Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №592/7340/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/7340/26

Провадження №2/592/2455/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого-судді - Онайка Р.А., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №124858765 від 18.04.2025 у розмірі 14216,80 грн, яка складається з:

- суми заборгованості по основному боргу 4000,00 грн;

- заборгованості по відсоткам 7976,80 грн;

- заборгованості по комісії 240,00 грн;

- неустойки 2000,00 грн.

та судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18.04.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №124858765 та на підставі договору факторингу укладеного 29.12.2025 до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором на суму 14216,80 грн, з яких 4000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 7976,80 грн сума заборгованості за процентами, 240,00 грн заборгованість по комісії, 2000,00 грн неустойка.

З метою захисту своїх прав як нового кредитора за борговими зобов`язаннями відповідача звертається до суду та просить стягнути заборгованість у загальному розмірі 14216,80 грн.

Ухвалою суду від 07.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, учасникам справи встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті позову, справи призначено до судового розгляду.

22.05.2026 від ОСОБА_1 надійшов відзив, згідно якого просить задовольнити позов частково, відмовивши у стягненні процентів у сумі 7976,80 грн, комісії у сумі 240,00 грн, неустойки у сумі 2000,00 грн, посилаючись на те, що сума нарахована на кредитні кошти в загальному розмірі 9976,80 грн майже в два з половиною рази перевищує суму отриманого кредиту у розмірі 4000,00 грн, крім того нараховані не у відповідності до ЗУ «Про споживче кредитуання», нарахування комісії прямо заборонено ст.11, 12 ЗУ «Про споживче кредитування», не надано доказів укладення договору та перерахування коштів, відповідача не повідомлено про відступлення права вимоги, а також посилається на своє скрутне матеріальне становище.

26.05.2026 представником позивача надано відповідь на відзив в якому підтримав раніше поданий позов, зазначивши що всі нарахування здійснено у відповідності до чинного законодавства, та надав клопотання про витребування доказів від банківської установи на підтвердження перерахування кредитних коштів.

Ухвалою суду від 22.07.2026 клопотання представника позивача задоволено частково, витребувано інформацію про належність карткового рахунку та виписку за номером картки.

Станом на 30.09.2026 клопотань про розгляд справи з викликом сторін до суду не надходило, відповідачем відзив на позов не подано, представником позивача в позові зазначено клопотання про розгляд справи у його відсутність та підтримання позовних вимог.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності суд дійшов наступних висновків.

18.04.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №124858765, згідно якого розмір кредиту 4000,00 грн, кінцева дата повернення кредиту 18.05.2030, денна процентна ставка 0,98 процента, розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за договором становить 240,00 грн (сума першого траншу за договором становить 4000,00 грн), за прострочення грошового зобов`язання передбачено нарахування неустойки.

Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «GFQN».

Крім того відповідачем, за допомогою одноразового ідентифікатора «2935», підписано паспорт споживчого кредиту, чим підтверджено ознайомлення з умовами кредитування.

Первісний кредитор свої зобов`язання за укладеним кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 4000,00 грн на ЕПЗ № 4441-11XX-XXXX-9875, що підтверджується копією платіжного доручення № d7b3b178-2012-4e54-9251-2d610dece0f2, а також інформацією наданою АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, згідно якої картковий рахунок належить ОСОБА_1 та згідно виписки по картковому рахунку, кошти було зараховано 18.04.2025.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №124858765 від 18.04.2025, станом на 29.12.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 14216,80 грн.

24.06.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Тіалон плюс» укладено договір факторингу №МВ-ТП/41 та згідно з Реєстром боржників до договору факторингу ТОВ «Тіалон плюс» набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №124858765 від 18.04.2025.

29.12.2025 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Тіалон плюс» укладено договір факторингу №29/1225-01 та згідно витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №29/1225-01 від 29.12.2025 позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №124858765 від 18.04.2025

Згідно розрахунку заборгованості за договором №124858765 від 18.04.2025, станом на 29.12.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 14216,80 грн.

У ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч.1 ст.512 та ст.514 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач скориставшись своїм правом на надання відзиву, заперечив щодо стягнення всієї суми заборгованості посилаючись на не відповідність нарахованих сум ЗУ «Про споживче кредитування» в той же час розрахунку заборгованості на спростування нарахованих сум не надав, та відсутність доказів укладення договору та перерахунку коштів.

А той же час, з аналізу зазначених у відзиві відповідача заперечень, він фактично визнає факт укладення договору не заперечуючи щодо стягнення суми основної заборгованості та оспорюючи лише нарахування відсотків неустойки та комісії, крім того факт перерахунку кредитних коштів відповідачу підтверджується дослідженими під час судового розгляду інформацією наджаною АТ «Універсал Банк» щодо належності йому карткового рахунку, та доказів зарахування на цей картковий рахунок кредитних коштів, що вбачається з виписки по картковому рахунку наданому банком.

Так у відповідності до ч.4, 5 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» в редакції що діяла на момент укладення кредитного договору денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Так згідно п.8.6 договору №124858765 від 18.04.2025, денна процентна ставка за укладеним договором становить 0,98 відсотків в день, а відтак розмір нарахованих відсотків за кредитним договором нарахований в порядку визначеному договором, який не суперечить нормам чинного законодавства, відповідачем розрахунок заборгованості наданий позивачем не спростовано.

Крім того, згідно ч.1 ст. 21 ЗУ «Про споживче кредитування» в редакції що діяла на момент укладення кредитного договору споживач, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст.21 ЗУ «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. За порушення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було отримано кредитні кошти у розмірі 4000,00 грн, позивачем нараховано неустойку у розмірі 2000,00 грн, що не суперечить положенням ст.21 ЗУ «Про споживче кредитування» в редакції що діяла на момент укладення кредитного договору.

Щодо нарахування комісії у розмірі 240,00 грн.

Так згідно п.8.4, 8.5 договору №124858765 від 18.04.2025 комісія за надання Кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги Кредитодавця…нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі першого траншу за цим Договором….Розмір комісії за надання першого траншу за цим Договором становить 240,00 грн. Тобто укладаючи кредитний договір позивачем та відповідачем було погоджено умову надання кредитних коштів, що полягала у сплаті комісії за видачу кредиту у розмірі 240,00 грн, а відтак посилання відповідача на положення ЗУ «Про захист прав споживачів» не заслуговують на увагу.

Саме по собі скрутне матеріальне становище відповідача на яке він посилається не підтверджене будь-яким доказами, та не є підставою для звільнення від виконання взятих на себе зобов`язань за укладеним кредитним договором.

Тож, на підставі встановлених судом обставин, суд дійшов висновку що позивачем доведено як факт укладення кредитного договору відповідачем та перехід права вимоги до позивача від первісного кредитора, так і факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

На підставі встановлених під час судового розгляду обставин, наданих суду доказів, суд дійшов висновку що наявними у справі доказами доведено як порушення відповідачем свого грошового зобов`язання у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 14216,80 грн, так і наявність у позивача права вимоги до відповідача за укладеними кредитними договорами зазначеними в позові, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача належить стягнути сплачений при зверненні до суду з даним позовом судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором №124858765 від 18.04.2025 у розмірі 14216,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 30.09.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 .

Суддя Роман ОНАЙКО