Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №712/12392/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/12392/26

Провадження 2/712/5979/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22 квітня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було укладено електронний кредитний договір №1543-9793 за кредитним продуктом «CREDOS».

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредит у сумі 4 500,00 грн строком на 365 календарних днів. Базовий період користування кредитом становив 28 календарних днів.

Умовами кредитного договору сторони погодили процентну ставку за кор истування кредитом: стандартну процентну ставку у розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % за кожен день користування кредитом, починаючи зі 181 календарного дня до закінчення строку кредитування або фактичного повернення кредиту у передбачених договором випадках. Також договором було передбачено комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми наданих кредитних коштів.

27 травня 2025 року між сторонами в електронній формі укладено Додаткову угоду до кредитного договору №1543-9793.

Станом на момент укладення Додаткової угоди залишок основної суми кредиту становив 3 600,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 252,00 грн., заборгованість зі сплати комісії - 0,00 грн.

На підставі Додаткової угоди позивач додатково надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 1 400,00 грн, у зв`язку із чим загальна сума неповернутого кредиту склала 5 000,00 грн.

За надання додаткової суми кредиту сторонами погоджено одноразову комісію у розмірі 15 % від суми додатково наданого кредиту, що становить 210,00 грн.

Додатковою угодою також змінено строк кредитування та погоджено умови подальшого нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором та Додатковою угодою виконав, надавши відповідачу погоджені сторонами кредитні кошти, натомість відповідач належним чином своїх зобов`язань щодо їх повернення та сплати передбачених договором платежів не виконав.

За розрахунком позивача станом на 18 травня 2026 року загальна заборгованість відповідача становить 23 798,00 грн, з яких: 5 000,00 грн. — заборгованість за тілом кредиту;

15 728,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими відповідно до умов договору; 2 860,00 грн. - проценти річних, нараховані позивачем на підставі статті 625 ЦК України; 210,00 грн. - комісія за надання додаткової суми кредиту.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань, позивач просив стягнути з нього вказану заборгованість, а також понесені судові витрати.

Розгляд справи просив проводити без участі представника позивача.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 10.09.2026 року позовну заяву прийнятодо розглядута відкрито провадження усправі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач відзив на позовну заяву не подала.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої-третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення процесуальних прав та обов`язків, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Відповідно до статей 76, 77, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною першою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Відповідь про прийняття пропозиції може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення, заповнення електронної форми або вчинення дій, які в інформаційній системі визначені як прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Стаття 12 цього Закону передбачає можливість підписання електронного правочину, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Отже, сам по собі спосіб укладення кредитного договору та Додаткової угоди в електронній формі не впливає на їх юридичну силу та не є підставою для невиконання прийнятих сторонами зобов`язань.

Надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення сторонами кредитного договору, подальшого укладення Додаткової угоди, погодження відповідачем їх істотних умов, а також фактичного отримання ним кредитних коштів.

Крім того, обставини виконання відповідачем частини зобов`язань за первісними умовами кредитування, внаслідок чого станом на 27 травня 2025 року залишок основної суми кредиту зменшився із 4 500,00 грн до 3 600,00 грн, додатково узгоджуються з іншими доказами та свідчать про фактичне виконання сторонами укладеного правочину.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, після укладення Додаткової угоди від 27 травня 2025 року неповернута частина первісно наданого кредиту становила 3 600,00 грн, а позивачем додатково було надано відповідачу 1 400,00 грн.

Таким чином, загальна сума основної заборгованості після надання додаткового кредиту становила: 3 600,00 грн + 1 400,00 грн = 5 000,00 грн.

Доказів повернення вказаної суми після укладення Додаткової угоди матеріали справи не містять.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення 5 000,00 грн основної суми кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Положення статті 1048 ЦК України у системному зв`язку зі статтею 1054 ЦК України свідчать про те, що проценти, встановлені кредитним договором, є платою позичальника за правомірне користування наданими кредитодавцем коштами протягом погодженого сторонами строку кредитування.

Судом встановлено, що Додатковою угодою від 27 травня 2025 року сторони погодили подальший строк кредитування та процентну ставку за користування кредитними коштами, зокрема 1,00 % на день протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % на день, починаючи зі 181 календарного дня до закінчення строку кредитування.

При цьому строк кредитування за Додатковою угодою продовжено таким чином, що станом на дату здійснення позивачем розрахунку заборгованості - 18 травня 2026 року погоджений сторонами строк кредитування ще не закінчився.

Отже, нарахування позивачем договірних процентів здійснено в межах погодженого сторонами строку кредитування.

З розрахунку заборгованості та умов договору вбачається, що заборгованість за процентами за користування кредитними коштами становить 15 728,00 грн.

Суд звертає увагу, що сам по собі значний розмір процентів порівняно із сумою отриманого кредиту не є достатньою правовою підставою для довільного зменшення судом погодженої сторонами плати за користування кредитом, якщо відповідна процентна ставка була визначена договором, а нарахування здійснено в межах строку кредитування та відповідно до погодженого сторонами порядку.

Враховуючи наведене, вимога про стягнення 15 728,00 грн договірних процентів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що Додатковою угодою від 27 травня 2025 року сторони погодили надання відповідачу додаткової суми кредиту в розмірі 1 400,00 грн.

Цією ж Додатковою угодою безпосередньо встановлено одноразову комісію за надання додаткової суми кредиту у розмірі 15 % від суми такого кредиту.

Таким чином, розмір комісії становить:1 400,00 грн ? 15 % = 210,00 грн.

При цьому зі змісту Додаткової угоди вбачається, що станом на 27 травня 2025 року заборгованість відповідача за раніше нарахованою комісією становила 0,00 грн.

Отже, заявлена до стягнення сума 210,00 грн. не є повторним нарахуванням первісної комісії та не дублює раніше виконаного зобов`язання.

Вказаний платіж має одноразовий характер, його розмір безпосередньо визначений Додатковою угодою та математично пов`язаний із фактично наданою додатковою сумою кредиту.

Таким чином, суд не встановив підстав вважати заявлені до стягнення 210,00 грн. періодичною платою за обслуговування кредитної заборгованості або платою за дії, які кредитодавець вчиняє виключно у власних інтересах.

За таких обставин вимога про стягнення 210,00 грн. комісії є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення 2 860,00 грн. процентів річних, які позивач визначив як нараховані відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим законодавцем установлено спеціальне правове регулювання відповідальності позичальників за кредитними правовідносинами на період дії воєнного стану.

Так, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

При цьому проценти, передбачені статтею 1048 ЦК України та умовами кредитного договору, і проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, мають різну правову природу.

Договірні проценти є платою за користування наданими кредитними коштами та входять до змісту основного регулятивного зобов`язання сторін.

Натомість передбачені статтею 625 ЦК України платежі є наслідком порушення грошового зобов`язання та застосовуються до боржника у зв`язку з простроченням його виконання.

Саме від такої відповідальності позичальник за кредитним договором звільнений спеціальним приписом пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на період дії воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування.

Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2026 року у справі №751/4086/24, аналізуючи зміст пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, звернув увагу на спеціальний характер цієї норми та на те, що вона застосовується саме до позичальників у кредитних правовідносинах.

Тому посилання позивача на загальні положення статті 625 ЦК України не створює правових підстав для покладення на відповідача відповідальності, від якої він прямо звільнений спеціальною нормою закону.

Так само зміни до спеціального законодавства у сфері споживчого кредитування не скасовують і не обмежують дії пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який безпосередньо регулює питання застосування відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, до позичальника за кредитним договором у період дії воєнного стану.

Оскільки заявлені позивачем 2 860,00 грн. визначені ним саме як проценти річних, нараховані на підставі статті 625 ЦК України, вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не звільняє відповідача від обов`язку повернути фактично отриману суму кредиту та сплатити проценти, передбачені кредитним договором за правомірне користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Таким чином, із заявленої позивачем до стягнення заборгованості в загальному розмірі 23 798,00 грн обґрунтованими є вимоги про стягнення: 5 000,00 грн. - основної суми кредиту; 15 728,00 грн. - процентів за користування кредитом; 210,00 грн - комісії за надання додаткової суми кредиту.

Загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 20 938,00 грн.

У задоволенні вимоги про стягнення 2 860,00 грн. процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, слід відмовити.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

При визначенні суми витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає розподілу між сторонами, суд враховує характер та складність справи, обсяг виконаної представником роботи, значення справи для сторін, а також критерії реальності, необхідності та розумності відповідних витрат.

Ця справа не належить до категорії справ значної складності, предметом спору є стягнення заборгованості за одним кредитним договором, спірні правовідносини не потребували дослідження значного обсягу нормативного матеріалу або виконання представником складних процесуальних дій, а підготовлена позовна заява стосується типових для позивача кредитних правовідносин.

З урахуванням характеру спору, обсягу фактично виконаної роботи, принципів пропорційності та розумності суд вважає обґрунтованим розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 2 500,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати у разі часткового задоволення позову також покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено майнові вимоги на загальну суму 23 798,00 грн, з яких судом задоволено вимоги на суму 20 938,00 грн.

Таким чином, частка задоволених позовних вимог становить: 20 938,00 грн / 23 798,00 грн ? 100 % = 87,98 %.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог: 2 662,40 грн ? 87,98 % = 2 342,44 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу, визначені судом у розмірі 2 500,00 грн, також підлягають розподілу пропорційно задоволеній частині позовних вимог: 2 500,00 грн ? 87,98 % = 2 199,55 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 342,44 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 199,55 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, —

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598, заборгованість за кредитним договором №1543-9793 від 22 квітня 2025 року в загальному розмірі 20 938 гривень, судовий збір у розмірі 2 342, 44 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 199, 55 гривень, а всього стягнути 25 479, 99 гривень (двадцать п`ять тисяч чотириста сімдесят дев`ять грн. 99 коп.).

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 07.10.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « УКР КРЕДИТ ФІНАНС », місцезнаходження: ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул-р. Лесі Українки, 26 офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .