Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №950/2116/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/2116/26

2/950/1163/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

з участю секретаря - Гладкової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Лебединського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 квітня 1996 року між позивачкою, яка до реєстрації шлюбу мала прізвище « ОСОБА_3 », та відповідачем було зареєстровано шлюб Виконавчим комітетом Покровської сільської ради Краснопільського району Сумської області, актовий запис № 1, про що видано свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 . Від шлюбу сторони малолітніх чи неповнолітніх дітей не мають.

Позивачка зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, втрату почуття любові та поваги, різні погляди на життя. Близько одного року сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини між ними фактично припинені.

За час перебування у шлюбі між сторонами систематично виникали сварки, непорозуміння та суперечки, у зв`язку з чим позивачка вважає подальше збереження шлюбу неможливим та таким, що суперечить її інтересам. У зв`язку із цим просила розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем.

Позивачка також просила розглянути справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився.

Із матеріалів справи вбачається, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1 . Про дату, час і місце судового розгляду відповідач повідомлявся судом у встановленому законом порядку. Відомостей про поважність причин його неявки суду не надано, відзиву на позовну заяву, заяви про розгляд справи за його відсутності чи заперечень проти розірвання шлюбу до суду не надходило.

З урахуванням належного повідомлення відповідача про судове засідання, його неявки без повідомлення причин, неподання відзиву та відсутності заперечень позивачки проти заочного вирішення справи суд дійшов висновку про наявність передбачених ст. 280 ЦПК України підстав для проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність та достатність у сукупності, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 27 квітня 1996 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб Виконавчим комітетом Покровської сільської ради Краснопільського району Сумської області, актовий запис № 1. Факт державної реєстрації шлюбу підтверджується наданою суду копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .

Сторони спільних малолітніх та неповнолітніх дітей не мають.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що сімейні відносини між сторонами фактично припинені: протягом тривалого часу вони не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства, між ними відсутні взаєморозуміння, почуття любові та поваги, характерні для подружніх відносин.

Суд враховує, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, будь-яких заперечень проти обставин, викладених позивачкою, не подав, про бажання зберегти сім`ю не заявив, клопотання про надання строку для примирення сторін не подавав.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Цей принцип поширюється не лише на укладення шлюбу, а й на подальше існування шлюбних відносин, оскільки сімейні відносини за своєю природою мають ґрунтуватися на добровільності, взаємній повазі, прихильності та спільному бажанні подружжя підтримувати сімейний союз.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин або примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Частиною першою ст. 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

За приписами ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інші обставини життя подружжя та постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Вирішуючи спір, суд виходить не лише з формального факту небажання одного з подружжя перебувати у шлюбі, а оцінює фактичний стан сімейних відносин.

Матеріали справи свідчать, що подружні відносини між сторонами фактично припинені, сторони тривалий час не проживають однією сім`єю та спільного господарства не ведуть.

Позивачка категорично наполягає на припиненні шлюбу та зазначає, що почуття любові й поваги до відповідача втрачено, примирення та відновлення сімейних відносин вона не бажає.

Водночас відповідач жодних дій, які б свідчили про намір зберегти сім`ю чи відновити подружні відносини, у ході судового розгляду не вчинив.

За таких обставин суд не вбачає підстав для надання сторонам строку для примирення, оскільки формальне збереження шлюбу всупереч чітко вираженій волі позивачки не сприятиме відновленню сімейних відносин та фактично означало б примушування особи до їх продовження.

Сам по собі факт тривалого існування шлюбу не може бути достатньою підставою для його збереження, якщо сімейний союз фактично розпався, спільне життя припинено і принаймні один із подружжя не бажає його продовження.

Суд доходить висновку, що сім`я сторін фактично розпалася, шлюб має формальний характер, а подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, що мають істотне значення.

Тому позовні вимоги про розірвання шлюбу є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 114, 115 Сімейного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 27 квітня 1996 року Виконавчим комітетом Покровської сільської ради Краснопільського району Сумської області, актовий запис № 1, - розірвати.

Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду про його розірвання.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуто Лебединським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Роман БАКЛАНОВ