за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживають ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 . Довідка видана згідно акту опитування сусідів № 299 від 17.09.2020 р.

Відповідно до сповіщення № 248 від 09.11.2023 Військова частина НОМЕР_1 сповістила ОСОБА_1 про те, що військовослужбовець ОСОБА_7 зник безвісти 03.11.2023 в районі населеного пункту Новопрокопівка Запорізької області, виконуючи бойове завдання за призначенням в ході проведення бойових дій.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 50 від 11.06.2025 ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер у зоні бойових дій.

Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_5 у відповідь на звернення на Гарячу лінію Міністерства оборони України від 19.02.2024 надає ОСОБА_1 акт та матеріали службового розслідування по факту зникнення безвісти ОСОБА_7 .

Військова частина НОМЕР_1 на звернення ОСОБА_1 до Гарячої лінії Міністерства оборони України від 14.04.2024 повідомила про проведення службового розслідування по факту безвісти зниклого ОСОБА_7

Пологівський районний відділ поліції ГУНП в Запорізькій області повідомило ОСОБА_1 щодо її звернення від 10.02.2025 щодо кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12023250310003693 від 14.11.2023 за фактом зникнення безвісти ОСОБА_7 , та направило постанову про залучення її потерпілою.

До матеріалів справи додано квитанції «Приватбанку» про оплату мобільного зв`язку; чек на оплату тримера «Філіпс» від 10.10.2022; фіскальний чек від 08.12.2022 про оплату мікрохвильової печі та м`ясорубки.

Відповідно до накладної від 31.12.2022 ОСОБА_16 замовила доставку Новою поштою спального мішка-трансформера на суму 2000 грн. Відповідно до замовлення від 27.10.2022 ОСОБА_1 замовила доставку Новою поштою баула армійського на суму 1600 грн.

Відповідно до товарного чека від 19.12.2006 на суму 2225 грн. придбано пральну машину.

Згідно з роздруківками «Приватбанку» за період з 04.10.2022 по 28.10.2023 ОСОБА_7 здійснював переказ коштів ОСОБА_1 . Згідно з роздруківками «Приватбанку» за період з 02.10.2022 по 21.05.2023 ОСОБА_1 здійснювала переказ коштів ОСОБА_7 .

Відповідно до Експрес-накладних Нової пошти ОСОБА_1 за період з 09.11.2022 по 30.06.2023 на ім`я ОСОБА_7 здійснювала поштові відправлення.

Відповідно до декларації про вибір лікаря від 13.08.2021 ОСОБА_7 зазначив адресу свого фактичного місця проживання АДРЕСА_2 , довірена особа – ОСОБА_1 .

Відповідно до декларації від 16.02.2024 про вибір лікаря, Адресою місця проживання ОСОБА_7 зазначено АДРЕСА_1 , довірена особа – ОСОБА_1 .

До матеріалів позовної заяви позивач додала фотографії, витяги з месенджерів в яких наявні переписки з абонентом « ОСОБА_17 », скіншоти викликів, аудіозаписи та відеозаписи телефонних розмов.

2.2. Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_1 та проживає з нею у одному під`їзді будинку. ОСОБА_1 та ОСОБА_7 проживають з нею в одному під`їзді дуже давно, приблизно з 2000 року, вона їх багато разів бачила. З вікна своєї квартири вона багато разів бачила ОСОБА_7 , як він сидів на лавці, бачила також як ОСОБА_1 приходить увечері з пакетами додому та гукала ОСОБА_7 , а він виходив та допомагав їй занести речі. ОСОБА_7 вона бачила в домашній одежі. Періодичність часу, коли вона його бачила, сказати не може, колись бачила, а колись не бачила його, та бачила приблизного кожен тиждень. Вона бачила ОСОБА_7 зранку, до нього приходив друг і вони сиділи на лавці розмовляли. Також бачила, як приїжджав старий автомобіль, з якої виходив чоловік, до нього виходив ОСОБА_7 і допомагав йому вивантажувати картоплю. Коли свідок зі своєю матір`ю робили ремонт у квартирі, вони звертались до ОСОБА_7 і той допомагав, ремонтував крани, люстру. ОСОБА_7 також до них звертався та просив ключі від підвалу. З приводу субсидії, то вона ставила свій підпис в актах обстеження, ОСОБА_1 приходила до неї, бо збирала підписи щоб підтвердити, що ОСОБА_7 проживає в їх під`їзді, що вона його бачила. Конкретно, що саме було написано в акті вона не пам`ятає. Це було декілька разів до початку війни. Те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_1 були не у шлюбі, вона про це не знала, бо їй було не цікаво. Також пару разів вона відчиняла двері за проханням ОСОБА_9 , бо в неї зламався домофон, заходила жінка, як свідок зрозуміла, це була мати ОСОБА_7 . У квартирі ОСОБА_1 вона була один раз. Щодо спільного бюджету та побуту ОСОБА_1 та ОСОБА_7 їй нічого не відомо. У свідка складалось враження, що вони чоловік та дружина, цей висновок вона зробила з того, що багато років вона бачила, як ОСОБА_7 заходить до під`їзду та виходить з нього.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою по будинку ОСОБА_1 , в цьому будинку свідок проживає дуже давно, ще до моменту заселення позивачки. ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_7 , приблизно з 2000 року. З ОСОБА_1 їй часто приходилось стикатися, бо вона її затоплювала, до моменту, доки позивачка разом з ОСОБА_7 не змінили труби. З приводу затоплення свідок зверталась до ОСОБА_1 , а не до ОСОБА_7 , бо позивачка була власницею квартири. ОСОБА_7 допомагав свідку поставити лічильники на воду. Крім того, свідок зверталась до ОСОБА_7 за допомогою по ремонту кранів, бачка для унітазу, він допомагав білити стелю після затоплення. Одного разу ОСОБА_7 допомагав винести на ношах до швидкої матір свідка. Також бачила, як ОСОБА_1 приносила продукти, а ОСОБА_7 їй допомагав нести продукти. У квартирі позивачки вона була лише коли потрібно було попросити допомогу чи з приводу затоплення. Щодо спільного бюджету свідок пояснила, що це особиста справа та як вона може щось сказати про спільний бюджет сусідів. На її думку, вони жили лише рахунок коштів ОСОБА_1 . Щодо спільного побуту, то свідок бачила, як вони разом ходили в магазин за продуктами у магазин та чула, як ОСОБА_1 кликала їсти ОСОБА_7 .

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні пояснила, що вона була колегою ОСОБА_1 , спілкувалася з нею. З позивачкою свідок познайомились приблизно у 1998 році, а з ОСОБА_7 приблизно у 1999 році. За період до 2020 року вона бувала в квартирі у ОСОБА_1 приблизно раз на місяць чи на два місяці. Бували випадки, коли свідок залишала там свою дитину коли йшла по справах. У цей період свідок бачила, що ОСОБА_7 там проживає. Свідок чула їх розмови про те, що коли зламався кран ОСОБА_7 його ремонтував, він готував їжу, вчив домашні завдання з сином позивачки. Також свідок бачила, що він приходив і допомагав позивачці на базарі, де вона працювала. ОСОБА_19 , що свідок разом з ними йшла додому з роботи, також вони святкували Новий рік разом вдома у свідка. ОСОБА_7 ніде довго не працював. У них був один бюджет, оскільки свідок бачила, як позивачка купляла продукти та цигарки ОСОБА_7 та як вони разом готували. Щодо спільних покупок, то про великі покупки їй невідомо, лише чула, що вони придбавали крани. У відпустки вони не їздили, бо заробітні плати були невеликі. Свідок чула, що ОСОБА_7 їздить до батьків, міг залишатись у них на якийсь тиждень, але як часто та чи їздив він до батьків на більш тривалий період часу, їй не відомо. Також вона чула про те, що вони разом з позивачкою їздили до батьків ОСОБА_7 , вітали їх зі святами. Після 2020 року свідок була у квартирі ОСОБА_1 приблизно три рази. У цей період вона бачила там ОСОБА_7 та його речі. Особистих розмов з ОСОБА_7 у свідка не було, оскільки свідок більше спілкувалась з позивачкою, а з ОСОБА_7 на той час більше спілкувався чоловік свідка. Чому ОСОБА_1 та ОСОБА_7 не уклали шлюб їй невідомо.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні пояснив, що позивачка є його сусідкою по будинку. Вказав, що у нього викликало здивування те, що після загибелі ОСОБА_7 позивачці доводиться доводити в суді факт її спільного проживання з ним, оскільки до моменту судового засідання він вважав, що вони перебувають у шлюбі. Близько 10 років тому свідок переїхав та проживає в одному будинку з позивачкою, на цей час ОСОБА_7 проживав там на постійні основі з позивачкою та її сином. Близько двох разів свідок бував у квартирі позивачки. ОСОБА_19 , коли він йшов на роботу та з роботи зустрічав ОСОБА_7 , також зустрічав його в магазині. Вони спілкувались з ОСОБА_7 , пили разом пиво після роботи, зустрічалися вечорами або на вихідних. Свідок вважає, що у ОСОБА_7 з позивачкою був спільний бюджет, бо ОСОБА_7 коли працював, то додому, звичайно, він гроші приносив. А коли він не працював, то, скоріше за все, позивачка давала йому гроші, оскільки є сім`я, то має бути і бюджет, але про це свідку ніхто не звітував. Спільне господарство також було, оскільки вони разом проживали. Коли ОСОБА_7 вже перебував на військовій службі та приходив у відпустку, свідок їздив разом з ним на своєму автомобілі придбавати мікрохвильову піч та м`ясорубку, ОСОБА_7 розраховувався карткою, потім завіз побутову техніку за місцем проживання позивачки. На наступний день свідок запитав у ОСОБА_7 , як позивачка відреагувала на подарунки, бо він казав, що бажає зробити їй подарунки, той відповів, що вона дуже задоволена.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні пояснила, що позивачку вона знає з 2004 року по 2016 рік, вона була її колегою по роботі, з цього ж часу вона знає і ОСОБА_7 . Після 2016 року вона рідко бачила позивачку, однак вони спілкуються за телефонним зв`язком. За місцем проживання позивачки свідок ніколи не була, однак їй відомо, що вони разом проживали, оскільки вона постійно їх бачила разом, він забирав її увечері з роботи і вони йшли разом додому. У них був спільний бюджет, бо вона бачила, як ОСОБА_7 давав позивачці гроші, а іноді і просив у неї гроші. ОСОБА_7 і ОСОБА_1 придбавали матеріали для косметичного ремонту, сам ремонт свідок не бачила.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні пояснила, що вона була колегою позивачки, знає її приблизно з 2011 року, працювала з нею на базарі приблизно до 2018 року. ОСОБА_7 проживав з позивачкою, оскільки свідок бачила як ОСОБА_7 приносив позивачці обід на роботу, забирав у неї увечері важкі сумки з покупками. Свідок бачила, як позивачка разом з ОСОБА_7 заходили до магазину, купляли продукти харчування, лічильники на воду. У квартирі позивачки свідок бувала два рази, приблизно у 2017 році та у 2025 році. Спільний бюджет був, але більше у позивачки, бо ОСОБА_7 був менш відповідальний. Це їй відомо з того, що свідок бачила, як позивачка давала ОСОБА_7 гроші на проїзд, на поповнення телефону та цигарки. З ОСОБА_7 свідок близько не спілкувалась. Після мобілізації ОСОБА_1 передавала ОСОБА_7 посилки. У посилки позивачка завжди клала гроші, це свідок знає зі слів позивачки.

2.3. Відповідно до свідоцтва про народження від 30.04.1983, ОСОБА_23 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьки – ОСОБА_3 , ОСОБА_6 .

Відповідно до свідоцтва про одруження від 15.11.2003 ОСОБА_23 після реєстрації шлюбу з ОСОБА_24 змінила прізвище на ОСОБА_25 .

Відповідно до свідоцтва про народження від 30.03.1974, ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьки – ОСОБА_3 , ОСОБА_6 .

Згідно з актом обстеження від 10.09.2025 ОСОБА_7 зі слів сусідів за адресою: АДРЕСА_2 проживав постійно. Підписали: ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 .

Відповідно до сповіщення сім`ї № 213 від 07.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_7 сповістив ОСОБА_3 про те, що його син ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув.

Відповідно до Сповіщення № 1239 від 03.07.2025 Військова частина НОМЕР_1 сповістила ОСОБА_3 про те, що його син ОСОБА_7 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання.

Згідно зі свідоцтвом про смерть від 16.07.2025 ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з довідкою виконавчого комітету Слобідської сільської ради від 16.07.2025 № 371/02-34 , ОСОБА_7 похований 11.07.2025 на території Червонослобідської сільської територіальної громади (с. Слобода).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Слобідської сільської ради від 10.09.2025 № 462/02-23 ОСОБА_7 на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ним на момент смерті були зареєстровані: ОСОБА_3 – батько, ОСОБА_6 – мати, ОСОБА_31 – інший, ОСОБА_32 – інша.

Відповідно до виписки «Приватбанк» з рахунку ОСОБА_6 , ОСОБА_7 здійснював на її рахунок переказ коштів.

Відповідно до виписки «Приватбанк» з рахунку ОСОБА_33 , ОСОБА_7 здійснював на її рахунок переказ коштів.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів автомобіль ИЖ21251 1991 року випуску зареєстровано за ОСОБА_7 .

До матеріалів відзиву додано фотографії.

Згідно з довідками про склад сім`ї або зареєстрованих від 11.10.2019, 19.10.2018, 15.11.2021, по АДРЕСА_2 до складу зареєстрованих входять: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Згідно з листом Управління соціального захисту населення від 14.01.2026, ОСОБА_3 перебував на обліку як отримувач житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов. Житлова субсидія з 01.01.2019 по 30.04.2019 призначена згідно заяви від 19.10.2018 на фактично проживаючих членів домогосподарства. Житлова субсидія за період з 01.10.2019 по 01.04.2022 також призначалася на фактично проживаючих членів домогосподарства на підставі акта опитування сусідів.

2.4. Свідок ОСОБА_34 у судовому засіданні пояснила, що вона є сестрою ОСОБА_7 , однак з братом дуже рідко спілкувалась. ОСОБА_7 жив у батьків в с. Червона Слобода, будував собі поряд з батьківською хатою тимчасову будівлю, працював не на постійній основі. Про своє особисте життя брат нічого не розповідав, про його стосунки з ОСОБА_1 їй відомо, що вони спілкувалися. На час мобілізації брат проживав у батьків в с. Червона Слобода, його там і поховали, бо це його Батьківщина, всі його родичі і близькі живуть там. Вона один раз була в гостях у ОСОБА_1 у м. Черкаси, це було років 20 тому коли брат з нею тільки познайомився. ОСОБА_1 була жінкою, з якою брат проводив свій час, він не казав, що має намір з нею одружитися. З ОСОБА_1 вона знайома близько 20 років, після загибелі брата вони контактували з ОСОБА_1 . Про те, що ОСОБА_1 є потерпілою у кримінальному провадженні за фактом зникнення безвісти брата їй невідомо. Речі брата знаходились у батьків, він допомагав батькам по господарству, ремонтував автомобіль.

Свідок ОСОБА_35 у судовому засіданні пояснив, що відповідачі по справі є його сусідами у с. Червона Слобода Черкаської області. ОСОБА_7 він часто бачив вдома у батьків, знає, що у нього була жінка, з якою вони зустрічались. Сам він постійно проживає по сусідству з відповідачами з 2014 року, а до цього часу періодично приїздив до матері. З ОСОБА_7 він знайомий з дитинства. Частенько бачив його біля подвір`я батьків, він допомагав батькам по господарству – ремонтував автомобіль, клав плитку. У будинку ОСОБА_8 свідок пояснив, що не був, але перебував у тимчасовій будівлі, на той момент ОСОБА_7 там проживав. Також він бачив, як приблизно в 2018 році ОСОБА_7 ремонтував інші автомобілі – мав періодичні заробітки на дрібних ремонтах. Йому також відомо, що ОСОБА_7 мав тимчасові заробітки по АДРЕСА_3 , де він клав кабель. Також він зустрічав його біля магазину в селі, періодично бачив його у домашній одежі біля двору. Також він бачив приблизно у 2020 році, як ОСОБА_7 йшов на роботу та повертався роботи. ОСОБА_19 , що ОСОБА_7 їздив в місто до своєї дівчини, до кого саме – він не цікавився. Востаннє він бачив ОСОБА_7 у 2023 році, коли той приходив у відпустку. ОСОБА_1 йому незнайома і він її ніколи не бачив, стосовно інших жінок ОСОБА_7 йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_28 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_8 є його сусідами, він проживає у с. Червона Слобода Черкаської області через два забори від двору ОСОБА_8 з 1990 року. ОСОБА_7 він знає з дитинства. ОСОБА_1 він не знає, ОСОБА_7 за неї нічого не розказував, вперше побачив її на похороні. ОСОБА_7 до моменту його мобілізації свідок часто бачив на подвір`ї у батьків і увечері, і зранку. Він проживав у тимчасовій будівлі, де облаштовував ванну кімнату. Також він клав плитку у дворі, свідок йому допомагав. У тимчасовій будівлі свідок бачив речі ОСОБА_7 - шафа, телевізор, одежа. Разом з ОСОБА_7 вони неофіційно працювали по АДРЕСА_3 , там клали кабель. Коли йшли на роботу, то з двору разом не виходили. Повертались з роботи з ОСОБА_7 вони не разом, бо працювали на різних об`єктах. Також вони з ОСОБА_7 після роботи могли періодично випити пива. Про спільний побут та спільний бюджет ОСОБА_7 з батьками йому нічого не відомо. Про те, чому він підписував акт житлово-побутових умов від 10.10.2019 спочатку відмовився говорити, а потім пояснив, що не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_29 у судовому засіданні пояснила, що проживає у с. Червона Слобода Черкаської області по сусідству з Шершуновими. ОСОБА_7 проживав і у батьків, і десь у іншому місці. В якому саме місці вона не знає. Взимку ОСОБА_7 разом з батьками не проживав, бо батькам потрібна була субсидія. Свідок проживає поруч з ОСОБА_8 близько 50 років і часто буває в них, їй також відомо про обставини, які відбуваються у їх житті. До призову ОСОБА_7 у військо, він приходив до свідка, допомагав їй ремонтувати колонку. Про особисте життя він нічого не розказував. ОСОБА_7 у дворі батьків ремонтував автомобілі, викладав плитку та будував прибудову до будинку. Проживав він у батьків у кімнаті на 2 поверсі. Його речі вона бачила скрізь у будинку і у тимчасовій будівлі. Один раз вона бачила ОСОБА_1 на святкуванні дня народження у будинку ОСОБА_8 , це було років 15 тому. У ОСОБА_7 з ОСОБА_1 були романтичні стосунки, а сімейних стосунків не було. Коли ОСОБА_7 тільки був призваний у військо, як одразу позивачка почала збирати документи, квитанції, записувати телефонні розмови. За життя ОСОБА_7 не хотів одружуватись з ОСОБА_1 . У цій ситуації нею враховується лише матеріальне питання, кому будуть призначені гроші. ОСОБА_7 допомагав батькам весь час, сестрі також допомагав. Коли ОСОБА_7 ховали, до нього на похорон прийшли з кожного будинку їх вулиці у селі Червона Слобода. І якщо би ОСОБА_7 не проживав в селі, то його б ніхто тоді і не згадав. Однак ніхто не прийшов з боку родичів ОСОБА_1 . Стосовно акту обстеження житлово-побутових умов від 10.10.2019 пояснила, що вона розписувалась лише за те, що ОСОБА_7 у той конкретний період за місцем реєстрації не проживав, а що він проживав десь інде - не підписувала. Такий акт необхідний був для оформлення субсидії батькам ОСОБА_7 .

Свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_8 у с. Червона Слобода та проживає навпроти їх будинку з 1971 року, з ОСОБА_7 вона знайома з дитинства. ОСОБА_7 проживав постійно разом з батьками у с. Червона Слобода на 2 поверсі будинку. Потім добудовував для себе тимчасову будівлю, провів туди воду, зробив ванну кімнату та туалет, поклеїв шпалери, зробив плитку. Постійно бачила, як він допомагав батькові по господарству, ремонтували автомобіль, клали плитку або кудись їхали з батьком, утепляли хату. У дворі його бачила постійно у домашній одежі. У тимчасовій будівлі спочатку жила бабуся – мати відповідачки ОСОБА_6 , а коли вона померла, ОСОБА_7 робив там ремонт. Інколи він залишався ночувати у тимчасовій будівлі. Постійно бачила, як ОСОБА_7 на 2 поверсі будинку відчиняв вікно та курив. Свідок була на 2 поверсі у будинку де жив ОСОБА_7 і у тимчасовій будівлі та бачила його речі. У ОСОБА_7 був друг ОСОБА_36 , з яким він спілкувався, однак він зараз бере участь у військових діях. Вони увечері з ним збирались і разом вечеряли, іноді кликали свідка. Про його особисті стосунки свідку нічого не відомо. Бачила, як до його мобілізації до нього приїжджали друзі і їхали відпочивати на рибалку чи на дачі. Пару разів на дні народженні в ОСОБА_8 вона бачила позивачку. Колись свідок питала у ОСОБА_7 чи планує він одружуватись, він усміхнувся та відповів, що його все влаштовує. Останній раз вона бачила ОСОБА_7 коли він приходив у відпустку восени у 2023 році. Свідок зазначила, що якби ОСОБА_7 десь ще проживав, то вона б його могла бачити один чи два рази на місць, а так вона його бачила постійно - він був удома і був сам, без жінки.

3. Релевантні джерела права

3.1. Згідно з п. 1 ст. 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ст. 16 Закону №2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби.

Пунктом першим статті 16-1 Закону №2011 передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Відповідно до п. 4 ст. 16-1 Закону №2011 до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

- діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

- вдова (вдівець);

- батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

- внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

- жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

- утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

3.2. Згідно з ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Тобто, поняття сім`ї дається через формулювання її ознак, головною з яких є наявність між її членами взаємних прав та обов`язків, що зумовлені їхнім спільним проживанням.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

3.3. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі показань свідків, письмових доказів, речових і електронних доказів, висновків експертів.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові від 22.09.2021 у справі № 463/3724/18 Верховний Суд зробив висновок про те, що формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №910/14452/20, від 25.06.2020 у справі №924/233/18). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка стверджує, що характер стосунків між нею та ОСОБА_7 за своїм змістом відповідав подружнім, оскільки в період часу з серпня 1999 року по 03 листопада 2023 року вони проживали разом однією сім`єю, як чоловік та дружина, вели спільне господарство та мали спільний побут.

Оскільки законом не передбачено окремого порядку щодо документального підтвердження факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю, а відповідачі вказаний факт заперечують, позивачка звернулась до суду з даною позовною заявою. Таким чином, між сторонами існує спір, який виник з цивільно-правових відносин, що регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та Сімейного кодексу України (далі - СК).

Надаючи оцінку доводам позивачки в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

Звертаючись до суду із позовною заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, позивачка зазначала про необхідність підтвердження її права на отримання відповідної грошової допомоги у зв`язку з загибеллю військовослужбовця.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей регулюються Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011).

На момент смерті ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) редакція статті 16-1 Закону № 2011-XII була такою: «у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення)».

У справі № 120/17960/23 23 у постанові від 05 лютого 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду закріпив, що судове рішення, яким підтверджується факт того, що військовослужбовець спільно проживав, був пов`язаний спільним побутом, мав взаємні права та обов`язки з позивачкою, тобто вони фактично були подружжям, дає право позивачці на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини першої статті 16-1 Закону № 2011-XII (у редакції до змін, внесених на підставі Закону № 3515-IX від 09 грудня 2023року).

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2026 року у справі № 277/1342/24; постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2026 року у справі № 484/82/25.

Отже, встановлення судом факту проживання із загиблим ОСОБА_7 однією сім`єю матиме юридичні наслідки для позивачки.

4.2. Згідно зі статтею 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 розділу VII "Прикінцеві положення" СК України цей Кодекс набув чинності одночасно з набуттям чинності ЦК України, тобто з 01 січня 2004 року.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності.

Кодекс про шлюб та сім`ю України (далі - КпШС України ), який був чинним до 01 січня 2004 року, не містив норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім`єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Зазначене положення передбачене статтею 74 СК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Тому встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 682/415/20 (провадження № 61-6297св21), від 11 липня 2022 року у справі № 755/6427/19 (провадження № 61-17021св21).

У зв`язку із зазначеним, відсутні правові підстави для задоволення позову в частині встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу за період з серпня 1999 року до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

4.3. Стосовно періоду з 01 січня 2004 року до 03 листопада 2023 року суд зазначає, що для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка, без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, у свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, у тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.

До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц, провадження № 14-130цс19, зазначено, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Суд не може вважати доведеними обставини, про які стверджує одна сторона і заперечує інша, якщо вони не підтверджені належними та допустимими доказами, а згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, слід виснувати, що враховуючи зміст позовних вимог та підстави позову, саме на позивача покладається обов`язок надати суду докази на підтвердження фактичного сталого проживання однією сім`єю із загиблим військовослужбовцем ОСОБА_7 на час його загибелі. Ненадання суду відповідних доказів може мати наслідком ухвалення судом рішення про відмову в позові через недоведеність обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

4.4. Суд бере до уваги, що доказування обставин спільного проживання та ведення спільного побуту, зокрема в частині ведення спільного господарства, спільного харчування, здійснення спільних витрат на утримання житла, за своєю сутністю є доволі складною процедурою, оскільки передбачає доказування життєвих обставин конкретними видами доказів, яким під час їх виникнення, зазвичай, не надається значної уваги для їх фіксації та збереження. До того ж Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, а тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

В той же час, відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сукупний аналіз наданих суду доказів не свідчить про те, що характер відносин між позивачкою та загиблим ОСОБА_7 мав ознаки, які притаманні подружжю.

Вказані позивачкою у позові обставини, а саме, що вона та ОСОБА_7 мешкали у одній квартирі, були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, самі по собі, без доведення належними доказами факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між нею та ОСОБА_7 склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.

Суд встановив, що загиблий ОСОБА_7 на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , де також були зареєстровані його батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

На підтвердження обставин фактичного місця проживання загиблого ОСОБА_7 стороною позивача було надано акти опитування сусідів від 15.07.2025, 17.10.2018, 09.10.2019, а стороною відповідача акт обстеження від 10.09.2025, які містять суперечливі відомості.

Крім того, допитані у судовому засіданні свідки, які підписували вказані акти - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_35 також надали суперечливі покази: свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зазначали про спільне проживання ОСОБА_7 разом з позивачкою у АДРЕСА_1 ; тоді як свідки ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та ОСОБА_35 вказали про те, що він проживав у АДРЕСА_2 ; свідок ОСОБА_29 пояснила, що ОСОБА_7 проживав у АДРЕСА_2 та періодично проживав у іншому місці.

Надаючи оцінку вказаним актам опитування сусідів від 15.07.2025, 17.10.2018 № 788, 09.10.2019 № 518 та акту обстеження від 10.09.2025, суд ставиться до них критично, оскільки вони суперечать один одному та не дозволяють суду встановити дійсні обставини щодо фактичного місця проживання загиблого ОСОБА_7 , що свідчить про їхню недостовірність у розумінні ст. 79 ЦПК України.

Стосовно показів свідків, суд зазначає, що за наявності взаємовиключних свідчень, покази свідків не можуть бути покладені в основу судового рішення як єдиний чи вирішальний доказ, а тому суд оцінює їх у сукупності з іншими доказами по справі. В цьому контексті суд також звертає увагу, що пояснення свідків про обставини приватного та особистого життя позивачки та загиблого ОСОБА_7 ґрунтуються на суб`єктивному сприйнятті змісту їх стосунків такими особами і не є достатнім підтвердженням відповідних обставин з точки зору об`єктивності та достовірності, а різне сприйняття сторонніми особами характеру відносин між позивачкою та ОСОБА_7 не є визначальним для встановлення юридичного факту.

При цьому суд враховує, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, обставина вважається доведеною лише тоді, коли з урахуванням усіх поданих доказів висновок про її існування є більш вірогідним, ніж протилежний.

Надані позивачкою фотографії, скріншоти листування з месенджера та документи про перерахування коштів та поштових відправлень, свідчать про наявність між позивачкою та ОСОБА_7 особистих стосунків, близького спілкування, спільного проведення часу та надання матеріальної допомоги, проте не містять відомостей про наявність спільного бюджету, спільних витрат, придбання майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла чи інших обставин, які відповідно до усталеної практики Верховного Суду свідчать про реальність сімейних відносин.

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків притаманних подружжю не може свідчити про те що між сторонами склались та мали місце усталені відносини які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20).

Факт спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не може бути встановлений лише показаннями свідків та наявністю спільних фотографій за відсутності інших доказів (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2023 року у справі № 543/563/22).

Так само не можуть бути підставою для встановлення факту спільного проживання як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, звернення позивачки після зникнення ОСОБА_7 на Гарячу лінію Міністерства оборони України. Безумовно, такі дії характеризують ставлення позивачки до долі ОСОБА_7 , свідчать про небайдужість до нього та можуть підтверджувати наявність між сторонами особистих стосунків. Водночас зазначені обставини виникли вже після зникнення військовослужбовця та не можуть бути належним доказом існування між ними спільного побуту, спільного господарства та взаємних прав і обов`язків, які становлять предмет доказування у цій категорії справ.

Зазначення позивачки як довіреної особи в медичній декларації, направлення їй сповіщення про зниклого безвісти військовослужбовця також не підтверджують наявність між ними усталених відносин, які притаманні подружжю.

Стосовно посилання позивачки на лист Пологівського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, де ОСОБА_1 в межах кримінального провадження за фактом зникнення безвісти ОСОБА_7 направлено постанову про залучення її потерпілою, то суд не бере до уваги цей лист, оскільки до матеріалів справи вказану постанову не було долучено, тому суд позбавлений можливості встановити, як слідчим встановлювались ці обставини.

Стосовно долучених позивачкою до матеріалів справи аудіо та відеозаписів телефонних розмов, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 306 ЦК України фізична особа має право на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов, телеграфних повідомлень та інших видів кореспонденції. Стаття 31 Конституції України гарантує кожному таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

Здійснення звукового запису голосу особи без її згоди порушує право на охорону інтересів особи. Голос фізичної особи належить до прояву особистого характеру, що охороняється, його звуковий запис можна здійснювати або використовувати тільки з відома фізичної особи. Враховуючи, що в матеріалах справи відсутня згода особи на запис та використання телефонних розмов, суд не бере до уваги вказані аудіо та відеозаписи відповідно до ст. 78 ЦПК України.

Інші докази, долучені до матеріалів справи, зокрема, чек про придбання пральної машини, чек про оплату мікрохвильової печі та м`ясорубки, також не підтверджують факт проживання однією сім`єю позивачки з ОСОБА_7 , оскільки з наданих документів неможливо встановити, що придбане майно набувалося саме на спільні кошти в межах сімейного бюджету та в інтересах сім`ї.

Разом з тим суд враховує, що ОСОБА_7 був постійно зареєстрований за адресою у АДРЕСА_2 , тобто за місцем проживання його батьків, зареєстроване за ним майно - автомобіль ИЖ21251 1991 року випуску, також перебуває за вказаною адресою.

В той же час, за обставинами спірних правовідносин суд встановив, що позивачка мала з ОСОБА_7 близькі стосунки, які мають ознаки того, що позивачка піклувалася про останнього. Натомість відсутні докази того, що відповідні стосунки мали сталий, регулярний та стабільний характер і які б свідчили про те, що обидва партнери мали волевиявлення на виникнення взаємних прав та обов`язків, які притаманні подружжю, як членам однієї сім`ї.

Отже, аналізуючи зміст та характер обставин спірних правовідносин в контексті обсягу наданих суду доказів, суд доходить висновку, що позивачкою не доведено належним чином реальності та об`єктивності факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_7 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, протягом тривалого періоду до моменту загибелі останнього, оскільки судом не встановлено обставин, які свідчать про те, що такі особи постійно спільно проживали, були пов`язані спільним побутом та веденням спільного господарства, а також мали взаємні права і обов`язки, які притаманні членам сім`ї, а відтак суд приходить до висновку, що характер відносин позивачки з ОСОБА_7 за своїм змістом не мав ознак, які притаманні подружжю.

4.5. Беручи до уваги, що суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для встановлення юридичного факту, який є предметом судового розгляду по даній справі, то позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

5. Розподіл судових витрат, вирішення інших процесуальних питань

5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 19, 81, 141, 258-259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н. С. Волкова