Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №585/2649/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2649/26

Номер провадження 2/585/1685/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Ю.В Кириленко, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 і просить: Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер ОКПП: НОМЕР_1 ) на її, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер ОКПП: НОМЕР_2 ) користь, аліменти на її утримання у зв`язку із продовженням її навчання, у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 24 червня 2026 року і по час закінчення мною навчання - 30.06.2029 року, але не більше як до двадцяти трьох років. 2. Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер ОКПП: НОМЕР_1 ) на її, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер ОКПП: НОМЕР_2 ) користь витрати по оплаті юридичної допомоги в розмірі 1800 грн. В обґрунтування позову вказала, що ОСОБА_2 являється її, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком. Шлюб між її батьками було розірвано у 2010 році. На підставі рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 25 серпня 2010 року було стягнуто з відповідача на користь її матері ОСОБА_2 на її, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , утримання аліменти в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття. 31 жовтня 2024 року стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 було припинено у зв`язку із досягненням ним повноліття. Із зазначеного часу з відповідача продовжувались стягуватись аліменти на її, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , утримання, у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), щомісячно. ІНФОРМАЦІЯ_4 вона досягла повноліття, а тому стягнення аліментів на її утримання припинилось. Після досягнення нею повноліття вона продовжує навчання на географічному факультеті в університеті ім. Тараса Шевченка за спеціальністю Е4 Науки про землю освітньої програми «Геоекологія та екосистемні послуги, на денній формі здобуття освіти бакалаврського рівня вищої освіти і термін навчання становить з 01.09.2025 року до 30.06.2029 року. За рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 25 серпня 2010 року стягнення аліментів на її утримання припиняється з 15 червня 2026 року, але в той же час вона продовжує навчання, а тому потребує і в подальшому матеріальну підтримку батька. Вона самостійного заробітку не має, несе витрати на проживання у гуртожитку, харчування, придбання навчальної літератури і канцтоварів, оплачує проїзд до місця навчання і т.д. Батько припинив надавати матеріальну допомогу, а тому вона бажає щоб аліменти з нього стягувались на її користь за рішенням суду. Відповідно до положень сімейного законодавства обов`язок утримувати повнолітню дитину покладений рівною мірою на обох батьків. Її мати ОСОБА_4 не може самостійно належним чином забезпечувати її всім необхідним для забезпечення можливості продовжувати навчання, тому відповідач також зобов`язаний надавати їй матеріальне забезпечення, у зв`язку з чим вона змушена звернутись до суду із цим позовом. Відповідач є військовослужбовцем, отримує достатню заробітну плату, має задовільний стан здоров`я. За таких обставин із ОСОБА_2 на її утримання можуть стягуватись аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку доходу, щомісячно і по час закінчення нею навчання.

Ухвалою суду 14 липня 2026 року відкрито провадження у справі і призначено розгляд справу в порядку спрощеного позовного з повідомленням сторін.

31 серпня 2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить: 1. Поновити строк на подання відзиву на позовну заяву. 2. Прийняти відзив до розгляду та долучити до матеріалів справи. 3. Позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її утримання в розмірі 1/4 з усіх видів його доходу щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 24 червня 2026 року і по час закінчення нею навчання – 30.06.2029 р. але не більше як до двадцяти трьох років — задовольнити частково. 4. Стягувати з ОСОБА_2 року народження, РНОКПП – НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення 23-річного віку - у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою. Зокрема, зазначив, що відповідач згоден сплачувати аліменти на утримання доньки - ОСОБА_1 , яка продовжує навчання в університеті імені Тараса Шевченка та згоден сплачувати їх щомісяця. Але Відповідач не згоден з розміром аліментів, які Позивачка бажає стягнути, виходячи із наступного. Відповідач перебував у шлюбі з ОСОБА_4 з 10.11.2004 року. Шлюб було розірвано на підставі рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 11.10.2010 р. Від цього шлюбі народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після припинення шлюбних відносин, діти залишились проживати з матір`ю, яка згодом звернулась до Срібнянського районного суду Чернігівської області за стягненням аліментів. 25.08.2010 року Срібнянським районним судом Чернігівської області видано виконавчий лист № 2-346 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини певного віку на кожну дитину, починаючи з 23.07.2010 року і до їх повноліття. На підставі вказаного виконавчого листа Інгульським відділом ДВС у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – відділ ДВС) було відкрито виконавче провадження за № 52726113. З моменту досягнення повноліття сином ОСОБА_5 , було припинено стягнення аліментів на його утримання. 15 червня 2026 року Позивачці виповнилося 18 років, у зв`язку з чим стягнення аліментів з Відповідача на її утримання відповідно до закону припинилось, а виконавче провадження, ініційоване її матір`ю, було завершено, про що свідчить Постанова про закінчення виконавчого провадження від 03.07.2026 р. (копія додається). Станом на дату завершення виконавчого провадження заборгованість зі сплати аліментів відсутня. Таким чином, попередній обов`язок Відповідача зі сплати аліментів, який виник на підставі виконавчого листа № 2-346, припинився з досягненням дочкою 18- річного віку. Натомість заявлений у цій справі позов ґрунтується на іншій правовій підставі — положеннях статті 199 СК України, які регулюють утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання. 10.10.2018 року Відповідачем було укладено другий шлюб з ОСОБА_7 .. З моменту укладення шлюбу у Позивача виникли нові сімейні правовідносини та відповідні взаємні права й обов`язки подружжя. У другому шлюбі у Відповідача народилась дочка - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 04.01.2020 р., виданим Інгульським районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (копія свідоцтва додається). Тобто, окрім дітей від першого шлюбу, які вже досягли повноліття, на час розгляду справи на утриманні у Відповідача перебуває ще неповнолітня дитина, народжена у другому шлюбі. Рішенням Інгульського районного суду міста Миколаєва від 14 квітня 2026 року (справа № 489/2218/26) другий шлюб Відповідача розірвано. Під час перебування у другому шлюбі з ОСОБА_7 , Відповідач утримував свою родину на той час (дружину та дочку ОСОБА_9 ), а також сплачував аліменти на тримання дітей від першого шлюбу. Після розірвання шлюбу обов`язок щодо утримання дочки ОСОБА_9 не припинився, її матір не зверталась за примусовим стягненням аліментів, оскільки Відповідач щомісяця перераховує кошти колишній дружині на утримання спільної малолітньої дочки, на підтвердження чого надаються скріншоти з особистого кабінету Відповідача як користувача-клієнта АБ «Приватбанк» (у кількості 5 шт.) Так, згідно переказу коштів від 29.04.2026 р. на картковий рахунок ОСОБА_10 . Відповідачем переведено «15050, 00 грн», 03.05.2026 р. – «2010,05 грн», 11.06.2026 р. – «5025,13 грн», 07.07.2026 р. – «6030,15 грн.», 24.07.2026 р. – «6979,90 грн.» При здійсненні двох останніх платежів (від 07 та 24.07.2026 р.) Відповідач так і зазначив призначення «На утримання донечки ОСОБА_9 ». Після розірвання шлюбу Відповідач фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю матір`ю — ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та бабусею — ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Мати та бабуся Відповідача також зареєстровані за зазначеною адресою, що підтверджується відповідними документами про зареєстроване місце проживання. Таким чином, Відповідач фактично проживає в одному домогосподарстві з двома особами похилого віку, які через свій вік, стан здоров`я та матеріальне становище потребують постійної допомоги та фінансової підтримки. При цьому, сімейні обставини Відповідача об`єктивно зумовлюють необхідність його участі у забезпеченні зазначених членів сім`ї. Батько Відповідача — ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 08.12.2021 року, копія якого додається. Чоловік бабусі Відповідача (його дід) — ОСОБА_14 — також помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 07.02.2007 року, копія якого додається. Отже, мати Відповідача після смерті чоловіка фактично залишилася без подружньої підтримки, а бабуся Відповідача — без чоловіка, який раніше був членом її сім`ї та потенційно міг брати участь у її матеріальному забезпеченні. Особливого значення набуває стан здоров`я бабусі Відповідача — ОСОБА_12 , 1934 року народження. Згідно з Постановою ЛКК № 1629 від 18.12.2020 року, за станом здоров`я вона потребує стороннього догляду, оскільки через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та обслуговувати себе. За таких обставин бабуся Відповідача потребує не лише матеріального забезпечення, а й постійної фізичної допомоги у повсякденному житті. Безпосередній щоденний догляд за бабусею здійснює її дочка — мати Відповідача, ОСОБА_11 . Водночас сама мати Відповідача є особою похилого віку та пенсіонеркою, а отже, її власні матеріальні можливості є обмеженими. Таким чином, фактично складається ситуація, за якої догляд за бабусею здійснює її дочка похилого віку, тоді як основне матеріальне навантаження щодо забезпечення потреб обох осіб похилого віку фактично несе Відповідач. Відповідач бере участь у забезпеченні їх повсякденних потреб, придбанні необхідних речей, продуктів харчування, медикаментів та забезпеченні інших витрат, обумовлених їх віком і станом здоров`я, а також несе витрати на сплату комунальних послуг (копії рахунків-повідомлень на оплату комунальних послуг за адресою АДРЕСА_1 за січень-червень 2026 року додаються). На забезпечення Відповідач передає матері кошти готівкою або картковим переказом. Так, згідно квитанції P24A5884187236D6388 від 11.05.2026 р. на рахунок ОСОБА_11 . Відповідач перевів 6030,15 грн.; згідно квитанції P24A6078606847D4687 від 25.06.2026 р. перевів 8040,20 грн.; згідно квитанції P24A6255890005D2651 від 07.08.2026 р. перевів 10050,00 грн. (квитанції додаються). Отже, на теперішній час Відповідач є фактично основною працездатною особою у своєму найближчому сімейному оточенні, яка має реальну можливість вік, стан здоров`я та обмежений розмір пенсій не мають достатніх власних фінансових ресурсів для самостійного забезпечення всіх необхідних потреб. Зазначені обставини мають істотне значення для правильного визначення розміру аліментів у цій справі, оскільки відповідно до статті 200 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, суд враховує обставини, передбачені статтею 182 цього Кодексу. У свою чергу, стаття 182 Сімейного кодексу України передбачає необхідність врахування, зокрема, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інших істотних обставин. Тобто законодавець прямо передбачив необхідність врахування при визначенні аліментного навантаження не лише доходу платника аліментів, а й кола осіб, щодо яких він має відповідні сімейні обов`язки та фактично несе матеріальне навантаження. У цій справі такі обставини є особливо істотними, оскільки Відповідач одночасно: має обов`язок щодо матеріального забезпечення Позивачки як повнолітньої дочки, яка продовжує навчання; має іншу малолітню дочку — ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо якої продовжує виконувати батьківський обов`язок з утримання; фактично забезпечує потреби матері похилого віку; бере участь у матеріальному забезпеченні бабусі, яка через стан здоров`я потребує постійного стороннього догляду. Таким чином, визначаючи розмір аліментів на користь Позивачки, суд повинен врахувати реальне сімейне та матеріальне становище Відповідача в його сукупності, а не оцінювати виключно розмір його заробітку. Покладення на Відповідача аліментного обов`язку у розмірі 1/4 частини всіх його доходів без урахування зазначених обставин призведе до істотного збільшення фінансового навантаження на нього та, відповідно, до зменшення його можливостей належним чином виконувати обов`язки щодо іншої малолітньої дитини, а також забезпечувати потреби матері та бабусі похилого віку. Саме тому обставини спільного проживання Відповідача з матір`ю та бабусею, їх вік, Відповідач є діючим військовослужбовцем та з 15 листопада 2024 року по теперішній час перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_6 АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою форми 5 від 07.07.2025 р. Розмір доходів Відповідача підтверджується довідкою форми ОК-5. За період з січня 2026 року по червень 2026 року включно, тобто за 6 календарних місяців, сукупний дохід Відповідача становив 304524,00 грн. При цьому, середній дохід Відповідача за зазначений період становив: 304524,00 грн. ? 6 = 50754,00 грн. на місяць. Отже, суд має оцінити, яка частина доходу Відповідача є справедливою та пропорційною для утримання конкретної дитини з урахуванням обов`язків щодо іншої дитини та членів сім`ї. Відповідач визнає покладений на нього законом обов`язок брати участь у матеріальному забезпеченні повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, та не заперечує проти щомісячної сплати аліментів на її утримання. Водночас Відповідач не погоджується із заявленим Позивачкою розміром аліментів у частці 1/4 від усіх видів його доходу та вважає обґрунтованим визначення розміру його участі в утриманні дочки у частці 1/8 від усіх видів доходу, з урахуванням його фактичного матеріального та сімейного стану, наявності іншої малолітньої дитини та інших осіб, яких він фактично забезпечує. Якщо застосувати запропоновану Позивачкою частку 1/4 до фактичної бази доходу Відповідача за досліджуваний період, тобто до суми 304524,00 грн., загальний розмір аліментів за 6 місяців становив би: 304524,00 грн. ? 1/4 = 76131,00 грн. Середній щомісячний розмір такого платежу становив би: 76131,00 грн. ? 6 = 12688,5 грн. Якщо застосувати запропоновану Відповідачем частку 1/8 до фактичної бази його доходу за досліджуваний період, тобто до суми 304524,00 грн., загальний розмір аліментів за 6 місяців становив би: 304 524 грн. ? 8 = 38 065,50 грн. Середній щомісячний розмір такого платежу становив би: 38 065,50 ? 6 = 6 344,25 грн. Отже, за однакового рівня доходу Відповідача та застосування частки 1/8 замість запропонованої 1/4, середній щомісячний розмір аліментів становив би приблизно 6344,25 грн. Водночас така сума не є фіксованою і у разі збільшення доходу Позивача автоматично збільшуватиметься і розмір аліментів. Таким чином, застосування частки від доходу на сплату аліментів у розмірі 1/8 не позначатиме припинення належного матеріального забезпечення дочки, а лише зменшить частку доходу Позивача, яка спрямовується на її утримання. Це дозволить Відповідачу одночасно виконувати свої обов`язки щодо утримання іншої малолітньої дитини, не допускаючи диспропорції у матеріальному забезпеченні його дітей. Окрім того, окремої уваги потребує питання обґрунтованості саме того розміру аліментів, який заявлений Позивачкою, — 1/4 частини усіх видів доходу Відповідача. Відповідач не заперечує свого передбаченого законом обов`язку брати участь в утриманні повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, та не ухиляється від виконання цього обов`язку. Навпаки, Відповідач визнає необхідність регулярної матеріальної підтримки Позивачки та підтверджує готовність щомісячно сплачувати аліменти на її утримання. Разом із тим Відповідач не погоджується з тим, що така матеріальна допомога має визначатися саме у розмірі 1/4 частини його доходу, оскільки заявлений Позивачкою розмір не обґрунтований належними та допустимими доказами та не відповідає сукупності фактичних обставин цієї справи. Відповідно до частини першої ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. При цьому відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі та/або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. Таким чином, закон не встановлює автоматичного чи фіксованого розміру аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, а передбачає індивідуальне визначення розміру матеріальної допомоги залежно від конкретних обставин справи. Після досягнення Позивачкою повноліття мають бути заново оцінені всі обставини, передбачені статтями 199, 200 та 182 Сімейного кодексу України, зокрема її фактичні потреби, пов`язані з навчанням, матеріальне становище обох батьків, можливості Відповідача надавати матеріальну допомогу, наявність у нього інших дітей та інших осіб, яких він зобов`язаний утримувати. При цьому Позивачкою не наведено переконливого обґрунтування того, чому саме 1/4 частини доходу Відповідача є необхідною для забезпечення її потреб. Сам факт навчання не дає можливості визначити ані загальний обсяг витрат Позивачки, ані ту частину таких витрат, яка має бути покладена саме на Відповідача. Так само має бути встановлено, яку частину витрат на її утримання фактично несе її мати, оскільки відповідно до сімейного законодавства обов`язок щодо утримання дитини покладається на обох батьків, а не лише на Відповідача. Отже, матеріальний обов`язок щодо повнолітньої Позивачки не може бути фактично трансформований у переважний або виключний обов`язок Відповідача. У матеріалах справи відсутнє належне обґрунтування, яке б дозволяло зробити висновок, що саме 1/4 частини доходу Відповідача є необхідною для покриття обґрунтованих та документально підтверджених потреб Позивачки. Фактично запропонована Позивачкою частка є визначеною нею довільно та не пов`язана з конкретним розрахунком фактичних витрат на її утримання. При цьому Відповідач не ставить питання про повне звільнення його від матеріальної участі в утриманні Позивачки. Його позиція полягає виключно у тому, що така участь повинна бути реальною, регулярною, але водночас пропорційною його матеріальним можливостям та іншим обов`язкам щодо утримання членів сім`ї. Позивачка має право отримувати належну матеріальну допомогу від обох батьків, а Відповідач, зі свого боку, має право на те, щоб при визначенні розміру його участі суд врахував не лише наявність у нього доходу, а й усі його інші сімейні та майнові обов`язки. У цьому контексті істотне значення має те, що на теперішній час Відповідач має іншу малолітню дитину — ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо якої він має самостійний та чинний обов`язок з утримання. Наявність цієї дитини не може бути проігнорована судом при визначенні розміру аліментів на повнолітню Позивачку, оскільки інша дитина Відповідача має такі ж права на належне батьківське утримання та матеріальне забезпечення. Відповідач не може належним чином виконувати свої батьківські обов`язки щодо однієї дитини шляхом створення надмірного фінансового навантаження, яке об`єктивно зменшуватиме його можливість забезпечувати іншу дитину. Отже, відсутність доказів, які б підтверджували необхідність саме 1/4 частини доходу Відповідача, у сукупності з наявністю в нього іншої малолітньої дитини, фактичними витратами на її утримання, матеріальним становищем Відповідача та його іншими сімейними обов`язками свідчить про відсутність правових та фактичних підстав для задоволення позову в заявленому розмірі. Визначення аліментів у розмірі 1/8 частини доходу Відповідача, на думку останнього, є більш справедливим та пропорційним способом виконання ним свого обов`язку щодо матеріального забезпечення повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, оскільки одночасно забезпечує регулярність такої допомоги, її залежність від фактичного доходу Відповідача та можливість останнього виконувати встановлені законом обов`язки щодо інших членів сім`ї. Таким чином, Відповідач просить суд виходити не з формального припущення про те, що 1/4 доходу є належною часткою для утримання повнолітньої дитини, а з реальних, доведених потреб Позивачки, реальних фінансових можливостей Відповідача та необхідності справедливого розподілу обов`язку щодо її утримання між обома батьками. Саме такий підхід відповідає положенням статей 141, 182, 199 та 200 Сімейного кодексу України, принципам розумності, справедливості та пропорційності і забезпечує баланс між правом Позивачки на матеріальну допомогу у зв`язку з продовженням навчання та правом іншої малолітньої дитини Відповідача на належне батьківське утримання. Відповідно до частини першої статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Таким чином, обов`язок батьків щодо утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, не є безумовним та не може визначатися виключно самим фактом навчання. Закон пов`язує виникнення такого обов`язку із сукупністю обставин, серед яких, зокрема, потреба повнолітньої дитини у матеріальній допомозі та реальна можливість батька її надавати. При цьому відповідно до частини першої статті 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі та/або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. Отже, при вирішенні питання про розмір аліментів на повнолітню дочку суд не може обмежуватися встановленням самого факту навчання та наявності у Відповідача доходу. Суд має оцінити всю сукупність обставин, визначених законом, зокрема матеріальний стан сторін, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей та інших осіб, яких він зобов`язаний утримувати, а також інші істотні обставини. У даному випадку Відповідач не заперечує самого принципового обов`язку брати участь в утриманні повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, та не ухиляється від такого обов`язку. Спірним є виключно розмір такого утримання. Саме тому вимога Позивачки про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу Відповідача має бути оцінена судом крізь призму положень статті 200 у системному взаємозв`язку зі статтею 182 Сімейного кодексу України. Особливе значення у цій справі має те, що на момент звернення Позивачки до суду та на момент розгляду справи сімейний і матеріальний стан Відповідача істотно відрізняється від того, який існував на момент первісного стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У Відповідача у другому шлюбі народилася малолітня дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо якої він має самостійний та чинний обов`язок з утримання. Крім того, фактичний фінансовий тягар Відповідача включає матеріальне забезпечення матері та бабусі похилого віку, які проживають разом із ним, мають обмежені доходи та потребують постійної допомоги, а бабуся, крім того, за станом здоров`я потребує стороннього догляду. Отже, визначаючи розмір аліментів відповідно до статті 200 Сімейного кодексу України, суд має врахувати не лише інтереси Позивачки, а й реальні можливості Відповідача та наявність у нього інших осіб, яких він фактично утримує або щодо яких має встановлений законом обов`язок щодо утримання. З огляду на викладене, встановлення аліментів у розмірі 1/8 частини доходу Відповідача забезпечуватиме реальну участь батька в утриманні Позивачки, водночас дозволяючи йому належним чином виконувати обов`язки щодо його малолітньої дочки ОСОБА_9 та інших членів сім`ї, які потребують матеріальної допомоги (а.с.27-32).

08 вересня 2026 року позивач ОСОБА_1 надала відповідь на відзив, в якому просила відхилити заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі: стягувати з ОСОБА_2 на її, ОСОБА_1 , користь аліменти на її утримання у зв`язку з продовженням навчання у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 24 червня 2026 року і до закінчення нею навчання (30.06.2029 р.), але не більше ніж до досягнення нею 23 років. Зазначила, що ознайомившись із текстом відзиву та доданими до нього матеріалами, вона вважає заперечення Відповідача необгрунтованими, безпідставними та такими, що спрямовані на штучне заниження розміру матеріальної допомоги. 1. Щодо відсутності доказів про потребу матері та бабусі відповідача у наданні матеріальної допомоги та про рівень доходів: У відзиві зазначено, що мати Відповідача — ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та бабуся Відповідача — ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , "через похилий вік, стан здоров`я та обмежений розмір пенсій не мають достатніх власних фінансових ресурсів для самостійного забезпечення всіх необхідних потреб". Це твердження не підтверджено жодним доказом. До відзиву не додано: довідок про розмір пенсій ОСОБА_15 та ОСОБА_12 (при тому, що в переліку додатків до відзиву прямо зазначено "копія пенсійного посвідчення" щодо кожної з них — тобто сам факт отримання пенсії відповідач підтверджує, а розмір цієї пенсії, від якого прямо залежить оцінка "достатності” чи "недостатності" власних ресурсів, приховує); довідок про наявність або відсутність в зазначених осіб інших доходів, майна, заощаджень; розрахунку чи обґрунтування фактичного розміру щомісячних витрат матері та бабусі відповідача на медикаменти, продукти харчування, комунальні послуги — тобто того, у чому саме полягає розмір потреби, яку нібито покриває Відповідач. Наявність у ОСОБА_12 незадовільного стану здоров`я, підтвердженого Постановою ЛКК № 1629 від 18.12.2020 р., доводить лише потребу в сторонньому фізичному догляді (який, за твердженням самого Відповідача, здійснює її дочка — ОСОБА_16 , але не доводить браку коштів на власне утримання. Потреба в догляді та потреба в матеріальній допомозі — це різні за правовою природою обставини, і ототожнення їх у відзиві є юридично некоректним. Без доказів розміру доходів цих осіб суд позбавлений можливості оцінити, чи є переказувані Відповідачем суми компенсацією дійсного дефіциту коштів, чи добровільною допомогою понад обсяг об`єктивної потреби. Тягар доведення обставин, на які учасник справи посилається як на підставу своїх заперечень, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, покладається на цього учасника — у цьому випадку тягар доведення факту та розміру потреби матері й бабусі в матеріальній допомозі лежить на Відповідачеві. На підтвердження участі в матеріальному забезпеченні матері Відповідач додає копії трьох квитанцій про перекази коштів на її рахунок: від 11.05.2026 р. на суму 6 030,15 грн., від 25.06.2026 р. на суму 8 040,20 грн. та від 07.08.2026 р. на суму 10 050,00 грн. У жодній із цих трьох квитанцій призначення платежу не зазначено. На відміну від цього, у відзиві наводяться п`ять квитанцій про перекази колишній дружині Відповідача - ОСОБА_7 , дві з яких (від 07.07.2026 р. та 24.07.2026 р.) прямо містять призначення платежу "на утримання донечки ОСОБА_9 ". Це показує, що Відповідач має практику зазначення цільового призначення переказів, коли вважає це за потрібне, проте свідомо не робить цього щодо переказів матері. За відсутності зазначеного в квитанції призначення платежу сам факт переказу коштів на банківський рахунок родички не є доказом того, що ці кошти спрямовані саме на покриття життєвих потреб отримувача, а не мають, наприклад, характеру повернення боргу, оплати спільних витрат чи іншого призначення, не пов`язаного з утриманням. Вона не заперечує сам факт здійснення переказів, проте вважає, що без підтвердження їх цільового призначення та без доказів фактичної потреби одержувача ці докази не можуть бути покладені в основу висновку про "істотне збільшення фінансового навантаження" Відповідача у розумінні ст. 182 СК України. Надані квитанції про перекази коштів матері за травень-серпень 2026 року є добровільним внутрішньосімейним розпорядженням коштами та не доводять існування юридичного або фактичного обов`язку щодо утримання. Окрім цього, надані Відповідачем рахунки на комунальні послуги за адресою його проживання ( АДРЕСА_1 ) є його власними побутовими витратами як мешканця цієї квартири. Таким чином, посилання відповідача на утримання матері та бабусі як на підставу для зменшення аліментів на її утримання є необгрунтованим. 2. Щодо обґрунтованості стягнення аліментів у розмірі частини доходу зазначила наступне: 1) Реальні витрати у зв`язку з навчанням у столиці: Вона є студенткою денної форми навчання географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (спеціальність «Геоекологія та екосистемні послуги»). Здобуття освіти в закладі вищої освіти, розташованому в іншому населеному пункті, ніж місце її реєстрації (м. Ромни), об`єктивно зумовлює додаткові витрати, пов`язані з проживанням поза межами домогосподарства батьків — оренду місця в гуртожитку, харчування, проїзд до місця навчання та у зворотному напрямку, придбання навчальної літератури та канцтоварів, забезпечення доступу до мережі Інтернет для навчального процесу. Загальновідомим є те, що вартість життя у м. Києві як столиці України об`єктивно перевищує аналогічні витрати в м. Ромни Сумської області. Навчаючись на денній формі вищого навчального закладу, вона не має змоги працювати та не має власного заробітку чи джерела доходу. Всі витрати на її проживання в м. Київ наразі вимушено покладаються виключно її матір, ОСОБА_17 . На підтвердження вищевказаних обставин надає копії платіжних інструкцій щодо оплати витрат на проживання. В той же час, Відповідач є військовослужбовцем за мобілізацією та отримує стабільне й високе грошове забезпечення. Як зазначає сам Відповідач у відзиві, його сукупний дохід за період із січня по червень 2026 року склав 304 524,00 грн., що становить середньомісячний дохід у розмірі 50 754,00 грн. При стягненні 1/4 частини аліментів (близько 12 688,50 грн/місяць) у Відповідача залишається понад 38 000,00 грн. щомісячно, що повністю покриває його особисті потреби та дозволяє виплачувати добровільну допомогу на малолітню доньку ОСОБА_9 (яка за його ж розрахунками становить від 2 000 до 6 000 грн. на місяць). Отже, стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини від доходу Відповідача є цілком пропорційним, обґрунтованим і не ставить його у скрутне матеріальне становище, водночас забезпечуючи їй мінімально необхідні умови для проживання й навчання у м. Київ. 3. Щодо інших доводів відповідача: Щодо посилання на утримання малолітньої доньки ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) від іншого шлюбу: Вона не заперечує відносно наявності у відповідача обов`язку щодо утримання малолітньої дочки ОСОБА_9 . Надані відповідачем чеки свідчать про те, що він перераховує на її утримання суми в межах 2 000 - 6 000 грн. на місяць. Офіційного судового рішення про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_9 немає. Обов`язок утримувати малолітню дитину не звільняє батька від обов`язку надавати рівноцінну та належну матеріальну допомогу своїй повнолітній донці, яка навчається, особливо враховуючи достатньо високий рівень його щомісячного доходу (понад 50 000 грн.). Таким чином, викладені у відзиві обставини щодо погіршення матеріального становища Відповідача внаслідок необхідності утримувати матір і бабусю не підтверджені належними та допустимими доказами в частині, яка має визначальне юридичне значення за ст. 182 Сімейного кодексу України, а саме — в частині доведення факту та розміру потреби зазначених осіб у матеріальній допомозі. Наявні у справі докази підтверджують лише факт похилого віку цих осіб, стан здоров`я бабусі Відповідача та факт здійснення окремих банківських переказів без підтвердженого цільового призначення, чого недостатньо для висновку про необхідність зменшення частки аліментів удвічі порівняно із заявленою в позові. З урахуванням наведеного, а також враховуючи рівень доходу Відповідача, який дозволяє виконувати аліментний обов`язок у розмірі 1/4 частини доходу без надмірного обтяження, і мої фактичні потреби як Позивачки, пов`язані з продовженням навчання поза місцем мого постійного проживання, вона вважає обґрунтованим та таким, що відповідає принципам розумності, справедливості й пропорційності, визначення розміру аліментів саме в частці 1/4 від усіх видів доходу Відповідача, як заявлено в позовній заяві (а.с. 94-96).

14 вересня 2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив), в яких представник відповідача просить: «1. Врахувати подані заперечення під час розгляду справи. 2. Доводи Позивачки, викладені у відповіді на відзив, щодо необхідності стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу Відповідача відхилити як такі, що не підтверджують необхідності саме такого розміру аліментів. 3. При визначенні розміру аліментів врахувати матеріальне та сімейне становище відповідача, наявність у нього іншої малолітньої дитини — ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , фактичні витрати на її утримання, а також інші доведені матеріальні та сімейні обставини 4. Позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її утримання в розмірі 1/4 з усіх видів його доходу щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 24 червня 2026 року і по час закінчення нею навчання – 30.06.2029 р. але не більше як до двадцяти трьох років — задовольнити частково. 5. Стягувати з ОСОБА_2 року народження, РНОКПП – НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення 23-річного віку - у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою. Зазначила, що відповідь на відзив не містить належного обґрунтування того, чому саме 1/4 частини доходу відповідача, а не інший розмір, є необхідною та достатньою сумою для утримання позивачки та не спростовує обов`язків Відповідача щодо його малолітньої дочки ОСОБА_9 та інших членів сім`ї, які потребують матеріальної допомоги. 1. Щодо тверджень Позивачки про необґрунтованість витрат Відповідача на утримання матері та бабусі. Позивачка у відповіді на відзив намагається поставити під сумнів необхідність врахування при визначенні розміру аліментів обставин, пов`язаних із матеріальним забезпеченням Відповідачем своєї матері та бабусі, посилаючись на нібито недостатність доказів необхідності такого утримання. Такий підхід Позивачки суперечить як фактичним обставинам справи, так і положенням сімейного законодавства, оскільки фактично зводиться до вимоги оцінювати матеріальне становище відповідача виключно крізь призму його доходу, без урахування реальних витрат та сімейних обов`язків, які цей дохід покликаний забезпечувати. Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд зобов`язаний враховувати, зокрема, матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення. Отже, законодавець прямо передбачив необхідність оцінки не лише номінального розміру доходу платника, а й реального співвідношення між його доходами, видатками та сімейними обов`язками. Відповідач не посилається на утримання матері та бабусі як на обставину, яка автоматично звільняє його від обов`язку надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці, яка продовжує навчання. Однак це не означає, що зазначені обставини можуть бути повністю проігноровані судом. Оскільки саме ці обставини дозволяють встановити реальне матеріальне становище Відповідача та визначити, яка частина його доходу фактично залишається для забезпечення власних життєвих потреб, утримання інших членів сім`ї та виконання інших сімейних обов`язків. Відповідачем до відзиву було надано документи, які підтверджують факт його проживання разом із матір`ю та бабусею, вік матері та бабусі, а також їх пенсійний статус; стан здоров`я бабусі та необхідність стороннього догляду за нею; фактичне перерахування коштів на рахунок матері та участь у матеріальному забезпеченні зазначених осіб. Таким чином, твердження Позивачки про те, що відповідач нібито взагалі не довів своєї участі у матеріальному забезпеченні членів сім`ї, не відповідає матеріалам справи. Більше того, позиція Позивачки фактично передбачає, що будь-яка допомога, яка надається працездатним членом сім`ї своїм літнім та непрацездатним родичам, повинна бути підтверджена виключно такими доказами, як судове рішення про стягнення аліментів. Однак, сімейні обов`язки не виникають виключно після звернення особи до суду та ухвалення відповідного рішення. Вони можуть виконуватися добровільно, фактично та безпосередньо членами сім`ї. Зокрема, ч. 1 ст. 202 СК України прямо встановлює, що повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Факт отримання матір`ю пенсії не може бути автоматично прирівняний до її повної матеріальної незалежності. Навпаки, пенсійний вік, стан здоров`я, витрати на лікування, побутові потреби, комунальні послуги, придбання медикаментів, харчування та інші повсякденні витрати у сукупності можуть об`єктивно зумовлювати потребу літньої людини в додатковій матеріальній допомозі. У даному випадку ця допомога фактично надається Відповідачем. Відповідач фактично є основним працездатним членом сім`ї, який забезпечує потреби літніх родичів. До відзиву відповідачем були надані квитанції про переказ коштів матері від 11.05.2026 року, 25.06.2026 року та 07.08.2026 року. Те, що у зазначених платіжних документах не було окремо зазначено призначення платежу, саме по собі не спростовує факту їх здійснення та не дає підстав автоматично виключати відповідні платежі з оцінки матеріального становища відповідача. Очевидно, що, здійснюючи звичайні побутові перекази близькій людині, відповідач не міг передбачити необхідність майбутнього доказування кожної такої операції в суді та тому не зазначав у кожній квитанції її детального призначення. Більше того, після виникнення спору відповідач не лише продовжив надавати допомогу, а й почав належним чином фіксувати її призначення. Так, 23.08.2026 року відповідачем на рахунок матері « ОСОБА_18 » перераховано 10 050,00 грн. із чітким призначенням платежу: «допомога матері і бабусі». Аналогічно 10.09.2026 року відповідачем на рахунок матері « ОСОБА_19 » перераховано 10 100,00 грн., також із зазначенням призначення: «допомога матері і бабусі». Копії відповідних скріншотів банківських операцій додаються до цих заперечень. Отже, наявна послідовна сукупність доказів, яка свідчить не про одноразове здійснення платежу з незрозумілою метою, а про реальну участь відповідача у матеріальному забезпеченні матері та бабусі. Позивачка фактично пропонує суду проігнорувати ці платежі лише через те, що частина попередніх платежів не мала спеціально сформульованого призначення. Такий підхід є надмірно формалістичним. Предметом доказування у цій справі є реальне матеріальне становище відповідача, а не правильність заповнення ним призначення кожного банківського платежу. Суд має оцінювати докази у сукупності, а не ізольовано: документи про вік, пенсійний статус, стан здоров`я, спільне проживання, банківські перекази та інші докази повинні оцінюватися взаємопов`язано. Позивачка фактично пропонує суду оцінити лише її потреби, залишивши поза увагою інші сімейні обов`язки відповідача Особливо показовим є те, що у відповіді на відзив Позивачка фактично виходить із презумпції, за якою весь дохід відповідача може розглядатися виключно як джерело забезпечення вимог позивачки. Проте, визначення розміру аліментів — це не механічне вилучення максимально можливої частини доходу платника. Суд має встановити справедливий баланс між потребами особи, яка просить про утримання, та реальними матеріальними можливостями особи, з якої таке утримання стягується, враховуючи при цьому всіх осіб, яких остання відповідно до закону або фактично забезпечує. 2. Щодо малолітньої дочки ОСОБА_9 . Позивачка не заперечує, що у відповідача є інша дитина — ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Таким чином, на момент розгляду даної справи Відповідач має двох дітей, щодо яких він несе передбачені законом батьківські обов`язки, а саме: - повнолітню дочку ОСОБА_1 , яка продовжує навчання та звернулася до суду з вимогою про стягнення аліментів на період навчання; - малолітню дочку ОСОБА_8 , яка є неповнолітньою та щодо якої батьківський обов`язок з її утримання існує безпосередньо на підставі закону. Зазначена обставина має безпосереднє та істотне правове значення для вирішення питання про розмір аліментів, заявлений Позивачкою. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує наявність у платника аліментів інших дітей. При цьому частина перша статті 200 СК України прямо передбачає, що розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина визначається судом у твердій грошовій сумі і/або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. Отже, посилання на наявність у Відповідача малолітньої дочки ОСОБА_9 є не другорядною обставиною та не способом ухилення від виконання обов`язку перед Позивачкою, а прямим виконанням вимог закону щодо необхідності врахування всіх істотних обставин при визначенні розміру аліментів. Відповідач не обмежується лише посиланням на наявність у нього іншої дитини, він фактично бере участь в утриманні малолітньої дочки ОСОБА_9 та систематично надає на її утримання грошові кошти. Ця обставина прямо підтверджується доказами, наданими до матеріалів справи. У відзиві були наведені конкретні банківські операції з переказу коштів на утримання ОСОБА_9 , у призначенні яких прямо зазначено: «На утримання донечки ОСОБА_9 ». Крім того, після виникнення спору Відповідач продовжив належним чином фіксувати фактичне виконання ним батьківського обов`язку. Так, 23.08.2026 року Відповідачем здійснено переказ коштів у розмірі 5 025,13 грн на картковий рахунок матері спільної малолітньої дочки ОСОБА_20 із призначенням платежу: «На утримання донечки ОСОБА_9 ». Також 10.09.2026 року Відповідачем здійснено переказ у розмірі 5 050,38 грн., також із чітким призначенням: «На утримання донечки ОСОБА_9 ». Копії відповідних скріншотів банківських операцій додаються до цих заперечень. Таким чином, наведені платежі свідчать не лише про формальне існування у Відповідача іншої дитини, а про реальне та фактичне несення ним витрат на її утримання. Більше того, сама Позивачка у відповіді на відзив фактично визнає наявність таких платежів, зазначаючи, що Відповідач здійснює платежі на утримання Софії орієнтовно в розмірі від 2 000 до 6 000 грн щомісячно. Отже, Позивачка фактично підтверджує саме ту обставину, яку Відповідач покладає в основу своїх заперечень проти заявленого розміру аліментів, — Відповідач має іншу малолітню дитину та фактично несе витрати на її утримання. А відсутність окремого рішення суду про стягнення аліментів на ОСОБА_9 не припиняє і не зменшує батьківського обов`язку Відповідача. Особливо важливо звернути увагу на те, що Позивачка є повнолітньою особою, тоді як ОСОБА_9 є малолітньою дитиною, яка перебуває у віці, коли батьківський обов`язок щодо її утримання існує у повному обсязі. Відповідач не заперечує права Позивачки на отримання матеріальної допомоги у зв`язку з продовженням навчання. Однак це право не означає, що після досягнення Позивачкою повноліття вона набуває переважного права на весь або більшу частину доходу Відповідача порівняно з його малолітньою дочкою. Навпаки, при визначенні розміру аліментів суд повинен забезпечити дотримання балансу інтересів усіх дітей Відповідача. Існування у Відповідача двох дітей означає, що його дохід має бути розподілений з урахуванням потреб обох дітей, а не таким чином, щоб задоволення вимог однієї дитини призводило до фактичного зменшення можливості іншої дитини отримувати належне батьківське утримання. А вимога Позивачки про 1/4 доходу на її утримання без урахування витрат на утримання Софії створює очевидну диспропорцію. Крім того, Відповідач має інші фактичні сімейні витрати, пов`язані із забезпеченням матері та бабусі. Отже, задоволення позову саме у заявленому розмірі 1/4 частини від доходу без належного врахування інших дітей та інших сімейних обов`язків Відповідача може призвести до істотного дисбалансу між фінансовим навантаженням Відповідача та його реальними матеріальними можливостями. 3. Позивачкою не доведено необхідність стягнення з Відповідача саме 1/4 частини доходу. Закон прямо не встановлює правила, за яким для допомоги повнолітній дитині, яка продовжує навчання, автоматично підлягає стягненню саме 1/4 частини доходу батька. Навпаки, стаття 200 СК України вимагає від суду індивідуального визначення розміру. Таким чином, сама по собі наявність у Позивачки витрат на навчання, проживання та харчування не відповідає на ключове питання: чому саме 1/4 доходу Відповідача є необхідною сумою його участі в її утриманні. Ні у позові, ні у відповіді на відзив такого розрахунку немає. Відповідь на відзив містить посилання на витрати позивачки, однак не містить повного та системного розрахунку її щомісячних потреб. Позивачка не надала повного щомісячного розрахунку своїх витрат, розміру витрат на харчування, розміру витрат на проїзд, відомостей про отримання стипендії чи іншого доходу, відомостей про фактичну участь матері у її утриманні, розрахунку, яка частина загальних витрат припадає саме на відповідача. У доданих документах підтверджено, зокрема, платіж за проживання у гуртожитку та платіж за електроенергію. Відповідач ці витрати не заперечує. Позивачка повинна була продемонструвати повний бюджет своїх потреб, а не окремі платежі. Без такого розрахунку вимога про 1/4 є необґрунтованою. Звертаємо увагу, що витрати на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, покладаються на обох батьків, незалежно від того, з ким проживає дитина. Відповідно до ст. 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків. У відповіді на відзив позивачкою не наведено повного розрахунку її загальних щомісячних витрат та не визначено, яку частину таких витрат фактично несе її мати. Відповідач не ставить це питання з метою звільнення себе від обов`язку утримання дочки. Навпаки, його позиція полягає у необхідності справедливого розподілу матеріального обов`язку між обома батьками, що прямо відповідає положенням статті 200 СК України. Таким чином, доводи, наведені Позивачкою у відповіді на відзив, не спростовують обставин, покладених Відповідачем в основу заперечень проти розміру позову. Відповідач визнає обов`язок щодо матеріального утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, однак вважає, що заявлений розмір у 1/4 частини всіх видів доходу є надмірним з огляду на сукупність обставин справи. Відповідач має іншу малолітню дитину, щодо якої продовжує виконувати батьківський обов`язок; має доведені витрати на її утримання; здійснює матеріальну допомогу матері та бабусі; при цьому не заперечує необхідності регулярної допомоги Позивачці. За таких обставин 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу) є, на думку Відповідача, більш пропорційним розміром його участі в утриманні повнолітньої дочки.

Позивач ОСОБА_1 , в судове засідання не прибула, забезпечила участь представника.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, що на сьогодні вони фактично зменшують заявлені вимоги до розміру 1/6 частки заробітку відповідача, оскілки саме такий розмір вважають розумним і справедливим. Письмову заяву з цього приводу вони не підготували, повідомляє про це в судовому засіданні. Підтримав обгрунтування позову. Суду відповів, що точно сказати яка потреба у позивача в грошах, він сказати не може, квитанцій з цього приводу вони не збирали. Загальновідомою є та обставина що в м. Київ проживання вартісне. Розмір необхідний для його довірительниці становить орієнтовно 10000 грн. сюди входить і витрати на проживання, харчування, одяг, мобільний зв`язок. ОСОБА_1 навчається на бюджетній основі, але стипендію не отримує, оскільки не входить до категорій, які отримують стипендії. Вони не заперечують обов`язку відповідача утримувати неповнолітню дитину, але відповідачем не надано доказів що мати і бабуся потребують допомоги і він надає саме необхідну допомогу матері та бабусі. За таких обставин ця допомога не є підставою для зменшення розміру аліментів. ОСОБА_21 . В навчається на очній формі навчання і сьогодні на заняттях. Строк навчання до 30.06.2029 року. Жодних доходів ОСОБА_1 не має, вона позбавлена можливості працевлаштуватися так як навчається.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, представник відповідача надав клопотання про розгляд спраив за відсутності відповідача та його представника.

ІНФОРМАЦІЯ_10 народилася ОСОБА_1 і її батьками в свідоцтві про народження вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Вказане підтверджено свідоцтвом про народження (а.с.4).

Постановою начальника Срібнянського районного відділу державної виконавчої служби від 28 вересня 2016 року виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-346, виданого 25 серпня 2010 року Срібнянським районним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання двох дітей, закінчено у зв`язку з направленням виконавчого документа за місцем реєстрації боржника. Станом на 01 вересня 2016 року заборгованість зі сплати аліментів становила 2490,31 грн. (а.с.6-7).

ОСОБА_1 є студенткою 1 курсу денної форми навчання бакалаврського рівня за спеціальністю Е4 «Науки про Землю», освітньою програмою «Геоекологія та екосистемні послуги» географічного факультету. Зазначено, що навчання розпочато 01 вересня 2025 року, строк навчання — до 30 червня 2029 року. Вказане підтверджено довідкою Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (а.с.8).

Як вбачається з індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5) від 03 серпня 2026 року, ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Реєстрі застрахованих осіб. Згідно з даними про сплату страхових внесків страхувальниками, за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) нарахування доходу та сплата страхових внесків за нього здійснювалися за такі періоди: за 2024 рік: з листопада 2024 року (дохід за листопад — 0,00 грн., за грудень — 39 417,55 грн.); за 2025 рік: щомісячно з січня по грудень (загальна сума нарахованого доходу за рік склала 495 706,83 грн.); за 2026 рік: з січня по червень включно (нарахований дохід: за січень — 34 448,12 грн., за лютий — 46 899,73 грн., за березень — 50 899,73 грн., за квітень — 71 799,46 грн., за травень — 50 899,73 грн., за червень — 49 577,23 грн.; загальна сума за 2026 рік — 304 524,00 грн.) (а.с.46-49).

Згідно з довідкою Форми 5 від 07 липня 2025 року № 1262/312/40/2621/пс, виданою командиром військової частини НОМЕР_6 , солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_6 ( АДРЕСА_2 ) з 15 листопада 2024 року по теперішній час (а.с.50).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 04 січня 2020 року Інгульським районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану, ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_11 . Її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с.52).

Згідно з наданим доказом (квитанцією про здійснення платіжної операції), 29 квітня 2026 року о 08:55 годині було успішно здійснено переказ грошових коштів на користь отримувача ОСОБА_20 у розмірі 15 050,00 грн. Переказ коштів здійснено з карткового рахунку «Картка для виплат» № …. НОМЕР_8 на картку отримувача № 5168.... ….1749. Статус платіжної операції — «Успішно», категорія транзакції — «Перекази» (а.с.53).

Відповідно до квитанції про здійснення платіжної операції, 03 травня 2026 року о 08:29, було успішно здійснено переказ грошових коштів на користь отримувача ОСОБА_20 у розмірі 2010,05 грн. Переказ коштів здійснено з карткового рахунку «Картка для виплат» № …. НОМЕР_8 на картку отримувача № 5168.... ….1749. Статус платіжної операції — «Успішно», категорія транзакції — «Перекази» (а.с.54).

Згідно з квитанцією про здійснення платіжної операції, 07 липня 2026 року о 15:48, було успішно здійснено переказ грошових коштів на користь отримувача ОСОБА_20 у розмірі 6 030,15 грн. Переказ коштів здійснено з карткового рахунку «Картка для виплат» № …. НОМЕР_8 на картку отримувача № 5168.... ….1749. Статус платіжної операції — «Успішно», категорія транзакції — «Перекази». Коментар від відправника - «На утримання донечки ОСОБА_9 » (а.с.55).

Як вбачається з квитанції про здійснення платіжної операції, 11 червня 2026 року о 06:34, було успішно здійснено переказ грошових коштів на користь отримувача ОСОБА_20 у розмірі 5 025,13 грн. Переказ коштів здійснено з карткового рахунку «Картка для виплат» № …. НОМЕР_8 на картку отримувача № 5168.... ….1749. Статус платіжної операції — «Успішно», категорія транзакції — «Перекази» (а.с.56).

Відповідно до квитанції про здійснення платіжної операції, 24 липня 2026 року о 18:36, було успішно здійснено переказ грошових коштів на користь отримувача ОСОБА_20 у розмірі 5 979,90 грн. Переказ коштів здійснено з карткового рахунку «Картка для виплат» № …. НОМЕР_8 на картку отримувача № 5168.... ….1749. Статус платіжної операції — «Успішно», категорія транзакції — «Перекази». Коментар від відправника - «На утримання донечки ОСОБА_9 » (а.с.57).

Відповідно до квитанції про здійснення платіжної операції, 10 вересня 2026 року о 16:18, було успішно здійснено переказ грошових коштів на користь отримувача ОСОБА_20 у розмірі 5 050,38 грн. Переказ коштів здійснено з карткового рахунку «Картка для виплат» № …. НОМЕР_8 на картку отримувача № 5168.... ….1749. Статус платіжної операції — «Успішно», категорія транзакції — «Перекази». Коментар від відправника - «На утримання донечки ОСОБА_9 » (а.с.107).

Як вбачається з квитанції про здійснення платіжної операції, 10 вересня 2026 року о 16:25, було успішно здійснено переказ грошових коштів на користь отримувача ОСОБА_18 у розмірі 10 100,00 грн. Переказ коштів здійснено з карткового рахунку «Картка для виплат» № …. НОМЕР_8 на картку отримувача № 4149.... ….9649. Статус платіжної операції — «Успішно», категорія транзакції — «Перекази». Коментар від відправника - «допомога мамі і бабусі» (а.с.108).

Відповідно до квитанції про здійснення платіжної операції, 23 серпня 2026 року о 13:31, було успішно здійснено переказ грошових коштів на користь отримувача ОСОБА_20 у розмірі 5025,13 грн. Переказ коштів здійснено з карткового рахунку «Картка для виплат» № …. 6716/ НОМЕР_9 на картку отримувача № 5168.... ….1749. Статус платіжної операції — «Успішно», категорія транзакції — «Перекази». Коментар від відправника - «На утримання донечки ОСОБА_9 » (а.с.109).

Згідно з квитанцією про здійснення платіжної операції, 23 серпня 2026 року о 13:34, було успішно здійснено переказ грошових коштів на користь отримувача ОСОБА_18 у розмірі 10 050,00 грн. Переказ коштів здійснено з карткового рахунку «Картка для виплат» № …. НОМЕР_8 на картку отримувача № 4149.... ….9649. Статус платіжної операції — «Успішно», категорія транзакції — «Перекази». Коментар від відправника - «допомога мамі і бабусі» (а.с.110).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_10 , виданим 13 лютого 1978 року Константинівською селищною Радою Арбузинського району Миколаївської області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_12 . Його батьками є ОСОБА_13 та ОСОБА_11 (а.с.58).

Згідно з пенсійним посвідченням серії НОМЕР_11 ), виданим 28 січня 2015 року Пенсійним фондом України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , призначено пенсію за віком довічно (а.с.60).

Відповідно до інформації про зареєстроване місце проживання особи від 19 жовтня 2023 року № 23101-000650370-037-05, виданої Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, ОСОБА_11 з 09 жовтня 2023 року по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.63).

Як вбачається зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_12 , виданого 31 жовтня 1976 року Константинівською селищною Радою Арбузинського району Миколаївської області, ОСОБА_13 та ОСОБА_22 уклали шлюб 31 жовтня 1976 року, після чого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_23 » (запис зроблено російською мовою) (а.с.64).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_13 , виданим 21 липня 1958 року Константинівським бюро РАЦС, ОСОБА_22 народилася ІНФОРМАЦІЯ_14 . Її батьками є ОСОБА_14 та ОСОБА_12 (а.с.65).

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 08 грудня 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві, ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_15 у віці 69 років (а.с.66).

Згідно з пенсійним посвідченням серії НОМЕР_14 , виданим 19 вересня 200_ року Пенсійним фондом України, ОСОБА_22 , 1937 року народження, призначено пенсію за віком довічно (а.с.70).

Відповідно до постанови лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) КНП ММР «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» № 1629, ОСОБА_12 , 1934 року народження, за станом здоров`я потребує догляду як невиліковно хвора, яка через порушення функцій організму не може самостійно пересуватись та самообслуговуватись (а.с.71).

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 27 лютого 2007 року виконкомом Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області, ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_16 у віці 74 років (а.с.72).

Згідно з рахунками-повідомленнями за січень–червень 2026 року та квитанціями ПриватБанку від 28 липня 2026 року, за адресою проживання: АДРЕСА_1 , здійснюється оплата комунальних послуг (постачання теплової енергії, електропостачання, водопостачання, управління побутовими відходами, розподіл газу, домофон) на ім`я ОСОБА_11 (а.с.73-75,76).

Відповідно до платіжних інструкцій ПриватБанку від 11 травня 2026 року (№ P24A5884187236D6388), від 25 червня 2026 року (№ P24A6078606847D4687) та від 07 серпня 2026 року (№ P24A6255890005D2651), ОСОБА_2 перерахував на рахунок ОСОБА_11 кошти у сумах 6030,15 грн.., 8040,20 грн. та 10050,00 грн. (з призначенням «переказ власних коштів» та «допомога мамі і бабусі») (а.с.77,78,79).

Відповідно до платіжної інструкції (код 9421-4649-2675-1705) від 05 вересня 2026 року, ОСОБА_1 перерахувала на користь Київського національного університету імені Тараса Шевченка 4400,00 грн. як оплату за проживання в гуртожитку (а.с.97).

Як вбачається з платіжної інструкції № H7P2-34BH-7PKH-XKH6 від 01 червня 2026 року, ОСОБА_1 сплатила на користь Київського національного університету імені Тараса Шевченка 4458,00 грн. за проживання у гуртожитку № НОМЕР_15 (кімната 309) (а.с.98).

Згідно з платіжною інструкцією № EE90-6C28-36EE-091P від 01 червня 2026 року, ОСОБА_1 здійснила відшкодування за електроенергію в гуртожитку АДРЕСА_3 ) на користь Київського національного університету імені Тараса Шевченка у розмірі 1500,00 грн. (а.с.99).

Таким чином, між сторонами склалися спірні правовідносини щодо утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

Відповідно ч. 1, ч. 3 ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба в зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Частиною 1, 2 статті 200 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши позовну заяву та відзив, вислухавши представника позивача, дослідивши надані сторонами докази, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов в цілому обґрунтований, але підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_2 та після досягнення повноліття продовжує навчання за денною формою у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Строк навчання визначено до 30 червня 2029 року.

Таким чином, на час звернення до суду з позовом, позивачка є повнолітньою і продовжує навчання.

В позовній заяві та доданих додатках відсутні докази на підтвердження потреби позивача в матеріальній допомозі від батька, оскільки відсутні будь-які докази потреби позивача у коштах та їх розмірі. При цьому відсутні докази на підтвердження відсутності у позивачки доходів та неможливості самостійно утримувати себе. Також відсутні докази на підтвердження розміру необхідного прибутку, для забезпечення потреб навчання та проживання ОСОБА_1 .

Представник позивача в судовому засіданні ніяких даних суду не навів, вказавши лише про загальновідомі обставини, як то – вартісне проживання в м. Києві та необхідність витрат на навчання.

До повної міри суд погоджується з доводами представника позивача про необхідність врахування в даному випадку загальновідомих обставин, у зв`язку з чим суд погоджується з тим, що ОСОБА_1 потребує допомоги від батька.

Та обставина, що ОСОБА_1 потребує допомоги від батька визнається і самим відповідачем – ОСОБА_2 , який не погоджується лише з розміром заявлених до стягнення аліментів.

Отже в даній справі спір склався між сторонами щодо розміру допомоги, яку батько може сплачувати на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

Вирішуючи спір, суд в першу чергу виходить з наданих сторонами доказів, з яких вбачається, що ОСОБА_1 може надавати допомогу повнолітній донці, яка продовжує навчання.

Визначаючи розмір аліментів суд вважає, що визнаний відповідачем розмір 1/8 частина його доходів буде становити правильний і справедливий розмір допомоги, яку батько об`єктивно може надавати повнолітній донці. Таке переконання суду ґрунтується на розрахунках розміру аліментів, що надано представником відповідача, а саме, що аліменти будуть становити більше 6 тисяч гривень щомісячно. При цьому, суд виходить з розміру 10000 грн., які представник позивача в судовому засіданні заявив мінімальною потребою позивача. Крім цього, з урахуванням рівності батьків в обов`язку утримувати дітей, при внесенні матір`ю позивачки 6300 гривень щомісячно на утримання доньки, розмір її прибутку буде складати 12600 гривень щомісячно, що значно перевищує (в 3,7 рази) розмір прожиткового мінімуму, визначеного державою, для працездатних осіб.

Окремо суд наголошує на тому, що позивач, є повнолітньою працездатною особою, і в першу чергу повинна самостійно турбуватися про отримання прибутків для забезпечення своєї життєдіяльності, не зважаючи на що, позивач не лише не працює, а навіть не навчається на рівні, який би забезпечував отримання нею стипендії.

Разом з тим, визначаючи розмір аліментів, суд враховує й інші обставини, передбачені статтею 182 СК України.

Зокрема, те, що у відповідача є інша малолітня дочка — ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , що підтверджується свідоцтвом про її народження.

Щодо вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.

Позивач просить стягнути з відповідача 1800 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, а їх розподіл між сторонами здійснюється судом з урахуванням результатів розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач понесла витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, що підтверджується відповідними документами.

Оскільки позов задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог. Заявлений позивачкою розмір аліментів становив 1/4 частини доходу відповідача, судом визначено до стягнення 1/8 частини, що становить 50 відсотків заявленої вимоги. Відтак із заявлених 1800 грн. витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 900 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути 1331,20 грн. судового збору на користь держави.

Керуючись ст. ст. 182, 199, 200 СК України, ст.ст. 12, 34, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, - задоволити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на її утримання у зв`язку із продовженням її навчання, у розмірі 1/8 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 24 червня 2026 року і по час закінчення нею навчання - 30.06.2029 року, але не більше як до двадцяти трьох років та 1200 (одну тисячу двісті) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В разі припинення навчання, право на стягнення аліментів припиняється.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок (1331,20 грн.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга