Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №591/6111/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№591/6111/26

Провадження №2/592/3602/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Онайка Р.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми без виклику учасників справи цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

установив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 497053-КС-002 у розмірі 19671,80 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту – 8788,69 грн; суми прострочених платежів по процентах – 10883,11 грн; суми заборгованості по штрафам – 0,00 грн; суми заборгованості по відсоткам відповідно до ст.625 ЦК України – 0,00 грн, суми прострочених платежів за комісією – 0,00 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № № 497053-КС-002 від 30.05.2024 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав кредит в сумі 5000,00 грн. 26.07.2024 укладено додаткову угоду до зазначеного договору на підставі якої відповідачу додатково надано кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн.

Відповідач скориставшись кредитними коштами, взятих на себе зобов`язань із своєчасного їх повернення в повному обсязі не виконав, внаслідок чого заборгованість за кредитним договором складає 19671,80 грн, яку представник позивача просить стягнути з відповідача разом з понесеними судовими витратами.

Ухвалою суду від 24.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, учасникам справи встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті позову, справи призначено до судового розгляду на 04.08.2026.

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на позов не надав, клопотань про продовження процесуальних строків для подання відзиву від нього не надходило, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Станом на 30.09.2026 клопотань про розгляд справи з викликом сторін до суду не надходило, відповідачем відзив на позов не подано.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 30.05.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 497053-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 5000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту. Строк кредиту до 19.09.2024, денна процентна ставка 1,15 процента; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 11512,78 грн, орієнтована реальна річна процентна ставка 23355,66 відсотків річних, стандартна процентна ставка фіксована 1,5 процента в день.

Договір про надання кредиту № 497053-КС-002 від 30.05.2024 відповідачем підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) UA-5084.

26.07.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до договору №497053-КС-002, на підставі якої остання отримала додатково кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн.

Додаткова угода № 1 до договору №497053-КС-002 підписана відповідачем електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) UA-8485.

30.05.2024 та 26.07.2024 на картковий рахунок № НОМЕР_1 вказаний в анкеті клієнта, перераховано грошові кошти в сумі 5000,00 грн та 6000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофіГід».

На підтвердження позовних вимог представником позивача надано розрахунок заборгованості за кредитом № 497053-КС-002 від 30.05.2024, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 19671,80 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 8788,69 грн; суми прострочених платежів по процентах – 10883,11 грн; суми заборгованості по штрафам – 0,00 грн; суми заборгованості по відсоткам відповідно до ст.625 ЦК України – 0,00 грн, суми прострочених платежів за комісією – 0,00 грн.

Правильність розрахунків заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростована.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити борг, а також відсотки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач, відзив на позов, будь-яких заперечень чи розрахунків на спростування зазначеної позивачем заборгованості не надав, як і доказів щодо сплати заборгованості у добровільному порядку.

Тож, враховуючи що наданими доказами доведено неналежне виконання зобов`язань відповідачем за укладеним кредитним договором № 497053-КС-002 від 30.05.2024, за таких обставин, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» підлягають задоволенню, а з ОСОБА_2 слід стягнути заборгованість в загальному розмірі 19671,80 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту – 8788,69 грн; суми прострочених платежів по процентах – 10883,11 грн; суми заборгованості по штрафам – 0,00 грн; суми заборгованості по відсоткам відповідно до ст.625 ЦК України – 0,00 грн, суми прострочених платежів за комісією – 0,00 грн.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомоги позивачем надано:

-копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю;

-рахунок фактура №05-497053-КС-002;

-договір про надання правничої допомоги від 15.05.2026;

У постанові від 22 травня 2024 року № 754/8750/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, складність даної справи, яка була призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, зважаючи на принципи співмірності судових витрат та співвідношення їх розміру до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений при зверненні до суду з даним позовом судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 263, 264 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальності «БІЗНЕС ПОЗИКА» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 497053-КС-002 від 30.05.2024 у розмірі 19671,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати у розмірі 3662,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 30.09.2026.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: м. Київ, б. Лесі Українки, 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 .

Суддя Роман ОНАЙКО