Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №950/1532/22 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1532/22

Номер провадження 3/950/839/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 22 травня 2026 року о 19 год. 00 хв. у м. Лебедині Сумського району Сумської області по вул. Камая, 25 ОСОБА_1 керував мопедом Viper Active без державного номерного знака, не маючи посвідчення водія відповідної категорії та права керування таким транспортним засобом.

У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив порушення вимог п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, оскільки постановою від 12 травня 2026 року його нібито було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП, у зв`язку з чим його дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на таке.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною п`ятою ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою, третьою або четвертою цієї статті.

Отже, обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є саме повторність, тобто вчинення особою відповідного порушення протягом року після попереднього притягнення її до адміністративної відповідальності за одне з порушень, передбачених ч. 2, 3 або 4 ст. 126 КУпАП.

Така кваліфікуюча ознака підлягає доказуванню на загальних підставах та не може вважатися встановленою лише на підставі відповідної вказівки у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Разом з тим до матеріалів справи не долучено постанови, яка набрала законної сили, або належним чином засвідченої її копії, якою ОСОБА_1 раніше було притягнуто до адміністративної відповідальності за відповідною частиною ст. 126 КУпАП.

У матеріалах справи також відсутня належна інформація з відповідної інформаційної системи Національної поліції чи МВС України, яка б дозволяла достовірно встановити зміст попередньої постанови, дату набрання нею законної сили, конкретну правову кваліфікацію попереднього правопорушення та факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Сама лише вказівка у протоколі про те, що існує постанова від 12 травня 2026 року, не є достатнім доказом повторності.

Протокол про адміністративне правопорушення є одним із джерел доказів, однак викладені у ньому відомості повинні підтверджуватися іншими належними та допустимими доказами, особливо у частині обставин, які безпосередньо впливають на кваліфікацію діяння.

Суд не наділений повноваженнями самостійно збирати докази винуватості особи, розшукувати постанову про попереднє притягнення її до відповідальності або усувати недоліки доказової бази сторони обвинувачення, оскільки в такому випадку суд фактично перебрав би на себе невластиву йому функцію обвинувачення.

При цьому матеріали справи не дають можливості встановити поза розумним сумнівом наявність обов`язкової кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме повторності протягом року.

Суд також звертає увагу на дотримання під час складання адміністративних матеріалів права ОСОБА_1 на захист.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, а також оскаржити постанову у справі.

Статтею 63 Конституції України передбачено, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Зміст зазначених прав має бути не формально зазначений у процесуальному документі, а належним чином роз`яснений особі таким способом, щоб вона мала реальну можливість усвідомити їх зміст та скористатися ними.

Із наданих суду матеріалів не вбачається належного та повного роз`яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Саме по собі зазначення у бланку протоколу відповідних норм закону та наявність запису біля графи про роз`яснення прав не дають можливості встановити, які саме права фактично були роз`яснені особі, у який спосіб це зроблено, чи було роз`яснено право користуватися правовою допомогою адвоката та чи була забезпечена реальна можливість скористатися цим правом.

Належне роз`яснення процесуальних прав є однією з гарантій справедливого провадження, оскільки особа повинна мати реальну, а не суто формальну можливість захищатися від висунутого їй адміністративного обвинувачення.

Допущені під час складання адміністративних матеріалів недоліки безпосередньо стосуються права особи на захист та не можуть бути усунені судом у ході розгляду справи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначений конституційний принцип підлягає застосуванню і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, які за своїм характером передбачають застосування до особи каральних санкцій.

При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущенні про існування попередньої постанови лише тому, що про неї зазначено поліцейським у протоколі.

Суд повинен виходити виключно з доказів, які містяться у матеріалах справи та були досліджені під час її розгляду.

Враховуючи відсутність належних доказів попереднього притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, необхідних для встановлення повторності, а також порушення гарантій його права на захист під час оформлення адміністративних матеріалів, суд приходить до висновку, що наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, належними та допустимими доказами не доведена.

При цьому суд не вправі самостійно змінювати фактичні обставини адміністративного обвинувачення, доповнювати його новими обставинами або замість органу, який склав протокол, формувати доказову базу, необхідну для притягнення особи до відповідальності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки обов`язкова кваліфікуюча ознака повторності за ч. 5 ст. 126 КУпАП не доведена, а наявні матеріали не забезпечують можливості зробити безсумнівний висновок про наявність у діях ОСОБА_1 усіх елементів складу інкримінованого адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 7, 245, 247, 251, 252, 256, 268, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 62, 63 Конституції України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених законом, до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ