Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №703/6180/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/6180/26

3/703/2036/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року місто Сміла

Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Проценко А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від заступника начальника відділу прав на доступ до інформації Департаменту моніторингу додержання інформаційних прав Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Юрченка Олександра Вадимовича про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , секретаря Балаклеївської сільської ради,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якому роз`яснені його права та обов`язки відповідно до ст. 268 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

В протоколі про адміністративне правопорушення №41 від 16.09.2026 зазначено, що зі змісту звернення та доданих до нього матеріалів убачається, що потерпіла ОСОБА_2 зверталася до Ради із запитом на інформацію від 28.04.2026, у пункті 4.4 якого, з поміж іншого, просила надати інформацію щодо переліку запитів стосовно надання матеріальної допомоги або вирішення житлово-побутових питань із зазначенням прізвищ, імен та по батькові заявників та номера рішень з цих питань.

Листом Ради від 06.05.2026 № 621/02-20 потерпілій повідомлено, що Рада не може надати запитувану у пункті 4.4 запиту від 28.04.2026 інформацію, оскільки така інформація містить персональні дані третіх осіб, тобто Радою віднесено запитувану інформацію до категорії інформації з обмеженим доступом без застосування пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону №2939-VI, що вказує на порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Вказане стало підставою для звернення потерпілої зі зверненням від 17.07.2026 до Уповноваженого ВРУ з прав людини.

За результатами розгляду звернення потерпілої від 17.07.2026 до Ради було направлено листа Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Секретаріат Уповноваженого) від 04.08.2026 № 92522.4/Б-53799.3/26/45.3 з роз`ясненнями окремих положень Закону № 2939-VI та проханням повторно розглянути запит потерпілої від 28.04.2026 відповідно до вимог Закону № 2939-VI та з урахуванням наданих роз`яснень.

Листом Ради від 17.08.2026 № 1053/02-20 Секретаріат Уповноваженого поінформовано про повторний розгляд запиту на інформацію потерпілої від 28.04.2026 та додано копію листа Ради від 14.08.2026, який було надано потерпілій за результатами повторного розгляду запиту на інформацію від 28.04.2026.

Зі змісту листа Ради від 14.08.2026, за підписом Секретаря Ради Ткаченка Віктора Борисовича, вбачається, що в частині розгляду пункту 4.4 запиту від 28.04.2026 потерпілій повідомлено про відмову в задоволенні цієї частини запиту з огляду на віднесення запитуваної інформації до персональних даних, тобто до категорії інформації з обмеженим доступом.

Проте, зі змісту листа Ради від 14.08.2026, за підписом Секретаря Ради Ткаченка Віктора Борисовича, вбачається, що під час повторного розгляду запиту на інформацію потерпілої від 28.04.2026 Радою не було застосовано пункти 1-3 частини другої статті 6 Закону № 2939-VI в сукупності при здійсненні обмеження доступу до запитуваної у пункті 4.4 згаданого вище запиту потерпілою інформації, а саме не обґрунтовано, в яких інтересах здійснюється обмеження доступу до такої інформації, яким чином розголошення запитуваної інформації може завдати істотної шкоди інтересам, визначеним у пункті 1 частини другої статті 6 Закону № 2939-VI, а шкода від оприлюднення запитуваної інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Таким чином, враховуючи викладене вище, віднесення Радою запитуваної потерпілою інформації до інформації з обмеженим доступом є необґрунтованим.

Таким чином, у діях Секретаря Балаклеївської сільської ради Ткаченка Віктора Борисовича вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 212-3 КУпАП (порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації»: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом).

В судове засідання ОСОБА_1 з`явися, вину у скоєному заперечував, посилаючись на те, що зазначив підстави відмови в наданні запитуваної інформації.

В судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не з`явилася, на адресу суду надійшла заява, в якій остання просить розгляд справи здійснювати без її участі, з позицією, що викладена в протоколі про адміністративне правопорушення складеному Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, погоджується у повному обсязі.

Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальної, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 245 КпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Частиною першою статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозаписи, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколами про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В той же час, частиною другою статті 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог статті 280 КпАП України, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» (далі Закон №2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Статтею 1 Закону №2939-VI передбачено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку коли інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

У пункті 6.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» зазначено: «З відмови у доступі до публічної інформації повинно вбачатися: якому з перелічених у пункті 1 частини другої статті 6 Закону № 2939-VI інтересів відповідає обмеження, а також чому обмеження доступу відповідає зазначеному інтересу (інтересам); у чому конкретно полягає шкода правомірному інтересу (інтересам); яким є причинно-наслідковий зв`язок між наданням доступу та можливим настанням шкоди; чому ця шкода є істотною; яка ймовірність настання шкоди внаслідок надання доступу до інформації (пункт 2 частини другої статті 6 Закону № 2939-VI); чому шкода від надання інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (пункт 3 частини другої статті 6 Закону № 2939-VI)».

Головним критерієм обґрунтованості рішення органу місцевого самоврядування про обмеження доступу до публічної інформації є обов`язкове та одночасне дотримання трьох вимог «трискладового тесту», закріпленого у частині 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Просте посилання на загальні формулювання не є належним обґрунтуванням. Орган самоврядування зобов`язаний аргументувати кожен пункт тесту індивідуально щодо конкретних запитуваних даних. Орган самоврядування в рішенні має довести та прописати такі складові:

- обмеження застосовується виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності, громадського порядку, для охорони здоров`я, захисту прав чи репутації інших людей, запобігання злочинам тощо. ОМС має чітко вказати, який саме з цих вичерпних законів інтересів він захищає (легітимна мета);

- розпорядник повинен чітко пояснити прямий причинно-наслідковий зв`язок між оприлюдненням інформації та настанням реальної, істотної шкоди для вказаного законного інтересу. Гіпотетична або абстрактна загроза не є підставою для відмови (істотність шкоди);

- орган місцевого самоврядування має довести, що шкода від розголошення є більшою, ніж право громади та суспільства знати цю інформацію. Оцінюється баланс: якщо суспільний інтерес (наприклад, контроль за використанням бюджету чи комунального майна) переважає, інформацію приховати не можна (перевага шкоди над суспільним інтересом).

Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї зі згаданих трьох підстав «трискладового тесту» означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2025 у справі № 990/162/24 зазначила: «Так, хоча «трискладовий тест» прямо не згадується в українському законодавстві, водночас за усталеною правозастосовною практикою він є засобом перевірки наявності необхідних умов для обмеження доступу до інформації. Іншими словами, обмеження доступу до публічної інформації без застосування «трискладового тесту» є незаконним і порушує право особи на інформацію. При цьому «трискладовим» тест названо тому, що він передбачає три умови, наявність яких (усіх разом), вимагається для обмеження доступу до інформації».

Відповідно до статті 14 Закону № 2939 розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Враховуючи викладене, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП, його винуватість у вчиненні означеного адміністративного правопорушення є доведеною та підтвердженою сукупністю доказів, що містяться у матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №41 від 16.09.2026; заява (повідомлення) про порушення права на отримання інформації, яка знаходиться в публічному доступі ОСОБА_2 від 17.07.2026; запит на отримання публічної інформації ОСОБА_2 від 28.04.2026; відповідь на запит на отримання публічної інформації від 06.05.2026 №621/02-20; лист представника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 04.08.2026 за № 92522.04/Б-53799.3/26/45.3; відповідь в/о голови Балаклеївської сільської ради від 17.08.2026 №1053/02-20; повторна відповідь на запит на отримання публічної інформації Секретаря Балаклеївської сільської ради Віктора Ткаченка від 14.08.2026; копія структури апарату Балаклеївської сільської ради від 01.01.2026; лист представника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 07.09.2026 за № 108259.4/Б-53799.3/26/45.3; лист представника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16.09.2026 за № 112330.4/Б-53799.3/26/45.3.

Суд зауважує, що у наданих суду поясненнях, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, не спростовується факт відсутності встановленого законом належного обгрунтування ненадання інформації на звернення ОСОБА_2 на підставі віднесення її до інформації з обмеженим доступом.

Частиною другою статті 212-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації.

Отже, ненадання секретарем Балаклеївської сільської ради інформації щодо питання, викладеного у запиті на публічну інформацію, слід кваліфікувати як необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом.

На підставі викладеного та враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, обставини його вчинення, дані про його особу, суд дійшов переконання в тому, що ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП, та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції даної статті.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначається станом на 1 січня календарного року. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. ст. 40-1, 212-3, 268, 284, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , секретаря Балаклеївської сільської ради, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави, у розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень 00 копійок.

Штраф слід перерахувати на рахунок (IBAN) - UA728999980313020106000023753, отримувач - ГУК у Черк.обл./тгм.Сміла 21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37930566, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , секретаря Балаклеївської сільської ради, судовий збір в дохід держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, який зарахувати на рахунок: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.

Суддя А.М. Проценко